Руське Православне Коло

 

 

 

Руське Православне Коло

 

 

ВЕЛЕСОВА КНИГА

 

Упорядкування, переклад, коментарі

Світовит Пашник

 

Запоріжжя

Року Божого 7521

Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7521 (2013). – 188 с.

 

Видається: 2009–2013.

 

У книзі використані малюнки Ярослава Свидраня.

 

Зв'язок:

Голова РПК

pashnyk@ukr.net Інтернет-сторінки РПК: Рідна Віра - http://svit.in.ua

Змiст

 

 

Історія виявлення і дослідження Велесової Книги …...   Дослівний переклад Велесової Книги ………………....   Застарілі слова, що залишені без перекладу …………..   Словник Велесової Книги ……………………………...   Ілюстрації до Велесової Книги ………………………...   Використана література ………………………...………

 

 

Фото дощечки № 16, зроблене Ю. Миролюбовим

 

Історія виявлення і дослідження Велесової Книги

Ми не знаємо, хто писав чи пізніше переписував Велесову Книгу, де вона зберігалася і як потрапила до маєтку останніх господарів. Це залишається в… Серпневого дня полковник царської армії Федір (Алі) Артурович Ізенбек потрапив… Цей маєток, на думку Бориса Ребіндера, знаходиться в Великому Бурлуку (нині Харківська обл.) і належав Олександру…

Маєток Донець-Захаржевських – Задонських у Великому Бурлуку Харківської обл.

 

 

Стара фотографія

Сучасний вигляд.

Фотографія Святослава Корнійчука

Полковник Ізенбек блукаючи спустошеними кімнатами будинку, зайшов до бібліотеки, де на підлозі валялися розкидані книжки. Там його увагу привернули… За перебігом громадянської війни полковник Ізенбек разом з білогвардійцями… Федір Ізенбек подружився з таким же емігрантом Юрієм Миролюбовим, який цікавився стародавньою історією як Росії так і…

Дослівний переклад Велесової Книги

Використані переклади Бориса Яценка, Галини Лозко, Валентина і Юлії Гнатюків.

Подається разом з виправленим оригінальним текстом за рекомендаціями В. Шаяна, Б. Яценка, Р. Баганецького.

Оригінальний текст за Миролюбовим можна подивитися у виданні Г. Лозко, відтворенний текст стародавніми літерами – у виданні Гантюків.

Для зручності читання в оригінальному тексті подвійні літери в більшості випадків переведені до сучасного правопису: іі-й, іа-я, іу-ю, ьі(оі)-и (у інших джерелах пишуть ы, але літери "и" у ВК немає, то замінюємо згідно сучасного правопису). Літера ВК Y записана як о або у. Літерою є передаються дві сучасних літери – є або е, в деяких випадках кінцева є може не читатися. Літера ѣ залишена, в руській мові вона переважно перейшла в і, а в російській в е. Редуковані голосні також залишені в тексті, в сучасному правописі вони переважно переходять: ь на е, ъ на о. Можуть бути інші варіанти прочитання.

 

Дошка 1

Во тєчє оупамятохом добля наша стари часи, да ідємо камо – нє вєстє. А тако сьми зрємо воспять а рчємо: "Жє бо єсьми стидіхомся Навє, Правє,… Сє бо Да(ж)бо створящ(є) намо Вєйцє, яково жє ієстє свєт-зорє намє сящє. І во… Но грьці налєзша на Русє, твьрящі злая во імь Богоув. Ми ж єсьми нє вєхом ужі камо тєчаті а щча творіті.

Дошка 2а

Муж прав, ходяй домовѣ, нѣсть, іжє рѣком, єстє хочящєт прав биті, но єсь, іжє слъвєси го а вьршєна до цѣ съвпадашєт. Тому… За часі зъльнославні а боусі Русь потятя бя рукоу върозіу. А злочіна твъряі. І… До полудєнє ходяі, да імємо зємѣ намо бо а дѣцкѣм нашім. А тамо грьці налѣзша на нє, яко бо…

Дошка 2б

 

Тамо жівємо, ловцє а рібаніа бихом. Умогліся од страсі уклоншєся. Тако бяхом єдіну тєму а почашхом градіє ставіті, огнща повсудє роскладаяті. По друзє тємє бя хлуд вєлік, а потягшєся єсьмє до полудєнє – тамо бо сутє мяста злачна. А тамо то іронєісті скоті наша ящі дєсєціноу. Ото сє оугодіхом, ащі би ті камо словєси дєржєті. А потягохом сє єсєми до полуднєна зєлєнотравіє а імхомо скоті мнозі...

 

***

Там живемо, ловцями і рибалками будучи. Умоглися од страху уклонитися. Так пробули одну тему і почали гради ставити, огнища повсюди розкладати. По другій темі був холод великий, і потяглися ми до полудня – там бо суть місця злачні. А там то іронці скотини нашої взяли десятину. Ото се погодилися, якщо би ті коли слова держали. І потяглися ми до полуденного зеленотрав’я і мали скоту много...

 

 

Дошка 3а

Мъліхом Влєса, Оіцє нашє, да потягнє в Нєбі комнощь Суражоува, да внідє на ни сурі вѣшаті, злоті коловє въртєщє. То бо Суньцє нашє, іжє святяі… Сєму Бгу-огніку Сьмурьглѣ рцємо показатісє а восташєтісє Нєбєсі а сє… Дажбовє внуці (є)стє, любімічі Бъжьскі, а Бъзі скорорала ви тако дєсніцє дьржащі. Воспоємо слву Суражіу, а такождє…

_____

¹ Комнощь – сонячний човен (або візок), з кониками на краях, який тягне Велес. Такими ношами, де перебуває Сонце, також є роги Велеса. Волхви, що заміняють Велеса, супроводжують новонароджених (колиска), наречених (коляска) і померлих (труна-човен).

² Мудрого – синього (блакитного), тобто мається на увазі, що світ має перевернутись на місце (нічне небо – це перевернутий світ) і з'явитися синє Свароже склепіння, на якому попливе комонь Суражіїв (Сонячний), тому вдень верхній світ (верхня голова Бога) символізує мудрість.

³ До Бога звертаються у молитвах п'ять разів: коли прокинулися, перед сніданком, обідом і вечерею, і коли спати лягають.

⁴ Пожертва для держави (Отцям) складає десяту частину від прибутку, а на "Власове" виділяють соту частину, що є пожертва на утримання храмів і волхвів, які є помічниками Велеса (Власа).

 

 

Дошка 3б

Ін бо кървєнь є сьватая а крявь нашє. Про то мълоуві, яко ізобряшті конязі Староці наша. А тако сє праві пєнтонадєсєчь вѣці кръз Вѣча. А… Хозарстѣ бо ідша на нь, а ті нє імша воіовє... Та то росторгавіца бя…  

Дошка 4а

Почасє жівот трудѣнь… А то бяш в ступѣх болярін Скотєнь, тиі бо нє подлєгшє до хъзяр. Бя іроністі, од Іроні помоці просяі, а тиє… Ото убо годь, грябо, налѣзє на Русь околу Скотєнє, а тиі ізмєчіся а… То бо крєв бо ршта сє ліла, а чєрмна зємѣ бя. Пєрунамі рострсшчє Русь зємѣ годьску а мєчємі зніці всяка, і…

Дошка 4б

Многая ємшці ідша со ніа такожді потрждаяісє. А от тиа бяшєті вольна а зуровєнє о пращурі. Влєсо бо научі тиа зємѣ раті а зърно сѣяті.… За дєсєнтє вєкоу забіша ова єсва, а тако роді жіяті особіцѣ плємєни...… За другу тинсєнцє лєти подпадьшє раздялу а убудєсє самотносчє. А ста одєрєнь чюжім робіті: напєрвѣ годі, якова…

Дошка 4в

Русь бо устріся на Зємє тую до сь. О тоі час ідша до Кііву върязі со гостє а біяху хъзярі. А каганъ хъзярьсштіі рѣчє до Скотєнѣ, помоцє… Воронжєнєц бя дрєвєль, за многая вѣці уставєна, окрємлєн от налєзєніа на… Кріворг, бя тиі час конѣзь руштіа, бѣл голомбь пущашєт: камо тиі лѣтє – тамо іті. А тоі лѣті…

Дошка 4г

Соурожіу бо святоу биті над ни. А ідємо камо віждємо: зємѣ горіа а луцѣ морія. А і то всєнко дєн ко Бозѣм зрящємо, якові єсь Свѣт, єго жє… Сє гонзімо Сурож, а біє вразі наша, іжє соутє на тємѣзі ямі ползщімі, а гръзящє сутє намо болѣм а…

Дошка 5а

С пондрєбєнцє сє зачаті намо тиа околи. Рчємо такиждє: ляти до Діроу за тєнсєнцє пєнтє ста ідоша Пради наши до Гурє Карпанєскє а тамо сє… Ілєрув бяща мностє, тамо осєдіци огніщани. А тако бо скотіа сєн вєндєнцє во…  

Дошка 5б

Сіцє сє ієзєнцє одовратішасє до полудєнє а само нєхая іни. А тако ідша, навєднє скотіа – говада своє і бєща. Ту птіци сріяща мноства, тєчіящєті до… А тако Стріби свіщащутє во стпіях, а Боряє гундяшєтє до полунщє нєбєспєнцєтєса… За сти ляті бяші тамо годє Ієрмєнрєхє а сє злобящи на ни. А ту бяша уборцє вліка, а годє бя потсняна а отрщєна до…

Дошка 6а

Од Оріє то сєо бящі наши отцє со боруси одо Ра-рієцє до Нєпрєни а Карпанєскє држава. По родіє ти сє праві ті одо родічє а Вѣча. А всак род на… А сіц Дажбова помуга навртісє на (н)и. Тако бя Доржава та Руска одо руси. А… Ту бо Єрмєнрєх ідє до нь а налзє на нь. І тако потлацєни смє бяхомє одо ромє і настчєнєа одо годє – мєзє два огніща…

Дошка 6б

Сєбто по сти двадєнсєнтє ляти бранє годє, напіраєма задѣ єгуншті а брєндє, шєдша до полуноцє мєзє Ра-рієка а Дівуна а тамо то прєпаднє.… Ту бо Гуларєк прівєд нова сила свє, а одразівшє єгунштє жє за главє многа, а… Тєжцє врємєни наста. Налєзє на ни ромовє од Данає, грьці – ополєндє, а годє – ополонцє а полдєнє. Та бо то вєлка зла…

Дошка 6в

То сє заяві за мєржєцє а ста гради градяшєтє Хоросун а іна воздєня. Русколанє, раздєрєна смутамі, ста творяшєті на полудєн, а борусє – на полнощє.… А борусє праборя, тако бя тамо нє праборє, а долга вржда мєзє родіа… От оцє Орєа а до Діру бяста тисєнцпатсєнто ляти. Сєцє парцє нашє вієста мєдвєна мєчє, так убо Твастєрє іма рєчє…

Дошка 6г

Длугва бяшєтє ляти одєрєнє трватєсє. А тако пршєдє дєня, руси утєцєша одо Набсурсару. Парцє бо нє тєкоша за нє, а тако ідяі до краіє нашєх а тамо бо… Нашє отсє єдінє смє хомита носяшєтє імяхом, а ніколє смє називатє інакождє,… Яко в тєі дєнь, колі бяшєт вєлка трясєва а зємєврєтєнь, а о врзєсѣх бисва до Сврзє. Тамо комоньвє а воли…

Дошка 6д

То бо жрєчіє о Вѣдѣ сєн гобзяншєті рѣкоста, а тую украдє одо нь а нє імахом нині, колбо нє імахом бранди наша а бояні. Так… А то боляр Гординя, кіє біяі годє в лята дєсєнтє ста тшєтіяго одо Карпєнскє… Так іщє імами стєндєнтєсє од вразєх нашєх слов. Околи тая імами вѣстєтє, а нє можахом єсьма вієріітє дє сєць…

Дошка 6е

Ті часє соутє вєлма прчєста, бо тє дєн жє смє такоу ясна а сушна бя, на ни зуріва. Тако жітва сє нє урондє, а прєто ж ідяхом на зємє іну, а тамо смє… Потлцєна бя русє одє гьрцє а рємє, а ти ідша по брєзах морєнстєх до Сурєнжє а… Та ту бо пєрвє ворєнзє прідша до Русє. А Асклд сілоу пограмлі кнєзє нашєму а потлцє того... Асклд, а поздє Дір,…

Дошка 6є

Ти вутцє прєдѣляшєт кажду на потрбє, а ту бяшєт інь сутє а інда тврга. А тоі Асклд пожєрє богом чіужєм, нє ботє нашієм. Такоє бєндє оцовє…   ***

Дошка 7а

Слва Бзєм нашєм! Імємо істу віру, якова нє потрєбує чловєнєнска жєртва. А тая сє дѣє о ворязі, кіі убо вѣжди жрялі ю, імєновашє Пєруна… Тако вшяко єжє єсє грьцє ущєкашєті на нє, іжє смє чловєнкожравцовє. А то… Долзє сє правіхом родьми. А староцовє вєнска рода ідша соудяті родіцє о Пєрунь-дрєви. А такождє імяі тон дєн ігріштія…

Дошка 7б

А роміє, вєндє, яко дрзі смє о жівотє нашєм а понєхъша ни на то. Тако грьціє хотяй одєрєнєтє ни о Хорсунє, а прящєхомсє зурє проті борства нашієго.… Тєм бо грьціє ідша о тржіща нашє а рєкоста намо омѣнєтє кравє нашє на… А да нє встанє Обідєносчє Дажбовєм внуцєм, кіє жє во ярузєх вразі дбаша, а тако днєсь нє по хулє сємо такождє оцє…

Дошка 7в

Тогдяшє нє бя інакостє, а днєсє прєбєндє достяйни. А мєжахом смє сє одразітє сєн од вразєх, а дєньмо тако сє – одразєньмє! І яхом свє сєва а ова,… А днєсє засєчє срєдьцє нашє сє крві. Од ітра до вчєржє ходястєхомо а…  

Дошка 7г

А тако бєндємо рди ота, бо брєшє псіцья грьєцкя, а ліс хітрощєма одврнє насо од трви нашєя. А то імяхом ясєтє, яко щє Сунє врдятє, то бє нашє мєта –… Ту бо за тєнсєнц тріє сти ляти од ісхъду Карпєньстє Асклд зли прєндє на ни. Ту… Вопрошащуть насє народи: что єсьми? А єсва одповєндєхом: жє сми – людє нєумуца крає, а правяхуть нямо грьці а врязі.…

Дошка 7д

А да справєхом трізну славну по врзєх. А налєтьмо соколи на Хорсунє, да бєрєхом ядь, а добра, а скотія, ніжє полоняхом грьці. Ті бо то нас… Єдін єсь вовєндє нашо Ясунь, а тому птщєхомся на труд наш, а побѣдятє… Яснунє рѣчє, жє нє махом ста іна дѣятє, яко ітє до прєд а наспєть нє імяхом. Рцєтє, яко нє імяхом спєтє,…

Дошка 7е

І умрє, а до Луцє Свргова ідє. А тамо Пєруніца рѣчє: "Тиє бо нікіє ін, ніжє рус-гордін, ані грьць, ані вряг, анмо славєн роду… А Матирє сванщєх до Луцє Твєх, Сваржє Влікє. А рѣчє му Сварг: "Ідє… Вємє є, яко воє Ясунє, імяхом іна мєта, ніжє грьці, а імяхом славу іну. А такождє дозрєдємо до Рає нашє а узржєхом…

Дошка 7є

Тамо Пєрунь ідє а, главу златоу трсєщє, молинє посєвахшєть до Сврзє сіняє, і та тврдєсє одо тиє. А Матирє-Слава спѣвашєть о трудѣах… А Дажбо нас родівє крєнз Краву Замунь, а то бєдєхшємо кравєнцє: а скуфє,… А с Пєндєбє ідьєма досє до нєбі Сварзє синєя. За стар час рибьяни остасє нє хотицє ідяшєтє до зємє нашєя а рцєхша, жє…

Дошка 7ж

А ту хом вєдѣтє імахом, да сєн збіряє род руськ до дєсѣнцє, а дєсѣнцє – до сти. А да тая напдяшєть о врзєх а пімєть є главє єва… Тєчашуть рієцє вєлкє на Русь. А многа вода є журшєсть спѣва стародавніа… А бієть кридлєма Матирь-Сва Слва а жєчєть о тиє потоміцѣ, яквє ні грьціом, ні врянзєм нє пода. Жєчєть тая Птиця…

Дошка 7з

Тако рцѣмо смє, жє імахом красная вѣнцє Вірє нашє а нє імахом цизіа добіратєсє. Ту кнєз нашє рєчєшє, жє імахом ітє до Ясунє- боляривє,… І да імєхом сила нашія по ступьѣ – Матирь, Сунє сва строянія: а кридлєва… Кій бо усєндєсє о Києвє, а тому смє хом подлєгцє, а з нім доцєлє сєн Русє стрящєм сєн. А тако будьва ни іна сила, нє…

Дошка 8

А тако ста мєрзє руси распрє а оусобіціа, а Жалє ста мєжє они. А почашє плакатє а виріѣкатє іма. Да нє гряднємо за они, яко тамо ста бєндє… Оспоминьмо о тѣ, яко об оцє Орєі єдін род славєнє, а п(о) оцє Оріє… А пощо гріяді грядяшєтє а грєндєє оустрояшієтє, колібва імахомь ста боляріна Огдєндѣ. А тиі болярін Оглєндя…

Дошка 9а

О тоі час бя Богумір, муж Слви, а імя тріє дщєрѣ а двіє сині. Тиє бо вєідяша скуфє до стєнпи а тамо жівяі о травѣх по отцє вѣщася,… Ото сва трі роди ісшєдша, о Славни бящі. О ту бо похождяшуть дрєвляни, крвчє а… Утворісє роді тиє о Сєдмѣрѣцѣх, ідѣжє обітвашєхом за морья о краі зєлєнь а камо скоті водяй…

Дошка 9б

Прідошя із Крає Зєлєня о морѣ Годьско, а тамо пототщєшя годъ, яква намо путє прєткавяшя. А тако сє біяшєхом о зємє тєа, о жітнѣ нашя. До… Ту бо муж роду Бєляру ідє по ту страніу Рая-рьєки а упрєзі тамо сіньстє, ідущя…  

Дошка 10

Богуміру бо Бозє даяшуть благи зємная, а тємо смє нє імяхомсє, яко намо бя інь. А старцє о роді обєрєшєхом яко комонѣзє, іжь од часи старі… А по Богуміру бяша Оріє со сини сва. А колібва ієгунштє вєліка прю тѣяша оутворєніа вєлка зємє сва а тако ідьша вон отуду до Русє. Нині бя інь час, а…

Дошка 11а

Сє бояшєтє пєрвіє Тріглву поклоняшєтєсє імахом а тому влікоу слву пояшєхом. Хваліхом Ісварга Діда Бжіа, якождє тєно єсє родоу Божьску нчєльніко а… А і Бгу Пєр(у)нєві грмоврзєцу, а Бгу прє а борєніа орцѣхом жівєнта… А Бгу Свєнтовідіу слву рцѣхом: сє бо ста Бг Правіє а Явіє, а тому поієма пєсинієма, яко свт єсє, а чрєзь онє…

Дошка 11б

Радогщ, Колєндо а Кришєнь. І сє отва удрзєц Сивий Яръ а Дажбо. Сє бо іни сутє: Бієлоярє, Ладє, Коупало, сѣніц, жітнєц, вѣніц, зрніц,… А ту бо осва Огнєбг Сємьорєгєль і овчя яро, брзо, роздєно о чість. А то соутє… Слва Бгу Пєруну огнкудру, іжє стрѣліє на врзі вьрзє а вєрна прєд вєдє во Стьзѣ, понє вждє єсє тоіє въіньм…

Дошка 12

Ащє сурі сяшєті, поємо хвлу Бгом а огніщу Пєруніу, іжє єсь рѣком "потіатіщ на врзі". А рцємо вліка Слву оцѣм ншім дѣдом,… Хвлу Бзєм вознсіашє, слву пъяхом, а тако до плднє. А рчємо Слву вліку Хрсу,…  

Дошка 13

 

Сє бо умная ізвєрзєц, хоробря оукрєпє, і тиє ідшє до Сунє восходящє, обапола рієку зряцє і тамо сѣдша, яко а Мтрє-Сва Слва ржєцє. А та обасва крідлєма освяждє она. І такождє бряшєшє зємє тую, а бранєтє о ню од асунє а гунштє, якождє готієм обрацєтє стрєла сва а мєчє отоцєна.

 

***

Се бо умних ізвергла [*проявила], хоробрих укріпила, і ті йшли до Суне всходячого, обапола ріку зріли і там сіли [*оселилися], яко і Матир-Сва Слава рече. І та обома крилами освятить її. І також брали землю тую, а боронить її од асуні¹ і гунів, також готам обертайте стріли свої і мечі одточені.

_____

¹ У Яценка – "ясів", у Гнатюків – "дасуні". Може бути, що асуни – це злі божества, що живуть проти Сонця (Сунь), і вороги поруз із ними, як темна сила.

Дошка 14

Понєждє сє ідє врг на нє, обєрєхом смє мєчє, а одєрзєхом вєщєна од Матєр-Сва словєси, якождє будоущая нашіа іє слвна, і тєцєхом до смртє, яко до… Рчєна намо о часи старє, коди жє яхомь храміє сва карпєнстє. І тамо яхомь… Сє бо то іяхом оуказіцу на часє нашіє, абихомь нєхибє дієяхомь а Оцєм почєстє оуложіхомь. Нє прстє бєздѣяни…

Дошка 15а

Сє Старьградє понєхшє, ідьшіа до Ілмєр-єзєра, і тамо утворяі грд інь – Новь, і тамо прєбєндієхом. І ту Сврги пєрвіє Пращурє моліхом, сє… Якождє праоци о бєндє твряі, о сємь вєдіа жртви о комоніє бієлє, і изидощьша… Сє прьва Правє одрчєна Оцє нашіє Праоцє, дрьжящіа она вє пріє вліцєіє і сили даєть отрщєтє врзє. Нєбожєдь ідьшіа о…

Дошка 15б

(закінчення дошки 15а) … о годіє, киа сє бущіє до зходжіна Суніє. І отудє ідь до Суніє, до Нієпра-ріка, і ясьмо тамо. Киє оутврждє нь грд, якє обитєвацє слвнє рді інє. І тамо сєн осєлєщєсє і… І сє плємєно онєзьва налієзє іно на нє. І сієчіа бя влка, о пхіждєно бя до послієдь. І нашіє ратє, зряйє то, рієкста:…

Дошка 16а

Влєс-кнігу сіу птчємо Бгу ншєму, у кіє бо єстє прібєзіца сіла. В они врмѣни бя мєнж, яки бя блг а дблѣ, іжє рчєн бящ уцт в Рсі. А то імц…   ***

Дошка 17а

І сє бяшєтє кньзєвє Славну со братарє му Сківьу. А сє прє вєстє вьлкікє на въстєнцє. І сєі ти рєчєтє: "Ідємо до зємє Ільємєрстє а Дунає".… І отва бяшє прє вьлка за сє тє і зурєтє на обаполє одє Данаю до горє Русіщє і… І сє родєм о томо рєчєтє і вєчє созвє єдіно, творяшєтє зємє нашіу. А тако стоятє зємє тєіє пєнтє сти лєтє. І сє засє…

Дошка 17б

І сє бя іматє отєврцє, сєбто стоупни хорпє хранєтє іміяхомь, яко Оцє нашіє а Праоцє, іжє кърпяшєтє імашє о свє стоупє, і сє травє свє, і квєтєнь… Колунє нашіу оставє врзієм. І та Голунє, колєм бяшє ота, вързієм тіжцчє о… Камо грєндєтє сєн ти дєнє, ідєжє нє імахомь онєкдє утулоу? І сє рцєхомь о то, яко Оцє нашіє, і сє борєхомь. І колібва…

Дошка 17в

А камо іє врждєна крєвь нашіє, тамо іє зємє нашіє. І сє вразіє вѣдіяшутє, і сє они сєн старашутєсє, і сє старощє іє марна. Будєтє, якождє овє… Нє іміяхомь анє чєрєвє нашіє наситєтє хлієбєм, сєбто пождєн на огнь вражєскь.…  

Дошка 18а

Сєбто зряшєтє обєсва, да імєтє Птицю тую на чєлє вашєм. А та вєндє ви до витєжєнстє надо врзє. Сє бо ях іни Сва а тамождє сєн одєржєшєт. І ту… І таква бяшєтє во інь часо, яко руштє ідяшє со вєндєма. І тиє хотяє унєстє… І та зємє повієда єсчє мрзъстє прє і злиа оужівє. Сєбто ми одєндєша о горєх Карпєньстєх до Киа і тамо бяхом такождє…

Дошка 18б

Рцієхом єсьмє о тієх, якові гобзяхуть о ни. І сє нє імяхом молбітцє і ряхом отва опрє студніє а родніці, ідєжє Вода Жівя тєцє, і тамо волба іє, і… Сє Олдорєху часє воспоміньємо, і тиє сє зва жрвєць, яква нє імє радєхом,… А тиа вєцє правіхомьсє од роди і кнєзє. І сє княз Борьвлєнь, якови ждє оборє єланє у брєнги морсті. О прє ідьмо на…

Дошка 19

Сє бо відѣх сєн в Наві. І ту огнєви облацє, ізидєть од онє Зміє чюдєнь і отоцє зємє. І тєчяшєть крв із нє, і той лізя ю. І сє придєть Моуж… Зби ти, яква дядє нашіє ратієма одтрщашє. І сє хотяшуть грцє оточєтє зємє… Моліхомь Патарє Дяіє, яко тоі ізвєдє огнь, іждєть Матирь-Сва Слава прінєсєть на кридлієх свє Праоцєм нашієм. І ту…

Дошка 20

У першодруці "Жар-птици" зроблена примітка (цитується за "ТОДРЛ"; переклад з російської): "Дощечка №20. Ця дощечка фактично… Усі ці уламки частково роздавлені, частково відколоті від інших дощечок, а… Були переписані лише ті тексти, які можна було розібрати. Вони пронумеровані не за змістом, а по порядку".

Дошка 22

А щє ботє сєн орцєно єсє, якождє Квасуро одєрзє о Бзєх таіноу утвржяшєтє Суриноу. А то бо єсє вжижєнє оутълієніє, яквє імяхом смє до Радогьщє о… Квасуро бяшє боіє-мєнжо силєнь, о Бзієх вързумлієн. А то бо то Ладо до нє… І то бо то бяшє о вєнцє, докіє а мєнж бяш отикратє вєльмь опозначєн, о рчєнє оцоі Блгоміро, а тоі одрзє од Свржєнц…

Дошка 21

Сє бо Хьрбєр оборєншєть тую силоу злую, обєсєнть опояшєньсть ває. І мієхом сєбто урьви храняшєтє, і сєнь хранє Бозєм ставієхомь, і грядіхомь стієнє… І сє бо імяхомь урьви, єкождє странмєжь, іжє ідє вночіє по лісєх і сє урьвє… Сєбто тисєнц і тріє сєт храніємо свєнти нашіа. І днєсє жєни нашіє рєкчуть, яко сьмє благовіє і оутратіхомь розумство…

Дошка 23

Сєбто Новьярє ідє одо Старєа, іждє бяша отаква русєчє. А сє ідє до пълднє і тамо грящєтє о стоупєх дєсєнтє вієци. Табто єсє таждє русє – ізбряшєть… Доли врязє прідоша на ни, і тамє ізбіяє они. І сє грьцколанє ідьшя о зємє тиа… І грящуть врани о ядь мєнжскоу, іжє врждєна єсє до поліє а піяйшє очєси іхва. Граяхоуть врни о брящни а вєлика…

Дошка 24а

І сє грядєть сь сили многая Дєжбо о помощє людєм свєієм. І тако страхи нє імь, понєжди дрєвли, яко нови. О ни сє пєцийстє Тиє, і ряхом о Нієм,… Сє бо Воронзєнєць бя мієсто, о яковіє усілішєсє годє, а русє сє бієтє. І то… Сє о Ворєнзєнціє слава тієкошєть по русієм, і тиіє сва розє імуть, і ящєтє о сієм, і сили іматє на конєщи сва.…

Дошка 24б

Піймо сурє питвоу о славоу ту пєнтєкрати дєно. І огніци узгнєхомь о доуби; і тако Снопа влєціємо а рціємо хвлу о нє. Ісьмє Дажьбови внуцє і нє… Сє бо антіє бяхомь по Русколані, і дрієвлє бяхомь русє а прєбєндьєхомь они. Сє… Сє Бзє Руси нє бряшєшуть жртви людьскєа, ніжіє жівотніа, єдініє плодіа, овоштє, квієти а зрна, млєко, сурє пітноу о…

Дошка 24в

Сє жртьва нашіа іє мєд-сурє о дєвєнтєсили і щалє удіяня і на Сурі ставієна тріє дні, а по тієх скрєнз вълну ціждєна. І та бєндєшєть нашє жртва Бзєм… Ніколіжди просяхомь, ні моліхомь о благи сва. Сє бо Бозє рєкохуть намо:… Бо конєнзє нашіє ізбріашєхомь, да бєндєть властє ієх о ни пєцітєсє! І да прєідє враг за кроми нашіа, а кромє тьчєтє нє…

Дошка 24г

Ідяхь одє тівєрсє і до Синіє морє, а Сурєнжє до ви і рєкохь вамо, яко жє вієдієхомь само, о то ізє старіа зємє нашіа сполєнства антієва, і тако жє… Сє бо славіхомь Бозє, ніколі жє просяшє, лєжє славіша силоу ієх. І тако жє…  

Дошка 25

Сє бяшєтє ови о Караніу. І сє град мал о брзєх морстієх русштієх. І тамо бя конєзє, яков ісє рчє єланє бієтє, о отрцєтє одо Русє. І тоє оудієяшєть… І сє бо грядєть волсєв Ухорєнзє і братє ієо Словєнь, і тоє рєкста руштієм:… Сє Трглавє моліхомь, вліцє а малє. І сє бо Трглавє нашє остяжоутє ни, і брзє скочашутє на комонє, вразієм поражєнтє…

Дошка 26

І сє бяшєть ова часє Осєдєнь, огнщано, і сєіє блг бя. І Бзє іємоу даяцє овні многа і скотіа о паснствє о ступієх. І сє бяшєть овєіє прє трвєх… І сє комннєщ скакашєть до іє і рєчєть Суніє: "Грєндє, Сунє, до Лузи сва… І тако синє два ідьша до захождєнє Сунє і відяє тамо многа чюди і травє злачнє. І тєкста до Оцє рѣчєшєтє імоу,…

Дошка 27

В архіві Ю.П. Миролюбова цей текст не зберігся. У виданні "Жар-птици" така примітка (взято з "ТОДРЛ"): "Збірна дощечка № 27…   ... ітва ініа до полнощє ... аб... годі жітва ін... Алдорѣхова ніктожє ідяй... к... о...

Дошка 28

Сє врганє нашіє отє, і нє можяхомь овратєцє о задє і сє врьгащєть і сє градє нашіє о тяготє свє осєщєсє. І сє рієкощь імо конєнзь Бравєлєнь:… І сєбто жмидіє рієкша намо о годіє, яка імає Дєтєрєха а ідє до полунощє, і… І сє втрзєшєть до зємє ониа. І сє Дєтєрєх убієнь бяшь Одокрєхімоу. Сє бо годє тая Бзєм протівєніа, і Тоі сєнь…

Дошка 29

Сєбто трщєхомь об оніє о(н)ієгди. І да ідє слво нашіє о Правдіє, і такво обрієцієхомь Првду. І сє рцієхомь од старіє словєси, якови істєчіа од оцє… Сє бо Асклд ідє со врязє свє до ни. А сє Асклд іє врг нашо. Сє рцє намо, яко… Старє рєчєнє повядоуть ни, якождє прідьша на Русіє інь Асклд, і яко бєндьшє тріє Асклді-врзі. І тиє врязі сєбє…

Дошка 30

Сє бо хрняшєхомь Питарє Дяіє, якожди тоіє особєнь іє сташєть о Матрі протієвє. Сє бо тє бєньшє о совстєнплєніа до Кринь. І та ідяшєть, рєнцєми вздіа… І сє повієнцєхомь Сварзє і Зєміє і правіхомь свадієбь о ти, якождє хомь сє… Сє бо Ондєрє іміяхомь, якєвь іє інь Парунєць. І сє вєрджє врзє на хрбєтєщє і такождє отрщє глави іє, і жєчєть о нєби і…

Дошка 31

Пожєчємо Ті, Бъжє, яко сє намо дєяцєші суру піті смьртну а на вразі грєндєшєші, а тоя біяшєші мєчєм Твоєм мовлєном, згоу а свѣнтєм мрщіші… Тъму сє ми блазі, яко ідєхом по вълі Твоєі. Азъ бо утрєня слва Ті рєнщєна… Жьртву Ті првіхом – овщанє брашно а тако поєм слву а вєлікоща Твоя. Слвіхом Дажьбо, а будє Тоі нашь пъкрвітєл а…

Наступний текст д. 31, а також: тексти дд. 32, 33, фотокопії яких опубліковані в "ТОДРЛ" (1990. – Т. 43), узято з рукопису Ю.П. Миролюбова. (Пояснення Яценка).

У Лозко ці частини переставлені.

Тамо вєсєліє вліко нас обуяша. А тамо рѣцє отєц Глс Аріув трі сини дѣляті на трі роді а іда до полуднє а то западаніу Слонцєвѣ. А… Зємє нашє улєжєся од Суна до Суна Свєнрожіа. А влкі сутє тамо бо хоросі луці,… Слава Впаруні, Бгу нашієму, іжь бо ни хранящъ а такъ бъжъ здравію датєль, благі зѣмни подающь. Тому бъ палім…

Дошка 32

І сє бястє поврждєна Рузколанє одо годє Ієрмєнрєху. А тоі хтв жєну од родє нашє і ту поврєнждє. Сє Вуцєвє нашє тєчашутє на нє, Ієрмєнрєх розбієтє… Сє ладісє Карєнє, сє радощєсє і Дядь нашє Дажбо, сє вєсєлє о то гордєньствє,… Ідє русє прєнч одо грцє і сєднє Дону а Донцє а поздє ідьша Нєпрє а Донає, і тамо мірнє жівє. І тєкрато врзє обрє…

Дошка 33

Сєбто на дрєвлєй час мнозє род събрящу Вутцє, овє жє імяху старцє і вѣчє, іні бо імяшє кьнязє, іжє събряшє по сємдьмє колє од Колядє до… І сє првє іма на чєлє Дажбо, по нєм жє творі. Сє бо сьмє Главє рчєхом, яко ста… І сє яху іня во мишлєнєх ідєху на врзє оц нашієх і разбіємо і...

Взято з фотокопії рукописного тексту Ю.П. Миролюбова (ТОДРЛ. – Т. 43. – С 183). У різних видання уривки подані в різному порядку.

Сє гонєц прітєч і тий рєчє: "Сє вьржєтє Дунаєві і тамо волохи бити…" І сє рострщєні нинє онє, стягнутє… І сє бо рєчє… нє будєтє тако… сєбо… Се бо Бозє імуть… воє жє ідємо іс тєу стєгоу…Сє вълосє воі ідяшутє на ни...… І сє ідяшєтє Данає... ромєім жє худо єсє... а Халабуті бя... І сє воі ромєстє сутє жъхоліві, і сє ромєом одєплацєно за…

Дошка 34

Сє бо кнєзєвє Киу до умь спадє ходяшєтє на блгарє а ту ратє пождєнє до полунощє, а аждє на Воронєнцє, і дєсь тамо ожєсіа. І тако біа сва воіа… Лєбєдєнь бо сєдєтє у градє Києва о горєнь, акождє ізразєна умєм а правєтє одє… А тамо почашє о годє пратєшєсє, і сила людьва а ту ждєнє о прчє. І тако сє зємє нашіа остєзєсє о крає до крає, яко…

Дошка 35а

Сє оубособьство нашіє прєчіноу бя, яковє сва імяхом словєси обліцєна дѣяє. А і тамо рьцѣхом воістіну блгая о рдєм нашєм. Да нє лждєхом о… І пришєдь о нє оцо Єрєй і то до нє рчє: "Обасви імяхом дєцки, і мєжє, і… І то оц Орєй одвєждє стіади сва і люди од онє а вєндє овиа подалєжь, і рчє тамо: "Уздобієхом градь". І тоє…

Дошка 35б

Сє бь тє прєідє ізвє до края ієго і поча скотіа обєрєшєтє. І сє Кисько налієзє на нє, опрвє ождєнє, і одва бяшь ождєнєнь само. І людьва бяшєть… І сє глаголящь Орє-оцє, яко мртвє учєрнієна гряхома, і тиіє погряхоуть… І то мяхомь вієдєтє: до ісьва імяхомь силоу докоупіа, нє інь нє можашєтє одєрзєтє ни. Ти бо ти стєнпє нєодєвзяшєхомь…

Дошка 36а

Прєдрєчєно єсь од старь часє, якождє імяхомь со сполєтє со ініа творяшє дєржєвь вєлкоу, одродєтє імяхомь Рускєнь нашіу о Голуніє а трі сєнтє градіє… Сє бо Птиця Матр-Сва спієвашєть о днє тиє і ждєхомь она на часє сиє, яковє… Боровинь бо рєчє, яко єсь силєнь, а людь та віру імяшєть о словєси тиа. І нєсьми глупє, нє ізумлєні, а вієрєтє нє…

Дошка 36б

Одєідє Хорєвь і Щєх од инє а сєхомь до Карпаньстє горіа, і тамо бяхомь іні градє творяє а міну імяхомь со плємєни ініа, і богєнствє імяхомь вєлко.… І сє Киє умєрє за трідєсєнтє ляти владишєтє ни. І по сємє бяшь син Лєбєдянь,… І тьми ліхи нієстша осинь. І сє грєндєшєть на нє інами, і то годє прієдьша до ступєн нашієх, зли твряй. І сє доблє…

Дошка 37а

Сє бієть кридлєма Матр-Сва Птиця, якождє врмановіє ідяшуть на нє. І тє розє до чєль даяшуть і, таквє тєцоутшє, налієзоуть на нє. А сє тєчє туга влка… І сє Гєматьрєх уступісє а годє сєн усієдєшє на Каліцю Малоу і тєчє до брєзі… І тому яхомь сє ми зємє нашіу і раяхомь клоуднє зємє і єланштєма трзєхомь о мєни скутє, скєрі і туцє о србрєни і…

Дошка 37б

Тєцєтє, братіє нашіє, плємєно о плємєно, роді о роді і биієтєсє о сєбіє на зєміє нашіє, яква налєждє ни і ніколіждє інамо. Сє бо сьмє, русічє,… Сє бо сєхомь на зєміє і яхомь прстє до ранє своа а тлцєм до ньє, абихомь по… О тє часє, по Киа, кнієзє ізбрящутшє многіа вутцє. І кнєзіа осєбіє і всьякиє, яковє тиє по кнєзждєніє у Вєчє рєчєні…

Дошка 38а

(Пісано сє рукоу) І пакі бѣ вьліко студовєніє. Родічі бо сє праша о владіщі, а мнозі… Сє Бгъ Сваръгь, наказующі, вєліко смятѣніє горѣмъ удба. А і словєнстіі вноцѣ пробоудіща…

Дошка 38б

Даждьбогъ на струзѣ своємъ бяшєть въ Сварзѣ прємоудрѣй, якова єстє синя. А струг отий сіяшєть а срящєто, яко злато Огнєбогом… Вск муж благо Тьгъ відѣтє можашє то, аніжє зъло. Кій Богомо нє доба, тоі…  

Застарiлi слова (або iх основа), що залишенi без перекладу

 

А

агнці – ягнята

Б

біже – побігли

боїщах – боях

болонь – поле, низина

боляр(ин) – боярин, бояри

борзо – швидко

бренний – тлінний

брення – бруд

В

валка – битва, війна, боротьба

вержена – пролита (кров)

вержених– здійнятих

вержеся, вержуться, вергти – нападати, кидати

весь – село

вздунувши – здійнявшись

видіти – бачити

витяж, витяженство – перемога

витяже – перемагає

віда – знання

відати – знати

відаючи – знаючи

відторчені – відокремлені

вік – століття

вістить – повідомляє

вітки – гілки

вічен – вічний

власть – влада

влече – манить

внезапно –раптово

вніміть – дослухайтеся, зрозумійте

водчі – провідники

волча– вовча

вольба – воля

вон – геть

вопіють – кричать

вопрошають – питають

воспоємо – заспіваємо

в(о)спять – назад

востенці – сході

воутріє – вранці

времена – часи

всякий – будь-який

Г

глаголить – говорити

глас – голос

гмить – угіддя, земля

говяди – худоба, скот, корови

годь – готи

гординя – герой

гості – купці

град– град, місто

гридень – воїн

грядемо – ідемо, рухаємося, наступаємо

Д

да – хай

даждь – дощ

диба – дбає

днесь – сьогодні, нині

домове – дома

до суть – до цього

доумити – думати, повчати, розуміти, роздумувати

дриста – задниця, срачка

Є

єдва – лише

єжеденно – щоденно

ємшці – плугарі, землепашці

єство – сутність

єсь, єсть – є

Ж

жадати – хотіти

ждати – чекати

живот – життя; майно, добро

животний – тваринний

живя – живучі

животьба, житьба – життя

жратва – жертва

жряли – жертвували

 

З

завіщано – заповідано

закуть – комора

западання – захід (Сонця)

запасищах – бойовищах (від запаси – військові походи, боротьба)

защита – захист

звергла – проявила

звізди– зірки

звікове – звичай

звітася – звітувала

зга – іскра

здєсь – тут

земен – земний

зільно – вельми, дуже

зрачительно – з дбайливістю (від рачитель – дбайливець)

зрі, зріти – дивись, дивитися, доглядати

І

ібо – бо

іже, єже – який, яка, яке

ізбирати – вибирати

ізгибатися – гинути

ізіжгали – підпалювали

ізмечитися, ізмечення – взятися за мечі, озброїтися

ізуміла – змогла

іна, іні, іно – інша, чужа

інші – чужі

іскати – шукати

іскусно – майстерно

іщеш – шукаєш

 

К

кладно – ладно, мирно, добре

клечви – клечання

кмить – угіддя, земля

коб – жереб

комоннич– вершник

комоньство – кіннота

комонце – збруя (від комонь)

комонь – кінь

кострибища – вогнища

кратно – багато разів

крать – ще раз

крестити – хрестити

кринь – криниця

кроми, кромь – кордони, кордон

Л

лад – сон, сплячка

ладиться – відпочиває

лжива – брехлива

ліпо – краще, добре, гарно

літо – рік

луки – луга

лядви – рани

 

М

масть – мазь

маріченських– померлих

младечі – молоді

млеко– молоко

многа – багато

молвленмося – молимося

мондре, мудрий – синій, блакитний (про Сваргу)

мразять – паскудять

мудроочими – синьоокими

Н

навлекли – натягли

налізання – напади

налізли – напали

наспять – назад

небож, небождь – хоч, а, але, бо вже

не вістимо – не знаємо

не вістять – не знають

не запоминьмо – не забудемо

необ'ясність – таємниця

несть – не єсть

но – але

нужда – потреба

нужити – примушувати

 

О

обаполи – по обидва боки

обезпечений – захищений

обітали – жили

облаки – хмари

обратилися – обернулися

оброїли – оточили

овлече – охопить

овни – вівці

овраждить – забив

овча – вівця

огень – вогонь

одверзеш – відкриєш

одерень – рабство

одержувала – перемагала

одесную – справа

одразивши – відбивши

одторже – відірве

одторчити – відбити

оємщуть – заберуть, візьмуть

озвитяжилися – пішли війною

околієні – оточені

около – навколо, біля

окремлений – огорожений

омовлені – омиті

они – вони

онавилися – знемогли

оречені – оголошені, визначені

оруждень – озброєний

остяжить – збере, стягне до купи

отвержили – відкрили

отрок – раб або дитина, юнак

отрочити, отрощили – перебувати в рабстві, працювати

отрощена – відкинута

охраняє – охороняє

ошибиця – помилка

ошую – зліва

ощадить – збереже

 

П

павших – полеглих

паки – знову

первено – перше

перві – перші

періщать – б'ють

персти – пальці

плакається – плачеться

плясати – танцювати

побіда – перемога

побідену – переможну

побідити – перемогти

поємо – співаємо

пожений – спалений

повика– звичай

пожере – дасть жертву

позве – покличе

полока – поковта

полудень – південь

полуніч – північ

помоля – храми

понужені – примушені

поперіщить – поб'є

поражати – вражати

пораждені – вражені

послідуще – пізніше

посунь – посолунь

потомок – нащадок

потриканий – поштриканий

потчина – пригощання

потчуть – шанують

поуказиця – знамення

почестені – ушановані

праздні– нероби

прати– бити

прежді, пріж – раніше

призримо – придивимося, доглянемо

Прія – битва або ім'я Богині-Зорі

просиць – той, що прохає

прочим, прочі – іншим, інші

пря – битва

пряжеся – напружуючись

прятися – битися

прящемося – б'ємося

путень – шлях

 

Р

работати – працювати

ратили – били, воювали

рать – воїнство, військо

речити – казати, говорити

рече – говорить, каже

речен – названий, наречений

реченому – сказаному

річ – мова

родники– джерела

розгождали – розорювали

роздерена – розідрана

розпріяли – розбили

розторгавиця – ворожнеча

розтрощені – розбиті

роми, ромове, ромеї – римляни

руга – данина

С

Сар– цар

свадьба – весілля

се – це, -ся

себто – цебто, ось

сен – це, хоч

силен – сильний

сице, сіце – так, подібно

слиша, слишемо – чуючи, чуємо

словеси – слова

собенсть – власність

сонм – зібрання

соутворює – створює

спять – зад, тил

срачеця – сорочка

странмеж – мандрівник

струг – човен

студиць – джерело

студовіння – холоднеча

студні – холодні джерела

стяжуть – сягають

стяли – скинули, знищили

Сун(е, і, ь) – Сонце

Суре– Сонце

сурен – сонячний

суровий – суворий

суть – є, сутність

сушена – засуха

 

Т

тамо – там

текти, тече, течуть – іти, летіти, тікати, вирушати

тема, тьма – не визначена одиниця: тисяча чи 10 тисяч, або в розумінні "дуже багато"

темезі – темрява або глибока яма.

тирло – стійбище, стоянка, табір

тирлуватися – таборитися, перебувати

тілеса – тіла

трясева – землетрус

трудами – битвами

трудиться – стоїть у бою

тук – жир

У

убориця – боротьба

убоялися – злякалися

удержана – утримана

уди – чоловічий статевий орган

указиці – вказівки

укрутна – жорстока

уложена – укладена

умножуя – примножуючи

унавієн – умертвлений

упре – вдарить

усілися – оселилися

устрися – направилася

утро – ранок

учте – порахує

 

Х

хвалениця – похвала

хиждена – украдена

хищники – хижаки

хищничати – хижачити

ходити борзо – бігати

хомита – хомути

хосенс – користь

хранили – охороняли

Ц

цвітами – барвами

 

Ч

челн – човен

человіци – люди

человічество – людство

чересла – стегна

чермна – червона

чоловікожерці – людожерці

чоловічеської – людської

чтені – почестені, ушановані

Я

ядво – їжа

ядимо – насичуємо

язик – народ

яко – як

 

 

 

Словник Велесової Книги

 

А

Адомор – варіанти: вавилонський воєвода, божество смерті, місто Тадмор (Пальміра). – 6в.

алдоріх (Олдоріх, Оторіх) – готський правитель. – 9б, 14, 18б, 27, 29.

Амастрида (Омастридья) – стародавнє місто в області Пафлагонія (Мала Азія), на місці сучасного турецького міста Амасра. Засноване у II тис. до н.е. під назвою Сезам, яку згадує, зокрема, Гомер в «Іліаді». За архаїчної доби Сезам був колонізований греками-іонійцями, а поруч із ним була заснована ще одна колонія – Кромна. Наприкінці IV ст. до н.е. правителька Гераклеї Амастрида об’єднала Сезам, Кромну і Китор в єдиний поліс, що на її честь отримав назву Амастрида (дав.-гр. Ἄμαστρις). У 265-260 рр. до н.е. Амастридою правив тиран Евмен, але врешті місто було приєднано до Понтійського царства. У 70 р. до н.е. Амастриду здобув Лукулл і в 66 р. до н.е. разом з більшою частиною Понту місто стало римським. За візантійських часів місто перетворили на фортецю, зокрема й з огляду на наскоки арабів. На початку IX ст. єпископом Амастриди був призначений Георгій. У 830 (або 860) р. Амастриду тимчасово захопила Русь, але розграбувавши місто, переможці залишили його. Про напад руського князя згадується в "Житії Георгія Амастридського". – 8(3).

Анти (Край Онтов, Онтува, антирі) – велика група слов’янських племен. Держава антів існувала від кінця IV до початку VII століття. Територія антів охоплювала переважно лісостепову зону Східної Європи. Археологічно анти представляють собою пеньківську культуру, а також черняхівську. За Йорданом, анти жили між Дністром і Дніпром. За Прокопієм, їх оселі сягали на сході Азовського моря, а на заході – долини Дунаю (Маврикій). "Історія готів" Йордана донесла до нас розповідь від 4 століття про союз племен антів на чолі з Божем. Антські воїни були численні та мужні. В 4 столітті анти постійно загрожували північному рубежеві Візантії по Дунаю, не раз долали його, вдираючись у межі імперії та часом навіть загрожуючи її столиці – Константинополю. – 4г, 7в, 7є, 24а, 24б, 24г, 8(27), 36а.

Араби (ораби) – основні народи і народності ряду країн Передньої Азії, північної та північно-західної Африки. – 14, 18а, 34.

арій – див. Ор. – 31.

арстія – невідома земля, дослідники припускають, що мається на увазі Арійська земля (Перська), бо далі йде край Інський, який, як версію, ототожнюють з Індійським краєм. На дошці розповідається про Індру: "І дитиною прийшов од землі Арстії до краю Інська". Як варіант припускаємо міфологічний підтекст цього речення: Сонце-Ядро має виходити, як дитина зі сходу (Арстії), а закінчує свій шлях на заході, тобто в краю "іншому" – потойбічному. Якщо подивитися на Триглав (Тризуб) зі східною орієнтацією, то в нижній (західній) частині бачимо Ядро-Індру. – 31.

аскольд (Аск) – варяг, що як непрошений князь, усівся правити русами: "Та тут бо вперше варяги прийшли до Русі. І Аскольд силою погримів князю нашому і потовк того. Аскольд, а пізніше Дір (на д.29 Дір був раніше Аскольда), усівся на нас, яко непрошений князь… був той князь од греків крещений. Аскольд є темний воїн" [д.6е]. Варяги Аскольд і Дір згадуються в ПВЛ, як бояри Рюрика, що захопили Київ, і яких пізніше вбив Олег-віщій (див. ПВЛ рр. 6370, 6390). Треба також розглядати мітологічне походження Аскольда: "Старі речення повідають нам, якож прийшов на Русь інший Аскольд, і яко було три Аскольди-варяги" [д.29]. "Аскольд злий прийде на нас. То стрепенися, народе мій, од Лада [*сну] і, творячи люби, іди до стягів наших." [д.7г]. Аскольд – символ зимового сну, смерті живого. За легендою він прийняв в хрещенні ім’я Микола, що тотожно Велесу. Недаремно в Києві є Аскольдова Могила – некрополь над могилою Аскольда. Слова льд і лад – одного походження і можуть означати лід, лад, спокій, впорядкованість, тобто заточення в яйце-зародок, човен, що характерно сну-смерті. Тому йде заклик пробудитися. Окрім того, ім’я Аскольд може означати Старого Бога (аs – Бог, old – старий), що відповідає бородатому Велесу (Миколі). Світоглядово старий і малий тотожні, тому в імені можна побачити і слово "Коляда" – новонароджене зимове Сонце, англ. "cold" – холод. Припускаємо, що Аскольд міг бути варязьким Богом нижнього світу, що проявляв себе у зимовий період – 6е, 6є, 7г, 8, 8(27), 29.

 

Б

бастар– син Сківа (Скіфа), батько Венда: "І се ті рекли: "Йдемо до землі Ільмерської і Дунаю". І так зробили, і Бастара, сина свого, оставив сторожити". Ім'я співзвучне з племенем бастарни, яке жило в гирлі Дунаю і на західних Балканах протягом останніх століть до н.е. і перших століть н.е. Також згідно письмових джерел бастарни мешкали на схід від Карпат у басейні верхнього і середнього Дністра, у лісостеповій смузі Північного Причорномор'я можливо аж до Дніпра. Північні межі ареалу їх проживання були невідомі античним авторам. – 17а.

БЕРЕГИНЯ – Богиня-захисниця, яка оберігає всіх і все: домашнє вогнище, рідну землю, людину, жінок-матерів і чоловіків воїнів. В тексті під Берегинею треба розуміти Матир-Сву. – 7ж.

берендеї – кочові племена, вірогідно, тюркського походження. Історики вважають, що вони споріднені з чорними клобуками. Берендеї селилися поруч з русами, особливо на берегах ріки Рось. Руські князі часто запрошували берендеїв до своїх військових походів, бо у тих була добра кіннота. В літописах ці племена згадуються аж до початку ХІІІ ст. Також див. Саха. – 6б, 8.

БІЛА ВЕЖА – укріплене місто, що згідно дошки 33 повинно бути поруч із дунайськими землями на Понтійському березі, можливо, це сучасний Білгород-Дністровський, фортеця якого будувалася з білого вапняку, місто відоме з 4 ст. до н.е. – 33.

БІЛОБОГ – Бог денного світла, добра, щастя. Білобог вічно бореться з Чорнобогом, вони почергово перемагають один одного і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: "А обаполи Його Білобог і Чорнобог се перуться. І ті Ісварг держить, аби цьому Світу не бути поверженому." [д.11а]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом. Але іноді зазначається, що Білобог несе добро, а Чорнобог – зло: "Ні єсь бо іноді, якож який не удерже свого єсть єства, зараз і рече безумне – себоть є від Чорнобога, а інший, коли має радогощ, – є від Білобога" [ВК,22]. Ушановують Білобога 15 липня. – 11а, 14, 22.

Білогор – не визначено про яке місце йдеться, є кілька сучасних місць із подібною назвою; в тексті зазначено, що Германаріх іде з півночі. – 23.

Білояр (Болоярь, род Бєляру)– родоначальник, що "кріпив град Сурож"[ВК,4в], а також "бив ягів" [ВК,8]. Можливо, Білояр уособлює Сонце, адже згадується на д.11б серед переліку сонячних Богів. Інший варіант: Білояр є тотожним до Велеса, як провідника між світами Нави і Яви, а Ра-ріка виступає кордоном: "… муж роду Бєляра іде по ту сторону Рая-ріки…" [ВК,9б]. Слід зазначити , що в "ІІ посланні св. ап. Павла до коринтян"(6;15) згадується демонічний Белійяар, що може бути тотожним Велесу. Через різницю в написанні імені, можливе роз'єднання персонажів, тобто припускаємо, що окрім епітета Бога, міг бути історичний князь. – 4в, 8, 9б, 11б.

Благомир – отець русів. – 22.

бобрець– воєвода, що по смерті отримав чин Перунь. – 18а.

БОГ, БОГИ – слов’яни розуміють Бога як найвищу істоту. З Богом ототожнюється Природа, Всесвіт. Найвищім Бог є єдиний і багатопроявний, кожний із Його проявів має своє ім’я і розглядається як окреме Божество. Кожний Бог слов’ян має чітку прив’язку до природної сутності, тобто відбувається уособлення проявів Природи через мітологічні персонажі. Це дає відмінність від біблійного віровчення, де Боги і святі діють як окремі від Природи істоти, хоча первісно ця прив’язка існувала. Багатопроявність Божественної сутності отримала у слов’ян велику кількість імен Богів і, відповідно, множину слова Боги. Серед імен слов’янських Богів є багато найменувань одного і того ж Божества, які часто можуть виявитися давніми епітетами, а пізніше стали сприйматися як власні імена. – 1, 3а, 4в, 4г, 5а, 6б, 6в, 6г, 6д, 6є, 7а, 7г, 7д, 8(2), 8(3), 8(27), 10, 11а, 11б, 12, 14, 15б, 16а, 17б, 19, 21, 22, 23, 24б, 24в, 25, 26, 28, 30, 31, 33, 35а, 36а, 36б, 37б, 38а, 38б.

БОГДАЖДЬ– одна з форм імені Дажбога. – 38а.

БОГОЛІСА – священні ліса, гаї з храмами, в яких славили Богів і правили обряди. – 21.

БОГУМИР – праотець слов’ян. Послухавши свою дружину Славуну, Богумир поїхав шукати своїм донькам чоловіків. Залишився ночувати біля вогнища під дубом (тотожність з Козаком Мамаєм, який уособлює Сонце, що заходить). Тут йому зустрілися три мужі – вісники на конях: Ранок, Полудень і Вечір, які шукали собі дружин. Ці вісники й стали чоловіками трьох доньок – Древи, Скреви і Полеви. Від цих родів пішли племена деревлян, кривичів і полян. А від синів Богумира Сіви і Руса пішли сіверяни і руси. За своїм ім’ям Богумир може уособлювати осіннє Сонце – Миробога. У ВК,10 сказано, що по Богумиру був Ор з синами своїми. Це наводить на біблійні паралелі, коли Іван Хреститель, являється предтечею Ісуса Христоса. – 9а, 10.

БОЖ БУС– легендарний князь Антії (русів), Германаріх розбив русів, і повержив Божа-Буса і сімдесят інших криженців, це призвело до консолідації та повстання Русі й розгрому готів: "Се Отці наші течуть на них, Германаріх розбив їх. І повержив руса Божа-Буса і сімдесят інших криженців його. І тут смута велика була на русах. І став молодший Вендеслав, і зібрав Русь, і веде її на них. І в той раз розтрощив годь..." [д.32]. У “Слові…” згадується "время Бусово". В книзі "Про походження й діяння готів" Йордан повідомляє, що король остготів Вінітар "послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше й розіп'яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування". 374 року гуни обрали своїм великим каганом Баламира. Гуни спочатку підкорили антів, а потім, зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германрихом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа. Легенда про розп’яття (чи поверження) Божа Бусааналогічна вченню про розп'яття Ісуса Христоса, а також про його 70 апостолів, яке могло виникнути на основі міту про погибель єгипетського Осіріса (Бусіріса). Можна припустити, що в історичні події, що пов'язувалися з антським правителем Божем, були вплетені міфологічні сюжети. У Києві є Бусова гора і Бусово поле. Священний птах лелека, має іншу назву бусол, приносить немовлят. Бус(а) – це також човен, корабель, а він є символом Місяця. – 32.

Бо(у)лгари – Велика Болгарія є тюркомовною давньою державою утвореною на території Приазов'я (7 ст.), була розбита хозарами і розійшлася окремими родами. Одні пішли на правобережжя нижньої течії Дунаю і асимілювалися із південнослов'янськими племенами (нині – Болгарія); інші пішли на північ і поєдналися з угро-фінськими племенами утворивши Волзьку Булгарію (нині – Татарстан, Чувашія та деякі навколишні землі РФ). Також є інші дрібніші нащадки булгар, що розчинилися з іншими народами. На д. 4б болгари згадуються разом із греками: "… греки, жадаючи за [рахунок] руського язика [*народу] зростати, булгарам підчинити…". На д. 34 вказівка на північних булгар: "Се бо князю Кию до ума спаде ходити на болгар і ту рать пожене до полуночі і аж до Вороненця". – 4б, 34.

болорев – воєвода русів, що за настановою Матир-Сви побив спочатку гунів, а потім готів і замертвив сина Германаріха. – 8, 27.

БОровлень (Боревлень, Боровинь) – руський князь, що поборов елінів у берегів морських. – 18б, 28, 36а.

борей – Бог вітру, бурі. Бореєм греки називали холодний північний вітер або вітер з гір, а також Бога північного або північно-східного вітру. В тексті ВК ("Боряє гундяшєтє до полунщє") вітер дує на північ, тому мова може йти просто про бурю. – 5б.

боруслав – руський князь. – 25.

БОРУСЬ (Русь Боруська, борусенці) – назва одного з руських племен. "Бо" іноді можна сприймати, як причинно-наслідковий сполучник або як частку. – 3б, 4а, 4б, 6б, 6в, 6д, 7є, 10.

БОСПОР– протока, що з'єднує Чорне і Мармурове моря. В районі Боспору знаходився центр Візантійської імперії – Константинополь. Або мається на увазі Боспор – одна з античних держав Північного Причорномор'я з центром на берегах Керченської протоки (Боспор Кімерійський). – 19.

Бравелень– руський князь. Можливо, що це є Бравлин – князь Русі, який на кордоні VIII–ІХ століття зі своєю дружиною здійснив похід у Крим. Про цей похід Бравлина, зокрема про напад на Сурож (Сугдею, Судак), є відомості в «Житії Стефана Сурозького» (ХV ст.). – 28.

буріх – правитель готів. – 27.

В

Варяги– руська і грецька назва староскандинавських племен датчан, норвежців, шведів, а також загони професійних вояків, що водили купецькі каравани з Балтії в Греки. Є ще припущення про західнослов'янске походження варягів, див. Староград. – 2а, 4г, 6е, 7а, 7в, 7г, 7е, 7ж, 8, 14, 22, 29.

ВЕЛЕС– Бог таємничих знань, музики, поезії, матеріальних благ, покровитель тварин. Відображався у вигляді вола. Велес є зв’язковим світів Нави і Яви: провідник душ померлих до світу Нав і навпаки звідти приносить отрочат. Велес тягне в небі комнощ (човен) суражіїв [ВК,3а]. Велес навчив слов’ян землю орати і сіяти, а також всілякому ремеслу. Слово "скот" в давнину мало значення "багатство", "гроші". Скот вважався основним багатством племені, родини. Тому “скотій Бог” Велес є Богом багатства. До цього часу існує звичай залишати на зжатому полі жмут колосків “Велесу на бородку”. Трави, квіти, кущі, дерева називали “волоссям землі. Корінь “воло”, “вло” став складовою частиною слова “володіти”, “влада”. Велесу присвячена “Велесова книга” [ВК,16]. Велес тотожний ведичному Валу, біблійному Ваалу. Ушановують Велеса 11 лютого, 9 травня, 6 грудня. – 3а, 4б, 6в, 8(2), 11а, 16а, 20, 26.

великограддя – невідоме місто, згадується, що з нього був Верен, який правив 20 років. – 36б.

вендеслав – князь, що помстився готам за Божа-Буса. – 32.

Венеди (венди) – найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами пов'язують пшеворську та зарубинецьку культури. – 7а, 7є, 8, 18а, 22, 8(27), 28, 36а.

вергунь (вергунець Ондер) – той, що вергне; мова йде про Бога-запліднювача. Вергунами називають випічку у вигляді перунових стріл, Ондер (Інтра) є нижнім Перуном. Див. Інтра. – 30.

верен – руський князь з Великограддя, що правив 20 років . – 36б.

вермани – вірмени, кавказький народ. – 14.

Весь – фінське плем'я, що населяло р-н Білого озера (нині – західна частина Вологодської обл. РФ). – 4б.

ВИРАЗ БОГА – кожен з проявів Бога має свій образ. Зображення слов’янських Богів були дуже стилізовані, символічні, де кожна деталь мала певне значення, на відміну від греків, статуї Богів яких були реалістичні, людиноподібні. Про це у ВК,22 написано так: “Грецьколані суть не Богів потчуть і не человіци [*людей]. Їхні суть із каменя ізображені подобою мужам. А наші Боги суть вирази.” – 22.

ВИШЕНЬ (Вишній, Вишня)– на д. 11а Вишень названий серед другорядних Богів. На д. 30 так названий Сварог: " Яко не маємо Богів, лише Вишень Ісварг і іні суть множеством, яко Бог є єдин і множествен." На д. 15б він виступає посланцем Сварога: "Се бо Вишень гряде на облаках до нас... І то Сварог мене послав до вас." Напевне, мова йде про Сонце, що йде по облаках, а потім, як посланець Сварога, Отця Небесного, йде до людей. Цей же сюжет відомий нам із Євангелій, де Ісус Христос, як мітологічне Сонце, посланий Богом Отцем на землю. Пор. Вишній з поняттям Всевишній, а також словами “вічність”, “весна”. Вишень співзвучний ведичному Вішну – бику, що проміряв широченний простір трьома кроками. Три кроки – народження, життя і смерть – Права, Ява, Нава. Враховуючі, що Вішну уособлює Сонце, яке їде по Всевишньому Небу, то можна припустити, що мова йде про Ранок, День і Вечір. На д.24в. Матир-Сва названа Птицею Вишнею, або ж на д. 37а вона звертається до Вишнього. – 11а, 15б, 24в, 30, 37а.

вісник у Сварзі – уособлення Сонця у вигляді вершника. При храмі в Арконі на о. Руяні (Рюген) тримали для Святовита білого коня, на якому він мав об'їздити світ і битися з ворогами. – 8(2).

Внуки (внуки Дажбові, внуки Сварога, внуки Божі) – руси названі внуками своїх Богів, бо вони, за вірою, є їхніми нащадками. Боги допомагають своїм внукам у боротьбі за життя, а також опікуються ними після смерті. Так само внуками руси названі в ПВЛ та "Слові". – 1, 3а, 7б, 19, 23, 24б, 32, 36а, 36б.

Вода жива – священна Вода, яку дають нам Боги для життя нашого Роду і воскресіння померлих: "…і миємо тілеса, умиємо дух свій в чистих Водах Живих і підемо трудитися, се о всяк день мольби творячи…", "І падшому на полі прі Перуниця дає Воду Живу попити, і, попивши її, іде до Сварги на коні білому." [д.26]. – 6б, 7д, 8(2), 11а, 18б, 23, 26

водничі – водяні духи (божки). – 38а.

волга – найбільша річка Європи, впадає в Каспійське (Фасісте) море, розташована на сході від Русі. Див. Ра-ріка. – 4а.

Волинь (волиняни) – слов'янський союз племен (пізніше князівство), що жили в басейні південних притоків Прип'яті та у верхів'ях Західного Бугу (нині – Волинська обл., північна частина Львівської обл. і східна частина Хелмського та Замойського воєводства Польщі). – 21, 24б, 32.

Волохи – давня назва предків румунів і молдаван, що жили в Придунайських князівствах і в Трансільванії (нині – північна і східна частина Румунії). – 33 ур.

Волхви (волсви)– духовні провідники Русі. "І волхви жратву діяли Богам, хваленицю і славу." [д.7а]. Назва може походити від Велеса – Бога провідника в потойбічний світ і навпаки – в світ живих. Волхви допомагають Велесу, здійснюючи обряди священнодійства. Окрім того "волхв" близький до назви звіра вовка (волк, wolf), який має виступати охоронцем Вогнища – зародку Сонця, а духовні провідники у всеношних службах охороняли храмовий вогонь, щоб він встав зранку на Небі як Сонце. – 7а, 25.

ВОЛХОВ (Волхов-ріка) – єдина ріка, що витікає з озера Ільмер(Ільмень в РФ) і впадає в Ладозьке озеро. На річці розташований Новгород. – 21, 31.

ВОРОН – священний птах, уособлення темних сил. Назва птаха тотожна ведичному Варуні, Богу потойбічного світу. Див. Чорнобог. – 5б.

ВОРОНЖЕНЕЦЬ (Вороненець, Воронзенець) – древній руський укріплений город, можливо, сучасний Вороніж в Шосткінському р-ні Сумської обл. Територія Воронежа була заселена з давніх часів: виявлено поселення часів бронзи, скіфських часів, слов'янські VІІ-VIII ст. і староруський курганний могильник. Існує думка, що саме тут знаходилося згадане в літописі від 1177 р. місто Вороніж. Можна також припустити, що це сучасний обласний центр в РФ на однойменній річці Вороніж (впадає в Дон), але за історичними даними заснування міста-фортеці відбулося в 1586 р. – 4б, 4в, 6д, 24а, 29, 34.

ВОРОНЗЕНЕЦЬ-РІКА – можливо, ріка Осота, що протікає в межах Шосткінського району Сумської області. Ліва притока Десни (басейн Дніпра), на якій по обидва береги розташоване сучасне містечко Вороніж (див. Воронженець). – 29.

Впаруна– під цим Богом треба розуміти Перуна. Ім'я нагадує ведичного Варуну. Це можливо, бо в індуській мітології, відмінно від слов'янської, Індра замість Перуна займає верхню позицію і виступає громовержцем, а Варуна стає богом світових вод і доглядачем демонів. Руський світогляд у цьому питанні ближче до іранської віри і євангельської, де Андра-Андрій займають нижню, демонічну позицію і пов'язуються з водною стихією нутра (Нітро) – 20, 31.

Г

Германаріх (Германьрех, Герьманрех, Гематьрех, Єрменрех Ієрманріх) –готський князь, правив з 351 до 375 рр. – 5б, 6а, 6б, 6д, 8, 9а, 14, 23, 32, 37а.

Годське море– Азовське море. – 8(2), 9а, 9б.

годь – готи, народ, що вважається східними германцями, які первісно (на поч. н.е.) жили на о. Готланді у Балтійському морі, на південному узбережжі моря та пониззі Вісли. У ВК годь виступає ворогами русів. вони заселяли Приазов’я (Годське море), Дон. Вважається, що готи також заселяли Причорномор'я. – 4а, 4б, 5а, 6а, 6б, 6д, 8, 8(2), 9а, 9б, 13, 15б, 18б, 22, 24б, 28, 34, 36б, 37а.

ГОЛУНЬ (Голинь, Колунь) – священне місто русів, а також плем’я і земля. “І за древність мали Колунь нашу, і гради, і села, і огниці на землі утворювали. … да маємо частину русів Колунь [*можливо, це є Русколунь чи Русколань], яка сильна була і на ворогів страх ізуміла наводити.” [д.19]; “А Голинь-град був великий і багатий” [д.34]; якож маємо в спілці з іними творити державу велику, одродити маємо Рускень нашу в Голуні і трьома стами городів і сіл.” [д.36а]. ВК не вказує, де була розташована Голунь. Співзвучне з Голунью місто Гелон згадує Геродот, як дерев’яне місто будинів. Археологи припускають, що це Більське городище (м. Більськ, Полтавська обл.), яке відносять до скіфського періоду. Весь комплекс городища займає площу 5013 га. – 17б, 18а, 19, 22, 34, 35а, 36а, 36б.

Гора (Гори) – під назвою Гора(и) можуть розумітися Карпати, Київські гори, іноді припускають, що мова йде про Кавказ чи що інше. – 4г, 6а, 15а, 26, 28, 38а.

гординя – руський боярин. – 6д. На інших дошках слово суперечливе і можна перекласти "гординя" як "герой". – 4б, 7д, 7е.

ГОРИНЬ (Горуня) – Богиня-плакальниця; від горе, горювати. – 25, 30.

горислав – руський князь. – 25.

ГОРОВАТО – див. Хорив. – 4г.

готоріх – готський князь. – 27.

Греки (грецьколани, грецьлани, греці, елани) – народ що, жив на території Стародавньої Греції (Еллади). Також цим ім’ям на Русі називалися народи Візантійської імперії. На дошці 18б зазначено: "Греки бо міжду еланами плем'я осібно". Г. Лозко пояснює: греки – назва елінського племені, що жило біля гори Грайя в Беотії (на о. Евбея). Саме цю назву римляни поширили на всіх еллінів – 1, 2а, 4в, 6б, 6в, 6е, 6є, 7б, 7в, 7г, 7д, 7е, 7ж, 8, 8(2), 8(3), 10, 18б, 19, 22, 23, 25, 26, 8(27), 28, 29, 32, 34, 37а.

Гуларіх (Гуларек(х), Галарек(х)) – князь готів. – 6б, 6д, 7в, 8, 27.

ГУНИ (гуншти, єгуншти, єгуни, єнгуштяни, хуни?) – східноєвропейський народ ІІ-VI ст. невизначеного етнічного походження, що був ворожий русам. На д.7в написано "єнгуштяни", що нагадує нам сучасний народ інгуші (спорднені з чеченцями), який називають "північнокавказькими гунами". – 6б, 7в, 8, 8(2), 9б, 10,13, 17а, 20, 24б, 26, 27, 8(27), 32, 38б.

 

Д

Дажбог (Дажбо, Дажб, Даждьбог, Богдаждь)– Бог Сонця, правитель Прави і Яви, уособлення чоловічого начала. За давньою легендою Сонце уявлялось у вигляді бика. Хмари – це небесні корови. Бик запліднює корів, і ті проливають на землю небесне молоко – дощ, який дає життя природі. Тому Дажбога можна вважати й Богом дощу. Це підтверджується варіантом імені як Даждьбог (даждь – дощ). Ім’я “Дажбог” дослівно можна роз’яснити як “Бог, що дає життя”. Дажбог виступає сином Матері-ЗемлітаСварога: він вмирає і відходить до її лона, зранку знову народжується. Сварог наказав Ору слухатись Дажбога як Отця (д.25). Руси названі “Внуками Дажбожими” (див. також ПВЛ, "Слово"). Появі на небі Дажбога передує Ранкова Зоря, яка виводить на небосхил його білих коней; друга сестра – Вечірня Зоря – заводить коней на конюшню, після того, як Дажбог закінчив свій об’їзд. Сонячний Бог ще може пересуватися Небом (Сваргою) на човні-струзі: "Даждьбог на струзі своєму був у Сварзі премудрій, яка єсть синя." [д.38б]. У грудні, коли ночі найдовші Дажбог помирає, а на наступний день зимового сонцестояння відроджується (свято Різдва – 25 грудня). Дажбог має чотири прояви: Коляда (зимовий), Ярило (весняний), Купало (літній), Лад (осінній). У святилищі човнового типу, а також у Триглаві, Дажбог стоїть праворуч (сонячний бік) від Перуна: “І се перве має на чолі Дажбог, по ньому ж творимо [треби]. Се бо ми Главу речемо, яко став ов одесну нас, і буде се начальником. І як він став, і тому се радіємо про своє, бо ощадить.” [д.33]. Щитом Дажбога є шестикутна зірка. Дажбог тотожний Свентевиту – західних слов’ян, Давату – геттів, Давиду та Ісусу – біблійним мітоперсонажам, Ра – єгиптян та ін. – 1, 4а, 4г, 6є, 7є, 8, 11б, 12, 16а, 17б, 23, 24а, 25, 31, 32, 33, 36б, 38а, 38б.

Дажбові вники – так у ВК, а також в "Слові", ПВЛ названо русів. Див. Внуки. – 1, 3а, 7б, 19, 23, 24б.

Дарій Перський – у 514–513 р. до н.е. цар Персії Дарій I спробував завоювати Скіфію переправившись через Дунай. Розуміючи, що сили нерівні, скіфи не стали приймати бій, а почали відступати вглиб країни, знищуючи джерела і спалюючи пасовиська. Перське військо дійшло аж до берегів Азовського моря, але так і не підкорило країну. Події описані Геродотом в книзі Мельпомена. – 8.

дасуво – невідоме зле плем'я, яке примусило отця Орія піти на інші землі. – 4г.

дворіччя – можливо, це мітологічні дві ріки, що обмежують земний світ на сході (Ра) і на заході (Дунай чи Дон). – 15 а.

Детеріх – князь готів. – 8, 28.

дівуна – ріка Двіна бере початок на Валдайській височині, впадає в Ризьку затоку Балтійського моря. – 6б.

Дір (Дірос) – Варяги Аскольд і Дір згадуються в ПВЛ, як бояри Рюрика, що захопили Київ, і яких пізніше вбив Олег-віщій (див. ПВЛ рр. 6370, 6390). У ВК, д.29 дає пояснення щодо Діра: "І се Дірос еланський, рече, змиритися йому [*Аскольду], бо се на столі [київському] прежді його. І се Аскольд овраждить [*забив] Діроса". Аналогічно до Аскольда розглянемо мітологічну версію щодо Діра. У ВК зустрічаються слова "дірѣ", "діроу" – провалля, землянка, або "одерень", "дере" – рабство. Припускаємо, що Дір може уособлювати сонячне божество, що заходить в діру (жіноче лоно), тому його Аскольд (Бог потойбічного світу) і забиває. Відповідно таке ім’я, як Андрій (Індра), означає проникнення в середину лона і тотожно смерті (30 листопада – смерть Андрія). Інше ім’я Олександр складається з двох частин "олекс" – олень (воїн) і "андр" – запліднювач. Тому можливо, що вислів "Дірос еланський", треба розуміти не грецький, а належний до оленя – символу заходячого Сонця. – 5а, 6в, 6е, 29.

діяє (Дяіє)– див. Питар Діяє.

домовичі – домовики, духи (божки) домів. – 38а.

дон (Дон-ріка) – четверта за величиною ріка Європи, впадає в Азовське море. – 4а, 5б, 9б, 28, 32, 27, 37а.

донець – або Сіверський Донець, права найбільша притока Дону. – 4а, 5б, 27, 32.

древа – дочка отця Богумира, родоначальниця племені древлян. – 9а.

ДревЛЯНИ (древичі) – східнослов'янське плем'я, що жили у прип'ятському Поліссі по Тетереву, Уші, Уборті, Ствизі до Случі, нині – північна частина Київської і північна частина Житомирської обл. Згадуються у "Повісті врем'яних літ". – 4б, 7а, 9а, 33.

Дреговичі – східнослов'янське плем'я, що жили між Прип'яттю і Зх. Двіною, нині – західна і центральна частина Білорусі. Згадуються у ПВЛ. Вважають, що назва дреговичі пов'язана з давньоруським словом "дрягва" – болото і вказує на характер місцевості, де жило це плем'я. – 19.

дуб – Дерево Всесвіту, якому поклонялися, як втіленню Сварога: "…огнище творили Дубу і Снопу, який єсь Сварог – Пращур наш" [15б]. – 11б, 15б.

дулібське море – судячи з опису мається на увазі Чорне море, в розквіті своїх сил Дулібський союз міг його контролювати, хоча б північно-західну частину. – 34.

дуліби – одне із великих східнослов'янських племен чи об'єднань слов'ян, згадуваних у давньоруських літописах. Дулібів вважають предками волинян та бужан. Їхні володіння сягали Дунаю і Чорного моря: "І спом'янемо, якож римські орли пораждені були від дідів наших на усті Дунаєвому. І се Траян налізе на дулібів. І се дідове наші пішли на легіони і розтрощили їх." [д.29]. Розгром аварами дулібського об’єднання в VII ст. дозволив полянам очолити державотворчий процес у слов’ян. – 7є, 21, 29.

дунай (Данай, Донай) – друга за величиною ріка Європи, впадає у Чорне море. – 6а, 6б, 7ж, 17а, 29, 32.

 

Е, Є

Єгипет (Ігіпет, (А)гіпітест) – країна на північному сході Африки і Синайському пів-ві в Азії. На півночі країна омивається Середземним морем, на сході – Червоним морем. Назва країни походить від давньогрецької грец. Αἴγυπτος (Айгюптос). Стародавні єгиптяни називали свою країну «Та-Кемет» — «чорна земля», або просто «Кемет» — чорна, протиставляючи землю родючої долини червоним піскам пустелі. – 6в.

Елани– див. Греки.

Єрменрех – див. Германаріх.

  Ж ЖАЛЯ (Желя, Жля) – Богиня похоронного обряду, плачу, яка супроводжує покійного до поховального вогнища. "Жаля…

Ілюстрації до Велесової Книги

Археологічна схема Більського городища в Полтавській обл. (5013 га), яке ототожнюють (як версія) з Голунню (Колунню) ВК і Гелоном Геродота.

Т.Шевченко. Аскольдова Могила. 1846. Олія. (Аскольд міг уособлювати зимове божество близьке до Велеса чи Миколи)

Статуя скіфського воїна з акинаком у вигляді фалоса. Селище Ново-Василівка, V ст. до н.е. Зберігається в Національному музеї історії України. До інформації про акини на д.17б, 17в

Статуя Рода-Святовита (VIII–X ст.). Знайдена в річці Збруч, припускають, що стояла на горі Богит (Тернопільська обл.) Зберігається в Краківському археологічному музеї

Храмина Велеса. Модель храму з ріжками, Трипільська культура.

Колт 12 ст. із зображенням Матир-Сви. (Житомирська обл.).

Руські щити мають образ крила Птиці

Давньоруський шолом.

Надбрівні дуги і перенісся мають образ Матир-Сви.

До д.18а: "Да маєте Птицю тую на чолі вашому".

Навершя у вигляді Триглава.

Пальчасті фібули: 1 - Сучава-Шипот, 2 - Царичин Град, 3 - Морешти, 4 – Мартинівка, 5 – Серата-Монтеору, 6 – Кладово. [Седов]

Для розуміння мітологічно сюжету про П'ятиріччя і Семиріччя, див. Словник ВК).

Комонце – до д. 4в. Бронзовий амулет із с.Скельки Запорізької обл. [Шаповалов].

Руно – до д. 4в. Фрагмент Пекторалі із Товстої могили – нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н. е.

Чернігівський Симаргл

Зображення Симаргла (браслет XII–XIII ст.)

Приклад використання Прави (середина), Яви (справа) і Нави (ліворуч).

Дрогобицький костел св. Бартоломія, кінця XIV–XVI століть.

Давньоруський корабель, сучасний малюнок. До пояснень на д. 4в, 4г. – хрестовидна щогла, Щек-Змій, вітрила з образом Сонця.

ВикористанА ЛІТЕРАТУРА

2. Біблія або книги святого письма старого і нового заповіту, 1988. 3. Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. I… 4. Велесова книга: ритм. пер. укр. мовою, дослідження та рецензії Б. Яценка; рос. мовою – В. Яценка. – К.: Велес,…