рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основи правознавства. Навчальний посібник

Основи правознавства. Навчальний посібник - раздел Право, Л.д.коровіна ...


Л.Д.Коровіна

Навчальний посібник

(для студентів технікумів залізничного транспорту)

Кременчук

Р.


Автор:

 

Л.Д.Коровіна, викладач-методист

Кременчуцького технікуму залізничного транспорту

Рецензенти:

 

М.І.Сьомик – викладач-методист Кременчуцького технікуму залізничного транспорту

Н.В.Щурик - викладач-методист ліцею №11 м. Кременчука

Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.

 

Навчальний посібник складений на основі „Програми з основ правознавства”, затвердженої науково-методичним центром Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005р.

У посібнику висвітлюються питання з основ теорії держави і права, основ конституційного права України та окремих галузей законодавства України.

Зміст курсу відповідає вимогам державних програм з основ правознавства з урахуванням змін поточного законодавства.

Висвітлено матеріал щодо транспортного законодавства України, особливостей трудових відносин на транспорті.

 

Видання розраховане на викладачів, студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, випускників, абітурієнтів.

 

Схвалено

науково-методичною радою Кременчуцького технікуму залізничного транспорту

Протокол № _____

від 26 березня 2008 р.

 

Голова методичної ради

___________________


Як працювати з посібником?

Навчальний посібник складається з трьох розділів та глав.

Розділ І „Основи теорії держави і права” висвітлює основні поняття теорії держави і права, розкриває сутність держави, форми держав у сучасному світі, дає характеристику ознак громадянського суспільства і правової держави. Окремо висвітлюється матеріал щодо транспортного законодавства України.

Розділ ІІ „Основи конституційного права України” розкриває питання громадянства, основних прав і свобод людини і громадянина, їх конституційні обов’язки, безпосередньої та представницької демократії; дає характеристику засад конституційного ладу та органів державної влади і місцевого самоврядування.

Розділ ІІІ „Окремі галузі законодавства” містить базові поняття щодо окремих галузей законодавства України: цивільного, сімейного, трудового, фінансового, адміністративного, кримінального та інших галузей права, законодавства про соціальний захист.

Посібник складено з урахуванням змін поточного законодавства

До кожної глави у посібнику вміщені контрольні питання, тестові завдання та завдання „Юридичного практикуму”, що дозволяє самостійно перевірити рівень засвоєння знань.

До кожної глави додається список нормативно-правових джерел та літератури, який має допомогти поширити та закріпити отримані знання.


Зміст

 

Стор.
Розділ І. Основи теорії держави і права 10
Глава 1. Основи теорії держави
1.1.Теорії походження держави і права
1.2.Поняття та ознаки держави
1.3.Поняття функцій держави. Внутрішні і зовнішні функції держави
1.4.Класифікація держав за їхньою формою
1.5.Загальне поняття про громадянське суспільство
1.6.Поняття та основні ознаки правової держави
1.7.Принцип єдності і розподілу державної влади
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 2 Основи теорії права
2.1.Право – особливий вид соціальних норм
2.2.Поняття та ознаки права
2.3.Єдність і відмінність права і моралі
2.4.Джерела (форми) права
2.5.Поняття законодавства, його система
2.6.Мета і форми систематизації нормативно-правових актів
2.7.Поняття системи права. Поділ права на галузі, правові інститути, правові норми
2.8.Загальна характеристика основних галузей права України
2.9.Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти
2.10.Правопорушення та юридична відповідальність. Характер правомірної і протиправної поведінки
2.11.Поняття, причини та види правопорушень
2.12.Соціальна і юридична відповідальність
2.13.Поняття і види юридичної відповідальності
2.14.Функції та мета юридичної відповідальності
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 3. Основи транспортного права
3.1.Законодавство про залізничний транспорт України
3.2.Основні положення Статуту залізниць України
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Розділ ІІ. Основи конституційного права України 35
Глава 4. Основи конституційного права України
4.1.Конституція України – Основний Закон держави. Загальна характеристика Конституції України
4.2.Конституційна форма правління, державного устрою та політичного режиму
4.3.Державні символи та державна мова України
4.4.Поняття громадянства України
4.5.Умови прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України
4.6.Міжнародні стандарти в галузі прав людини і громадянина
4.7.Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина
4.8.Конституційні обов’язки людини і громадянина
4.9.Гарантії та механізми захисту прав і свобод людини і громадянина
Глава 5. Представницька демократія в Україні
5.1.Поняття та форми здійснення народного суверенітету
5.2.Поняття та види референдумів в Україні
5.3.Засади виборчого права та види виборчих систем
Глава 6. Система органів державної влади за Конституцією України
6.1.Система органів державної влади в Україні
6.2.Верховна Рада України, її склад та повноваження
6.3.Президент України, його повноваження
6.4.Органи державної виконавчої влади України
6.5.Органи місцевої державної виконавчої влади України
6.6.Місцеве самоврядування в Україні
6.7.Судова влада в Україні
6.8.Правовий статус Конституційного Суду України
6.9.Поняття та система правоохоронних органів, їх завдання
6.10.Правовий статус міліції України
6.11.Адвокатура в Україні
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Розділ ІІІ. Окремі галузі законодавства України 64
Глава 7. Основи цивільного права України
7.1.Загальна характеристика Цивільного кодексу України
7.2.Учасники цивільних правовідносин. Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
7.3.Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин
7.4.Особисті немайнові права громадян та їх захист
7.5.Майнові права громадян і юридичних осіб
7.6.Право власності та його захист. Форми і види власності
7.7.Інтелектуальна власність. Набуття та здійснення прав інтелектуальної власності. Система інтелектуальної власності
7.8.Авторське право і суміжні права
7.9.Право промислової власності. Право на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
7.10.Поняття цивільного правочину та цивільного договору
7.11.Види цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів. Договір купівлі-продажу
7.12.Договір поставки
7.13.Договір дарування
7.14.Договір майнового найму (оренди)
7.15.Договір підряду
7.16.Договір позики
7.17.Договір перевезення
7.18.Загальні положення про спадкування
7.19.Спадкування за заповітом
7.20.Спадкування за законом. Черги спадкоємців за заповітом
7.21.Здійснення права на спадкування
7.22.Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 8. Основи сімейного права
8.1.Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Предмет та принципи сімейного права
8.2.Поняття шлюбу, умови і порядок його укладання. Перешкоди для реєстрації шлюбу
8.3.Шлюбний договір
8.4.Підстави і порядок розірвання шлюбу
8.5.Визнання шлюбу недійсним
8.6.Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
8.7.Майнові права та обов’язки подружжя
8.8.Права та обов’язки подружжя по утриманню
8.9.Взаємні права та обов’язки батьків і дітей
8.10.Позбавлення батьківських прав
8.11.Усиновлення
8.12.Опіка та піклування. Патронат
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 9. Основи трудового права України
9.1.Поняття і предмет трудового права. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України (1971 р.)
9.2.Колективний договір
9.3.Трудовий договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору
9.4.Контракт – особлива форма трудового договору
9.5.Умови та порядок прийняття на роботу
9.6.Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника
9.7.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
9.8.Робочий час і його види
9.9.Поняття і види часу відпочинку
9.10.Робочий час і час відпочинку працівників залізничного транспорту
9.11.Оплата праці, її правове регулювання
9.12.Трудова дисципліна
9.13.Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту
9.14.Правила внутрішнього трудового розпорядку
9.15.Види дисциплінарних стягнень. Порядок накладання і зняття дисциплінарних стягнень
9.16.Відповідальність за прогул. Відповідальність за появу на роботі у нетверезому стані
9.17.Гарантії при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству
9.18.Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
9.19.Законодавчо-нормативна база з питань охорони праці
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 10. Основи соціального права України
10.1.Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення
10.2.Правові основи загальнообов’язкового соціального страхування
10.3.Пенсійне забезпечення
10.4.Види пенсій за Законом України „Про пенсійне забезпечення”
10.5.Державна соціальна підтримка сім’ї, материнства й дитинства
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 11. Основи фінансового права України
11.1.Фінансова діяльність та фінансове право України
11.2.Бюджет і бюджетна система
11.3.Система оподаткування в Україні
11.4.Законодавство України про банки і банківську діяльність
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 12. Основи адміністративного права
12.1.Поняття, предмет і метод адміністративного права
12.2.Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
12.3.Поняття і види адміністративних проступків
12.4. Склад адміністративного правопорушення
12.5.Поняття і види адміністративної відповідальності
12.6.Види адміністративних стягнень
12.7.Адміністративна відповідальність неповнолітніх
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
Глава 13. Основи кримінального права
13.1.Поняття і система кримінального законодавства України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
13.2.Поняття і ознаки злочину. Склад злочину
13.3.Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння
13.4.Стадії вчинення злочину
13.5.Співучасть у вчиненні злочину
13.6.Поняття неосудності
13.7.Види кримінальних покарань
13.8.Обставини, які пом’якшують покарання
13.9.Обставини, які обтяжують покарання
13.10.Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
13.11. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
   
Література

 

 


Розділ І. Основи теорії держави і права

Глава 1. Основи теорії держави.

Теорії походження держави і права.

Основні теорії походження держави і права: Теологічна (релігійна) теорія (Августин Блаженний і Фома Аквінський). Пояснює… Сакральна(харизматична) (Дж. Фрезер). Логічно продовжує теологічну теорію. Вона пояснює виникнення держави і права…

Поняття та ознаки держави

Держава - це універсальна політична форма організації людського суспільства, що характеризується політичним і публічним характером суверенної влади,… Держава має такі ознаки: 1. Особливий апарат публічної влади: держава виступає від імені всього населення, панівного класу чи соціальної групи.…

Поняття функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.

Різноманітність суспільних відносин і форм діяльності держави щодо їх регулювання визначає різноманітність функцій держави. Функції держави класифікують за різними ознаками: 1) залежно від поділу влади – законодавчі, виконавчо – розпорядчі, судові і контрольно – наглядові; вони забезпечують…

Класифікація держав за їхньою формою.

Форма державного правління – це організація верховної влади в державі, яка вказує на структуру вищих органів державної влади, порядок їх створення,… 1. Республіка – форма правління, при якій вища державна влада здійснюється… · Парламентські – проголошення принципу верховенства парламенту, перед яким уряд несе політичну відповідальність за…

Загальне поняття про громадянське суспільство.

Громадянське суспільство – це соціально неоднорідне суспільство, яке досягло певного рівня соціального розвитку й у своїй життєдіяльності є відносно… Ознаки громадянського суспільства: 1. Головна цінність суспільства – людина, її інтереси, права і свободи.

Поняття та основні ознаки правової держави.

Правовій державі притаманні риси, властиві будь–якій державі. Однак вони мають доповнюватися такими суттєвими ознаками: ü Принцип верховенства права, який означає, що право визнається вищою… ü Визнання непорушності й невід’ємності прав і свобод людини. Кожна людина має права і свободи від народження.…

Принципи єдності і розподілу державної влади.

Ідея поділу влади висловлювалася ще в античні часи (Аристотель) та в епоху Середньовіччя (Марсилій Падуанський). Але, як теорія, вперше висунута Дж.… Сутьподілу влади визначається такими положеннями: 1) поділ влади закріплюється Конституцією;

Глава 2. Основи теорії права.

 

Право – особливий вид соціальних норм.

Соціальні норми поділяються на: Норми права – які встановлюються і охороняються державою. Мораль – норми, що склалися у людському суспільстві у зв’язку з уявленням про

Поняття та ознаки права

  Ознаки права: 1. Право встановлюється або санкціонується (тобто офіційно схвалюється) державою. Воно є єдиним різновидом норм, що…

Єдність і відмінність права і моралі

Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюється державою з метою упорядкування суспільних… Мораль – система норм поведінки людей, що прийняті більшістю, як… Єдність моралі і права ґрунтується на тому, що обидва ці засоби соціального регулювання:

Джерела (форми) права

Розрізняють такі основні джерела права: Санкціоновані правові звичаї Санкціоноване державою правило поведінки, що набуває… Основне джерело права України – нормативно-правовий акт.Він має свою певну… Нормативно-правовий акт є результатом правотворчості, яка складається з кількох етапів:

Поняття законодавства, його система.

Структура законодавства може розглядатися у трьох аспектах. 1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства зумовлюється різницею… · Конституція України;

Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.

Систематизація правових актів традиційно здійснюється міністерством юстиції, яке співпрацює з іншими міністерствами та окремими фахівцями. Види систематизації Консолідація

Поняття системи права. Поділ права на галузі, правові інститути, правові норми.

Система права – історично створена, об’єктивно зумовлена внутрішня структура права, що полягає в єдності та узгодженості юридичних норм, зосереджених у відносно самостійних їхніх комплексах – галузях, підгалузях, інститутах. Іншими словами, система права – це система всіх діючих юридичних норм певної конкретної держави.

ОЗНАКИ:

Диференціація – розподіл всієї сукупності норм права на взаємозв’язані між собою правові комплекси, галузі, підгалузі, інститути права залежно від особливостей суспільних відносин, що регламентуються правом

Єдність і узгодженість – система права заснована на єдиних і узгоджених між собою принципах і нормах права

Об’єктивний характер побудови системи права – залежність системи права від рівня розвитку суспільних відносин та об’єктивних умов існування та функціонування суспільства

 

 

Право поділяється на галузі, правові інститути та правові норми.

Галузь права – це сукупність норм права, які властивими їм методами регулюють певну однорідну сферу суспільних відносин (майнових, трудових, сімейних).

Інститут права – це сукупність відносно відокремлених правових норм, які регулюють певний однорідний вид суспільних відносин в середині галузі права (наприклад, інститут працевлаштування в трудовому праві, інститут усиновлення в сімейному праві).

Серед інститутів розрізняють:

· Галузеві – утворюються нормами однієї галузі права (наприклад, інститут громадянства в конституційному праві).

· Міжгалузеві – утворюються нормами, які належать до різних галузей права (інститут відповідальності за екологічні правопорушення).

Норми правазагальнообов’язкові формально визначені правила поведінки, що встановлюються або санкціонуються державою з метою врегулювання суспільних відносин.

Норми права, у свою чергу, мають власну структуру, до якої належать:

· гіпотеза, що визначає передумову створення норми;

· диспозиція, яка формулює саме правило (права чи обов’язки);

· санкція, що визначає юридичні наслідки (каральні, заохочувальні) виконання чи невиконання умов диспозиції.

Норми права, як «елементарні одиниці» системи права, мають безліч класифікацій.

 

Загальна характеристика основних галузей права України

1. Конституційне право – система правових норм, що регулюють відносини народовладдя, забезпечують організацію та єдність суспільства як цілісної… 2. Цивільне право – сукупність норм, що регулюють майнові й тісно пов’язані з… 3. Адміністративне право – галузь права, предметом якої є відносини, що виникають у ході організації діяльності…

Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти.

Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що забезпечуються… Ознаки правовідносин: 1. Суспільні відносини, що виникають на основі норм права.

Правопорушення та юридична відповідальність. Характеристика правомірної і протиправної поведінки.

Правомірна поведінка – це поведінка, що відповідає приписам правових норм. Ознаками правомірної поведінки є: 1) відповідальність праву; 2) соціальна корисність; 3) передбачуваність дій; 4) масовість.

Поняття, причини та види правопорушень.

Ознаками правопорушення є: 1) соціально небезпечне або шкідливе діяння; 2) протиправне, неправомірне діяння;

Соціальна і юридична відповідальність.

Соціальна відповідальність відбиває взаємозв’язок суспільства і окремої людини. Жити в суспільстві й бути вільним від нього неможливо. Людина в… Тому відповідальність у широкому соціальному значенні – це суспільні відносини… Оскільки поведінка людини має два полярних різновиди – соціально корисний і соціально шкідливий, то й відповідальність…

Поняття і види юридичної відповідальності.

До основних ознак юридичної відповідальності належать такі: § юридична відповідальність передбачає державний примус; § державний примус, тобто чітко окреслений, певного обсягу кількісний показник, який встановлюється відповідно до міри…

Функції та мета юридичної відповідальності.

1. Формування правомірної поведінки не тільки у осіб, які скоїли правопорушення, а й усіх інших членів суспільства. 2. Компенсація потерпілому (у тому числі й державі) збитків, заподіяних… 3. Позбавлення винного на деякий час можливості вчиняти нові правопорушення.

Глава 3. Основи транспортного права

Законодавство про залізничний транспорт України

 

Загальна схема формування транспортного законодавства включає джерела права, що базуються на Конституції України. Їх можна переглянути по схемі.

Конституція України

 

Нормативні акти, що визначають положення державних органів влади України

Закони України

 

 

Норми права непрямої дії

Норми права прямої дії

Законодавство України про місцеве самоврядування

 

Державні підзаконні акти

Державні підзаконні акти

Нормативні акти органів місцевого управління

 

Транспортне законодавство України

 


Структуру транспортного законодавства складають:

Конституція України

Кодекси, статути, постанови та інші кодифіковані акти Постанови Верховної Ради України Укази розпорядження Президента України

Основні положення Статуту залізниць України.

Важливе значення в регулюванні діяльності усього транспортного комплексу України має затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 6 квітня 1998… Статут має такі розділи: - загальні положення;

Розділ ІІ. Основи конституційного права України

 

Глава 4. Основи конституційного права України

Конституція України – Основний Закон держави. Загальна характеристика Конституції України.

Конституція встановлює і закріплює державний і суспільний лад, саме за це її називають основним законом. В юридичній науці конституції класифікують… 1. Писані і неписані конституції. Писані конституції – це основні закони… 2. За порядком внесення змін до конституцій вони поділяються на жорсткі й гнучкі. Жорсткими є конституції, внесення…

Конституційна форма правління, державного устрою та політичного режиму.

Конституція України як Основний Закон займає центральне місце у сис­темі законодавства і є основним джерелом права держави. 1. У Конституції Україна визнається суверенною, незалежною і демократичною,… Україна визнається суверенною державою. Це означає, що наша держава самостійна у вирішенні своїх внутрішніх справ, а…

Державні символи та державна мова України.

Характерними ознаками державних символів виступають: - здатність знака чи звукового вираження у лаконічній формі відображати… - офіційність закріплення даних знаків чи звукових виражень у законодавстві країни як символів державного…

Поняття громадянства України.

Громадянин України — це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому її законами та міжнародни­ми договорами України. Питання громадянства України регулюються Консти­туцією України (ст. 4, 25,… Законодавство України про громадянство ґрунтується на принципах:

Умови прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України.

1) визнання і дотримання Конституції та законів України; 2) неперебування в іноземному громадянстві або подання зобов'язання його… 3) безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років (за винятками,…

Міжнародні стандарти в галузі прав людини і громадянина.

Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розвитку та забезпеченню прав людини. Особливо цей процес активізувався після Другої світової війни,… 10 грудня 1948 р. в Парижі Генеральна Асамблея ООН прийняла й оголосила… ЗДПЛ – складова частина так званої Хартії прав людини, куди увійшли два пакти, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 16…

Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Ці права невід'ємні, інакше кажучи, заборонене будь-яке посягання на ці права. Права людини можуть бути обмежені тільки тією мірою, яка необхідна… Правовий статус особи — це сукупність (система) суб'єк­тивних юридичних прав і… Є різні правові статуси особи: конституційно-правовий статус громадянина України, правовий статус іноземних гро­мадян,…

Конституційні обов’язки людини і громадянина.

Одним із важливих правових принципів є єдність прав і обов'язків. Тому поряд із різноманітними за характером правами людини і громадянина… 1. Захист Батьківщини, незалежності й територіальної цілісності України.… 2. Повага до державних символів України.

Гарантії та механізми захисту прав і свобод людини і громадянина.

Розрізняють економічні, політичні, ідеологічні та юри­дичні гарантії. Економічні гарантії- це наявність розвинутої еконо­міки, здатної задовольнити… Політичні гарантії- народовладдя, багатопар­тійність, гласність політичного життя, підконтрольність державних органів…

Глава 5. Представницька демократія в Україні.

Поняття та форми здійснення народного суверенітету.

Але в Європі завжди існували держави, де не було монаршої влади. Тому, наприклад, Ніколло Макіавеллі (20-ті роки 16 ст.) і Гуго Гроцій (20-ті роки… Саме в цих двох значеннях зустрічається поняття суверенності в Конституції… У ст. 5 проголошується, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Тут поняття «суверенітет» пов'язане з…

Поняття та види референдумів в Україні.

Конституція України закріпила основні форми безпосередньої демократії: вибори і референдум, не виключаючи при цьому й інші форми. Наприклад, у… Представницька демократія – це вирішення суспільних і державних питань… Органами представницької демократії є:

Засади виборчого права та види виборчих систем.

Виборче право— це правовий інститут конституційного права, його також розуміють як суб'єктивне право (і обов’язок ) громадян обирати (активневиборче… Через вибори здійснюється дві форми демократії - безпосе­редня (коли виборці… Згідно із Законом України «Про вибори народних депу­татів України» від 25 березня 2004р. народні депутати України…

Глава 6. Система органів державної влади за Конституцією України.

Система органів державної влади в Україні.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України і законів України. Конституція України закріплює таку систему державних органів:

1. Органи законодавчої влади (Верховна Рада України).

2. Президент України - глава держави.

3. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міністерства, відомства та державні комітети, місцеві державні адміністрації)

4. Органи судової влади.

5. Контрольно-наглядові органи (органи прокуратури, різні інспекції).

6. Органи місцевого самоврядування.

 

 

Верховна Рада України, її склад та повноваження.

Конституційний складВерховної Ради України - 450 народних де­путатів, які обираються на 5 років. Вибори до Верховної Радиможуть бути черговими, які мають відбуватися в останню… Верховна Рада України набуває право здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менш як 300…

СТРУКТУРА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

фракція Тимчасові спеціальні комісії Голова, Перший заступник і заступник Голови

Президент України, його повноваження

Згідно зі ст. 102 Конституції Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету,… Президент України не може мати іншого представницько­го мандата, займатися… Чергові вибори Президента України проводяться в остан­ню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Пре­зидента…

Органи державної виконавчої влади України.

Система органів виконавчої влади складається з вищих, центральних та місцевих органів виконавчої влади. Вищий орган виконавчої влади. Ст.113 Конституції України та ст. 1Закону… - Прем'єр-міністр України призначається Верховною Ра­дою України за поданням Президента України;

Органи місцевої державної виконавчої влади України.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністра­ції. Голови місцевих державних… Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтро­льні радам у частині… Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого…

Місцеве самоврядування в Україні.

Правову основу місцевого та регіонального самоврядування в Україні складають Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в… Місцеве самоврядуванняє правом територіальної громади — жителів села чи… Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, є…

Судова влада в Україні.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (судовою владою). Основні завдання судової влади в Україні: - зміцнення законності; - охорона від посягань на власність;

Правовий статус Конституційного Суду України.

Порядок формування, функціонування і компетенція Конституційного Суду визначаються розділом XII Конституції України і Законом України «Про… Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в… Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції і, відповідно, не розглядає конкретних…

Поняття та система правоохоронних органів, їх завдання.

До державних правоохоронних органів належать: 1) прокуратура; 2) органи й установи юстиції (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, нотаріат, відділи реєстрації актів…

Правовий статус міліції України

Міліція України — це державний озброєний орган ви­конавчої влади, який захищає життя, права і свободи громадян, власність, природне середовище,… Правовий статус міліції України визначається Законом України «Про міліцію» (20… Основні завдання міліції:

Адвокатура в Україні

Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднан­ням, покликаним сприяти захисту прав і свобод та представляти законні інтереси фізичних і… Діяльність адвокатури регламентована Законом "Про адвокатуру" від 19… Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юриди­чну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або…

Конституція України – Основний Закон держави

2. Проаналізуйте статті 1 розділу „Загальні засади”, які характеризують форму держави 3. Проаналізуйте ст. 15,19 Конституції України і визначте засади суспільного…  

Громадянство України

2. Умови ступу до громадянства України 3. Охарактеризуйте підстави припинення та втрати громадянства України  

Права та свободи людини і громадянина

2. Які міжнародні стандарти в галузі прав людини вам відомі? 3. Класифікація прав і свобод людини і громадянина 4. Проаналізуйте обов’язки людини і громадянина

Представницька демократія в Україні

2. Перелічіть принципи виборчого права 3. Охарактеризуйте види виборчих систем. Виборча система України  

Система органів державної влади. Верховна Рада України

  Тестовий контроль 1. Чергові вибори до Верховної Ради України проходять:

Президент України

 

тестовий контроль

1. Гарантом прав і свобод людини і громадянина є:

а) Верховний Суд України;

б) Конституційний Суд України;

в) Президент України;

г) Кабінет Міністрів України

2. Президент України вносить подання до Верховної Ради України про призначення:

а) Міністра внутрішніх справ;

б) Міністра закордонних справ;

в) Міністра оборони;

г) Міністра юстиції;

д) Міністра фінансів;

е) Міністра з надзвичайних ситуацій

3. Допишіть „Підставами для дострокового припинення повноважень Президента України є-”

а) відставка;

б) ...............................;

в) ...............................;

г) смерть

 

Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади

Тестовий контроль 1. Вищим органом у системі органів виконавчої влади України є: а) Верховна Рада України;

Судова влада в Україні

Тестовий контроль 1. З наведеного переліку оберіть відповідь, яка визначає статус судів в… а) суди належать до системи законодавчої влади;

Правоохоронні органи України

1. Генеральний прокурор України призначається та звільняється з посади: а) Верховною Радою України; б) Президентом України;

Розділ ІІІ. Окремі галузі законодавства України

 

Глава 7. Основи Цивільного права України.

Загальна характеристика Цивільного кодексу.

1. Книга перша. Загальні положення. 2. Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи. 3. Книга третя. Право власності та інші речові права.

Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин.

Юридична особа — це організація, створена і зареєстро­вана у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і… Ознаками юридичної особи є: 1) організаційна єдність. Юридична особа має певну структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи),…

Майнові права громадян і юридичних осіб.

Зміст майнових прав громадян визначається ст. 26 Ци­вільного кодексу України («Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи»). Фізична особа здатна… Зміст майнових прав юридичної особи визначається змістом цивільної… Юридична особа набуває майнових цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до…

Право власності та його захист. Форми і види власності.

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316… Право власності включає в себе:

Авторське і суміжні права.

Авторське право – це сукупність майнових та особистих немайнових прав щодо творів літератури, науки та мистецтва.

Законом України "Про авторське право та суміжні права" охороняються особисті немайнові і майнові права авторів і їх правонаступників, пов'язані з створенням та використанням творів науки, літератури, мистецтва, і право виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

Джерелами авторського права є Конституція України, закон "Про власність"(ст.13.14). які встановлюють, що об'єктами права власності є твори науки, мистецтва, вони є об'єктами права інтелектуальної власності, ст.5 Закону "Про авторське право" дає перелік об'єктів авторського права авторського та їх загальні ознаки:

1) творчий характер;

2) виражений в об'єктивній формі.

Суб'єктами авторського права можуть бути: автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникати в силу закону, договору, спадкування.

Авторське право автора називають первісним, а авторське право правонаступників
похідним, закон визнає також спільне співавторство. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери "С" у колі, імені особи і року першої публікації твору.

Суміжні права - це права на результати творчої діяльності виконавців, права виробників фонограм та права організації мовлення, пов'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права, які належать іншим особам. Об'єктами суміжних прав є:

- виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів;

- записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів;

- трансляція в ефір, по кабелю.

Авторські і суміжні права захищаються законом "Про авторське право та суміжні права". Потерпілі у разі порушення авторського і суміжного прав мають право вимагати:

1. Відшкодування збитків, завданих порушенням, у тому числі втраченої вигоди.

2. Вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків.

3. Виплати компенсацій в розмірі від 10 до 50000 мінімальних розмірів заробітної плати замість відшкодування збитків чи стягнення прибутку. Остаточну суму визначає суд.

4. За порушення авторського чи суміжного прав суд стягує з порушника штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача. Потерпілі мають право поряд з матеріальною шкодою вимагати відшкодування моральної шкоди в розмірі, що визначається судом.

 

7.9. Право промислової власності. Право на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

Право промислової власності – це результати науково – технічної творчості, які можуть бути використані на користь людини в будь-якій її доцільній діяльності.

Винахідництво є одним з видів творчої діяльності; це одна з необхідних стадій у "процесі" перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Відносини, пов'язані з винахідництвом, регулюються правом промислової власності або патентним правом, так як основним правоохоронним документом, яким захищаються об'єкти промислової власності є патент.

Патентне законодавство України досить активно розвивається, оскільки така форма охорони творчої діяльності відповідає вимогам ринкової економіки. Основним джерелом законодавства України про промислову власність є закони: "Про власність", "Про основи державної політики в сфері науки і науково - технічної діяльності" 1991р "Про науково - технічну інформацію" 1993р., "Про охорону прав на винахід і корисні моделі" 1993р "Про охорону прав на промислові зразки" 1993р., "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" 1993р., "Про охорону прав на сорти рослин" 1993р., "Про тваринництво" 1993р.. "Положення про державне відомство України" 1992р.

Важливим джерелом патентного права є міжнародні договори, до яких приєдналась Україна: Паризька конвенція про охорону промислової власності, Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, договір про патентну кооперацію.

Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові знаки.

Винахідництво - один із найбільш масових видів творчості, результати якого істотно впливають на рівень виробництва, якість продукції і охороняється законами України.

Винахід - це технічне рішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового виробництва. Він має такі ознаки:

- має винахідницький рівень, тобто це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець ще не знає;

- є промислово придатним, якщо його можна використовувати у промисловості, сільському господарстві, в системі охорони здоров'я та інших галузях;

- технічна можливість його застосування на практиці і корисність винаходу.

Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним. Корисна модель визнається новою, якщо вона є частиною рівня техніки. До корисної моделі застосовують всі вимоги, окрім винахідницького рівня.

Промисловий зразок - це нове художньо - конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом. Об'єкти промислового зразка: форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Суб'єктом будь-якого результату творчої праці можуть бути як громадяни України, так і інші особи, незалежно від віку та кількості осіб. Цим суб'єктом може бути фонд винаходів України. Але суб'єктом патентних прав можна стати лише після відповідної кваліфікації даної пропозиції компетентним органом держави.

Патент - це техніко-юридичний документ, який засвідчує визначення заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і права власності на зазначені об'єкти. Оформлення прав на винаходи здійснюється належним чином: через оформлення заявки до Держпатенту України. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дня подання заявки. На корисну модель - 5 років + подовження на 3 роки. На промисловий зразок - 10 років + подовження на 5 років. Право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки захищаються:

1) з приводу видачі патенту в адміністративному порядку протягом 6-ти місяців:

2) у судовому порядку розглядаються спори про авторство на винахід, встановлення власника патенту, порушення майнових прав власника патенту, укладання та виконання ліцензійних договорів, право попереднього користування, винагороду винахіднику, компенсації.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються власнику патенту.

Поняття цивільного правочину та цивільного договору.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків( ст. 202). Цивільним кодексом передбачається загальні вимоги, додержання яких є… 1. Зміст правочину не повинен суперечити Цивільному кодексу, актам цивільного законодавства та моральним засадам…

Види цивільних договорів. Загальна характеристика окремих видів договорів.

Договір купівлі-продажу

Предмети договору: 1. Товар, який є у продавця в момент договору. 2. Майнові права.

Договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник) , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк договору у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, товар, а покупецьзобов’язується прийняти товар і оплатити за нього певну грошову суму.

Договір дарування.

Дарунком можуть бути: § рухомі речі, в тому числі гроші і цінні папери; § нерухомі речі, квартири, будинки;

Договір підряду.

Договір підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт та виконання іншої роботи. Підрядник має право залучати субпідрядників для виконання роботи. У договорі визначається ціна роботи, строки або етапи виконання роботи, а також умови оплати за виконану роботу.

Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Цей договір вважається укладеним з моменту передання грошей або речей.

Письмова форма договору обов’язково за умови:

1. Позики, якщо сума не менш як у 10 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян;

2. Якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а може і бути безпроцентним.

 

Договір перевезення

Загальні умови перевезення визначаються ЦКУ, ін. законами, транспортними кодексами (статутами), ін. нормативно-правовими актами та правилами, що…   Одна сторона - перевізник Договір пе­ревезення … Пасажир має право:

Загальні положення про спадкування.

Спадкуваннямє перехід прав та обов'язків (спадщини) після смерті фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється… До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві… Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкування за заповітом

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на… Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну aбo кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими…

Здійснення права на спадкування.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спа­дщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умо­вою чи… Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв…

Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину.

Виконавець заповіту зобов'язаний: 1) ужити заходів щодо охорони спадщини; 2) ужити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів і кредиторів про відкриття спадщини;

Глава 8. Основи сімейного права

8.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу. Предмет та принципи сімейного права.

Сімейне право - це галузь права, що врегульовує сімейно-шлюбні та прирівняні до них відносини.

Сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом (СКУ) та іншими нормативно-правовими актами.

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р., який складається із семи розділів: розділ 1 "Загальні положення", де надається поняття сім'ї, визначено принципи здійснен­ня сімейних прав і виконання сімейних обов'язків, захисту сімейних прав та інтересів; розділ 2 "Шлюб. Права та обов'язки подружжя", де визначається поняття шлюбу, його засади, умови та порядок його укладання та припинення, врегульовані особисті, майнові права та обов'язки подружжя; розділ 3 "Права та обов'язки матері, батька і дитини", де встановлено принципи визначення походження дитини, урегульовано особисті немайнові та майнові права та обов'язки батьків і дітей; розділ 4 "Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклу­вання", яким врегульовано відносини з приводу усиновлення, опіки та піклування й патронату над дітьми; розділ 5 "Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів"; розділ 6 "Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства, застосування законо­давства іноземних держав та міжнародних договорів в Україні" і роз­діл 7 "Прикінцеві положення".

Сімейний кодекс регулює відносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновителями та усиновленими; між бабою, дідом, прабабою, прадідом і внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачу­хою, вітчимом і падчеркою, пасинком; іншими членами сім'ї.

Сімейний кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком і племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Принципи сімейного права:

- одношлюбність;

- свобода і добровільність при укладенні та розірванні шлюбу;

- рівність чоловіка і жінки в особистих та майнових правах.

Ці принципи знайшли своє відображення у ст.. 51 Конституції України.

 

8.2. Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення. Перешкоди при реєстрації шлюбу

Шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:

1. Для укладення шлюбу необхідна згода осіб, які одружу­ються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік вста­новлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років — для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

2. Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими забо­ронений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

а) які є родичами прямої лінії споріднення;

б) рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

в) двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

г) за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

д) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути за­реєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором особисто. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність через три місяці від дня її подання.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза­ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Ст. 30 СК України вимагає від осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повідомити одна одну про стан свого здо­ров'я.

СТ. 31 СК України дає визначення поняття заручин і заручених. Так, зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов’язку вступу до шлюбу.

Шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин зареєструватися дозволяється до сплину 1 місяця.

Реєстрація шлюбу відбувається у приміщенні ДОРАЦСУ. В день реєстрації видається свідоцтво про одруження.

 

Шлюбний договір.

Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укла­дати угоду про вирішення питань сім’ї (шлюбний договір), у якій передбачити майнові… Шлюбний договір може бути укладено між особами: 1) які подали заяву про реєстрацію шлюбу;

Підстави і порядок розірвання шлюбу.

Законодавством передбачений певний порядок розірвання шлюбу: Підстави для припинення шлюбу: 1. Внаслідок смерті одного з подружжя або визнання його померлим

Визнання шлюбу недійсним.

Недійсним визнається шлюб, який зареєстрований: 1) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; 2) між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.

Сімейний кодекс закріплює права подружжя на: 1) материнство і батьківство. Небажання чи нездатність мати дитину може бути… 2) повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок і уподо­бань;

Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей незалежно від того, чи проживають вони в шлюбі, чи шлюб припинено. Розрізняють особисті немайнові та майнові права та обов’язки батьків і… Права батьків на :

Позбавлення батьківських прав.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків може мати різні правові наслідки, один із них – позбавлення батьківських прав.Згідно зі ст.… а) не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини, протягом шести… б) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

Усиновлення

Усиновлення – це прийняття усиновителем у свою ро­дину особи на правах сина чи дочки, здійснене на підставі судового рішення. Усиновленою може бути неповнолітня дитина, а у виняткових — повнолітня особа,… Усиновителем може бути повнолітня дієздатна особа, старша від усиновленої не менше ніж на 15років (при усиновленні…

Опіка та піклування. Патронат.

 

Для виховання неповнолітніх дітей, що залишилися без батьківського піклування, захисту їх прав та законних інтересів встановлюються опіка та піклування.

 

Діти, над якими встановлюється опіка

Піклування –засіб захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 років   Опікуном (піклувальником) може бути тільки повно­літня дієздатна особа, переважно з близьких підопічному осіб. Опікун…

Глава 9. Основи трудового права України

9.1. Поняття і предмет трудового права. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України (1971р.)

Трудове законодавстворегулює трудові відносини між працівниками і власником підприємств, установ і організацій незалежно від форми, виду діяльності та галузевої належності.

Основні трудові права людини і гарантії їх реалізації закріплює Конституція України.

Галузь трудового права відрізняється різноманіттям джерел, серед яких: міжнародні договори, зокрема, конвенції Міжнародної Організації Праці, нормативно – правові акти, нормативні договори. Основний нормативно – правовий акт у цій галузі права – Кодекс законів про працю України, що був прийнятий 10 грудня 1971 р. і з того часу неодноразово піддавався змінам і доповненням. Кодекс законів про працю України регулює найбільш важливі аспекти трудових правовідносин, а саме:

1) порядок укладання і виконання колективного договору;

2) порядок укладання і розірвання індивідуального трудового договору;

3) порядок звільнення працівників і наступного їх працевлаштування;

4) тривалість робочого часу і часу відпочинку працівників;

5) засади нормування праці;

6) загальні норми визначення оплати праці;

7) гарантії трудових прав;

8) забезпечення трудової дисципліни;

9) забезпечення охорони праці;

10) порядок вирішення трудових спорів;

11) права і повноваження профспілок і трудових колективів.

Серед інших нормативно – правових актів, що регулюють трудові відносини, слід назвати закони України «Про охорону праці» (14 жовтня 1992р.), «Про колективні договори та угоди» (1 липня 1993 р.), «Про оплату праці» (24 березня 1995р.), «Про відпустки» (15листопада 1996р.).

 

Колективний договір.

Колективний договір–це угода, яка укладається між власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом (особою) і трудовим… Порядок укладання колективного договору, його зміст, контроль за виконанням… Зміст колективного договорувизначається сторонами в межах їх компетенції.

Трудовий договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору.

Трудові відносини працівників підприємств, установ і організацій залізничного транспорту України регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, чинними міжнародними договорами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами. В даний час проходить розгляд проект нового Трудового кодексу України.

Під трудовим договором розуміється правовий акт – угода між працівником і власником чи уповноваженим ним органом (роботодавцем) або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати визначену цією угодою роботу (трудову функцію за визначеною посадою, спеціальністю, професією із зазначенням кваліфікації), дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується вчасно й у повному обсязі виплачувати працівнику заробітну плату, забезпечувати безпечні умови праці, необхідні для виконання цієї роботи, передбачені чинними законодавчими й іншими нормативно-правовими актами, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець.

Роботодавцем, як стороною трудового договору, є власник чи уповноважений ним орган або особа.

Зміст трудового договору складають основні (необхідні) й додаткові (факультативні) умови.

До основних умов трудового договору належать умови:

- про місце роботи (підприємство, організація);

- про трудову функцію (рід роботи, професія, спеціальність і кваліфікація);

- про оплату праці (посадовий оклад, годинна тарифна ставка, надбавки, доплати);

- про термін трудового договору (безстроковий, на визначений термін чи на період виконання певної роботи);

- про дату початку роботи (якщо термін не зазначений, то з дати укладення трудового договору).

До додаткових умов трудового договору можуть належати:

- встановлення випробувального терміну при прийомі на роботу.

Трудовий договір повинен бути письмовим. Випадки, коли трудовий договір має бути укладений тільки в письмовій формі, визначені частиною 1 ст. 24 КЗпП України. На залізничному транспорті трудовий договір укладається тільки письмово, як правило, у формі наказу із зазначенням основних, а за необхідності, і додаткових умов.

Види трудових договорів розрізняють залежно від строку укладання. Трудовий договір може укладатися на:

- невизначений строк (безстроковий);

- визначений строк;

- на час виконання певної роботи.

Умови трудового договору не можуть погіршувати становище працівника в порівнянні з чинним законодавством.

 

Контракт – особлива форма трудового договору.

Особливою формою трудового договору є контракт. Відповідно до ст. 21 КЗпП України термін дії контракту, права, обов’язки і відповідальність сторін,… На залізничному транспорті застосування контрактної форми трудового договору… Укладання контрактів має відбуватися з дотриманням установленого порядку і форми, що затверджена наказом Міністерства…

Умови та порядок прийняття на роботу.

Забороняється будь-яке обмеження на працевлаштування. Перед тим, як ставати на роботу на підприємства залізничного транспорту,… Перелік посад і професій, для яких працівник підлягає випробуванням, необхідний обсяг знань для кожної посади…

Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу допускається у таких випадках: · зміни в організації виробництва і праці (у тому числі ліквідації,… · невідповідність посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію чи за станом здоров’я, які перешкоджають…

Робочий час і його види.

Основним виміром тривалості робочого часу за чинним законодавством є робочий тиждень, під яким розуміють тривалість робочого часу у годинах протягом… Нормальна тривалість робочого часу працівників на підприємствах, в установах,… Напередодні неробочих і святкових днів при 40-годинному робочому тижні тривалість щоденної роботи скорочується на 1…

Поняття і види часу відпочинку.

Трудове законодавство закріплює такі види часу відпочинку. Види часу відпочинку Перерви протягом робочого дня Щоденний… Протягом робочого дня передбачаються: - перерви для харчування і відпочинку;

Оплата праці, її правове регулювання.

Для окремих категорій працівників законодавством України можуть бути встановлені інші строки виплати заробітної плати. Оплата праці… Заробітна плата працівників за весь час відпустки виплачується не пізніше, ніж… Мінімальна заробітна плата – це встановлений і гарантований державою мінімальний рівень оплати праці працівників, які…

Трудова дисципліна.

Трудова дисциплінаце порядок взаємостосунків учасників трудової діяльності, це сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють трудові обов’язки робітників і службовців, спрямованих на забезпечення належного трудового процесу, і засобів, які забезпечують виконання цих обов’язків.

Трудова дисципліна забезпечується:

- створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи;

- свідомим ставленням працівників до праці;

- методами переконання, виховання у разі порушення трудової дисципліни;

- заохоченням за сумлінну працю.

Працівники зобов’язані:

- працювати чесно і сумлінно, добросовісно виконувати взяте на себе коло обов’язків (робіт), що складає їхню трудову функцію в загальній праці колективу;

- своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу;

- додержуватися трудової і технологічної дисципліни, забезпечувати належну якість робіт, продукції, послуг;

- додержуватися вимог нормативних актів про охорону праці, техніку безпеки і виробничу санітарію;

- дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір, та ін.

Власник або уповноважений ним орган повинен:

Ø забезпечувати трудову або виробничу дисципліну;

Ø неухильно додержуватися законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці;

Ø уважно ставитися до потреб і запитів працівників;

Ø охороняти честь, гідність, ділову репутацію працівника.

Працівники, які добросовісно виконують покладені на них обов’язки, можуть бути заохочені керівництвом підприємства (оголошують подяку, нагороджують цінним подарунком чи надають інші пільги і переваги, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку).

 

Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту.

Залізничний транспорт являє собою основу транспортної системи України і забезпечує своєчасне, повне, якісне задоволення потреб населення, вантажовласників в перевезеннях.

З метою забезпечення безпеки руху поїздів і маневрової роботи, схоронності перевезених вантажів, багажу і довіреного майна, а також, для уникнення ситуацій, що загрожують життю і здоров’ю пасажирів, від працівників підприємств, установ і організацій залізничного транспорту потрібні висока організованість у роботі та бездоганне виконання трудових обов’язків.

Порушення дисципліни на залізничному транспорті створює загрозу життю і здоров’ю людей, безпеці руху поїздів, схоронності перевезених вантажів, завдання збитку навколишньому середовищу, а також приводить до невиконання договірних зобов’язань. Стійка безпечна робота залізниць неможлива без дотримання трудової, виробничої та технологічної дисципліни.

Трудова дисципліна – це сукупність норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок, що встановлює права й обов’язки працівників і адміністрації, система застосування заходів заохочення і стягнення за невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків.

Дисципліна працівників залізничного транспорту полягає в чіткому дотриманні порядку і правил, установлених чинним законодавством, Правил технічної експлуатації залізниць, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, що діють на залізничному транспорті, своєчасному і точному виконанні наказів і розпоряджень керівників, забезпеченні безпеки руху поїздів і маневрової роботи, виконанні правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, дотриманні правил внутрішнього трудового розпорядку, забезпеченні схоронності майна власника і перевезених вантажів, дотриманні графіка руху потягів і своєчасної доставки пасажирів і вантажів, турботі про пасажирів, забезпеченні високого рівня культури їхнього обслуговування, виконанні обов’язків, передбачених трудовими договорами (контрактами).

Дисципліна працівників залізничного транспорту, крім норм Кодексу законів про працю України, регулюється Положенням про дисципліну працівників залізничного транспорту. Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту поширюється на всіх працівників підприємств, установ, організацій залізничного транспорту, що належать до державної власності, за винятком працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, будівельних організацій, служб постачання, дорожніх ресторанів, навчальних закладів, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, бібліотек, методичних кабінетів, будинків науки і техніки, клубів, спортивних, дитячих і медичних установ, пансіонатів і будинків відпочинку галузі.

Кожен працівник, на якого поширюється дія Положення про дисципліну, зобов’язаний:

- знати і неухильно дотримуватися його вимог;

- зберігати порядок і правила, установлені чинним законодавством, Правилами технічної експлуатації залізниць, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, що діють на залізничному транспорті, вчасно виконувати накази і розпорядження керівників;

- забезпечувати безпеку руху поїздів і маневрової роботи, виконувати вимоги правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки й охорони навколишнього природного середовища;

- дотримуватись графіків руху потягів, забезпечувати своєчасну доставку до місця призначення пасажирів і вантажів, піклуватися про пасажирів, забезпечувати високий рівень культури їхнього обслуговування;

- берегти матеріально-технічні засоби, забезпечувати схоронність вантажів і багажу, уживати заходів щодо попередження їх розкрадання, втрати, ушкоджень і псування;

- дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку.

Кожний працівник залізничного транспорту виявивши несправності споруд і пристроїв, що створюють загрозу забруднення навколишнього середовища, повинен ужити заходів до огородження небезпечного місця й усунення несправності.

Поряд з обов’язками кожний працівник наділений законодавством певними правами. До таких належать: право вимагати належних умов праці (освітлення, опалення приміщень, усунення шкідливих і небезпечних факторів, що створюють загрозу життю і здоров’ю, справний стан устаткування, рухомого складу); виконання адміністрацією норм охорони праці та техніки безпеки. Створення нормальних умов для виконання норм виробітку і високопродуктивної праці тощо.

На залізничному транспорті керівник несе відповідальність за стан дисципліни серед підлеглих і сам є прикладом у дотриманні законності, дисципліни, норм моралі, давати законні й професійно грамотні вказівки підлеглим, перевіряти якість і своєчасність їхнього виконання (п. 4 Положення про дисципліну).

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Правовою базою для розробки правил внутрішнього трудового розпорядку є: - Кодекс законів про працю України, який закріплює і конкретизує систему… - Закон України «Про залізничний транспорт», що закріплює правові основи функціонування залізничного транспорту.

Види дисциплінарних стягнень. Порядок накладання і зняття дисциплінарних стягнень.

За порушення службових обов’язків, трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку як працівник, так і власник або уповноважений ним орган несе дисциплінарну відповідальність. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

У трудових правовідносинах розглядають два види юридичної відповідальності:

1) дисциплінарна – настає за вчинення працівником дисциплінарного проступку (порушення службових обов’язків, трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку) чи за невиконання або неналежне виконання ним своїх трудових обов’язків і полягає в застосуванні до порушників дисциплінарних стягнень;

2) матеріальна – настає за майнові збитки, заподіяні підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов’язків і полягає у покритті шкоди відповідною сумою грошей або рівноцінним майном; настає за шкоду, заподіяну працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, зв’язаним із виконанням трудових обов’язків.

За несумлінне виконання обов’язків до працівника можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарна відповідальність –застосування до порушників трудової дисципліни стягнень, передбачених законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами (статут залізниць України, Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту).

Види дисциплінарної відповідальності:

Доганаофіційно виражена негативна оцінка ставлення до роботи, результатів праці окремих осіб. Тягне за собою негативні наслідки для працівника особистого характеру.

Звільнення – припинення дії трудового договору.

Заходи дисциплінарного впливу:

§ моральні: втрата довіри з боку адміністрації, трудового престижу, авторитету.

§ матеріальні: позбавлення премії або її зниження, відмову в наданні одноразової матеріальної допомоги, зняття надбавки по оплаті праці тощо.

Строки накладення дисциплінарного стягнення:надається безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 міс. з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень:

o взяти у порушника письмове пояснення;

o за кожне порушення – одне стягнення;

o обираючи вид стягнення, враховують ступінь тяжкості проступку, заподіяну ним шкоду;

o стягнення оголошується в наказі, повідомляється працівникові під розписку протягом 3-х днів з дня видання наказу.

Порядок зняття дисциплінарних стягнень:

o якщо протягом року працівника не було піддано новому стягненню, то його стягнення погашається;

o стягнення може бути зняте до закінчення 1 року;

o стягнення до трудової книжки не заноситься;

o протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення не застосовуються.

Поряд з дисциплінарними і громадськими заходами можуть застосовуватись й інші заходи матеріального впливу зокрема, позбавлення повністю або частково: премій; одноразової винагороди, яка виплачується по підсумках роботи за рік; додаткової відпустки у відповідному році. яка надається за безперервний стаж роботи.

Дисциплінарну відповідальність за статутами про дисципліну несуть:

- працівники залізничного, морського та річкового транспорту, цивільної авіації;

- органів внутрішніх справ, прокуратури;

- ряду інших галузей промисловості, органів і організацій.

Статутами про дисципліну передбачено значно ширшу кількість видів дисциплінарних стягнень, що дозволяє більш диференційовано підходити до оцінки і покарання працівника за порушення трудової дисципліни.

 

Відповідальність за прогул. Відповідальність за появу на роботі у нетверезому стані.

Неповажними причинами визнаються: - невихід на роботу у зв’язку з перебуванням у медвитверезнику; - самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів;

Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству.

Підставами для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправність поведінки працівника;

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.

Трудовий спірце розбіжність між адміністрацією підприємства, установи, організації і працівником з питань застосування діючих нормативно-правових актів про працю (наприклад., спори про оплату праці, надання відпустки, переведення на іншу роботу).

 

 

 

Органи з розгляду індивідуальних трудових спорів

Адміністрація і профспілковий комітет (спільно) Районний (міський) суд Вищестоящі органи державної влади і управління

Законодавчо-нормативна база з питань охорони праці.

Правове забезпечення охорони праці, крім конституційних норм, визначають норми КЗпП України, Закон України “Про охорону праці” від 14.09.1992р. та… Охорона праці – це система правових, соціально-економічних,… Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника чи уповноважений ним орган.

Глава 10. Основи соціального права України

Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення.

Конституція України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати… Розвиток і вдосконалення державної політики, спрямованої на забезпечення… Право соціального захисту – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері…

Правові основи загальнообов’язкового соціального страхування

Загальнообов’язкове соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає… Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного… · пенсійне страхування;

Пенсійне забезпечення

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні, є Конституція України, Основи законодавства України про… Згідно зазначеного закону система пенсійного забезпечення в Україні… · перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі солідарна система,…

Державна соціальна підтримка сім’ї, материнства й дитинства.

Правове регулювання цього виду соціального забезпечення здійснюється на підставі Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (нова… Види державної допомоги сім’ям з дітьми: 1) допомога у зв’язку з вагітністю і пологами. Цей вид допомоги виплачується жінкам за весь період відпустки у зв’язку…

Глава 11. Основи фінансового права України

Фінансова діяльність та фінансове право України

Фінансове право регулює виключно відносини, що ви­никають у фінансовій діяльності держави: складання, за­твердження, виконання бюджету, збір… Фінансове законодавство України — це сукупність нор­мативно-правових актів, що… Фінансова система України включає:

Бюджет і бюджетна система

Бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, об­ласні, районні,… Державний бюджет України затверджується Верховною Радою, а місцеві бюджети - місцевими радами, які й контролюють їх…

Система оподаткування в Україні

Принципи податкової політики України визначені Конституцією, згід­но з якою всі види податків встановлюються виключно уповноваженими на те… Відносини, що пов'язані з оподаткуванням, регламентовані Законом "Про… Податки - це обов'язкові відрахування від прибутків фізичних і юридичних осіб до бюджету держави.

Законодавство України про банки і банківську діяльність

Структуру банківської системи, економічні, організаційні та пра­вові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон…   Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у…

Глава 12. Основи адміністративного права.

Поняття, предмет і метод адміністративного права.

Предметом регулювання адміністративного права є суспільні відносини, які виникають в процесі і здійснення управлінської діяльності в державі. Державне управляння в Україні –це підзаконна, юридично-владна, організуюча… До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління, належать:

Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Основні завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення: 1) охорона суспільно-економічних, політичних та особистих прав і свобод… 2) охорона суспільного (конституційного) ладу України;

Поняття і види адміністративних проступків

Ознаки адміністративного правопорушення: · протиправність дії або бездіяльності (тобто діяння, заборонене законом,… · винна дія або бездіяльність (є адміністративним правопорушенням тоді, коли встановлено вину особи у його вчиненні, а…

Склад адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення має свою юридичну модель (склад) – передбачені у законі об’єктивні і суб’єктивні ознаки, які у своїй сукупності… Склад адміністративного правопорушення становлять: · суб’єкт (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 16 років, осудні особи; посадові особи); …

Поняття і види адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність–це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила… Адміністративній відповідальності підлягають: § особи, які досягли 16-річного віку (застосовуються заходи впливу);

Види адміністративних стягнень.

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: · попередження – письмове офіційне застереження громадянина про скоєне ним… · штраф – це грошове стягнення на користь держави, що накладається судом згідно із чинним законодавством. розмір…

Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

· зобов’язання публічно, або в іншій формі, попросити вибачення у потерпілого; · застереження; · догана, або сувора догана;

Глава 13. Основи кримінального права України

Поняття і система кримінального законодавства України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

Основними джерелами кримінального права є Кримінальний кодекс України, який набув чинності з 01.09.2001 року Загальна частина Кримінального кодексу містить загальні норми, межі дії… Особлива частина визначає кримінальну відповідальність із зазначенням видів і меж, в яких вона призначається за…

Поняття і ознаки злочину. Склад злочину

Злочин є певною протиправною поведінкою особи, що має об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Поведінці притаманні мотивація і цілеспрямованість, що є… Поняття злочину законодавчо сформульовано у ст.11 КК України: “Злочином є… Основні ознаки злочину.

Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння

Кримінальний кодекс України визначає обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння, а саме: · Необхідна оборона (дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та… · Уявна оборона (дії, пов’язанні з заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного…

Стадії вчинення злочину

Стадії вчинення злочину – це певні етапи підготовки і здійснення навмисного злочину, які різняться за характером дій на кожному етапі. Існують три… Готування до злочину – це підшукування або пристосування засобів чи знарядь… Підшукання–це придбання , пошук ,виявлення різних засобів або знарядь вчинення злочину .

Співучасть у вчиненні злочину

Співучастю у злочиніє умисна спільна участь кількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину ( ст. 26 КК України ).

У кримінальному праві розрізняють такі форми співучасті .

1. Співучасть без попередньої домовленості виявляється тоді , коли діяльність одного співучасника приєднується до діяльності інших у процесі скоєння злочину.

2. Співучасть за попередньою домовленістю існує в елементарній формі й у формі організованої групи У першому випадку укладається звичайна угода про скоєння одного злочину .

3. Організована група – це стійка група , яка здійснює певні злочини .

4. Злочинна організація – особливо стійка організована група осіб з розподілом ролей (наприклад банда ).

За співучастю у вчиненні злочину розрізняють таких осіб:

- Виконавець ( ч. 2 ст. 27 КК України ) – це особа, яка безпосередньо вчинила злочин, тобто виконала повністю або частково об’єктивний аспект злочину. Без виконавця немає співучасті .

- Організатор ( ч. 3 ст. 27 КК України ) – це особа , яка керувала , організовувала вчинення злочину і спрямовувала злочинну діяльність співучасників .

- Підбурювач – це особа , яка схилила до вчинення злочину погрозою, підкупом , примусом , умовляннями або в інший спосіб ( ч. 4 ст. 27 КК України )

- Пособник – це особа , яка порадами , вказівками , наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочинних дій виконавцем ( ч. 5 ст. 27 КК України ).

 

Поняття неосудності

Суб’єктом злочину є осудна фізична особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії або керувати ними. Кримінальний кодекс України дає характеристику осудності, обмеженій осудності,… Осудність – психічна властивість особи усвідомлювати фактичний зміст вчиненого нею діяння та керуватись такою…

Види кримінальних покарань

Кримінальне покарання — це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і… Застосовуючи кримінальне покарання, держава переслідує наступні цілі: · настання негативних наслідків для винного (кара);

Обставини, які пом’якшують покарання

Закон враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання за вчинений злочин. Так, згідно зі ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують… а) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю… б) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

Обставинами, які обтяжують покарання

Ними є: а) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Неповнолітні несуть кримінальну відповідальність на тих самих засадах, що й дорослі злочинці. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким… Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній… Згідно зі ст. 97 КК України, неповнолітнього, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості може бути звільнено від…

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти безпеки руху на залізничному транспорті. Під транспортним злочином слід розуміти передбачені кримінальним… Ст.276 Кримінального кодексу України визначає злочини проти правил безпеки руху або експлуатації залізничного…

– Конец работы –

Используемые теги: основи, правознавства, Навчальний, посібник0.065

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основи правознавства. Навчальний посібник

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник
Вінницький національний технічний університет... В С Ратніков... Основи філософії науки і філософії техніки...

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник
ЗМІСТ... ЧАСТИНА ПЕРША ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ Тема Основні права людини як загальносоціальне явище...

Основи римського приватного права: Навчальний посібник - Львів
Тищик Борис Йосипович... Основи римського приватного права Навчальний посібник Львів Ред вид... ПЕРЕДМОВА...

Основы планирования. Теоретические основы управления проектами. Основы планирования. Планирование проекта в MS Project 7
Использованная литература В В Богданов Управление проектами в Microsoft Project Учебный курс Санкт Петербург Питер г...

ОСНОВИ Філософії НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ україни... Одеський державний економічний університет...

Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту)
Навчальний посібник... для студентів технікумів залізничного транспорту Кременчук...

АУДИТ: Навчальний посібник
А Баранова I В Янчева... А I Кашперська... АУДИТ Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА ПРАВОЗНАВСТВО КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА... АКАДЕМІЯ... ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА...

Деление клеток - основа размножения и роста организмов Деление клеток - процесс, лежащий в основе размножения и индивидуального развития всех живых организмов. Основную роль в делении клеток играет ядро. На окрашенных препаратах клетки содержимое ядра в
В процессе деления ядра нуклеопротеины спирализуются, укорачиваются и становятся видны а световой микроскоп в виде компактных палочковидных… Она в десятки раз продолжительнее митоза. В эту фазу происходит синтез молекул… В анафазе центромеры делятся, сестринские хроматиды отделяются друг от друга и за счет сокращения нитей веретена…

Логические основы работы ЭВМ. Основы понятия и операции алгебры логики
Введение... Логические основы работы ЭВМ Основы понятия и операции алгебры логики Прикладное программное обеспечение...

0.033
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам