Поняття договору комісії
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.
Характеристика договору комісії
1. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декількох угод. Це робить інститут комісії схожим з інститутом комерційного посередництва, що оформлюється агентськими договорами, предметом яких також є укладення угод, і, відповід-
но, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є «вчинення юридичних лій», в тому числі укладення угод.
2. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Сто
ронами господарського договору комісії є суб'єкти господарю
вання або суб'єкти господарювання і негосподарюючі суб'єк
ти — юридичні особи (ст. 179 ГК).
3. Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди нід свого імені.
Це є чи не найголовнішою відмінністю договору комісії від
агентського договору (договору доручення), за яким агент (пові
рений) зобов'язується вчинити дії від імені клієнта (довірителя).
Згідно зі ст. 1016 ЦК за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Незважаючи не це майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 101X ЦК). Таким чином, під час комісії не відбувається передача права власності від комісіонера до комітента — комітент хоча і не бере участі в угоді з придбання (реалізації)майна, весь час залишається власником цього майна або відповідних грошових коштів.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере)
У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.
4. Комісіонер вчиняє угоди за рахунок комітента, що є
спільною рисою договору комісії із агентським договором (до
говором доручення). Комісіонер має право на відшкодування
витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків
за договором комісії.
5. Комісіонер вчиняє угоди за винагороду. За змістом
ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в
розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо до
говором комісії розмір плати не визначений, вона виплачуєть
ся після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін
за такі послуги. Якщо ж договір комісії не був виконаний з при
чин, які залежали від комітента, комісіонер мас право на комі
сійну плату на загальних підставах.
Згідно зі ст. 1020 ЦК комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, шо надійшли до нього для комітента, якшо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, то належать комітентові. Крім того, ст. 1019 ЦК дозволяє комісіонеру для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.
6. Договір комісії є консенсу&пьним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх Істотна умов (найчастіше таким моментом виступає момент підписання його сторонами). Вказівок шодо форми договору комісії ЦК не містить, тому застосовуються загальні положення статей 205-210 ЦК шодо форми угод. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови шодо асортименту товарів, які є предметом комісії.