Поняття й види товарних бірж

Поняття «біржа» досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові «bursa», (нім. «borse) — шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців.

О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому автор підкреслює, що «біржа — це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно

Розділ 2. Правовий статус товарної біржі

й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й офіційне котирування цін — полягає вся сутність біржі» [1, с 20].

Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич указував, що зі словом «біржа» поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»; 2) саме місце зборів, наприклад, у вислові «московська біржа на Ільїнці»; 3) сукупність угод, укладених у цьому місці, наприклад у виразі «вчорашня біржа пройшла тихо» [2, с 469].

Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном «біржа» визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці [3, с 328]. Є.Н. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час [4, с 17]. В.В. Ха-хулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.) [5, с 338].

Розкриваючи зміст поняття «біржа», варто враховувати, що та або інша позиція дослідників багато в чому ґрунтується на певних історичних традиціях, що склалася в праві. Так, у російському законодавстві XIX століття (Торгівельний Устав 1857 p.), було закріплено наступне поняття: біржа — це місце

Я»

Біржове право

зустрічі, засноване за необхідності по торгівельних звичаях, для одержання інформації про ціни на товари, про прибуття й від'їзд суден, а також для встановлення вексельного курсу, прейскурантів й аксекурацій. Устави бірж того часу трохи розширюють це визначення, додаючи, наприклад, вказівка на те, що біржа — це також місце одержання необхідних для торгівлі й промисловості відомостей, і що вона має на меті впорядкування місцевої торгівлі й ін.

Тому можна констатувати, що законодавство того часу поєднує два поняття, коли визначає, що суть біржі соборні місця або збори належних до торгівельного класу осіб, для взаємних по торгівлі зносин й угод.

У цей час товарна біржа розглядається як самостійний суб'єкт господарювання, що виконує певні функції в економіці. Так в офіційній доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instuments. Report by the UNCTAD secretariat. UNCTAD. 15 March 1993, p.6) експерти ЮНКТАД сформулювали наступне визначення, що «сучасна товарна біржа — це фінансовий ринок, на якому різні групи його учасників (хедже-ри й спекулянти) торгують контрактами, прив'язними до цін на сировину або на так називані «нетоварні цінності», з метою зняття із себе цінового ризику й передачі його іншим учасни кам ринку, або, навпаки, з метою прийняття цього ризику на себе в розрахунку дістати прибуток». Така точка зору багато в чому відображає економічну природу товарної біржі, що вимагає відповідного законодавчого закріплення. Тому варто звернути увагу на положення ГК України й Закону.

Так, ст. 279 ГК України визначає товарну біржуяк особливий суб'єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаних з ним торгівельних операцій. Товарна біржа як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інший рахунки в банках, печатка зі своїм найменуванням.

3s--------------------------------------------------------------------- :------------------------------

Розділ 2. Правовий статус товарної біржі

У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше визначення товарної біржі. Так, ст. 2 Закону Російської Федерації «Про біржу й біржову торгівлю» передбачає, що під товарною біржею розуміється організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації й регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь певному місці й у певний час за встановленими нею правилами. Закон Республіки Молдова визначає товарну біржу як підприємство з організації біржової торгівлі за стандартами або зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці (біржовому залі) і в певний час за встановленим на біржі правилам (ст. 2).

Запропоновані визначення мають як схожі риси, так і деякі відмінності. Тому, з огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й науковій літературі досить важливе значення має висновок який робить B.C. Щербина: біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. Основна її ціль — сприяння зібранню в одному місці (на біржі) попиту та пропозиції на певні товари, обслуговування їхнього обороту [З, с 328].