Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО Поняття І Система Особливої Частини Кримінального Права.
С...
Поняття і система Особливої частини кримінального права.
Співвідношення Особливої та Загальної частин кримінального права.
Поняття та стадії кваліфікації злочинів.
Особливості кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, та незакінчених злочинів.
Кваліфікація за сукупністю злочинів та конкуренцією кримінально-правових норм.
Під час вивчення цієї теми студенти повинні з’ясувати і запам’ятати наступні положення.
Предметом вивчення Особливої частини є аналіз кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за конкретні види злочинів, практики їх застосування, ефективність правозастосовчої діяльності.
Особлива частина кримінального права – це систематизована сукупність кримінально-правових норм, які встановлюють конкретні види злочинів і заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються судом за їх вчинення.
Система Особливої частини кримінального законодавства уявляє собою послідовне об’єднання кримінально-правових норм, що містяться в ст. ст. 109–447 КК.
Статті Кримінального кодексу об’єднанні Законом в розділи. Розташування розділів стосовно один до одного і окремих видів злочинів усередині розділів залежить від об’єкту посягання, тобто від суспільних відносин, що охороняються кримінальним правом.
Родовий об’єкт злочину вказан в назвах разделів Кримінального кодексу.
Послідовність розташування розділів в системі Особливої частини визначається значиміст’ю охоронюваного об’єкту посягання. Чим більшу ценність мають суспільні відносини, тим вище в системі розташован розділ, в якому містяться норми, які передбачають відповідальність за посягання на ці відносини.
Статті Особливої частини можуть містити декілька правових норм. В таких статтях розрізняють частини і пункти, які мають цифрове позначення, і містять різновиди одного і того ж складу злочину. При застосуванні Кримінального Закону вказується відповідна частина і пункт статті Кримінального кодексу. Наприклад, умисне вбивство двох або більше осіб кваліфікується за п.1 ч.2 ст.115 КК України.
Норми Загальної і Особливої частин перебувають в неразривній єдності.
Ні одна норма Особливої частини не може бути застосована на практиці без відповідних встановлень Загальної частини Кримінального кодексу, а норми Загальної частини в їх ізольованому вигляді стають нежиттєвоздатними.
Загальна частина містить положення, які стосуються усіх злочинів, передбачених Особливої частиною, а саме: підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину, відповідальність за закінчений і незакінчений злочин, співучасть у злочині, поняття та систему покарань, загальні засади призначення покарання, підстави та порядок застосування примусових заходів медичного та виховного характеру і т. ін.
Особлива частина в її практичному застосуванні потребує при притягненні особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин досліджувати норми Загальної частини. Наприклад, обов’язково необхідно встановити чи має винна особа ознаки суб’єкта злочину – осудність, досягнення встановленого законом віку (розділ IV Загальної частини КК).
Структурно норми Загальної і Особливої частин різні. Для більшості норм Особливої частини характерна наявність диспозиції, в якій в простій, описовій, відсилочній і бланкетній формах визначається злочинне діяння, а також санкциї, де у відносно-визначеному, альтернативному або комбінованому виді визначаються заходи кримінально-правового впливу. Норми же Загальної частини можна розглядати в якості гіпотези в структурі правових норм щодо Особливої частини.
Кваліфікація злочину – це встановлення та юридичне закріплення повної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
Кваліфікація злочину уявляє собою, з одного боку, процес, з іншого – результат. Кваліфікація як процес – це виявлення фактичних ознак вчиненого діяння, вибір кримінально-правової норми, в якій містяться ознаки конкретного складу злочину та розумова діяльність суб’єкта кваліфікації злочинів з співставлення одного та другого. Кваліфікація як результат – це висновок про те, що фактичні ознаки вчиненого діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом, та юридичне закріплення цього висновку у процесуальному документі.
Види кваліфікації:
1) офіційна (легальна) – це кримінально-правова кваліфікація злочину, яка здійснюється по конкретній кримінальній справі особами, які вповноважені на це державою: працівники органів дізнання, слідчими, прокурорами та суддями;
2) неофіційна (доктринальна) – відповідна правова оцінка злочинного діяння, що надається окремими громадянами: науковими робітниками, авторами статей, монографій, підручників, учбових посібників та ін.
Юридичною підставою кваліфікації злочинів є склад злочину. Це сукупність або система об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин. Елементами складу злочину є об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона. Фактичною підставою кваліфікації є наявність всіх обов’язкових фактичних обставин справи, які прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК.
За особливостями конструкції складів злочинів усі склади диференціюють на 3 види:
1) матеріальний – це такий склад злочину, в якому необхідними ознаками об’єктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками (ст.ст.115, 185 КК);
2) формальний – це такий склад злочину, в якому необхідною ознакою об’єктивної сторони є тільки суспільно небезпечне діяння (ст.328 КК);
3) усічений – це склад злочину, в якому момент закінчення злочину самим кримінальним законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху. При кваліфікації усіченого складу злочину (ст.ст.129, 187 КК) посилання на статті 14 (готування до злочину),15 (замах на злочин) КК не потрібні.
Сукупність злочинів (ст.33 КК) – це вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Сукупність злочинів може бути ідеальною і реальною. Ідеальна сукупність є там, де одним діянням особи вчинено два або більше злочини. Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостійними діями вчиняє два або більше злочини. Від ідеальної сукупності слід відрізняти вчинення особою так званого складеного злочину. Складений злочин – це визначена КК як один злочин сукупність двох або більше тісно взаємопов’язаних діянь, кожне з яких при окремому розгляді вважалося б самостійним злочином (наприклад, розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень – ч.2 ст.187 КК).
Не є ідеальною сукупністю конкуренція кримінально-правових норм. Така конкуренція виникає, коли вчинене підпадає під ознаки двох або більше норм КК, одна з яких є спеціальним варіантом іншої (наприклад, погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді або його близьких родичів (ч.1 ст.377 КК) є спеціальним варіантом погрози вбивством (ст.129 КК), яка утворює загальний склад кримінально-правової норми). У випадках конкуренції норм скоєне діяння кваліфікується тільки за статтею Особливої частини КК, яка містить спеціальну норму. Конкуренцією норм є також випадки, коли діяння підпадає під ознаки одночасно норми про складний злочин та норм про інші прості одиничні злочини. У цих випадках конкуренція розв’язується на користь складеного злочину.
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинені умисного злочину (ст.26 КК). Залежно від характеру участі окремих співучасників у вчиненні злочину співучасть може мати просту і складну форму. Проста форма співучасті (співвиконавство) передбачає таке об’єднання зусиль співучасників, за якого кожен з них вчинює однакові з правової точки зору діяння і виступає як виконавець злочину. При простій співучасті дії співвиконавців кваліфікуються за статтею Особливої частини КК, що встановлює відповідальність за вчинений злочин, без посилання на ст.27 КК, так як кожний співвиконавець безпосередньо „виконує” склад злочину. Коли закон визнає кваліфікуючою обставиною вчинення злочину групою осіб (ч.3 ст.152 КК) або за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК), дії співвиконавців кваліфікуються за тим пунктом та (або) частиною відповідної статті КК, яка передбачає цю обставину. Складна форма співучасті передбачає вчинення кожним із учасників різних за характером і правовою оцінкою дій або бездіяльності. Для такої форми співучасті характерним є розподіл ролей між співучасниками, які виступають як виконавець, організатор, підбурювач, посібник. При кваліфікації дій організатора, підбурювача, посібника необхідним є посилання на відповідну частину (ч.3, 4, 5) ст.27 КК.
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч.1 ст.13 КК). Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин (ч.2 ст.13 КК). При кваліфікації незакінчених злочинів необхідно посилатися на ст.14 (готування до злочину) або ст.15 КК (замах на злочин).
Кваліфікацію слід вважати правильною тоді, коли вона здійснена на підставі повного, всебічного і об’єктивного дослідження фактичних обставин справи та застосування кримінального закону відповідно до загальновизнаних принципів кваліфікації. Правильна кваліфікація:
- є передумовою оцінки характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого посягання;
- пов’язана з визначенням ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину;
- виступає запорукою успішного вирішення питання про відповідальність за причетність до злочину;
- детермінує вирішення питань, пов’язаних із звільненням від кримінальної відповідальності;
- лежить в основі призначення справедливого покарання;
- відіграє роль під час звільнення від кримінального покарання;
- враховується при визначенні віку, з якого настає кримінальна відповідальність, та застосуванні примусових заходів виховного характеру.
Все темы данного раздела:
Одеса – 2011
Колектив авторів:
Албул С.В.,канд. юрид. наук, доцент – теми 38, 41 Особливої частини;
Балобанова Д.О.,канд.юрид. наук,доце
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права......................................................15
Тема 2. Кри
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів............................................................64
Тема 23.
Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
Поняття та предмет кримінального права.
Завдання та функції кримінального права.
Принципи кримінального права.
Система кримінального права.
Тема 2. Кримінальний закон.
Поняття, ознаки та значення кримінального закону.
Структура та система кримінального закону.
Поняття та структура кримінально-правової норми.
П
Тема 3. Поняття злочину та його види.
Формування й розвиток визначення поняття злочину в історії кримінального права.
Поняття злочину за кримінальним правом України.
Ознаки злочину.
По
Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстава
Поняття кримінально-правових відносин. Об’єкт, суб’єкт, зміст кримінальних правовідносин.
Юридичні факти у кримінальному праві.
Поняття та форми реалізації кримін
Тема 5. Склад злочину та його види
Співвідношення понять злочину та складу злочину.
Поняття та значення складу злочину.
Функції складу злочину.
Елементи та ознаки складу злочину.
Тема 6. Об’єкт злочину
Поняття та значення об’єкту злочину.
Види об’єктів злочину.
Поняття та значення предмету злочину.
Співвідношення предмету та об’єкту злочину.
Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
Поняття та форми діяння (дії чи бездіяльності). Умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.
Поняття сус
Тема 8. Суб’єкт злочину
Поняття, ознаки та значення суб’єкта злочину.
Поняття осудності та обмеженої осудності.
Поняття та правові наслідки неосудності.
Поняття віку крим
Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину.
Поняття та форми вини.
Поняття та види умислу.
Поняття та види необережно
Тема 10. Стадії вчинення умисного злочину
Поняття та види стадій вчинення злочину.
Готування до злочину, його ознаки.
Поняття та види замаху на злочин.
Закінчений злочин. О
Тема 12. Множинність злочинів
Поняття одиничного злочину, його види.
Складні одиничні злочини.
Поняття множинності злочинів.
Форми множинності злочинів: загальн
Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, види, загальні ознаки.
Необхідна оборона: поняття, ознаки, умови правомірності.
Уявна оборона: поняття, особ
Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
Поняття та правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Види звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповіда
Тема 15. Поняття та мета покарання
Теорії покарання у науці кримінального права.
Поняття та ознаки покарання.
Загальна характеристика мети покарання.
Функції покарання.
Тема 16. Види покарання
Визначення системи покарань.
Класифікація покарання за чинним законодавством.
Характеристика окремих видів покарань
При вивченні цієї теми слід пр
Тема 17. Призначення покарання
Загальні засади призначення покарання.
Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що характеризують тяжкість вчиненого злочину т
Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування
Поняття звільнення від покарання та його відбування.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75) та його правові наслідки.
Звільнення від відбува
Тема 20. Примусові заходи медичного характеру
Застосування примусових заходів медичного характеру.
Види примусових заходів медичного характеру.
Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів
Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Кримінально-правова характеристика неповнолітнього як суб’єкта злочину.
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України
Види
Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти основ національної безпеки України.
Поняття злочинів проти основ національної безпеки України та їх ви
Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи
Особа як об’єкт кримінально-правового захисту на різних етапах суспільного та державного розвитку.
Загальна характеристика, поняття та види злочинів проти життя особи.
Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи.
Загальна характеристика і система злочинів проти волі, честі та гідност
Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
Загальна характеристика і система злочинів проти стат
Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
Історичні соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Злочини проти політичних прав громадян
Видовим об’єктом злочинів проти політичних прав громадян є суспільні відносини, які забезпечують можливість людини брати участь у державному і громадському житті, впливати на діяльність різн
Злочини проти трудових прав людини
Видовим об’єктом злочинів проти трудових прав людини є суспільні відносини, що забезпечують право людини на працю, на оплату праці, на охорону праці, на відпочинок і дозвілля. Із змісту бага
Злочини проти особистих прав і свобод людини
Видовим об’єктом злочинів проти особистих прав і свобод людини є суспільні відносини, що забезпечують можливість збереження, розвитку і захисту морально-психологічної індивідуальності людини
Злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина
Видовим об’єктом злочинів проти культурних та фізичних прав людини і громадянина є суспільні відносини, що забезпечують право людини і громадянина на освіту, наукову техніку і художню творчі
Тема 28. Злочини проти власності
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти власності.
Поняття та види злочинів проти власності.
Поняття, форми та види розкрадання.
Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності
Історичні соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності.
Загальна характеристика та система злоч
Тема 30. Злочини проти довкілля
Історія криміналізації злочинів проти довкілля.
Поняття та види злочинів проти довкілля.
Під час вивчення історії криміналізації злочинів проти довкі
Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти громадської безпеки.
Загальна характеристика та система злочинів проти громадської безпеки.
Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва
Історія криміналізації діянь пов’язаних із порушенням безпеки виробництва.
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
Під ча
Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту за законодавством України.
Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуа
Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності
Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
Характеристика злочинів проти громадського порядку.
Характеристика злочинів пр
Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
Поняття наркоманії і наркотизму.
Предмет наркотизму і його правове значення.
Характеристика злочинів проти встановленого порядку надходження наркотичних засобів,
Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України. Під інформаційною безпекою України слід розуміти стан захищеності інформації, яка становить
Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність державного кордону України.
Згідно із ст. 1 Закону України „Про державний кордон України” держав
Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України.
Об’єктивна сторона злочинів, які посягають на відносини щодо забезп
Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, за законодавством України.
Визначення понять „слу
Тема 40. Злочини проти правосуддя
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти правосуддя.
Поняття та система злочинів проти правосуддя, критерії їх відмежування від суміжних суспільно
Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Історія розвитку міжнародного та національного кримінального законодавства щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Загальна характеристика та види
Тема 43. Кримінальне право закордонних держав
Поняття та загальні ознаки кримінального права закордонних держав.
Характеристика інститутів Загальної частини кримінального права закордонних держав.
Відповідаль
П Р О В Е Д Е Н Я П Р А К Т И Ч Н И Х З А Н Я Т Ь
Вивчення кримінального права України слід почати з уважного ознайомлення з програмою курсу „Кримінальне право” для студентів ОНЮА і цими методичними рекомендаціями, завданнями і планами практичних
Тема 3. Поняття злочину та його види
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години).
Поняття злочину за кримінальним правом України. Ознаки злочину. 3. Поняття та ознаки малозначного діяння (ч.
Тема 15. Поняття, мета та види покарання
(МПВ та ЮЖ – 4 години; САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 6 годин)
Заняття № 1
1. Поняття та ознаки покарання.
2. Загальна характеристика мети покарання.
Тема 32. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
(ФА, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ, СПФ – 4 години; САФ – 2 години)
Заняття №1
1. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху
Тема 41. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
2. Харак
Тема 20.
1. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані:
а) слідчим;
б) прокурором;
в) судом.
2. Примусові заходи медичного хара
Тема 21.
1. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх:
а) арешт;
б) виправні роботи;
в)конфіскація майна;
г) позбавлення волі на певний
Тема 28.
1. Що не може бути предметом злочинів проти власності:
а) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
б) цінні папери;
в) нерухоме
Тема 29.
1. У випадку вчинення яких злочинів у сфері господарської діяльності можливе звільнення від кримінальної відповідальності при виконанні передбачених законом умов:
а) вигот
Тема 31.
1. Створення злочинної організації вчиняється:
а) з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;
б) з метою вчинення тяжкого чи особлив
Тема 35.
1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття “наркотичні засоби”
а) включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік
Тема 37.
1. Предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК (Наруга над державними символами) є:
а) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн будь-якої країни;
б) Дер
Тема 39.
1. Службовою особою є:
а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і
Тема 40.
1. За ст. 385 КК (Вімова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) не підлягають кримінальній відповідальності:
Тема 41.
1. Суб’єктами військових злочинів є:
а) військовослужбовці Збройних Сил України;
б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної При
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Поняття та предмет кримінального права.
2. Наука кримінального права, її зміст та задачі.
3. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
4. Поняття кримінал
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
1. Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права.
2. Поняття та значення кваліфікації злочинів.
3. Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, здійснених
Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А
Спеціальна література:
1. Акетова А.С. Незаконное предпринимательство. – СПб., 2002.
2. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право У
Розділу III
1. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005р. [Електронний ресурс]. – Режи
Розділу VIII
1. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах
Розділу IX
1. Конвеція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 25 січня 1974р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/time1990/period12.htm
Розділу X
1. Кримінально-виконавчий кодекс України Закон України від 11.07.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Кримінально-процесуальний кодекс У
Розділу XII
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про амністію: Закон України від
Розділу II
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Основи законодавства України про охорону здоро
Розділу III
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948
Розділу V
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.197
Розділу VI
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.
Розділу VII
1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний р
Розділу VIII
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Конвенция Организации Объединенных Наций по мо
Розділу IX
26. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 27.01.1977 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws
27. Про відходи: Закон України від 5.03.19
Розділу X
37. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws
38. Про дозвільну
Розділу XI
1. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву 1996р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/Depts /los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_r.pdf
2.
Розділу XII
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws
2. Основи законодавство про культуру
Розділу XIII
1. Декларація міжнародної конференції з боротьби із зловживанням наркотичними речовинами та їх незаконним обігом. – Нью-Йорк, 1988. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/do
Розділу XIV
1. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12.12.1991р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про державний кордон Укра
Розділу XV
10. Про Державний герб України: постанова Верховної Ради України від 19.02.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
11. Про Державний прапор У
Розділу XVII
1. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7.04.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про внесення змін до деяких
Розділу XVIII
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Кодекс України про адміністрати
Розділу XIX
1. Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.Com/big/text 418/pg1.htm
2. Конвенція про поводж
Розділу XX
1. Женевська „Конвенція про захист цивільного населення під час війни” від 12.08.1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua /l_doc2.nsf/link1/MU49007.html
2.
Новости и инфо для студентов