Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
1) вільного вибору підприємцем вили* підприємницькоїді
яльності. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно вирі
шує, якими видами діяльності йому займатися, з огляду на об
меження, встановлені чиннимзаконодавством (наприклад ді
яльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-
медичних, судово-психіатричних експертиз, може здійснювати
сятільки державними підприємствами та організаціями);
2) самостійного формування підприємцем програми діяль
ності, вибору постачальників і споживачів продукції, шо вироб
ляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших
видів ресурсів, використання яких не обмежено іаконом,не 1.1
мовлення цінна продукцію та послуги відповідно до закону,
3) вільного найму підприємцем працівників. Цей принцип
обмежується положеннями спеціальної о «аконолаиства про
зайнятість, шо містить положення, якими обмежуються трудові
права іноземнихіромадян та осіб без громадянства — ст. 8 За
кону України від І березня 1991 р. «Про зайнятістьнаселення»
передбачена необхідність отримання дозволу на працевлашту
вання у державній службі зайнятості України;
4) комерційного розрахунку та власного комерційного ризи
ку. За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахун
кової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та ін
ших правил здійснення господарської діяльності підприємство
та приватний підприємець самостійно несуть відповідальність,
передбачену законодавством України (див. ознаку № 4 підпри
ємницької діяльності);
5) вільного розпорядження прибутком, шо залишається у
підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів,
передбачених законом. Цей принцип суттєво обмежується шля
хом встановлення правил щодо цільового використання коштів
суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, обме
жень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.;
6) самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на спій розсуд. Цей принцип обмежується, зокрема, положеннями Закону України під 23 вересня 1994 р. «Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті», ст. 1 якого встановлені правила щодо обов'язкового зараху-ванняна їх валютні рахунки в уповноважених банках виручки резидентів у іноземнійвалюті у терміни виплатизаборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (випнешвивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.