Методика проведення семінарських занять

Семінарське заняття є однією із найважливіших форм учбово-виховної роботи, на яких студенти вчаться логічно мислити, аналізувати явища і узагальнювати факти. Семінари привчають самостійно працювати над літературою, формувати своє відношення до предмета вивчення і свідомо відстоювати свою думку.

Їх призначення – поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу предмета шляхом регулярної і планомірної роботи студентів протягом всього вивчення даного курсу. Для цього на семінарських заняттях студенти виступають з усним і письмовим викладом учбового матеріалу на певну, задану тему.

Семінарські заняття вимагають продуманої організації і ретельної підготовки до їх проведення. Підготовка семінарів складається з:

1) Визначення форми проведення заняття:

· вільної форми у вигляді бесіди або виступів студентів, без попереднього розподілу тематики;

· обговорення питань, визначених темою та планом заняття;

· індивідуальне завдання, при якій заздалегідь з числа студентів призначаються доповідачі і співдоповідачі, представляючи на обговорення свої індивідуальні завдання;

· письмові відповіді студентів;

· змішаної форми (комбінований семінар), тощо.

2) Чіткого планування роботи семінару – його тематики, змісту, методу проведення, враховуючи, що необхідно оцінити роботу кожного студента.

3) Підготовки питань. Питання повинні не стільки контролювати знання студентів, скільки активізувати їх думку, давати напрям дискусії.

4) Організації виступів студентів.

При підготовці до семінарських занять рекомендується: ретельно зважити зміст чергової теми занять; підібрати необхідну літературу; розробити план проведення семінару, що включає послідовний виклад в тезовій формі основних положень теми; скласти основні, додаткові і допоміжні питання для студентів; підготувати приклади зв’язку предмета вивчення з практикою діяльності правоохоронних органів; розподілити студентів по прізвищах з вказівкою міри їх участі в семінарі; розподілити всі елементи заняття за часом.

Активна форма проведення семінару має велике учбове виховне значення. Підготовка доповідей, індивідуальних завдань, розв’язування задач, проведення контрольних робіт, заслуховування виступів, участь у дискусіях створюють обстановку, в якій студенту необхідно викладати свої думки чітко, ясно, логічно зв’язано, обґрунтовано, з високою мірою грамотності, досить добре оперуючи при цьому спеціальною мовою науки. У ході дискусії студенти вчаться слухати виступи своїх товаришів, порівнюючи з ними свій виступ, доповнювати свої знання, виправляти їх недоліки і відстоювати в спорах свої погляди.

Істотне значення має вступне слово викладача, його педагогічно виправданий вплив на виступи студентів, постановка питань, коректування відповідей, відповіді на питання студентів і підведення підсумків семінару, а також проведення консультацій, на яких вказуються шляхи підготовки до семінару, рекомендуються способи вивчення першоджерел, періодичної літератури, проведення творчого конспектування, розробки індивідуальних завдань і т.д.

У процесі занять потрібно активізувати слабших і пасивних студентів шляхом звернення до них з питанням і оцінки їх виступів, а також викликати студентів, що відволікаються від участі в семінарі.

У заключному слові необхідно підвести підсумки семінарського заняття і оцінити виступи на ньому. При оцінці виступів студентів слід виходити з їх індивідуальних особливостей, звертати увагу на успіх або недоробку при підготовці матеріалу, рекомендувати питання, на які треба звернути увагу. На закінчення потрібно дати оцінку дискусії у час заняття і підвести підсумки спорам, що виникали.

Підсумки кожного семінару необхідно фіксувати в журналі обліку, відмічаючи відвідуваність заняття, рівень знань студентів і міру їх активності. Крім того, там відмічається кожна тема семінару з короткою характеристикою її проведення і отриманих результатів.

Також, по закінченню кожного змістовного модуля по дисципліні передбачено проведення проміжного модульного контролю у вигляді тестових завдань.