# 9
№ 176, 8, 1, 1, 180
Примусове лікування у психіатричному стаціонарі як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:
1) вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
2) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя чи здоров¢я громадян або власність;
3) за своїм психічним станом потребує тримання у лікарні і лікування в примусовому порядку;
4) вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя або здоров’я громадян чи власність, і за психічним станом становить загрозу для оточуючих, у зв’язку з чим потребує тримання у лікарні і лікування в умовах посиленого нагляду;
5) за характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
6) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
7) за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для оточуючих і потребує лікування у психіатричному стаціонарі;
8) страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоров¢я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;