Курс лекцій з земельного права Лекція 1 Право власності на землю

Курс лекцій з земельного права

Лекція 1 Право власності на землю

Поняття права власності на землю

Сучасне суспільно-правове становище в Україні характеризується тим, що земельні проблеми, і особливо проблеми права власності на землю, викликають… Право власності на землю, дорогу якому проклала Постанова Верховної Ради… Одним із важливих і відчутних результатів сучасних земель­них перетворень є затвердження крім державної також…

Право державної власності на землю

Після отримання самостійності і набуття суверенітету Україною в псі виникло право державної, комунальної і приватної власності на землю. Названі… Відповідно до норм Земельного кодексу України у державній власності… Право державної власності на землю набувається і реалі­зується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради…

Право комунальної власності на землю

У Земельному кодексі України також відмічається, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною… Право комунальної власності на землю територіальні громади сіл, селищ, міст… У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, які не знаходяться у приватній або дер­жавній…

Розмежування земель права державної і комунальної власності

Порядок щодо розмежування земель права державної та комунальної власності визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах та його… Визначення і встановлення в натурі меж земельних ділянок здійснюється під час… Передача земель з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:

Право приватної власності на землю

Крім того, для того, щоб бути об'єктом права приватної власності, земельна ділянка повинна бути вільною від законодавчих обмежень надання землі… До таких земель належать: * землі загального користування населених пунктів (май­дани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні,…

Лекція 2 Право землекористування

Право постійного і тимчасового користування землею

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування без встановлення строку земельною ділянкою, яка перебуває у… Право постійного користування земельними ділянками із земель права державної… Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи та організації одержують земельні ділянки у постійне…

Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам

Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень їх власників за проектами відведення цих… Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок і перенесення… Юридичні особи, заінтересовані в одержанні земельних ділянок у постійне користування із земель державної або…

Правові засади оренди землі

В умовах переходу від централізованої системи управління до ринкової економіки найважливішим принципом землеволодіння і землекористування є введення… Оренда, як особлива форма реалізації права власності та господарського… Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, територіальних громад сіл,…

Договір оренди землі

а) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); б) термін договору оренди; в) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терм­іни та порядок внесення і перегляду);

Орендодавці та орендарі, їх права та обов'язки

Орендарями земельних ділянок є фізичні або юридичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною… а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські дер­жавні… б) органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські ради;

Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку. Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі: * закінчення терміну, на який було укладено договір;

Лекція 3 Земельний обіг в Україні

Тенденції розвитку земельного обігу

Майже 10,94 млн громадян приватизували свої ділянки на площі 3,27 млн га. Ці землі використовуються переважно для ведення особистого підсобного… Станом на 01.07.2000 р. зафіксовано 206,2 тис. нотаріально посвідчених… Які ж тенденції розвитку земельного обороту в країні? Конституція України гарантує громадянам право розпоряджатися…

Розвиток ринку землі

* інструментом і одночасно гарантією реалізації основних конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю; * правом мати землю в приватній власності, правом вільно (якщо це не завдає… * важливим інструментом досягнення мети першого етапу земельної реформи;

Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення

Орієнтація економіки країни на ринкові відносини вимагала радикальних змін форм власності на землю і форм господа­рювання на ній. У зв'язку з цим із… Тому наближення сільськогосподарського виробника до власності на землю та інші… Становлення ринку землі - це вимога часу. В умовах ринку відбуватимуться постійний рух і поліпшення якості…

Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення

Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення

підприємницької діяльності та схвалено Указом Президента України від 4 лютого 2000 р. № 168/2000. Основні напрями розроблено з метою створення правових, економічних та… Розвиток ринку землі на сучасному етапі передбачає здійснення комплексу заходів з використанням правових та…

Завдання щодо реалізації Основних напрямів ринку землі

а) щодо безоплатної передачі земельних ділянок несільськогосподарського призначення у власність громадянам України та продажу цих земельних ділянок… * розроблення та вдосконалення прозорого порядку відчуження земельних ділянок… * надання фізичним та юридичним особам можливості вибору різних дозволених видів функціонального використання…

Організаційно-правові засади регулювання ринку землі

Реалізацію державної політики у цій сфері здійснюють уповноважені на це центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого… На загальнодержавному рівні передбачається прийняття нормативно-правових актів… * розмежування земель державної і колективної власності;

Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок

Цей порядок застосовується щодо випадків відчуження власниками земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення… Громадяни мають право продавати або іншими способами відчужувати (заповідати,… Договір відчуження земельної ділянки посвідчується в нотаріальному порядку. У разі продажу земельної ділянки…

Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення

Об'єктами купівлі-продажу відповідно до цього Указу є земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, в тому числі об'єкти… * земельні ділянки, надані у користування та передані у власність громадянам… * земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності і не можуть бути передані у колективну та…

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної… Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки,… Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву і в разі згоди на передачу…

Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок

По договору дарування одна сторона безоплатно передає іншій стороні земельну ділянку у власність.Для забезпечення угоди дарування розроблена… Успадкування земельної ділянки виникає на підставі цивільного законодавства за… Не допускається подія між спадкоємцями земельної ділянки, якщо це призводить до унеможливлений використання її за…

Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об'єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями

Покупцями об'єктів незавершеного будівництва можуть бути: * громадяни України; * громадяни іноземних держав;

Лекція 4 Правова охорона земель

Завдання, зміст і порядок охорони земель

Охорона земель, як визначено Земельним кодексом України, - це система правових, організаційних, економічних, око логічних заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню сільськогосподарських та лісових угідь для інших потреб, захист від шкідливого природного і антропогенного впливу, на відтворні для родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчої о рекреаційного та історикокультурного призначення.

Охороні підлягають усі землі незалежно від їх призначення, форми власності і господарювання. Вимога охорони земель торкається усіх її користувачів я І сільськогосподарського, так і несільськогосподарського напряму, а також державних органів і посадових осіб, що вирішу юті питання землекористування.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження і відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Головною турботою повинна бути охорона цінних родючих сільськогосподарських угідь. Для потреб промисловості і будівництва дозволяється відводити землі гіршої якості. Орні та інші цінні для сільського господарства угіддя можуть вилучатись лише у виключних випадках, коли відсутні інші варіанти відведення.

У Землеробстві охорона родючості земель щоденний обов'язок сільськогосподарських підприємств, що являється їхнім непростим завданням. Це - збереження і покращання грунтів, попередження деградації і пошкодження земель їх ерозії, інших негативних наслідків господарської діяльної. Необхідне стимулювання впровадження екологічно безпечних технологій виробництва і проведення комплексу агротехнічних, меліоративних та інших ґрунтозахисних заходів; повинні вводитись у практику науково обгрунтовані нормативи землекористування, що представляють собою оптимальну структуру використання землі. З цією метою здійснюється міжгосподарський і внутрігосподарський землеустрій.

Правова охорона земель має певний зміст. Гарантом забезпечення охорони земель виступає держава. Охорона земель забезпечується шляхом проведення охоронних заходів та визначення видів і методів їх здійснення.

Охорона земель включає:

• обгрунтування і досягнення раціонального землекористування;

• захист сільськогосподарських та лісових угідь від необгрунтованого вилучення їх для інших потреб;

захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, пересушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та раді­оактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

• охорону перезволожених земель;

• попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

• консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

З метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян здійснюється стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості грунтів шляхом прийняття комплексу взаємопов'язаних нормативних документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об'єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню. Згідно з вимогами Земельного кодексу України нормативні доку менти із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості грунтів повинні містити:

* основні положення;

* визначення термінів і понять, класифікації земель та грунтів;

* опис методів, методик і засобів визначення складу земель та властивостей грунтів;

* вимоги до збирання, обміну, оброблення, збереження, аналізу інформації та програмування кількісних і якісних показників стану земельних ресурсів;

* метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт;

* інші нормативи із стандартизації в цій галузі.

У галузі охорони земель та відтворення родючості грунтів встановлюються такі нормативи:

* екологічної безпеки землекористування;

* якісного стану грунтів;

* гранично допустимого забруднення грунтів;

* показники деградації земель та грунтів;

* технологічні нормативи використання сільськогосподарських угідь.

Нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості грунтів затверджуються Дер-жкомземом України.

Поліпшення стану деградованих земель здійснюється шляхом рекультивації.

Рекультивація порушених земель, як визначається Земельним кодексом України, - це комплекс організаційних, технічних і біотехнічних заходів, спрямованих на поліпшення стану земель, відновлення ґрунтового покриву на певній території та продуктивності порушених земель.

Планування, проектування та виконання робіт, пов'язаних з рекультивацією порушених земель, здійснюється за умови:

* визначення мінімально необхідних розмірів земельних ділянок, які були порушені, їх якості та грошової оцінки, а також обсягів фінансування, необхідних для реалізації землеохоронних заходів;

* виконання в установленому порядку робіт, які передбачають пошарове, відповідно до структури ґрунтового

профілю, зняття і роздільне складання верхнього, найбільш родючого та наступних шарів грунту;

* врахування особливо цінних продуктивних земель, а також земель, які перебувають під природно-заповідними, історикокультурними і курортно-рекреаційними об'єктами;

* виявлення та попередження можливих негативних екологічних наслідків порушення земель, його впливу на екологічний стан і якість земельних ресурсів на прилеглих територіях;

* виявлення та попередження можливого негативного впливу відвалів порід і грунтів, забруднених небезпечними речовинами, на здоров'я людини, окремі природні ре­сурси і довкілля в цілому.

Землі, структура рельєфу, екологічний стан грунтів і материнських порід та гідрологічний режим яких зазнали змін унаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають комплексній рекультивації і мають бути приведені у стан, придатний для суспільне корисного їх використання. Земельне законодавство України передбачає певні вимоги щодо охорони земель від забруднення небезпечними речовинами.

Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у грунтах, а також перелік цих речовин затверджуються органами виконавчої влади у галузі охорони довкілля і санітарно-епідеміологічного нагляду за погодженням з органами виконавчої влади з питань аграрної політики, лісового і водного господарства.

Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з встановленими обмеженнями, з обов'язковим дотриманням вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я і добробут людини, природні ресурси та довкілля. Результати обстеження і вимірювання рівнів забруднення грунтів враховуються під час прийняття рішень щодо надання земельних ділянок у користування або їх вилучення з обороту, зміни характеру і режиму використання земель, а також щодо за­лучення нових земельних ділянок для цільового використання.

Умови використання та охорони забруднених земель обов'язково узгоджуються з органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

 

Стимулювання охорони земель

Стимулювання охорони земель включає: надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи,… * пільги під час плати за землю; * компенсація за рахунок державного бюджету частки чи повної вартості капітальних робіт, виконаних власниками і…

Правове забезпечення захисту грунтів

Як показує світовий досвід, земельна реформа є складним і багатогранним комплексом заходів, спрямованих на реалізацію основних цілей: * здійснення переходу від монополії до різних форм власності на землю; * забезпечення соціальносправедливого та економічно обгрунтованого перерозподілу земель і створення рівних умов для…

Проблеми охорони агроландшафтів України

Техногенне навантаження на природні ландшафти окремих територій України від часу становлення в певних випадках природокористування майже… У цілому антропогенне навантаження на перетворення агроландшафтів збільшилося… За останні ЗО років площі еродованих земель зросли у 2,5 раза, в тому числі еродованої ріллі - у три рази. Внаслідок…

Лекція 5 Правові форми управління земельними ресурсами

Система управління земельними ресурсами

У кожному розвинутому суспільстві значна частина його багатства представлена землею. Процес "відкриття" цього багатства починається із… Що ж це означає для України? В її Конституції зазначається: для розвитку та… Тому розроблення і запровадження раціональних засобів державного управління земельними ресурсами є одним із…

Управління як засіб реалізації земельного законодавства

Управління природокористуванням у сільському господарстві передбачає забезпечення ефективного, збалансованого науково обгрунтованого, комплексного і… Цьому сприятиме координація сільськогосподарської діяльності суб'єктів… * організація комплексного прогнозування у цій сфері, об­ліку і ведення земельного кадастру;

Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель

На рівні загальнодержавних заходів управління щодо землеустрою здійснюються: * визначення основного цільового характеру земельних ділянок, розроблення… * планування та прогнозування - розробка державних, обласних, районних схем використання земель та їх охорони;

Поняття і завдання землеустрою

Як зазначено в Земельному кодексі України, мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створення… * реалізація земельної політики держави шляхом науково обгрунтованого… * інформаційне забезпечення правового, економічного, екологоекономічного і містобудівного механізму регулювання…

Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин

В умовах широкомасштабного здійснення земельної реформи на території сільськогосподарських підприємств України відбуваються значні перетворення, які… Так, за роки земельної реформи в Україні землекористувачів і землеволодільців… Основним напрямом сучасного землеустрою є оптимізація ландшафтних систем у гармонійному поєднанні економічних,…

Поняття та зміст державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить су­купність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення всіх інших галузей кадастрів.

Держава в особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів гарантує дос­товірність даних державного земельного кадастру і несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну власникам землі і землекористувачам. За видачу недостовірної інформації посадові особи притягуються до відповідальності згідно із законом.

Призначенням державного земельного кадастру є визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельною ділянкою і забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою Основними принципами державного земельного кадастру, як передбачає Земельний кодекс України, є:

* забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки у межах України;

* запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;

* забезпечення єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Відомості державного земельного кадастру підлягають обов'язковому застосуванню під час планування використання і охорони земель, у ході відбору оптимальних варіантів ділянок для їх надання і вилучення, у разі вчинення угоди з землею, визначення величини платежів за землю, проведення землеустрою, оцінки господарської діяльності та здійснення інших за­ходів щодо використання і охорони земель.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографогеодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розслідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та економічною оцінкою земель.

Відомості про якісний склад земель, що закладені в кадастрі, складаються із даних, отриманих внаслідок проведення земельно-кадастрового районування, групування грунтів і класифікації земель на категорії, класи та підкласи в залежності від їх природних властивостей і ознак (механічного складу грунтів, рельєфу, негативних процесів - ерозії, засолення, заболочення, екологічних, містобудівних властивостей тощо), що впливають на використання землі. Кожній виділеній групі грунтів земель присвоюється певний показник (бал), який визначає їх по­рівнювальну вартість за природними властивостями. Державний земельний кадастр ведеться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Зміст державного земельного кадастру визначається Земельним кодексом України та Положенням про порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р. № 99.

Складовими частинами державного земельного кадастру є:

* кадастрове зонування;

* кадастрові зйомки;

* бонітування грунтів;

* економічна оцінка земель;

* грошова оцінка земельних ділянок;

* реєстрація земельних ділянок і державних актів на право власності та на право користування землею, договорів оренди землі;

* облік кількості та якості земель. Кадастрове зонування включає:

* встановлення меж обмежень щодо використання земель;

* встановлення меж кадастрових зон та кварталів;

* встановлення меж оціночних районів та зон;

* створення системи кадастрових номерів (кадастрова ну­мерація земельних ділянок).

Порядок кадастрового зонування визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, що виконуються для визначення правового режиму земельних ділянок та відновлення їх меж. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичну зйомку земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж часток земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

д) виготовлення кадастрового плану.

Порядок проведення кадастрових зйомок визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах.

Бонітування грунтів - це порівняльна оцінка якості грунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер, суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Згідно з вимогами ст. 184 Земельного кодексу України бонітування грунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються грунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Бонітування грунтів проводиться за методикою, яка затверджується також Державним комітетом України по земельних ресурсах. Економічна оцінка земель регламентується Земельним кодексом України. Вона передбачає оцінку землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного призначення. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі за методикою, затвердженою Держкомземом України.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі з урахуванням кількісних та якісних характеристик ділянки, її правового режиму, земельних поліпшень, природних і економічних умов, виду економічної діяльності та місцезнаходження земельної ділянки. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за землю, визначення втрат сільськогосподарських і лісових угідь та економічного стимулювання національного використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка використовується під час здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Грошова оцінка здійснюється з метою регулювання відносин під час передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристики земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрішньогосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення провадиться окремо по орних землях, під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування і економічної оцінки земель.

Облік кількості та якості земель регламентується вимогами Земельного кодексу України. Облік кількості земель відображає відомості, що характеризують кожну земельну ділянку за площею, складом угідь відповідно до прийнятої класифікації. Даний облік ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. Під час обліку кількості земель виділяються:

* землі в межах населених пунктів;

* землі за межами населених пунктів;

* землі за категоріями;

* землі за формами власності;

* зрошувані й осушені землі;

* землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються;

* землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набути­ми шляхом меліорації властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення грунтів.

Облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель і містить:

а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;

б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю, каменистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне;

в) характеристику культур, технічного стану природних кормових угідь;

г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;

д).класифікацію земель населених пунктів, що проводиться за функціональним призначенням згідно з містобудівною документацією населених пунктів;

е) характеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

 

Порядок ведення державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом України за системою, яка складається з трьох рівнів: а) базового (на рівні району); б) регіонального (на рівні Автономної республіки Крим, області);

Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру

У Положенні також дещо розширений зміст державного земельного кадастру, насамперед - даними зонування територій населених пунктів. Це пов'язано із… Поряд з цим в "Положенні про порядок ведення державного земельного… Регулювання земельних і майнових відносин вимагає запровадження нових підходів до реєстрації землеволодінь,…

Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний н;І території України код, який присвоюють кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації.… При переході прав від одного власника до іншого й зміни самого виду прав… Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні Кадастрових номерів у різних державних і галузевих…

Лекція 6 Контроль за використанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Організація державного контролю

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженими органами виконав­чої влади з питань екології та… Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється… Державний контроль за раціональним використанням земель в умовах ринкової економіки набуває важливого значення.…

Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю

Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади, який здійснює контроль за використанням та охороною земель. Держкомзем України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, спеціальними директивними наказами Міністра екології та природних ресурсів України, а також Положенням "Про Державний комітет України по земельних ресурсах", затвердженим Указом Президента України від 14 серпня 2000 р. № 970/2000.

Держкомзем України узагальнює практику застосування за­конодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Держкомзем України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями Держкомзему України є:

* підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та моніторингу земель, ведення держав­ного земельного кадастру та забезпечення її реалізації;

* координація проведення земельної реформи в Україні;

* здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

* організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою;

* розроблення та участь у реалізації державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання, охорони та моніторингу земель, відновлення родючості грунтів, ведення державного земельного кадастру.

Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань:

* готує пропозиції щодо вдосконалення регулювання земельних відносин, державного контролю за використанням і охороною земель, а також змісту, організації та порядку ведення державного земельного кадастру, здійснення моніторингу земель;

* розробляє державні програми з питань розвитку земельних відносин, раціонального використання, охорони та здійснення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також здійснює нормативно-мето­дичне забезпечення їх виконання;

* бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

* організовує та забезпечує проведення робіт з грошової, в тому числі експертної, оцінки земель, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку проведення таких робіт;

* забезпечує розроблення та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель, забезпечення режиму земель природоохоронно­го, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурно-го призначення;

* бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, кредитних відносин та вдосконалення системи оподаткування;

* здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання, власниками земельних ділянок і землекористувачами;

* готує разом з іншими центральними органами виконав­чої влади пропозиції щодо вдосконалення захисту права власності на землю та права користування землею;

* бере участь у формуванні інвестиційної політики, виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки;

* розглядає та в межах своєї компетенції бере участь у затвердженні нормативно-технічних документів з питань розроблення землевпорядної документації, ціноутворення у проектуванні, будівництві, експлуатації об'єктів і споруд;

* здійснює в межах державного земельного кадастру реєстрацію землеволодінь, землекористувань, договорів оренди земельних ділянок та забезпечує ведення відповідних реєстрів;

* організовує в установленому порядку землевпорядні роботи;

* здійснює відповідно до законодавства моніторинг земель, організовує здійснення заходів щодо відновлення корисних властивостей земельних ділянок;

* виступає в установленому порядку державним замовником науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних робіт, що здійснюються в межах заходів з охорони земель, реформування земельних відносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру, здійснення моніторингу земель;

* створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення моніторингу земель;

* використовує в установленому законодавством поряд­ку бюджетні та позабюджетні кошти для реалізації про­грам освоєння нових технологій, іншої науково-техніч­ної діяльності у сфері раціонального використання та охорони земель;

* здійснює державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обгрунтувань цих програм і планів;

* організовує, в тому числі за участю іноземних наукових установ та організацій, наукові дослідження з питань землеустрою і державного земельного кадастру, здійснює у сфері реформування земельних відносин, управління земельними ресурсами, землеустрою та охорони земель і ведення державного земельного кадастру, науково-технічне співробітництво з науковими установами та організаціями;

* бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері регулювання земельних відносин, використання і охорони земель;

* здійснює заходи щодо галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень

забезпечує виконання Українською Стороною зобов'язань за Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх дер-жавами-членами, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу; » розробляє і здійснює заходи щодо вдосконалення обліку та звітності у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони землі;

* координує проведення топографо-геодезичних, картографічних, обстежувальних та вишукувальних робіт, необхідних для здійснення землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони та моніторингу земель;

* сприяє проведенню земельних аукціонів та конкурсів;

* здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів, що надходять відповідно до законодавства України у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

* контролює додержання суб'єктами господарювання встановлених вимог щодо виконання земельно-кадастрових та землевпорядних робіт, експертної грошової оцінки земельних ділянок;

* розробляє та затверджує за погодженням з відповідними органами виконавчої влади фінансово-економічні норма­тиви проведення землевпорядних робіт, виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок, надання послуг у сфері збирання і використання земельної кадастрової інформації та в межах своїх повноважень контролює додержання цих нормативів;

* здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

* забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах повноважень, визначених законодавством;

* забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики з питань кадрової роботи та державної служби, забезпечує функціонування галузевої системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

* забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у єдиній системі державних органів земельних ресурсів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

* організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечує в межах повноважень, визначених законодавством, виявлення та усунення причин, що породжують скарги громадян;

* здійснює в порядку, визначеному законодавством, методичне забезпечення місцевих державних адміністрацій з питань регулювання земельних відносин;

* розглядає згідно із законодавством справи про адміністративні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення;

* порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення або скасування актів місцевих державних адміністрацій, органів та посадових осіб місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства України, до передбаченої законом відповідальності;

* здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Держкомзем України має право:

* одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

* залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

* скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

* створювати за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

* представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України;

* засновувати друковані засоби масової інформації та здійснювати видавничу діяльність з метою висвітлення питань державної політики у сфері регулювання земель­них відносин, використання, охорони та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру.

Держкомзем України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав. Держкомзем України здійснює свої повноваження безпесередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів. Держкомзем України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

 

Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль

* Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; * Міністерство охорони здоров'я України; * Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.

Громадський земельний контроль

З іншого боку, посилилась просвітянська роль багатьох природоохоронних організацій. За допомогою засобів масової інформації тепер майже всі верстви… Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від… Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р. також передбачає участь громадян…

Виробничий земельний контроль

* керівники господарств обтяжені багатьма іншими турботами, тому вони не можуть спеціально приділяти увагу питанням охорони родючості грунтів,… * з іншого боку, деякі керівники свідомо чи несвідомо віддають перевагу… У деяких господарствах працюють штатні землевпорядники. У свій час вони більше займалися справами, пов'язаними з…

Правові форми земельного контролю

* інформаційно-правові форми контролю під час збирання матеріалів; * приймання рішень за результатами проведеного контролю; * виконання рішень контролюючих органів.

Моніторинг земель

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг земель становить систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель,… Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності… Залежно від охоплення територій здійснюється такий моніторинг земель:

Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів

Дане стимулювання здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 701 та у відповідності з вимогами… Вимог цієї інструкції повинні дотримуватись: підвідомчі організації… Стимулюванню підлягають тільки ті працівники природоохоронних органів, які не мають статусу державних службовців, та…

Захист прав та вирішення земельних спорів

У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість… У Земельному кодексі України підкреслюється, що власник земельної ділянки або… Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

Порядок розгляду земельних спорів судами

У ході вирішення питань про підвідомчість справ враховується те, що суди вирішують земельні й майнові спори, по-й'штні із земельними відносинами,… Виходячи з положень ст. 8, 124 Конституції України, вимог змельного кодексу… * про надання земельної ділянки для ведення (створення) селянського (фермерського) господарства в разі відмови в цьому…

Розгляд земельних спорів третейським судом

Передавання спору на розгляд третейського суду виключає Можливість його розгляду в даний момент органами правосуддя, тобто суду чи господарського… Якщо рішення третейського суду не виконано відповідачем добровільно, то…  

Лекція 7 Відповідальність як засіб реалізації земельного права

Поняття і види юридичної відповідальності

Заходи примусу зумовлюються характером суспільних Відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем суспільної небезпечності протиправного… У правовій нормі визначаються коло органів і службових осіб, яким закон надає… Юридична відповідальність полягає в установленні для правопорушника певних негативних наслідків особистого…

Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності

Відповідальність може наступати лише при наявності всіх чотирьох елементів правопорушення. Відсутність хоча б одного із них виключає… Об'єктом земельного правопорушення являється земельний лад, встановлений… Суб'єкти земельного правопорушення - це конкретні фізичні та юридичні особи - власники землі, які допустили порушення…

Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства

Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення Земельним кодексом України, як говорилось вище, не передбачена. Однак у практиці використання й охорони земель дисциплінарні проступки скоюються часто, а винні в їх скоєнні громадяни притягаються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗПУ).

Заходам стягнення за порушення трудової дисципліни при­свячена ст. 147 КЗПУ. У ній підкреслюється, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Усі земельні правопорушення, пов'язані з порушенням тру­дової дисципліни в земельних відносинах і носять характер дисциплінарних проступків, тягнуть за собою відповідальність згідно з порядком, визначеним Кодексом законів про працю України. Установити наперед увесь перелік дисциплінарних земельно-правових проступків у будь-яких правових актах майже неможливо. Дане питання вирішується конкретно в кожному окремому випадку.

Усі діяння, що порушують земельне законодавство, але не носять характер адміністративного проступка чи кримінального злочину, відносяться до дисциплінарних проступків. Можна навести конкретні характерні приклади, що зустрічаються у практиці. Працівник самовільно (свідомо чи з необережності) переставив межовий знак, змінив межу земельної ділянки. Це пору­шення було виявлено адміністрацією підприємства. На винного було накладено дисциплінарне стягнення, межовий знак постав­лено на своє місце. Порушення ліквідовано, відпала необхідність у накладанні на порушника адміністративного штрафу.

Дисциплінарними проступками також являються, наприклад, невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами сільськогосподарських культур, з водною і вітровою ерозією, порушення агротехнічних правил, правил зберігання і застосування хімічних препаратів, що призвели до погіршення земель тощо. Вони є характерними і типовими земельними дисциплінарними порушеннями. Такі дисциплінарні правопорушення можуть вчинятися як рядовими працівниками сільськогосподарських підприємств, керівниками середньої ланки, спеціалістами, так і керівниками підприємств, їх заступниками. У випадку усунення цих порушень нема необхідності застосування (після дисциплінарних заходів) заходів адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Так само, наприклад, якщо декілька тонн мінеральних добрив замість розміщення їх у приготовленому складі були за­лишені на полі і внаслідок дощів ці добрива були змиті в річку, на землі утворились рівчаки, земля була забруднена. Це дисциплінарне земельне правопорушення. Керівник і його за­ступники, спеціалісти не вжили своєчасних заходів до попередження цього правопорушення. Тому можливе накладення на них дисциплінарних стягнень чи звільнення їх з посад за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання своїх прямих обов'язків.

Можливі й інші дисциплінарно-земельні правопорушення, які тягнуть дисциплінарну відповідальність відповідно до вимог Кодексу про працю України.

 

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Види правопорушень, за які наступає відповідальність

Ст. 52 КУАП передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами,… Відповідальність за порушення правил використання земель передбачається ст. 53… Правопорушення у вигляді самовільного зайняття земель­ної ділянки, передбачене ст. 53і КУАП, посягає на установ­лений…

Оформлення документів під час виявлення порушень земельного законодавства.

При виявленні земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, що призводять до зниження родючості… Вказівка складається у двох примірниках, з яких перший примірник вручається… Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення в протоколі вказуються: дата і місце його…

Розгляд справ про порушення земельного законодавства

Від імені органів Держкомзему розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова… На розгляд справи особа, яка притягується до адміністративної… Повістка, адресована службовій особі державного підприємства, установи, організації, колективного…

Права і обов'язки осіб, які беруть

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази,… Якщо потерпілим є особа, якій правопорушенням заподіяно майнову шкоду, вона… Експерт призначається службовою особою, в провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, у…

Постанова по справі про адміністративне правопорушення

Постанова повинна містити: найменування службової осо­би, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається… По справі про адміністративне правопорушення службова особа виносить одну з… * про накладення адміністративного стягнення;

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Накладення штрафу не звільняє осіб, винних у порушенні, від усунення допущених порушень і відшкодування нанесених збитків. Одночасно з винесенням… У випадках неусунення порушень, пов'язаних із самовільним зайняттям земельної… При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню…

Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства

Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій в разі вилучення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб,… Цивільна відповідальність сприяє вжиттю заходів щодо відновлення якості земель… Визначення шкоди здійснюється на основі різноманітних методів:

Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення

Кримінальна відповідальність відноситься до найбільш суворих видів відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Новий… В частині першій ст. 239 згаданого Кодексу зазначається, що За забруднення або… .Згідно з вимогами ст. 254 Кримінального кодексу України за безгосподарське використання земель, якщо це спричинило…

Лекція 8 Правовий режим земель сільськогосподарського призначення

Поняття земель сільськогосподарського призначення

До складу земель сільськогосподарського призначення входять: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті,… б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження,…

Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення

Для будівництва промислових підприємств та інших не-сільсько-господарських потреб земельні ділянки несільськогосподарського призначення чи не… * надання земель у власність та користування; * вилучення сільськогосподарських земель із користування;

Права і обов'язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення

Специфічною ознакою земель сільськогосподарського при­значення є, наприклад, те, що внаслідок проведеної реорганізації колгоспів і радгоспів та… Серед загальних прав, установлених законодавством для всіх власників,… Крім того, власники, землекористувачі, орендарі на сільськогосподарських землях мають право використовувати в…

Суб'єкти прав на землі сільськогосподарського призначення

Згідно з цими законодавчими актами суб'єктами прав на землі сільськогосподарського призначення визначаються аграрні товаровиробники, незалежно від… Відповідно до чинного законодавства всі суб'єкти прав на землі… Першу, основну групу таких суб'єктів становлять засновані на приватній (кооперативній, корпоративній), державній та…

Лекція 9 Правовий режим земель комерційних сільськогосподарських підприємств

Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин

Сучасний стан земельних відносин не залишає сумніву, що суттєві прорахунки були допущені під час визначення шляхів реалізації земельної політики.… По суті, націоналізація землі, тобто юридична безоплатна передача земельних… Накопичений історичний досвід свідчить, що юридичні форми націоналізації землі можуть бути найрізноманішими:…

Основні ознаки приватизації земель

Згідно з вимогами Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду, схваленої Верховною Радою України, приватизація… Для сільськогосподарського використання земельні ділянки встановленого розміру… Земельні ділянки для побутового призначення надаються громадянам у довічне успадковане використання. Громадяни при…

Паювання земель колективної власності

Мета і зміст паювання земель

У дореформений період у Радянському Союзі, зокрема в Україні, сільськогосподарське виробництво вели колгоспи і радгоспи на землі, закріпленій за ними державою в безстрокове безоплатне користування. Планове ведення господарства в умовах детального регламентування партійними і державними органами виробничих процесів привело до відсутності зацікав­леності працівників у кінцевих результатах, низької ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для переходу до ринкових відносин, розвитку ініціативи і підприємливості сільськогосподарських товаровиробників з метою підвищення в кінцевому рахунку рентабельності виробництва, кількості виробленої продукції необхідно було створи­ти умови для формування нових сучасних форм комерційних організації! на селі І надати можливість розвитку фермерства.

З цією метою в Україні на початку 90-их років було вирішено провести аграрну реформу за наступними напрямками: реорганізація сільськогосподарських підприємств та приватизація займаної ними землі. При цьому реорганізація колгоспів і радгоспів включає як зміну їх організаційно-правової форми у відповідності з новим цивільним законодавством переліком видів юридичних осіб, так і поділ належного їм майна на паї, якими наділяються працівники (члени) даного підприємства.

Приватизація землі, якою користувались сільськогосподарські підприємства, здійснювалась шляхом передачі ЇЇ у власність колективів, які працюють на цих підприємствах, з визначенням індивідуальних земельних паїв.

У цілому в Україні власниками сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) стали понад 6 млн громадян, у тому числі, на приклад, у Київській області право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, одержали 289 948 селян, а 278 652 селянина мають сертифікати.

Таблиця 15-1

Інформація про рух права на земельні/ частку (пай), посвідченого сертифікатом у Київській області

Назва районів і міст обласного підпорядкування	Кількість громадян, які одержали право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом	Кількість громадян, які одержали сертифікати на право на земельну частку (пай)	Зареєстровано переходів права на земельну частку (пай) районними держадміністраціями
Баришівський	11 666
Білоцерківський
Богуславський
Бориспільський
Бородянський
Броварський
Васильківський	11 775	11 190
Вишгородський
Володарський	946!
Згурівський
Іванківський		Й 549
Кагарлицький		ІЗ 151	1 179
Києво-Святошинський
Макарівський	14 185
Миронівський			1 089
Обухівський	8 135
Переяслав-Хмельницький
Поліський			-
Рокитнянський
Сквирський
Ставищенський
Таращанський		13Н74
Тетіївський	11 752	11 752
Фастівський
Яготинський		8 148
Разом	289 948	278 652

 

Питання перетворення сільськогосподарських підприємств і земельних відносин у них потім були відрегульовані Постановою Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р., Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 гру/іня 1992 р., Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 22 червня 1993 р., Указом Президента України '"Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 р. №666, Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. тощо.

Паювання земель, переданих у колективну власність сільсько-господарським підприємствам і організаціям здійснюється на підставі методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 р. №11, розроблених у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 р, №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільсько-господарським підприємствам і організаціям" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. №187 "Про стан реформування земельних відносин".

Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників.

Склад комісії затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства. Організацію робіт щодо паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний (міський) відділ земельних ресурсів. Підготовчі робити щодо паювання земель виконують землевпорядні та інші організації за участю районних (міських) відділів земельних ресурсів.

Підготовчі роботи включають в себе аналіз документів по видачі державних актів на право колективної власності па землю та уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємств після 1.07.1995 р. Уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь провадиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 р. №76/230/325/150.

Для розрахунку вартості земельної частки (паю) та визначення її розміру в умовних кадастрових гектарах береться площа сільськогосподарських угідь, переданих підприємству у колективну власність. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), приймається за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, який, у разі потреби, уточнюється і підписується головами відповідної Ради і підприємства.

Матеріали розрахунків вартості і розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до рай­онної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Районна державна адміністрація (виконавчий комітет міської Ради) розглядає подані матеріали і в 10-денний строк затверджує розміри земельної частки (паю), виходячи з того, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства рівні.

Оформлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснюється комісіями, утвореними у підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) підписуються головою районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) та реєструються у Книзі реєстрації сертифікатів па право на земельну частку (пай), яка ведеться відповідним районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)".

Сертифікати па право па земельну частку (пай) громадянам України видаються відповідною районною державною адміністрацією (виконавчим комітетом міської Ради).

Відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адмін­істраціями (виконавчими комітетами міських Рад), які здійсню­вали їх видачу.

Втрачені сертифікати (у разі, коли їх знайдено) або зіпсовані бланки сертифікатів анулюються в установленому порядку. Спори з приводу паювання земель колективної власності вирішуються у судовому порядку. Перелік документів щодо паювання земель колективної власності включає:

* Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства про затвердження складу комісії щодо проведення паювання земель колективної власності.

* Список членів колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до абзацу третього пункту 5 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, пере­даних у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

* Матеріали грошової оцінки сільськогосподарських угідь колективного сільськогосподарського підприємства.

* Розрахунок вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю), затверджений рішенням районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради). Документи оформляються у справу і зберігаються у районному (міському) відділі земельних ресурсів постійно.

3.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)

Передача в натурі земельної частки (паю) провадиться громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою. Передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання "Схеми поділу земель колектив­ної власності на земельці частки (паї)" (далі - Схеми). Складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).

Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад).

Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою. При складанні Схем визначається черговість поділу земель колективної власності з урахуванням обмежень, обумовлених технологічними і екологічними особливостями їх використання.

Місце розташування та першочерговість виділення земель­них ділянок визначаються з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації.

Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства, розрахунків проведеного паювання земель, виходячи з інтересів окремих співвласників, їх об'єднань та інтересів суспільства в досягненні екологоекономічної стабілізації землекористування, раціонального використання земель та їх охорони.

У процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і вивчаються такі матеріали:

* плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах 1:10000 або 1:25000;

* матеріали проектів землеустрою, розроблених на територію господарств до передачі земель у колективну власність, проектів встановлення меж сільських та селищ­них Рад і меж населених пунктів, проектів роздержавлення і приватизації земель;

* технічна документація по видачі державних актів на право колективної власності на землю;

* матеріали передпроектних і прогнозних розробок по підприємству, а також тих регіональних розробок, виконання заходів яких може вплинути на рішення щодо організації передачі громадянам у власність сільськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю);

* матеріали фунтових обстежень та їх коригувань, радіологічних зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення території;

* шкали бонітування грунтів орних земель, багаторічних насаджень природних кормових угідь (1993);

* дані про кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) в розрізі населених пунктів, відомості про розміщення та потужність виробничих центрів господарства.

В порядку підготовчих робіт вивчається громадська думка щодо черговості паювання сільськогосподарських угідь з урахуванням регіональних особливостей їх використання, особливо тих, де виділення окремих земельних часток (паїв) неминуче призведе до зниження ефективності їх використання (меліоровані землі, масиви багаторічних насаджень, спеціалізовані сівозміни тощо), та визначаються площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі у зв'язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

Схема складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1:25000. За планову основу Схеми приймаються копії планів землеволодінь і землекористувань.

На Схемі виділяються земельні масиви, що можуть бути поділені па земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються па земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того, визначаються:

* земельні ділянки, що поділяються одночасно без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувані угіддя, сади, виноградники, хмільники, ягідники тощо);

* земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно (угіддя, законсервовані, виходячи з екологічних умов; невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки, стає неможливим механізований обробіток фунту).

З метою уточнення площі сільськогосподарських угідь підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг І захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградовапих і забруднених земель, що підлягають консервації.

Із земель, що можуть приватизуватися без обмежень у їх подальшому використанні, виділяються ділянки першочергово­го поділу па земельні частки (паї). Кількість і розмір ділянок першочергового поділу встановлюються в залежності від наявності бажаючих одержати земельні частки (паї) в натурі, кількості і розміщення населених пунктів, конфігурації масивів земель колективної власності, співвідношення і розміщення сільськогосподарських угідь, напрямів господарської діяльності, яка визначається з урахуванням ландшафтних умов, особливо­стей поселенської мережі тощо.

На ділянки першочергового поділу розробляється проект організації території земельних часток (паїв) з використанням планового матеріалу в масштабі 1:2000.

Розрахунок площі земельної частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності.

При зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затвердженим наказом Держкомзему від 20.02.96р. №11,

Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп фунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держ-коммістобудування, Мінсільгосппроду, Української академії афарних наук від 27.11.95р. №76/230/325/150.

Земельні ділянки різної черговості паювання ілюмінуються. Креслення Схеми супроводжується відповідними умовними знаками, табличною і текстовою інформацією. Схема складається в 3 примірниках, один з яких передається підприємству для практичної роботи, другий ~ районному (міському) відділу земельних ресурсів для здійснення контролю та заходів щодо ведення земельного кадастру і моніторингу земель, третій - землевпорядній та іншій організації. Під час розроблення Схеми за повною програмою проводиться коригування сівозмін підприємства та складається проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу.

Коригування сівозмін проводиться з метою забезпечення збалансованої діяльності підприємства, створення умов для ефективного використання земель, а також здійснення при необхідності реорганізації існуючих виробничих структур. Сівозміни доцільно передбачати, як правило, з короткою ротацією, з урахуванням розміщення виробничих центрів, мережі населених пунктів, наявних трудових ресурсів і виробничих потужностей. При цьому польові сівозміни, де концентрується вирощування основних товарних сільськогосподарських культур, бажано розміщувати повністю на землях однієї форми власності. Під час розроблення Схеми за скороченою програмою не розробляється проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу та не проводиться коригування сівозмін на землях колективної власності.

Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі

Відповідне рішення загальних зборів (зборів уповноважених) є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі. Передача… На кожній земельній ділянці або їх групі, в простих умовах відновлення меж при… Встановлення і закріплення меж земельної ділянки в натурі провадиться за участю громадянина, якому передається…

Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою

Рекомендації визначають порядок виходу членів колектив­них сільськогосподарських підприємств із належними їм земельними частками (паями). З метою… Проекти реформування колективних сільськогосподарських підприємств… Проекти реформування колективних сільськогосподарських підприємств або схеми поділу земель колективної власності на…

Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою

Рекомендації встановлюють склад землевпорядних робіт та визначення їх вартості при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств: а) землевпорядні роботи включають: * підготовчі роботи; » проектні роботи;

Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва

Покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому… Юридичним особам інших держав, іноземцям, особам без громадянства, спільним… Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його…

Лекція 10 Правовий режим земель фізичних і юридичних осіб

Правовий режим земель фізичних осіб

Громадяни і організації (юридичні особи) відносяться до різних видів суб'єктів земельного права. Лише декілька загальних ознак у правовому… До прикладу, згадаємо, що колишній прийнятий поділ форм землекористування на… Проте в даному випадку є і відмінність. Юридичні особи (організації) використовують землю у відповідності з вимогами…

Правовий режим земель юридичних осіб

Правові форми використання земель юридичними особами

На праві колективної власності можуть використовуватись землі, які передаються безкоштовно колективним сільськогосподарським підприємствам,… Кожний член колективу сільськогосподарського підприємства, кооперативу,… Розміщення об'єктів внутрішньогосподарського будівництва на землях сільськогосподарських кооперативів, підприємств,…

Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві

Передача земельних ділянок у приватну власність та надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, здійсню­ються сільськими, селищними,… Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1991р. "Про порядок… Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна рада розглядає в місячний…