Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні - раздел Право, ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА ПРАВОЗНАВСТВО КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Термін “Конституція” Походить Від Лат. Constitution - Установ...
Термін “конституція” походить від лат. constitution - установлення, устрій. Конституція є таким законом, що встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов’язки громадян. Іншими словами, конституція встановлює та закріплює устрій держави, саме за це її називають Основним Законом.
Витоки українського конституційного процесу мають давні історичні традиції. У X ст. з'являється князівське законодавство. Особливе значення мають статути князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. За часів Київської Русі найважливішою пам'яткою, що зберегла давні норми права, була “Руська правда” (термін “правда” означає тут закон). Початковий текст “Руської правди”, укладений у 30-х роках XI ст. і відомий у науці під назвою “Правда Ярослава”, до нас не дійшов. Однак відомо, що сини Ярослава у другій половині XI ст. істотно доповнили та змінили його, створивши так звану “Правду Ярославичів”. Тепер відомо 106 списків “Руської правди”, їх прийнято поділяти на три редакції - коротку, розширену та скорочену. Кожна з редакцій відбиває певні етапи розвитку феодалізму в Давній Русі.
У 1468 р. був виданий Судебник - перша спроба загальнодержавного кодексу. У ньому регулювалися переважно питання кримінального права й процесу. Протягом XVI ст. (1529, 1566, 1588 рр.) були видані три збірники законів під назвою Литовських статутів. Статут доповнювали так звані сеймові конституції, які видавалися окремими збірниками через кожні два роки.
27 березня 1654 р. за наказом царя Олексія Михайловича було сформовано 11 статей (так звані “Березневі статті” 1654 р.), які забезпечували війську Запорізькому такі права: самостійність у діяльності адміністрації та судочинстві, відносинах з іноземними державами (крім Польщі й Туреччини), збиранні податків для українського скарбу, утриманні 60-тисячного війська тощо. Ці документи підтверджували політичну й правову автономію України у складі Російської держави.
У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція Пилипа Орлика 1710 р., яка складалася з преамбули та 16-ти параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. В силу історичних причин ця конституція не розглядала Україну як цілком самостійну державу, водночас установлювала низку демократичних для тієї доби державних інститутів.
У подальшому в Україні розроблялися такі конституції: один із членів Кирило-Мефодіївського товариства Георгій Андрузький під впливом М. Гулака розробив “Начерки Конституції республіки” (1846-1847 рр.) та більш докладний проект Конституції України під назвою “Вольный союз” (Вільна спілка). Його розробив у 1884 р. український учений і політичний діяч М. Драгоманов.
Значно радікальнійший проект Конституції України було опубліковано у вересні 1905 р. у першому числі часопису Української Народної партії “Самостійна України” під назвою “Основний закон “Самостійної України” спілки народу українського”, автором якого був М. Міхновський.
З часу створення Центральної Ради (17 березня 1917 р.) почався процес розбудови інститутів державності України. Першим актом законодавчого характеру Центральної Ради був її І-й Універсал, який розглядався як “статут автономної України”.
ІІ-й Універсал Центральної Ради врегулював відносини з Тимчасовим Урядом Росії. У ІІ Універсалі проголошувався намір підготувати проекти законів про автономний устрій України.
ІІІ-й Універсал став першим конституційним актом Української держави. В ньому було записано: “Віднині Україна стає Українською Народною Республікою...”. ІІІ-ім Універсалом передбачалася широка програма політичних та соціально-економічних перетворень. Проголошувалися демократичні принципи - свобода слова, друку, віросповідання, зборів, недоторканність особи. Відмінялася смертна кара. Передбачалося скасування приватної власності на землю, яка ставала власністю всього народу і надавалася без викупу. Упроваджувався 8-годинний робочий день, право робітничого контролю в промисловості.
Після проголошення ІІІ-го Універсалу виникла необхідність прискорити написання власне Конституції УНР. Очолив комітет для її опрацювання М. Грушевський. Він визначив такі головні частити проекту Конституції: 1)загальнодемократична, де встановлюється державний характер України, її територія та основні права громадян Української Республіки; 2) визначення відносин з Федеративною Російською Республікою; 3) визначення компетенції вищої законодавчої влади - Усенародних Зборів (сейму) та їх президії; 4) визначення виконавчої влади - Кабінету Міністрів; 5) визначення організації судової влади - Генерального Суду. Всенародні Збори обирали голову УНР, тобто президента. Він мав право представляти Україну у відносинах з іншими державами і виконувати функції, пов’язані з представництвом республіки. Подальшій перебіг подій зумовив прийняття ІV-го Універсалу. Саме він 22 січня 1918 р. проголосив повну самостійність і незалежність України. Згідно з ІV-им Універсалом проблему федеративного зв'язку з Росією мали розв'язати Всеукраїнські Установчі Збори. Виконавчим органом визнавалася Рада Народних Міністрів, що замінила Генеральний Секретаріат, її головною метою стало укладення миру з Німеччиною та її союзниками. IV-й Універсал визнав за необхідне якнайшвидше прийняти Конституцію.
Вибори до Установчих зборів були проведені лише у квітні 1918 р. Парламентська комісія Центральної Ради підготувала проект Конституції, який врахував реалії самостійницького статусу України. 29 квітня 1918 р. на засіданні Центральної Ради було заслухано і ухвалено проект Конституції України – “Статут про державний устрій, права й вільності УНР”. Проте квітневий (1918 р.) державний переворот, що привів до влади гетьмана П.Скоропадського, позбавив Конституцію УНР правової чинності.
Конституційні документи часів гетьмана П. Скоропадського (“Грамота до всього українського народу”, “Закони про тимчасовий державний устрій України”, гетьманські ухвали про цензові вибори, впровадження нової системи місцевого управління та ін.) робилися з російських аналогів початку XX ст. і офіційно не розглядалися. Це був другий період української державності - монархічний. Згідно з конституційними документами гетьманату вся влада в Україні належала виключно Гетьману України, котрий затверджував закони і без дозволу якого жоден закон не мав сили. Лише гетьман керував зовнішніми справами та був Верховним головнокомандуючим українських Збройних сил.
Конституційні документи Директорії (1919-1920 рр.) спіткала така ж доля, як і Конституцію УНР 1918 р.: вони були затверджені за кілька днів до падіння самої Директорії.
Цікавий досвід конституційного устрою України набуто Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). Згідно з “Тимчасовим Основним Законом” ЗУНР визнавалася суверенною демократичною державою із сильною президентською владою, представницьким парламентом та незалежним судом. ЗУНР входила в правові відносини із УНР. 22 січня 1919 р. у Києві було проголошено об'єднання обох республік у єдину соборну Українську Народну Республіку.
У зв'язку із створенням у 1922 р. СРСР та прийняттям союзної Конституції (січень 1924 р.) були внесені відповідні зміни до Конституції УРСР 1919 р. 15 травня 1929 р. XI Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив нову Конституцію УРСР, що внесла зміни до територіального устрою і зафіксувала триступеневу систему управління територіями.
Зміна політичних орієнтирів Комуністичною партією зумовила відповідне правове забезпечення. Прийняття програмної тези про перемогу соціалізму в країні Рад стало передумовою нового Основного Закону. Слідом за прийняттям у грудні 1936 р. “сталінської” Конституції СРСР в Україні, XIV з'їзд Рад затвердив у 1937 р. Конституцію УРСР.
Поряд із перебудовою державного апарату республіки вона провела демократизацію виборчої системи, встановила загальне, пряме і рівне виборче право при таємному голосуванні
У червні 1978 р. Верховна рада УРСР прийняла чергову Конституцію. ЇЇ текст розробила комісія на чолі з першим секретарем ЦК Компартії України В.Щербицьким. Відповідно до Конституції СРСР 1937 р., ця Конституція відобразила новий стан розвитку Радянської держави - побудову в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства і стала політико-правовою основою конституцій усіх соціалістичних республік. Усі чотири радянські конституції (1919, 1929, 1937, 1978 рр.) формально проголошували Україну суверенною державою, але зовнішня політика, торгівля, фінанси, військові справи, транспорт, пошта належали до компетенції союзної влади. Інтенсивно проводилася русифікація усіх сфер українського життя. В умовах існування командно-адміністративної системи управління, вся влада в центрі та на місцях була зосереджена у руках партійних органів. УРСР не була ні правовою, ні демократичною державою, як і всі інші радянські республіки.
Все темы данного раздела:
Волніков А.А.
Правознавство. Конспект лекцій – Харків, ХДЗВА, 2012 р. - 122 с.
Конспект лекцій містить основні положення з курсу теорії держави і права,
Поняття держави, її ознаки та функції
Держава - це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальне неоднорідному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безп
Форми держави
Форма держави характеризує державу, визначає організацію державної влади і має відповідне правове закріплення. Усі її елементи фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах.
Механізм держави
Кожна держава створює різноманітні організації для здійснення своїх завдань і функцій, які у юридичній науці називають механізмом держави.
Механізм держави - це сист
Поняття, ознаки та функції права
В юридичній літературі право розглядають як загально соціальне явище як волевиявлення держави – юридичне явище.
Ознаками права є:
1) нормативність;
2) вир
Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
Правова норма - це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечення його організац
Характеристика джерел права
Джерела права - це визнані державою офіційно-документальні форми вираження й закріплення норм права, які мають юридичне загальнообов'язкове значення.
Існують такі
Правовідносини: поняття, ознаки, структура
Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії взаємних суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що забезпечуються дер
Поняття, ознаки й види правопорушень
Правопорушення - це дія чи бездіяльність, що здійснюється всупереч установленим у суспільстві правовим нормам.
Для правопорушення характерні певні ознаки, а с
Юридична відповідальність: поняття, ознаки й види
Юридична відповідальність - це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Вона завжди супроводжується
Висновок
Як офіційний представник суспільства держава повинна робити все від неї залежне для поліпшення життя людей. Функції держави характеризують сутність, соціальне призначення й роль держави в суспільст
Акт проголошення незалежності України.
16 липня 1990 р. Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Насамперед зазначимо, що загалом суверенітет означає зверхність і незалежність влади. Розрізняють три в
Розробка та прийняття нової Конституції України.
Поряд із прийняттям вищезгаданих нормативно-правових актів в Україні велася робота з підготовки Конституції незалежної України. Основними віхами конституційного процесу в Україні пі
Загальні засади демократичного конституційного ладу України
Розділ І Конституції України має назву “Загальні засади” і складається з 20 статей. У ньому закріплено основні принципи конституційного ладу нашої держави, які є базою для конституц
Висновок
Аналіз ознак правової держави та напрямів її формування засвідчує, що хоч Україна у чинній Конституції проголошена правовою державою, але насправді це положення є дещо декларативним. Положення перш
Висновок
Аналіз ознак правової держави та напрямів її формування засвідчує, що хоч Україна у чинній Конституції проголошена правовою державою, але насправді це положення є дещо декларативним. Положення перш
Особисті права й свободи громадян
Ст. 7 Загальної декларації прав людини встановлює, що “всі люди рівні перед законом і мають право, без усякого розрізнення, на рівний захист народу”.
Ця рівність захищаєтьс
Політичні права й свободи громадян України
Політичні права й свободивизначають можливості громадян брати участь у здійсненні влади, у керівництві державними справами та в суспільно-політичному житті.
Головна
Соціально-економічні та культурні права громадян України
Соціально-економічні права громадян України-це закріплені в Конституції України та інших законодавчих актах можливості громадян України брати участь у сфері матеріального ви
Конституційні гарантії захисту прав людини
Практична цінність прав полягає в їх можливості реального здійснення повноважень, які виходять із змісту того або іншого конкретного права. Реальність прав забезпечується за допомогою гарантій,
Громадянство України
Характерною ознакою держави є наявність інституту громадянства. Наявність громадянства має для особистості важливі правові наслідки. Діюча Конституція України розширила число норм,
Висновок
Відповідно до Конституції України основне право громадянина – це його можливість здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів, установлених державо
Поняття та форми народовладдя
Ст. 5 Конституції України визначає народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Чинна Конституція України вперше визнала не лише належність влади народу, але й його право здійснюват
Виборче право та виборча система України.
Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави.
Виборча система охоплює два аспекти проблем, пов'язаних із
Поняття та види референдуму
Референдум- це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів та інших рішень із найважливіших питань загальнодержавного або місцевого значення.
Проведення
Поняття територіального устрою держави
Територія - одна з основних ознак держави, яка означає простір, на який поширюються суверенітет і влада держави. Під територією розуміється сухопутна її частина, водні і повітряні простори н
Адміністративно-територіальний устрій України
Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на таких принципах: а) унітаризм; б) єдність, недоторканність і цілісність території; в) комплексність економічного
Конституційний статус Автономної Республіки Крим.
Крим є останньою щодо часу приєднання територією нинішньої України. Його передача із складу РФСР до УРСР здійснена у 1954 році з нагоди відзначення 300-річчя Переяславської Ради й о
Висновок
Сьогодні ми розглянули важливі питання, які стосуються демократії, яка являє собою різновид держави та характеризується такими ознаками: визнання народу найвищим джерелом влади, виборність основних
Тема 5. Загальна характеристика системи органів державної влади
План.
Вступ
1. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України.
2. Право законодавчої ініціативи та її суб'єкти.
Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Лише вона має повноваження приймати закони, які є актами найвищої юридичної сили. Конституційний склад Верховної Ради Україн
Право законодавчої ініціативи та її суб’єкти
Ст. 92 Конституції України визначає широке коло питань, які можуть вирішуватися Верховною Радою виключно шляхом прийняття відповідних законів. Це стосується відносин, які мають особ
Кабінет Міністрів України – Уряд України
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді Укра
Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Їх система передбачена Указом Президента України “Про систему централ
Судова влада в Україні
Судова влада- самостійний напрямок здійснення державної влади у формі правосудця. Правосуддя - це здійснення державним органом (судом) норми права до
Прокуратура в системі державного механізму, її завдання, функції, повноваження, організація та діяльність
Прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від н
Висновок
Держана влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна влада України. Президент України є главою держ
Поняття, принципи, система та функції цивільного права.
Цивільне право- це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносин: засновані на юридичній рівності, вільному воле виявленні, майновій самостійності їх учасників.
Суб’єкти цивільних правовідносин.
Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин. Для того щоб виступати суб'єктом цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною пр
Право власності: приватна власність, колективна власність, державна власність, спільна власність. Захист права власності.
Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, ко
Зобов’язальне право.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати по
Поняття та види цивільно-правової відповідальності
Цивільно-правова відповідальність - це невигідні майнові наслідки, встановлювані законом або договором на випадок невиконання абсолютного обов’язку, а також невиконання або н
Спадкове право. Успадкування по заповіту і по закону
Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування. Спадкування здійснюється за з
Поняття цивільного процесу, його суб’єкти. Стадії цивільного процесу.
Цивільний процес полягає у розгляді справ стосовно спорів, що виникають із цивільних, сімейних, трудових, аграрних, земельних відносин, а також спорів, що виникають з адмініс
Висновок
Цивільне право являє собою сукупність правових норм права, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що складаються в суспільстві між фізичними і юридичними особами та іншими соціальни
Поняття та джерела трудового права.
Трудове право України - система встановлених або санкціонованих державою правових норм, які регулюють трудові і тісно пов'язані з ними відносини у суспільній організації праці.
Труд
Колективний договір, трудовий договір та контракт, їх значення
Колективний договір– це локальний нормативно-правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні та виробничі відносини між власником і працівниками підприємства, установи, організації.
Робочий час та час відпочинку
Робочий час – це час, на протязі якого працівник повинен виконувати покладені на нього трудові обов’язки.
Трудове законодавство передбачає наступні види робочого
Матеріальна відповідальність
Матеріальна відповідальність – це обов’язок однієї зі сторін трудового договору (працівника або роботодавця) відшкодувати шкоду, завдану іншій стороні в результаті винного, протиправного нев
Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів.
Трудові спори – це неврегульовані, шляхом безпосередніх переговорів, розбіжності між суб’єктами трудового права з приводу встановлення нових або зміни існуючих умов праці, застосування норм
Поняття та види пенсій
Правову основу організації та функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні складають конституційні норми, Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991
Висновок
Трудове право - це окрема галузь права України, що регулює відносини, які виникають у процесі реалізації особою права на працю. Воно являє собою внутрішньо єдину, цілісну систему загальнообов'язков
Предмет, принципи й завдання сімейного права. Поняття шлюбу та сім’ї.
Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.
Підстави виникнення та припинення шлюбу
Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
СК України визначає загальні засади укладання шлюбу.
Шлюбний договір
Подружжя та особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, мають право на укладення шлюбного договору. Якщо стороною шлюбного договору є неповнолітня особа, на його укладання потрібна письмова згода
Шлюбний договір
Подружжя та особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, мають право на укладення шлюбного договору. Якщо стороною шлюбного договору є неповнолітня особа, на його укладання потрібна письмова згода
Шлюбний договір
Подружжя та особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, мають право на укладення шлюбного договору. Якщо стороною шлюбного договору є неповнолітня особа, на його укладання потрібна письмова згода
Опіка й піклування
Опіка та піклування - це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів громадян.
Опіка й піклування встановлюються відповідними відділами т
Житловий фонд України та його види
Житловий фонд України- це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень в інших будівлях, що знаходяться на території республіки для постійного проживання громадян.
Право громадян на житло та форми його реалізації
Стаття 47 Конституції України гарантує: “Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взят
Договір житлового найму
Стаття 61 ЖК України передбачає укладення договору житлового найму приміщення. Право користуватися житлом реалізується на підставі договору житлового найму.
Договір укладається пись
Приватизація державного житлового фонду
Приватизація державного житлового фонду - відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян Укр
Висновок
Сімейне право України – це самостійна галузь права, що регулює особисті і майнові відносини, що випливають зі шлюбу й приналежності до родини.
Житлове правоУкраїни - це сукупність правових
Поняття та джерела адміністративного права України.
Адміністративне право - це система правових норм, які регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що виникають у сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.
Поняття та види адміністративних правопорушень. Суб’єкти адміністративних правопорушень.
Адміністративне правопорушення – це протиправна, провинна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права й с
Поняття адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушенні
Поняття та завдання кримінального права.
Кримінальне право - це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може
Поняття ознаки, види та склад злочину.
Злочин - передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне провинне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або без
Кримінальна відповідальність.
Кримінальна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок учинення злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного
Кримінальне покарання та його види.
Кримінальне покарання - це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законо
Висновок
Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі державного управління та виконавчо-розпорядчої діяльності.
Кримінальне право - це система п
Новости и инфо для студентов