рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення

Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення - раздел Право, Курс лекцій з земельного права Лекція 1 Право власності на землю Відомо, Що Наша Країна Має Значний І Високоякісний Фонд Сільськогосподарських...

Відомо, що наша країна має значний і високоякісний фонд сільськогосподарських угідь. Більше третини з них - це особливо цінні продуктивні землі. Проте рівень сільськогосподарського використання їх великою мірою поступається рівню розвинутих країн світу. Основною причиною цього, на наш погляд, є недосконалість земельних відносин, що випливають із форм власності та господарювання.

Орієнтація економіки країни на ринкові відносини вимагала радикальних змін форм власності на землю і форм господа­рювання на ній. У зв'язку з цим із березня 1991 р. весь земельний фонд України оголошено об'єктом земельної реформи, яка передбачає впровадження різних форм власності на землю та надання власникам права самим вирішувати питання щодо розпорядження нею: господарювати на землі самому, надавати її в оренду, заставу, передавати у спадщину, вступати із земельною ділянкою у нові господарські формування тощо. Земля має стати капіталом селянина, яким він може розпоряджатися в процесі господарювання, включаючи можливість його застави для одержання кредитів, що є важливим фактором економічної стабільності сільськогосподарських підприємств. Без цього неможлива організація в аграрному секторі ефективних виробничих відносин. Без приватної власності на землю не можна освоїти ринкову економіку, оскільки земля - один з основних видів виробничих ресурсів.

Тому наближення сільськогосподарського виробника до власності на землю та інші засоби виробництва, тобто формування селянина-власника, треба розглядати як найголовніше завдання земельної реформи і передусім ЇЇ складової - ринку землі. В даному випадку, якщо селянин не здатний за ринкових умов ефективно розпоряджатися своєю земельною ділянкою, не буде її зберігати, примножувати родючість, вкладати свій капітал і одержувати з неї максимум продукції, то завтра він може її втратити назавжди. У нашій державі в умовах, які склалися при переході до ринку, вирішальну роль у підвищенні ефективності використання землі за приватної власності на землю великого значення набувають й інші аспекти земельних відносин, зокрема економічний механізм, форми та методи господарювання й державної підтримки селянина.

Становлення ринку землі - це вимога часу. В умовах ринку відбуватимуться постійний рух і поліпшення якості сільськогосподарських угідь у зв'язку з тим, що частина власників землі стане банкрутами, інші захочуть збільшити свої наділи за рахунок перших тощо. Зміна власників здійснюватиметься через систему ринкового механізму купівлі-продажу. В економічному розумінні ринок земель сільськогосподарського призначення є сукупністю економічних механізмів, що забезпечують розв'язання таких завдань, як: реалізація прав власників земельних ділянок на одержання суспільне нормального доходу при їх продажу, рівного для всіх покупців - потенційних виробників сільгосппродукції - доступу до всіх операцій щодо придбання сільськогосподарських угідь; стимулювання раціонального їх використання й забезпечення постійної можливості перерозподілу на користь найефективніше господарюючих суб'єктів тощо.

Ринковий обіг землі належить до вторинних економічних механізмів, використання яких з абсолютною необхідністю вимагає створення більш загальних, фундаментальних економічних і організаційних умов. До подібного роду механізмів можна було б у першу чергу віднести іпотеку та інститут банкрутства.

Для ефективної роботи земельного ринку необхідні як мінімум такі економічні передумови:

1) існування земельних власників, які мають достатню широту повноважень для проведення ринкових операцій із земельними ділянками;

2) наявність стимулів (мотивів) для купівлі земель сільськогосподарського призначення виключно до умов їх наступного використання за цільовим призначенням (це насамперед можливість одержання суспільне нормального доходу від підприємницької діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції);

3) розгорнутість конкуренції між сільськогосподарськими виробниками, в процесі якої виявляються об'єктивні відмінності у рівні господарювання й ефективності використання земельних та інших виробничих ресурсів, відбувається диференціація цих виробників залежно від рівня дохідності (рентабельності) їхньої виробничої діяльності.

У 1991 - 1996 рр. у країні була ліквідована державна моно­полія на землю, створені правові умови функціонування багатоукладної економіки, заснованої на поєднанні великого, серед­нього і дрібного виробництва.

За 1990 - 1996 рр. площа сільськогосподарських угідь на одного мешканця України зменшилася від 1,01 до 0,82 га, а ріллі - від 0,80 до 0, 65 га. Останнім часом у країні спостерігається абсолютне скорочення площ згаданих угідь у сільськогосподарських виробників. Так, за останні 10 років вони зменшилися в цілому на 1,2 млн га (2,8%). Це пояснюється, зокрема, виключенням із ріллі площ схилів, малопродуктивних, піщаних, кам'янистих земель і відведенням земель для не-сільськогосподарських потреб (промисловість, транспорт, зв'язок, міське будівництво).

Зародження нових форм господарювання, законодавче передбачених земельною реформою, змінило структуру землекористування. За рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь у державних підприємствах від 24 відсотків у 1990 р. до 10,8 відсотків у 1996 р. і до 5 відсотків у 2000 р. збільшилася площа угідь у користуванні й володінні підприємств із колективною формою власності відповідно від 69,5 до 73 відсотків у 1996 р. і до 76,6 відсотка у 1999 р. Зросла площа земель у володінні громадян для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та створення селянських (фермерських) господарств від 6,5 відсотка до 16,2 відсотка (у 2,5 раза) і становила в 1996 р. 6,6 млн га, у 1999 р. -до 7,4 млн га, тобто на особисте підсобне господарство населення припадало в 1996 і 1999 рр. 0,34 га проти 0,27 у 1990 р.

Великі земельні площі найродючіших чорноземів, площа яких у структурі сільгоспугідь становить 57 відсотків, або 68 відсотків орних земель, через екстенсивне господарювання зумовили дуже високий рівень освоєності земельного фонду, що має і свої негативні результати. Станом на 1.01.2000 р. структура сільгоспугідь по Україні була такою (у відсотках): рілля - 79,7, пасовища - 11,8, сіножаті - 5,3, багаторічні насадження - 2,3, чого не спостерігається по частці ріллі в жодній з економічно розвинутих країн світу (у США - 19%, Франції, Німеччині -33, Італії - 31%).

Надмірна розораність призводить до порушення екологічно допустимого співвідношення ріллі, природних лук і пасовищ, лісових і водних ресурсів, негативно позначається на стійкості агроландшафту території країни, а спеціалізація в рослинництві й тваринництві не завжди сприяє збереженню родючості грунтів та економії витрат.

Проте аналіз свідчить, що формально конституційна багато­укладна аграрна економіка вимушена розвиватися у псевдоринковому середовищі, а земельна власність не одержала адекватного ринкового змісту й економічно не реалізується. Володіння, використання, розпорядження - суть юридичне приватної категорії; економічна приватна власність на землю як об'єкт господарювання реалізується не в абстрактній можливості продати земельну ділянку, а в кількісно визначеному доході від його використання відповідно до цільового призначення. Цей дохід визначає економічні мотиви придбання та продуктивного використання земель сільськогосподарського призначення і є основним об'єктивним фактором формування їхньої продажної ціни незалежно від конкретних методик оцінки тієї чи іншої ділянки. Тобто, купуючи земельну ділянку, покупець орієнтується в першу чергу на майбутній потенціальний дохід від використання даної ділянки за її прямим призначенням.

Таким чином, за десять років аграрних реформ дійсно ринкові умови розвитку сільгоспвиробництва, у тому числі необхідні й достатні передумови формування земельного ринку, не створені. В обставинах, що нині склалися, розгортання ринку сільгоспугідь - це завдання, яке не має перспектив практичної реалізації; така реалізація вимагає попереднього розв'язання глибоких, концептуальних проблем ринкових перетворень в аграрному секторі української економіки.

У практиці ринок земель сільськогосподарського призначення об'єктивно формується і функціонує як відносно замкнутий сектор земельного ринку, де земля одержує специфічну оцінку як особливий (поряд із працею та капіталом) фактор виробництва, що бере участь у створенні сільськогосподарської продукції. Навіть у різних країнах існують законодавчі обмеження щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських угідь при їх купівлі-продажу. В нинішній Україні необхідність законодавчого обмеження подібної зміни вкрай потрібна; тут не може бути винятком і норма тимчасової повної заборони.

Як зазначалося раніше, фінансово-виробнича криза аграрного сектора значно знижує дохідність виробничого використання сільськогосподарських угідь порівняно з прибутковістю їх альтернативного використання. Неконтрольовані купівля-продаж земельних ділянок, з одного боку, миттєво призводить до масового виведення сільськогосподарських угідь із виробничо-економічного обігу (як це було в період початкового пере­ділу земель у процесі реорганізації та реформування великих сільськогосподарських підприємств). З іншого боку, в недалекій перспективі розвиток вітчизняного сільського господарства визначатиметься екстенсивними природними факторами, у тому числі наявними сільгоспугіддями. Адже фінансова криза позбавила сільськогосподарських виробників будь-яких можливостей інтенсивного розвитку. Тобто на досить тривалу перспективу зберігається необхідність жорсткого адміністративного закріплення цільового призначення сільськогосподарських угідь при їх купівлі-продажу.

Правомірність і важливість міжгалузевої народногосподарської оцінки землі заперечувати, безумовно, недоречно. Проте в контексті сучасної економічної ситуації реальне становище на потенційному земельному ринку розвивається в повній суперечності з віртуозною конструкцією цієї оцінки, що застосовується до сільськогосподарських угідь. У 1996 - 1998 рр. питома вага збиткових сільгосппідприємств у всіх формах власності зросла від 69 до 92 відсотків, їхні збитки збільшилися від 1420,5 млн грн до 4060,9 млн грн, або рентабельність знизилася від - 11,6 до - 28,3 відсотків. Відповідно зросла "від'ємна дохідність" сільськогосподарських угідь і знизилась їх об'єктивна оцінка, але ціни земельних ділянок, що відводилися під промислову чи житлову забудову, комерційні й рекційні цілі, під впливом інфляції та інших факторів фінансове спекулятивного характеру поступово зростали. Отже, вирішальною передумовою формування повноцінного ринку землі є рентабельна робота сільськогосподарських підприємств, заснована на визнанні суспільної значущості сільгосппродукції, що виробляється. У цьому випадку сільгоспугіддя одержать адекватну економічну оцінку, сформуються реальні стимули перерозподілу (в тому числі й міжгалузевого) земель на користь найефективніше господарюючих суб'єктів, спрацюють такі механізми, як інститут банкрутства та іпотека.

Світовий досвід показує, що в умовах ринкової економіки ефективний розвиток сільського господарства забезпечується на принципах обов'язкового поєднання механізмів ринкового саморегулювання з економічними можливостями держави у сфері виробництва і розподілу продовольства. При цьому роль держави не зводиться до прямої фінансової підтримки товаровиробників: насамперед необхідно створити мінімально достатні загальні умови для підвищення дохідності й рентабельності сільськогосподарської діяльності на принципах ринкового господарювання.

Проведене дослідження щодо формування ринку землі в Україні, зокрема сільськогосподарських угідь, та ефективного їх використання дає можливість зробити такі висновки.

Для успішного проведення земельної реформи і формування її складової - ринку землі - слід сконцентрувати всю діяльність на розв'язанні двох взаємозв'язаних стратегічних завдань:

Щодо формування ефективного господаря-власника у першу чергу треба здійснити:

* перерозподіл земель і майна від неефективного до ефективного господаря, для чого потрібно: запровадити при­ватну власність на землю й механізми реалізації права на власність; забезпечити структуризацію відносин власності; запровадити правові, економічні та організаційні механізми реалізації переваг приватної власності; розвивати і підтримувати малі й середні організаційні форми господарювання;

* реструктуризацію збиткових підприємств;

* розвиток кооперації та створення кооперативного сектора в АПК;

* державну підтримку реальних власників землі та підприємств АПК;

* формування спеціалізованої ринкової інфраструктури щодо розвитку ринку землі.

Щодо створення сприятливого економічного середовища та однакових "правил гри" на ринку потребують нагального розв'язання й удосконалення цінова політика, ринок сільгосппродукції та продовольства, кредитний механізм, ринкова інфраструктура, створення спеціалізованих державних земельно-кредитного банку та страхової компанії (з подальшою корпоратизацією), забезпечення цільового кредитування та страхування ризиків у сільському господарстві. Ефективність використання земель сільськогосподарського призначення - це лише частина проблеми, пов'язаної з їхнім збереженням, поліпшенням якості та охороною. Більш містким поняттям, що об'єднує ефективність і бережливе ставлення до неї як основного засобу виробництва, є "раціональне використання", яке включає досягнення максимального ефекту в землекористуванні та охорону землі як природного об'єкта у про­цесі користування нею.

Загальна вимога раціонального використання сільськогосподарських земель реалізується завдяки наданню суб'єктам сільськогосподарської підприємницької діяльності широких прав щодо господарського використання землі та покладених на суб'єкта відповідних обов'язків з її ефективного використання і збереження; наданню суб'єкту прав розпоряджатися землею з метою створення оптимальної за розмірами земельної ділянки, що дає можливість одержувати максимальну кількість сільськогосподарської конкурентоспроможної продукції, яка підлягає реалізації, та максимальний дохід від виробничої діяльності для розширення відтворення.

Подальший розвиток ринку сільськогосподарських земель має відбуватися в основному на рівні сільськогосподарських підприємств, де повинна забезпечуватися реалізація громадянами права власності на землю в процесі реформування існуючих і створення на їхній базі нових форм господарювання ринкового типу та освоєння механізму економічного і правового регулювання земельних відносин.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Курс лекцій з земельного права Лекція 1 Право власності на землю

Лекція Право власності на землю Поняття права власності на землю Сучасне суспільно правове... Лекція Право землекористування Право... Лекція Земельний обіг в Україні Тенденції розвитку земельного...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття права власності на землю
За своєю природою право власності на землю є одним із основних майнових прав. Виступаючи в якості об'єкта права власності, земля отримує особливі правові ознаки: вона стає "майном", тобто

Право державної власності на землю
У ході проведення земельної реформи в Україні питання про право державної власності на землю має важливе значення для науки і практики. Це питання не мало ніякого значення раніше, коли вся земля бу

Право комунальної власності на землю
Відповідно до ст. 140 Конституції України, а також ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальними утвореннями є село, селище, місто, район у місті. Відповідно д

Розмежування земель права державної і комунальної власності
Розмежування земель права державної та комунальної власності регламентується нормами Земельного кодексу України. Завдання цього заходу полягає у визначенні і встановленні в натурі (на місцевості) м

Право приватної власності на землю
Згідно з нормами Земельного кодексу України суб'єктами права приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи. Об'єктом права приватної власності на землю є земельна ділянка. В якості об'

Право постійного і тимчасового користування землею
Земельний кодекс України передбачає право постійного і тимчасового користування землею. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування без встановленн

Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
Із вимог Земельного кодексу України випливає, що право постійного користування земельними ділянками із земель права державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та орган

Правові засади оренди землі
Земельний кодекс України максимально враховує різноманітні аспекти земельних відносин в умовах ринкової економіки, створює правові основи ринку землі як сільськогосподарського, так і несільськогосп

Договір оренди землі
Відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає оренда­реві у волод

Договір оренди землі
Відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає оренда­реві у волод

Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
Зміна, припинення, поновлення, розірвання договору оренди землі регламентується Законом України "Про оренду землі" (ст.ст. 25-28). Зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за

Тенденції розвитку земельного обігу
Рух землі в аграрній сфері країни - невідворотний процес. Практично він уже розпочався в умовах самоврядування, у ході проведення земельної реформи. У власності громадян і юридичних осіб, які самос

Розвиток ринку землі
Як відомо, земельні ділянки легальне визначаються об'єктом реального обігу землі. Складається відповідна правозастосовна практика. Формується нове законодавство, яке регулює відносини, пов'язані з

Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
Основні напрями розвитку та регулювання ринку земель житлової і громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення (далі - Основні напрями) розроблено відповідно до Конституції

Завдання щодо реалізації Основних напрямів ринку землі
Реалізація Основних напрямів розвитку ринку земель потребує вирішення відповідних завдань, а саме: а) щодо безоплатної передачі земельних ділянок несільськогосподарського призначення у вла

Організаційно-правові засади регулювання ринку землі
Для узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі формування первинного і функціонування вторинного ринку земель здійснюється відповідне регулювання з боку органів державної влад

Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
Купівля-продаж земельних ділянок здійснюється у відповідності з Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Даний Поряд

Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення
Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення регламентується Указом Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19 січня 19

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними

Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
Право дарування земельної ділянки мають власники землі (громадяни і юридичні особи). Загальні положення про дарування, так само як і при регулюванні інших цивільно-правових угод, регулюються цивіль

Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
Право дарування земельної ділянки мають власники землі (громадяни і юридичні особи). Загальні положення про дарування, так само як і при регулюванні інших цивільно-правових угод, регулюються цивіль

Стимулювання охорони земель
Згідно з вимогами Земельного кодексу України економічне стимулювання охорони земель спрямоване на посилення заінтересованості власників і користувачів, у тому числі орендарів, у збереженні та відтв

Правове забезпечення захисту грунтів
Необхідність земельної реформи в Україні викликана про­веденням широкомасштабної економічної реформи. Цілком природно, що найбільша потреба в реформуванні земельних відносин відчувається у сільсько

Проблеми охорони агроландшафтів України
Сучасні агроландшафти - це складна система, створена з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо) і розташованих між ними незначних ареалів лісів, чагар

Система управління земельними ресурсами
Вирішення нагальних соціально-економічних проблем у процесі розбудови незалежної України нерозривно пов'язане з потребою прискорення управлінських реформ. Великої ваги набувають завдання розвитку т

Управління як засіб реалізації земельного законодавства
Складовою частиною організаційно-правового механізму забезпечення ефективного природокористування в сільському господарстві є управління як засіб реалізації земельного законодавства, як цілеспрямов

Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
Залежно від повноважень, структури, мети і завдань, які реалізують державні органи в сфері організації ефективного використання природних ресурсів, можна відокремити такі форми управління: загально

Поняття і завдання землеустрою
Землеустрій - це сукупність соціально-економічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території держави, адміністративно-територіальних утворень, госп

Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
Складність і важливість земельної реформи не дають змоги здійснити її швидко й безболісно. Це - дуже відповідальний і довготривалий процес, який повинен базуватися на глибоко продуманому проведенні

Порядок ведення державного земельного кадастру
Порядок ведення державного земельного кадастру визначається Земельним кодексом України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України та Державним

Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
Як зазначено у Земельному кодексі України, земельний кадастр включає реєстрацію землеволодінь та землекористувань і угод на оренду землі, облік її кількості та якості, бонітування грунтів та економ

Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки
Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов'язаної із земельними ділянками (будівлі, споруди, їхні час тини, у тому числі квартири тощо), запроваджуються з метою їхньої однозначно

Організація державного контролю
До основних завдань контролю за використанням і охороною земель відноситься забезпечення додержання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, ор

Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
До інших спеціально уповноважених державних органів, що здійснюють земельний контроль, відносяться: * Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;

Громадський земельний контроль
Громадський земельний контроль в Україні визначається як допомога громадських організацій, яку вони можуть надавати державним органам земельного контролю. Разом з тим громадські організації не пови

Виробничий земельний контроль
Виробничий контроль за використанням і охороною земель у тій чи іншій галузі господарства здійснюють посадові особи. Так само будується контроль і в землеробстві, оскільки посадові особи завжди зац

Правові форми земельного контролю
Правові форми земельного контролю в залежності від характеру, їх послідовності, логічного застосування можна поділити на три види: * інформаційно-правові форми контролю під час збирання ма

Моніторинг земель
Моніторинг земель здійснюється на підставі норм Земельного кодексу України та Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661.

Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
З метою підвищення ефективності контролю у галузі охорони природи та раціонального використання земельних ресурсів в Україні здійснюється стимулювання працівників спеціально уповноважених державних

Захист прав та вирішення земельних спорів
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам України рівні умови захисту прав власності на землю. У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'

Порядок розгляду земельних спорів судами
Відповідно до ст. 14 Конституції України охорона землі як основного національного багатства спрямована на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, збереження й відтворення родючо

Розгляд земельних спорів третейським судом
Третейські суди створюються самими сторонами, між яки-МИ виникають спори. Члени суду вибираються із довірених осіб у складі одного із декількох суддів - однакову кількість від Кожної сторони. Потім

Поняття і види юридичної відповідальності
У правовій науці України поняття юридичної відповідальності трактується як установлення правовою нормою заходів Державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення.

Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності
Земельні правопорушення, як і усі інші, складаються із чотирьох елементів: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони та суб'єктивної сторони правопорушення. Відповідальність може наступати ли

Види правопорушень, за які наступає відповідальність
Адміністративна відповідальність за порушення земельно­го законодавства передбачена Земельним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАП). Ст. 52 КУАП пер

Оформлення документів під час виявлення порушень земельного законодавства.
Оформлення документів (вказівок і протоколів) під час виявлення порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами центрального апарату Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідн

Розгляд справ про порушення земельного законодавства
Справи про порушення земельного законодавства передбачені ст. 52, 53, 53і, 532, 54, 55, 56 та 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, іх розглядають відповідно посадові особи орган

Розгляд справ про порушення земельного законодавства
Справи про порушення земельного законодавства передбачені ст. 52, 53, 53і, 532, 54, 55, 56 та 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, іх розглядають відповідно посадові особи орган

Постанова по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування службової осо­би, яка винесла постанову, дату ро

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами (ст

Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
Цивільна відповідальність називається також майновою відповідальністю за шкоду, спричинену майну громадян і юридичних осіб, а також життю і здоров'ю людей. Шкода може бути спричинена у зв'язку з не

Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення настає у тому випадку, коли дане порушення має ознаки суспільне небезпечного діяння, тобто є злочином. Кримінальна відповідальність

Поняття земель сільськогосподарського призначення
Відповідно до вимог Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей. Це найважливіша і

Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і

Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і

Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і

Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин
Перехід до цивілізованих форм/ринкових відносин потребує реформування багатьох напрямів соціально-економічного розвитку держави і суспільства, включаючи перетворення характеру земельної власності т

Основні ознаки приватизації земель
Як слідує з Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), земельна реформа спрямована на перерозподіл земель з одноч

Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
Громадянин, який має сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за відповідною формою. Місцеположення в натурі земел

Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
Після виходу Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. №1529 Державний комітет України по земельних

Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою здійснюється на підставі Рекомендацій Держкомзему України, затверджених наказом даного Комітету від ЗО грудн

Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою здійснюється на підставі Рекомендацій Держкомзему України, затверджених наказом даного Комітету від ЗО грудн

Правовий режим земель фізичних осіб
Правовий режим земель фізичних осіб - це сукупність правових норм земельного та іншого законодавства. Суб'єктами даного правового режиму є громадяни, які складають основну масу власників і користув

Правові форми використання земель юридичними особами
Використання земель та Інших природних ресурсів юридичними особами може здійснюватися на праві колективної і при­ватної власності на землю та права природокористування, в тому числі орендного. Осно

Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
Відповідно до Земельного кодексу України суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можут

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги