Вольова ознака;

7) бажання вчинити злочин;

8) емоційні стани;

9) психічні переживання.

# 46

 

№ 217, 9, 1, 1, 180

При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:

1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

# 7

 

№ 218, 9, 1, 1, 180

При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа:

1) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії, передбачала настання наслідків і бажала їх настання;

2) усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків і не бажала їх настання;

4) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

5) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

6) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння і не бажала настання злочинних наслідків;

7) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

8) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

9) усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачала можливості настання злочинних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.

# 8

 

№ 219, 9, 2, 1, 180

Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:

1) є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони;

2) є додатковими ознаками суб’єктивної сторони;

3) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо вони вказані в диспозиції відповідної статті КК України;

4) є кваліфікуючими ознаками у всіх випадках вчинення злочину;

5) стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо із змісту відповідної статті КК України випливає, що вони є необхідними ознаками конкретного складу злочину;

6) є кваліфікуючими ознаками злочинів у випадках, чітко визначених КК України;

7) впливають лише на призначення покарання при встановленні пом’якшуючих і обтяжуючих обставин;

8) завжди впливають на призначення покарання тоді, коли вони не вказані в диспозиції статей Особливої частини КК України як ознаки складу злочину;

9) завжди є факультативними ознаками.

# 356

 

№ 220, 9, 1, 1, 180

Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо особа, яка його вчинила:

1) не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була передбачати настання суспільно небезпечних наслідків;

2) за обставинами справи могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

3) не передбачала, але повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

4) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (або) не могла їх передбачити;

5) за обставина справи повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

6) не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була і могла їх передбачити;

7) хоча і передбачала реальність настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але могла запобігти цим наслідкам;

8) хоча і передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення.

# 4

 

№ 221, 9, 1, 1, 180

Визначте, під якими номерами (номером) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):

1) при вчиненні суспільно небезпечного діяння особа не усвідомлювала небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

2) особа не могла усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї дії;

3) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і не могла їх передбачити;

4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але повинна була і могла їх передбачити;

5) особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків, але розраховувала їх відвернути;

6) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча могла їх передбачити;

7) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, не повинна була і (або) не могла передбачити їх настання;

8) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не могла передбачити їх настання;

9) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і не повинна була їх передбачати.

# 7

 

 

№ 222, 9, 1, 1, 180

Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2) відношення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності;

3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

9) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

# 3

 

№ 223, 9, 1, 1, 180

Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до наслідків такого діяння;

2) відношення особи до вчинених нею дій чи бездіяльності;

3) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

4) усвідомлення особою небезпечних наслідків свого діяння і бажання, щоб вони настали;

5) усвідомлення особою суспільної небезпечності свого діяння та свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків;

6) відношення особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності) та байдуже ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

8) самовпевнене ставлення особи, яка вчиняє злочин, до настання наслідків як результату його діяння;

9) психічне ставлення особи до діяння та його наслідків.

# 7

 

№ 224, 9, 1, 1, 120

Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:

1) як з прямим, так і з непрямим умислом;

2) тільки з невизначеним умислом;

3) тільки з умислом, який виникає раптово;

4) тільки з афектованим умислом;

5) тільки з прямим умислом;

6) тільки з непрямим умислом;

7) тільки з необережності;

8) як умисно, так і з необережності;

9) з визначеним умислом.

# 5

 

№ 225, 9, 1, 1, 120

Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:

1) особа хоча не бажала, але свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

2) особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

3) особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4) особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) особа не бажала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

6) особа байдуже ставилася до настання суспільно небезпечних наслідків;

7) особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

8) особа не усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння;

# 3

 

№ 226, 9, 2, 1, 120

Злочинна самовпевненість відрізняється від непрямого умислу:

1) при непрямому умислі особа передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

2) при непрямому умислі особа передбачає вирогідну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

3) при злочинній самовпевненості особа передбачає вирогідну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

4) при злочинній самовпевненості особа передбачає абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) при злочинній самовпевненості особа передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

6) при непрямому умислі особа передбачає неминучість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

#124

 

№ 227, 9, 2, 1, 180

В яких відповідях правильно вказано критерії визначення можливості особи передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння при злочинній недбалості:

1) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

2) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

3) обов’язок особи в даній конкретній обстановці передбачити неминучість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

4)відсутність обов’язку у особи в даній конкретній обстановці передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

5) персональна здатність особи в даній конкретній обстановці за своїми особистісними властивостями (життєвий досвід, фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, освіта і т.д.) передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

6) персональна здатність особи в даній конкретній обстановці за своїми особистісними властивостями (життєвий досвід, фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, освіта і т.д.) передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

#25

 

№ 228, 9, 2, 1, 120

Вкажіть варіанти відповідей, твердження в яких є правильними:

1) Злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто прямого умислу та злочинної недбалості;

2) злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто прямого умислу та непрямого умислу;

3) злочини з двома формами вини характеризуються поєднанням двох різних форм вини, тобто умислу та необережності;

4) у злочинах з двома формами вини необережним може бути відношення тільки до кваліфікуючих наслідків, а з цього слідує, що дві форми вини можуть бути тільки у кваліфікованих складах злочину;

5) у злочинах з двома формами вини необережним може бути відношення не тільки до кваліфікуючих наслідків, а з цього слідує, що дві форми вини можуть бути як у основних,так і у кваліфікованих складах злочину;

6) злочини з двома формами вини відносяться в цілому до умисних злочинів.

#346

 

№ 229, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено типи злочинів з двома формами вини:

1) злочини, які характеризуються неоднорідним психічним відношенням винної особи до дії або бездіяльності, що є злочинною незалежно від настання злочинних наслідків, і до наслідків, що виступають як кваліфіковані;

2) злочини, які характеризуються однорідним психічним відношенням винної особи як до дії чи бездіяльності, так і до злочинних наслідків;

3) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується двома різними наслідками, один з яких є конструктивною ознакою основного складу злочину, інший – кваліфікуючою ознакою;

4) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується альтернативними злочинними діяннями ;

5) умисні злочини, об’єктивна сторона яких характеризується альтернативними злочинними наслідками.

#13

 

№ 230, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено види юридичної помилки:

1) помилка у характері діяння ( дії або бездіяльності);

2) помилка у злочинності діяння (дії або бездіяльності);

3) помилка в об’єкті злочину;

4) помилка у розвитку причинного зв’язку між злочинним діянням та злочинними наслідками;

5) помилка у кваліфікації злочинного діяння;

6) помилка у виді та мірі покарання.

#256

 

№ 231, 9, 2, 1, 120

В яких відповідях правильно зазначено види фактичної помилки:

1) помилка у характері діяння ( дії або бездіяльності);

2) помилка у злочинності діяння (дії або бездіяльності);

3) помилка в об’єкті злочину;

4) помилка у розвитку причинного зв’язку між злочинним діянням та злочинними наслідками;

5) помилка у кваліфікації злочинного діяння;

6) помилка у виді та мірі покарання.

#134

 

№ 232, 10, 1, 1, 180

Стадії вчинення злочину – це:

1) незакінчений злочин;

2) дії особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину;

3) етапи розвитку умисного злочинного діяння, які розрізняються за характером вчинюваних особою дій (бездіяльності) і ступенем здійснення злочинного наміру;

4) розвиток об’єктивної сторони злочину, що складається з різнорідних дій, об’єднаних єдиним умислом;

5) перервані етапи вчинення злочину, за які можливе притягнення до кримінальної відповідальності;

6) етапи розвитку будь-якого злочинного діяння, які розрізняються за ступенем і характером здійснення злочинного наміру;

7) перервані етапи вчинення необережного злочину, за які можливе притягнення до кримінальної відповідальності;

8) етапи вчинення злочину;

9) етапи вчинення умисного злочину.

#3

 

№ 233, 10, 2, 1, 120

Вкажіть в яких варіантах відповідей вказані види стадій вчинення злочину:

1) придбання зброї для вчинення злочину;