рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення

Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення - раздел Право, Перелік екзаменаційних питань з нормативного курсу Міжнародне приватне право Неоднакові Умови, Порядок, Наслідки Усиновлення, Підста­ви, Порядок І Наслідк...

Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення, підста­ви, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання не­дійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами міжнародних договорів, зокрема про правову допомогу, та внутрішнім законодавством України.

Більшість договорів про правову допомогу містять колізійні норми щодо усиновлення. Виняток становлять Договори з Грецією, Іраком, Італією, НДРЙ, Китаєм, Кіпром, Тунісом, Фінляндією. У випадках усиновлення найчастіше застосовує­ться законодавство тієї договірної держави, громадянином якої е усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновитель є громадянином однієї договірної держави, а місце прожи­вання має на території іншої, то застосовується законодавство держави — його місця проживання.

Якщо законодавство договірної держави, громадянином якої є усиновлюваний, вимагає згоди усиновлюваного, його законного представника, дозволу компетентного державного органу, то вимоги цього законодавства повинні бути виконані. У договорах зазначається, що можливі обмеження усиновлен­ня, пов'язані зі зміною місця проживання усиновлюваного на місце проживання в іншій державі.

Якщо подружжя, яке усиновлює, є громадянами різних до­говірних держав, повинні бути дотримані вимоги законодавст­ва обох держав. У разі проживання подружжя на території однієї з договірних держав застосовується законодавство цієїдержави. Зазначене стосується і скасування та визнання уси­новлення недійсним.

У справах про усиновлення, скасування та визнання уси­новлення недійсним, компетентним є орган тієї договірної держави, громадянином якої є усиновитель під час подання клопотання. Якщо усиновлюваний є громадянином однієї до­говірної держави, а проживає на території іншої, де має місце проживання також усиновитель, компетентним є й орган цієї договірної держави (ст. 29 Договору з Грузією, ст. 29 — з Естонією, ст. 29 — з Литвою, ст. ЗО — з Польщею).

У деяких договорах передбачено, що у справах про усинов­лення чи його скасування особами з різним громадянством компетентними є установи тієї договірної держави, на території якої подружжя має чи жало останнє спільне місце проживання або місцеперебування (ст. 33 Договору з Албанією, ст. 26-з Алжиром, ст. 33 - з КНДР; ст. 35 - з Чехосло-ваччиною).

Окремі договори про правову допомогу для вирішення пи­тань про усиновлення пропонують застосовувати тільки одну колізійну прив'язку — закон громадянства усиновлюваного, Вона застосовується і до визначення установи, яка є компетентною у винесенні рішення про усиновлення (ст. ЗО Дого­вору з Молдовою).

У разі відсилання колізійної прив'язки до законодавства України про усиновлення використовуються норми КпШС України із змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, За­коном України від ЗО січня 1996 p.; гл. 35-А Цивільного про­цесуального кодексу України1; інші норми цього кодексу; По­рядок передачі дітей, які є громадянами України, на усинов­лення громадянам України та іноземним громадянам і здійс­нення контролю за умовами їх проживання у сім'ях уси­новителів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р.2 (далі — Порядок передачі дітей на усиновлення).

Стаття 199 КпШС України (в редакції від ЗО січня 1996 р.)3 встановлює прив'язку до законодавства України, що застосо­вується до усиновлення іноземними громадянами дітей, які є громадянами України і проживають поза межами України. Інші норми, якими відповідно до Закону від ЗО січня 1996 р. доповнено КпШС України, відображені у Порядку передачі дітей на усиновлення. Так, згідно з зазначеними нормами за­конодавства усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами, що перебувають у шлюбі з громадя­нами України, на території України провадиться з урахуван­ням норм гл. 14 КпШС України в порядку, передбаченому для громадян України та у випадках, коли вичерпано всі можли­вості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей у сім'ї громадян України, а також коли ці діти перебувають на обліку в Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти України (далі — Центр) не менше одного року.

У разі, коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках із дітьми або усиновлюють дітей, які мають захво­рювання, зазначені в Переліку, затвердженому Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення провадиться без до­тримання термінів перебування дітей на обліку в Центрі.

Права та обов'язки іноземних громадян — кандидатів в усиновителі чи усиновителів передбачені законодавством України, зокрема Порядком передачі дітей на усиновлення. Іноземні громадяни, що виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, повинні звернутися з письмовою заявою до Центру про взяття їх на облік кандидатами в усино­вителі та надання скерування на відвідання відповідного дер­жавного дитячого закладу для підбору, знайомства та установ­лення контакту з дитиною. До заяви додаються документи, передбачені Порядком передачі дітей на усиновлення, легалі­зовані в установленому порядку, перекладеш українською мо­вою. Ці документи мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародним договором України. Термін дії цих докумен­тів один рік. Переклад засвідчується в консульській установі України в державі проживання кандидатів в усиновителі або в органах державного нотаріату на території України.

Кандидати в усиновителі повинні отримати дозвіл компе­тентного органу країни, де вони проживають, на в'їзд і постій­не проживання усиновлюваної дитини. У разі усиновлення вони зобов'язуються в місячний термін поставити дитину на консульський облік у консульській установі України за міс­цем проживання та надавати цій установі періодичну інфор­мацію (не менше одного разу на рік) про умови проживання й виховання дитини. Усиновителі повинні надавати можли­вість представникові консульської установи спілкуватися з дитиною. За усиновленим зберігається громадянство України до досягнення ним 18-річного віку.

Від імені іноземних громадян, що бажають усиновити ди­тину, яка є громадянином України, можуть діяти й інші особи на підставі легалізованого доручення, за винятком випадків, коли іноземець має особисто: а) ознайомитися з документами усиновлюваної дитини; б) познайомитись і встановити кон­такт із дитиною; в) бути присутнім під час розгляду справи в суді про усиновлення; г) отримати рішення суду про усинов­лення; д) забрати дитину з місця її проживання за пред'яв­ленням копії рішення суду про усиновлення.

Для вирішення питання про можливість усиновлення кон­кретної дитини іноземні громадяни подають заяву до відділу освіти за місцем проживання дитини. Орган опіки і піклуван­ня за місцем проживання усиновлюваної дитини на підставі заяви кандидата в усиновителі та документів, зазначених у Порядку передачі дітей на усиновлення, готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дити­ни. На підставі звернення іноземних громадян про надання їм дозволу для усиновлення конкретної дитини і висновку орга­ну опіки і піклування про доцільність усиновлення та відпо­відність його інтересам дитини Центр протягом 3 днів розглядає необхідні матеріали і дає письмовий дозвіл на проведення усиновлення, а в разі відмови — обгрунтовану відповідь у письмовій формі.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іно­земними громадянами провадиться за рішенням районного (міського) суду за місцем проживання усиновленої дитини або за місцем проживання заявника (заявників). Стаття 2652 Цивільного процесуального кодексу України встановлює зміст і форму заяви до суду. Іноземними громадянами до заяви додається також дозвіл Центру. Суддя в порядку підго­товки справи про усиновлення вирішує питання доцільності участі представників згадуваного Центру.

Відповідним органом опіки й піклування або Центром до суду подаються документи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в'їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвідчене зобов'язання усиновителя про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливість спілкування з нею. Документи оформляються відповідно до вимог, передбачених законодавством України. Усиновлення виникає з часу набрання рішенням суду законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем винесення рішення, а також до Центру.

Усиновлення іноземними громадянами дитини, яка є гро­мадянином України та проживає за межами України, прова­диться в консульській установі України за умови одержання в кожному окремому випадку дозволу Центру. Особливістю усиновлення дітей іноземними громадянами на відміну від усиновлення громадянами України є незбереження таємниці цього юридичного факту (ч. 5 ст. 12 КпШС України).

Визнається дійсним усиновлення дитини, яка є громадя­нином України, проведене в органах держави, на території якої проживає дитина, за умови попереднього одержання до­зволу Центру на таке усиновлення.

Для здійснення нагляду за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, Центр після отримання копії рішення суду про усиновлення дитини надси­лає до Міністерства закордонних справ України (далі — МЗС) документи щодо усиновлення. Це Міністерство після їх отримання надсилає до відповідної консульської установи України в країні проживання усиновленої дитини доручення щодо поставлення її на консульський облік та організації на­гляду за умовами проживання й виховання усиновленої дитини.

Відповідна консульська установа на підставі доручення МЗС та міжнародних договорів України, а також загально­визнаних принципів і норм міжнародного права щодо захисту прав дитини вживає заходів до встановлення нагляду за умо­вами проживання та виховання усиновленої дитини і протя­гом перших 3 років один раз на рік, а потім через кожні 3 роки надсилає інформацію МЗС для подальшої передачі Центрові. j

Якщо внаслідок усиновлення порушено права дитини, передбачені законодавством України й міжнародними угода­ми, або усиновлення не відповідає інтересам дитини, воно може бути скасоване або визнане недійсним судом згідно з законодавством України.

Загалом указане та інше законодавство України про уси­новлення відповідає Конвенції про права дитини, що схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. та рати­фікована Україною 27 лютого 1991 p., зокрема її основному положенню — врахуванню інтересів дитини за усиновлення.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Перелік екзаменаційних питань з нормативного курсу Міжнародне приватне право

Міжнародне приватне право... Поняття міжнародного приватного... Розвиток науки міжнародного приватного права Розвиток науки міжнародного приватної...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття міжнародного приватного права.
Міжнародне приватне право — одна із складових приватного права, яке регулює майнові та особисті немайнові відносини громадян і юридичних осіб не тільки за­собами національної правової системи, а й

Предмет міжнародного приватного права.
Предметом міжнародного приватного права є правовідносини двох груп. По перше, це так звані колізійні відносини, а по друге — приватноп­равові відносини в широкому розумінні слова, тобто влас

Приватноправові відносини, "обтяжені" іноземним елементом.
До приватного права, а точніше — до сфери приватного права, тра­диційно відносять певні галузі права (передусім цивільне, а також інші галузі права: сімейне, трудове тощо), які протиставляються та­

Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
Методи МПрП.Правовий метод регулювання — сукупність по­годжених між собою способів впливу на певну групу відносин. У МПрП це питання найменш вивчено. Для нього характерним є

Юридично-технічні методи регулювання відносин у МПрП.
Колізійний метод регулювання. Є необхідним для регулювання цивіль­но-правових відносин, регламентація яких не погоджена, а також у разі необхідності вибору між нормами права. Для МПрП значен

Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
Щодо природи норм міжнародного приватного права та його місця у системі права існують такі погляди: 1. Міжнародне приватне право є частиною міжнародного публічного права. 2. Міжна

Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
Розмежування між міжнародним публічним і між­народним приватним правом можливо провести на різних підставах: —за суб'єктами: у міжнародному публічному праві суб'єктами є держави, на

Система міжнародного приватного права.
Міжнародне приватне право поділяється на дві частини: загальну і особливу. Як окрему частину іноді виділяють ще міжнародний цивільний процес. У загальній частині навчального курсу розгляда

Розвиток науки міжнародного приватної* права
Міжнародне приватне право, починаючи свій розвиток з колізійного, пройшло тривалий шлях, сприйнявши стародав­нє, зокрема староримське, право. Проте останньому так і не була відома розгорнута систем

Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне при­ватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особ­ливості, зумовлені історич

Види джерел та їх загальна характеристика.
Розрізняють такі види джерел міжнародного приватного права: • міжнародні договори; • внутрішнє (національне законодавство), що стосується іноземного елемента; • судова й

Види джерел та їх загальна характеристика.
Розрізняють такі види джерел міжнародного приватного права: • міжнародні договори; • внутрішнє (національне законодавство), що стосується іноземного елемента; • судова й

Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
На відміну від деяких іноземних держав, в Україні не існує єдиного кодифікаційного акта в галузі міжнародного приватного права, хоча вже підготовлено кілька проектів такого. Його норми «розкидані»

Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
Відповідно до Конституції України (ст. 9), чинні міжна­родні договори України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного зако­нодавства України. Закон Укра

Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
Звичай — це правило, яке Склалося давно, систематично застосовується, хоч і не вимагає своєї фіксації у певній право­вій формі. Звичаї поділяються на міжнародні й торговельні. Міжнаройні з

Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
Судова та арбітражна практика — це погляди суддів на певне питання, зафіксовані у рішеннях суду (судові преце­денти). Вони мають вирішальне значення для вирішення су­дами аналогічних питань у майбу

Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
У міжнародному приватному праві суттєве значення має узгодження норм, що містяться в нормативних актах різних держав, з метою досягнення однаковості в правовому вре­гулюванні правовідносин з участю

Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
Серед напрямів, способів, форм й актів, які сприяють узго­дженому правовому розвитку держав у сфері міжнародного приватного права важливе значення Maejco^M^gco^wjiagip-нальне законодавство. Кодифік

Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
Предметом правовідносин МПрП першої групи, як зазначалося вище, є так звані колізійні правовідносини. Колізія (лат. еоШыо — зіткнення) — зіткнення будь-яких протилеж­них сил, інтересі

Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом. Структура колізійної н

Види колізійних норм
Класифікація колізійних норм пов'язана з особливістю колізійних прив'язок. Найбільш істотною є класифікація за формою колізійної прив'язки. За цим критерієм колізій­ні норми

Формули прикріплення
Формули прикріплення є результатом узагальнення най­поширеніших двосторонніх колізійних прив'язок і визна­чення їх основних видів, які прийнято називати по-латині. Розглянемо найбільш відо

Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
Застосування певної правової норми неможливе без її тлумачення, тобто встановлення її змісту та ідентифікації з тими фактичними обставинами, в яких вона повинна бути застосована. Особливості тлумач

Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
Зворотне відсилання (renvoi першого ступеня) та відси­лання до закону третьої країни (renvoi другого ступеня) — одна з найбільш складних проблем, що існують у міжнарод­ному приватному

Застереження про публічний порядок
Результат дії колізійної норми, а саме: застосування чи не-застосування іноземного права у певних випадках пов'язане з застереженням про публічний порядок (ordre public; public po­licy; Vorb

Обхід закону в міжнародному приватному праві.
Обхід закону (fraus omnia corrumpit) — це такі дії учас­ників відносин, за яких сторонами свідомо створюється при­в'язка до іноземного права з метою уникнути використан­ня до цих правовіднос

Взаємність і реторсія
Україна, прагнучи до Європейської спільноти та взаємо­вигідного співробітництва з іншими країнами планети, ак­тивно виступає за розвиток економічних науково-техніч­них, культурних зв'язків з усіма

Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у бага­тьох державах регулюють норми окремих розділів кодифіко­ваних цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи&q

Основні принципи правового положення іноземців
Конституція України проголошує принцип національного режимущодо здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. У ст. 26 вказано, що іноземці та особи без громадянства, які перебу

Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий ста­тус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року1, іноземцем визнається особа, яка не перебуває у гро­мадянстві України

Правоздатність іноземців в Україні
Правоздатність іноземців визначається за правом держа­ви їх перебування. В Україні іноземцям надається націо­нальний правовий режим. Згідно зі ст. 26 Конституції Ук­раїни, іноземці та особи без гро

Дієздатність іноземців в Україні
Колізії щодо дієздатності фізичної особи виникають у зв'язку з тим, що законодавства окремих держав по-різно­му вирішують питання її настання та обмеження, тобто вста­новлюють різний вік, з якого н

Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
Правовий статус громадян України за кордоном визначає­ться: 1) законодавством держави їх перебування; 2) законо­давством України; 3) нормами міжнародних угод; 4) загаль­ними та спеціальними принцип

Особливості правового статусу біпатридів
Кожна держава є прихильницею єдиного громадянства, оскільки правовий статус осіб з подвійним громадянством (біпатридів) породжує чимало проблем у сфері як публічного, так і приватного права.

Особливості правового статусу біпатридів
Кожна держава є прихильницею єдиного громадянства, оскільки правовий статус осіб з подвійним громадянством (біпатридів) породжує чимало проблем у сфері як публічного, так і приватного права.

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Особистий статут і „національність" юридичної особи.
У міжнародному приватному праві загальновизнаним є положення про те, що кожна юридична особа належить до певної держави, національним законодавством якої визна­чається її особистий статут, я

Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
Здійснення господарської діяльності у сучасний період ха­рактеризується переважно виходом за межі однієї держави. Ця риса притаманна транснаціональним корпораціям (далі — ТНК). У науковій літератур

Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці МГШ
Підприємства, за законодавством України, вправі об'єд­нувати свою господарську діяльність, створюючи для цьо­го об'єднання у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, на

Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці МГШ
Підприємства, за законодавством України, вправі об'єд­нувати свою господарську діяльність, створюючи для цьо­го об'єднання у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, на

Імунітет держави та його види
Імунітет держави, в широкому розумінні - це принцип, згідно якого до держави або її органів не може бути заявлений позов в іноземному суді без її згоди. В МПП під і

Види імунітетів держави
Імунітети держави прийнято підрозділяти на різновиди. Імунітет від дії законодавства іноземної держави — забезпечується такими складовими частинами сувереніте­ту, як н

Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
У всіх правових відносинах від імені держави як суб'єкта МІШ діють уповноважені нею суб'єкти: • глава держави; • уряд; • закордонні представництва; • міністерств

Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
Із ст. З Закону України "Про зовнішньоекономічну діяль­ність" випливає, що Україна в особі її органів та створених ними зовнішньоекономічних організацій беруть участь у зов­нішньоекономіч

Поняття і види речового права
1. В системах гражданского права нормы, регулирующие имущественные отношения, группируются в два раздела: вещное право и обязательственное право. В гражданских кодексах стран континен

Поняття і види речового права
1. В системах гражданского права нормы, регулирующие имущественные отношения, группируются в два раздела: вещное право и обязательственное право. В гражданских кодексах стран континен

Цінні папери і оборотні документи
1. Объектами современного хозяйственного оборота являются помимо материальных движимых вещей также имущественные права, выраженные в определенных документах. В странах романо-герман-ской системы пр

Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер ре­гулювання інших інститутів цивільного права. Серед міжна­родних договорів стосовно пит

Застосування законодавства про націоналізацію.
Все большее применение получают используемые государством принудительные способы перенесения права собственности —национализация, конфискация и реквизиция. Национализацией

Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власно

Колізійні питання права власності за законодавством України
Цивільний кодекс України не поділяє речі на рухомі та нерухомі, хоча в окремих нормативно-правових актах вико­ристовується поняття "нерухоме майно", як, скажімо, в Законі "Про внесен

Правове регулювання іноземних інвестицій.
В Україні іноземні інвестиції регулюються такими нормативни­ми актами: • Господарським кодексом (глава 38); • Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересн

Міжнародний захист іноземних інвестицій.
В Україні, як зазначалося вище, приділяється багато уваги забез­печенню гарантій інвестицій. Відповідно до інвестиційного зако­нодавства України держава гарантує стабільність умов здійснення інвест

Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
В гражданском и торговом обороте часто возникают ситуации, в которых отдельные участники оказываются не в состоянии исполнить свои обязательства, и особенно обязательства денежного характера. Непла

Источники правового регулирования несостоятельности
Исторически сложилось так, что во всех изучаемых странах главным источником правового регулирования был и до настоящего времени, даже в странах прецедентного права, остается закон. Первые

Субъекты несостоятельности
1. Институт несостоятельности начал развиваться в средние века прежде всего как институт торгового права. Субъектами законодательства о несостоятельности являлись физические лица, занимающиеся торг

Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
Зовнішньоекономічний договір (контракт). У ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зов­нішньоекономічний договір (контракт) визначається як «матеріально оформ

Форма зовнішньоекономічних угод.
Основні вимоги щодо форми, змісту та порядку укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) містить також Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами відповідно

Умови зовнішньоекономічної угоди.
Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокре­ма, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 5 жовтня 1995 р

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22 листопада 1994 р. підлягають обліку (реєстрації) в МЗЕЗ-торзі України та уповноважених ним органах відповідно до Указу Президента

Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
Вторая половина текущего столетия отмечена усилением влияния коллизионного начала “автономии воли сторон”, причем не только на европейском континенте, но и в западном полушарии, где в прошлом отмеч

Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
1. К наиболее распространенным договорам, опосредствующим товарно-денежные отношения на национальных рынках стран и в международном экономическом обороте, относится договор купли-продажи (vente,

Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
Укладення договору. Конвенція докладно регулює поря­док укладення договору (частина друга): направлення офер­ти, акцепт, вступ договору в дію. Пропозиція про укладення

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
1. Для заключения договора купли-продажи необходима договоренность сторон по существенным для данного договора условиям, в качестве которых рассматриваются предмет сделки и цена товара. Со

Особливості договору в міжнародній торгівлі
Применение договора купли-продажи в международном обороте придает каждому из его условий определенную специфику и создает тесную связь во взаимоотношениях сторон договора с транспортными и страховы

Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
Национальными законами и Венской конвенцией (ст. 45—52 и 61—65) предусматриваются формы ответственности продавца и покупателя за нарушение договора — неисполнение или ненадлежащее исполнение обязат

Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. Теорія "Іех тегкаШпа".
Розділ 1 “Позанаціональне право lex mercatoria” складається з чотирьох підрозділів, в яких обґрунтовується існування позанаціонального права, досліджується ґенеза lex mercatoria, й

ПОНЯТТЯ міжнародних зустрічних операцій.
Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-ім­портної діяльності регламентуються переважно законодав­ством держав. В класичному розумінні — це обмін товарами, роботами чи послугами без руху

Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
§ 5. КОМПЕНСАЦИОННЫЕ СОГЛАШЕНИЯ В области торгово-экономических отношений СССР с промышленно развитыми государствами Запада в 70- 80-х годах особое значение приобрели так называемые компен

Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
§ 6. КОНТРАКТЫ ПО ОКАЗАНИЮ ТЕХНИЧЕСКОГО СОДЕЙСТВИЯ И СТРОИТЕЛЬСТВУ ПРЕДПРИЯТИЙ При оказании технического содействия в строительстве предприятий и иных объектов за рубежом, выполнении изыск

Договор об исключительной продаже товаров
1. Наименование договора не является еще полностью устоявшимся на практике и в литературе. В странах романо-германской и английской систем права чаще всего его называют договором о предоставлении и

Договор о франшизе
Договор о франшизе (contract of franshising, contrat de franchissage ou de franchise) широко вошел в практику хозяйственной деятельности с 70-х годов, хотя был известен в США уже в 30-х года

Договор о факторинге
1. Договор о факторинге (contract of factoring, contrat d'af-fecturage) в конце 50-х годов начал применяться в США, а с начала 60-х годов получил широкое распространение в практике США и дру

L. Договор поручения
1. Договор поручения как особый вид договора известен только праву стран континентальной Европы. Под договором поручения (mandataire) ФГК понимает договор, в соответствии с которым од

Договор комиссии
1. Под договором комиссии (Kommissionvertrag) понимается договор, по которому одна сторона (комиссионер) в виде промысла принимает на себя обязательство совершать сделки от своего имени, но

Агентский договор в праве Англии и США
1. Под агентским договором (the contract of agency) понимается договор о совершении одним лицом (агентом) действий по поручению и за счет другого лица (принципала). Созданный в

Понятие договора имущественного найма
1. Под договором имущественного найма (louage des choses, Miete, Pacht, lease, hire) понимается договор, по которому одна сторона (наймодатель или арендодатель) обязуется предоставить другой

Права и обязанности сторон
1. Согласно закону, в обязанности наймодателя входит прежде всего предоставление в пользование имущества, сдаваемого внаем, в состоянии, годном для эксплуатации, то есть соответствующем назначению

Лизинг — особый вид договора имущественного найма
1. Отношения по использованию машинно-технических изделий в национальном и международном хозяйственном обороте все шире основываются на специфической договорной форме имущественного найма, получивш

Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
1. Капиталистическое производство включает в качестве одного из важнейших элементов проведение различных по своему содержанию хозяйственных работ — изготовление или изменение материальных об

Договор о консорциуме
1. По мере углубления межфирменных связей промышленного и научно-технического характера все большее развитие получает кооперация хозяйствующих субъектов по выполнению промышленных проектов, заказыв

Понятие договора хранения и сфера его хозяйственного применения
1. С увеличением объемов внутренней и международной торговли возрастает потребность во временном складировании товаров. В хозяйственно-экономическом отношении эта деятельность имеет целью «сохранен

Характеристика договора страхования. Права и обязанности сторон. Принцип суброгации
1. Договор страхования является двусторонним, возмездным и кон-сенсуальным. Как правило, предложение заключить договор исходит от страхователя; иногда в качестве оферента выступает страховщик (напр

Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
За міжнародної торгівлі виникає необхідність переміщення то­варів і послуг через кордон. Для цього використовують різні транс­портні засоби. Розрізняють два види перевезення: просте, яке дає змогу

Міжнародні морські перевезення
Морський транспорт забезпечує перевезення 4/5 обсягу всього вантажу. У міжнародних морських перевезеннях участь беруть не тільки морські держави, але й "сухопутні", які нама­гаються мати

Міжнародні залізничні перевезення
Найбільш важливими міжнародними угодамиу сфері між­народних залізничних перевезень тривалий час були Бернські міжнародні конвенції про залізничні перевезення вантажів та про залізн

Міжнародні автомобільні перевезення
Міжнародні договори.На початку XX століття міжнародні автомобільні перевезення регламентувала Конвенція про вре­гулювання авторуху між країнами, встановлення технічних вимог до авт

Міжнародні повітряні перевезення
Міжнародні договори. Міжнародні повітряні перевезення регулюють декілька багатосторонніх договорів. Серед них Чи­казька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944р., ратифік

Змішані перевезення
Міжнародні договори.В останні десятиріччя все гострі­шою стає необхідність врегулювання прямих змішаних пере­везень вантажу ("від дверей до дверей"). Особливо зацікавлені

Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
У роботах з міжнародного приватного права правове регулю­вання міжнародних розрахунків розглядається як об'єкт міжна­родного приватного права [116]. Цей об'єкт є центральним в юри­дичних виданнях з

ІНКАСО В МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
При виконанні договорів міжнародної торгівлі з розрахунками за допомогою міжнародних кредитних переказів завжди існує ризик неплатежу з боку покупця або ризик непостачання товарів з боку продавця (

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ
Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива док

Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
Валютні ризики — загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час виконання контракту. Такі втрати виникають, зокрема, при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу в період між підписа

Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
Валютні ризики — загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час виконання контракту. Такі втрати виникають, зокрема, при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу в період між підписа

Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
Права на виконання, фонограми, відеограми, а також передачі (програми) організацій мовлення (суміжні права).Крім прав на твори науки, літератури і мистецтва українське законодавств

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Міжнародно-правова охорона промислової власності.
Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (патентне право).Патентне законодавство Ук­раїни, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані

Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
1. Наследственное право (droit, successoral, Erbrecht, law of succession) как институт гражданского права представляет собой совокупность норм, регулирующих отношения, связанные с переходом

Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
2. Источники наследственного права. В странах континентальной Европы нормы наследственного права включены в состав гражданских кодексов и помещены, как правило, вслед за нормами, регулирующи

Наследование по завещанию
1. Завещание (testament, Testament, will) представляет собой облеченное в предписанную законом форму волеизъявление на-следодателя, направленное на определение юридической судьбы его имущест

Наследование по закону
Наследование по закону, как уже отмечалось, есть наследование без завещания (ab intestato}. Определяя круг лиц, имеющих право в этом случае на получение наследственного имущества, зак

Переход наследственного имущества и ответственность по долгам наследодателя
1. Право стран континентальной Европы, как уже отмечалось, исходит из понятия наследования как универсального правопреемства, при котором к наследникам переходит совокупность прав и обязанностей на

Брак. Понятие, порядок и условия заключения
1. В нормативных актах не дается определения брака, и вопрос о его правовой природе до настоящего времени ни в законодательстве, ни в правовой доктрине окончательно не решен. Высказываются в основн

Правоотношения между супругами
В правовых системах изучаемых государств только надлежаще оформленный брак порождает супружеские права и обязанности, одна часть которых носит личный, а другая — имущественный характер. Семейное пр

Відносини батьків і дітей і їх регламентація у МПП
Для МПП важливе значення в аспекті відносин між бать­ками й дітьми має два питання: походження дітей і надан­ня їм матеріального забезпечення. Незважаючи на важливу роль міжнародних органі

Прекращение брака
1. Законодательством всех стран предусматривается, что действительный брак прекращается в случае смерти одного из супругов, объявления умершим супруга, считавшегося безвестно отсутств

Опіка і піклування.
7. Встановлення опіки та піклування.Відповідно до ст. 200 КпІПС України до опіки, піклування над неповнолітніми, не­дієздатними або обмеженими у дієздатності громадянами України, щ

Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
Колізійні норми шлюбно-сімейного права України містять­ся у КпШС України і в міжнародних договорах, переважно про надання правової допомоги. Ці норми регулюють питання: 1) реєстрації шлюбів з "

Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
Міждержавна міграція працівників, тимчасові відрядження за кордон, виконання робіт на фіксованих морських устатку­ваннях із видобування корисних копалин, переміщення пра­цівників транспорту територ

Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин
Одним із важливих регуляторів трудових відносин у сфері МПП є колізійні норми, завданням яких є визначен­ня питання про те, правом якої країни повинні регулюва­тися міжнародні трудові відносини.

Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
Прагнучи до всебічного розвитку співробітництва у сфері трудової діяльності та соціального захисту громадян України, інших держав, які працюють за межами своєї країни, наша держава укладає різноман

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги