АКРЕДИТИВ У МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКАХ

Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива доку­менти у встановлений період часу. Таким чином, у торговій угоді між експортером та імпортером банк виступає посередником.

Акредитив сьогодні є чи не найуніверсальнішим і дієвим інстру­ментом забезпечення платежів. У ділових зв'язках із державами, що контролюють зовнішню торгівлю, застосування акредитива багато в чому є попередньою умовою для здійснення імпортних та експорт­них операцій [177].

Згідно із Цивільним кодексом України акредитив є одним з видів безготівкових розрахунків, що здійснюються між юридичними осо­бами, а також за участю фізичних осіб, які займаються підпри­ємницькою діяльністю (ст. 1087, 1088). Як зазначено у ст. 1093 ЦКУ, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за доручен­ням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується здійснити платіж на умо­вах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів чи призначеної ним особи — бенефіціара. Згідно із Законом України № 2346-Ш "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", прийнятого 5 квітня 2001 р. (ВВР України. — 2001. — № 29. — Ст. 137), загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відноси­ни у сфері переказу грошей регулюються Конституцією України, за­конами України: "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про зв'язок", цим Законом, іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Націо­нального банку України, а також Уніфікованими правилами та зви­чаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з договірних гарантій Міжнародної тор­гової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу грошей.

Згідно з Уніфікованими правилами і звичаями для документар­них акредитивів у редакції 1993 р., опублікованими Міжнародною торговою палатою¹, акредитив — "це письмове зобов'язання банку-емітента, яке виконується за вимогою і на основі інструкцій клієнта (заявника акредитива):

• здійснити оплату бенефіціарові чи на його вимогу третій особі;

• акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти²), складені на бенефіціара;

• уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).

Акредитив надає значно більші можливості захисту інтересів екс­портера, ніж інкасо. Вже на момент висунення пропозиції чи укла­дання угоди про купівлю-продаж продавець повинен чітко уявляти, які ризики і вимоги йому потрібно враховувати щодо:

• надійності та кредитоспроможності покупця;

• політичних, економічних та юридичних умов у країні покупця;

• власної ліквідності.

Для безперешкодного здійснення акредитивної операції прода­вець, крім усього іншого, повинен мати точне уявлення щодо обрано­го виду акредитива, а також щодо його конструкції, терміну дії, шляху та засобів транспортування, страхового захисту, базису цін [177].

Типи та види акредитивів.Залежно від цілей, ступеня гарантова-ності оплати сум, що мають бути сплаченими, та способу викорис­тання акредитиви поділяють на: покриті та непокриті, відкличні та безвідкличні, документарні та грошові. Використовується поняття "резервного акредитива". Згідно з Постановою Правління Націо­нального банку України № 135 від 29 березня 2001 р. "Про за­твердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", покритий акредитив — це акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконую­чому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітич­ному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансо­вих рахунків.

Непокритий акредитив — акредитив, оплата за яким у разі тим­часової відсутності коштів на рахунку платника гарантується бан-ком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Як зазначено у ч. 2 ст. 1093 ЦКУ, при відкритті непокритого акредитива грошові кошти платника бронюються на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива (ст. 1094 ЦКУ).

Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може під­твердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання здійснити платіж відпо­відно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку (ст. 1095 ЦКУ).

Документарні (товарні) акредитиви використовуються для роз­рахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів.

Грошові (циркулярні або фінансові) — акредитиви, виплата за яки­ми не обумовлена наданням документів.

За законодавством виділяють також резервні акредитиви. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" такі ак­редитиви є способом забезпечення тендерних пропозицій, а також виконання договору про закупівлю.

За формою вирізняють документарні акредитиви та акредитивні листи. У більшості країн терміни "документарний акредитив" та "комерційний акредитивний лист" є синонімами. Але, наприклад у США, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США, технологічні процеси та можли­вості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонова­них документарними акредитивами. Розрахунки у формі акредитив­них комерційних листів повинні бути погоджені сторонами у конт­ракті купівлі-продажу. Особливість акредитивних комерційних листів полягає в тому, що вони надсилаються не банку в країні про­давця, а безпосередньо бенефіціарові. При цьому банк у країні про­давця може використовуватися лише як проміжна інстанція. Бене-фіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, до­кументів, передбачених в акредитивному листі, може або передати їх банку, обраному на власний розсуд, або надіслати для оплати без­посередньо банку, який виписав акредитивний лист. Експортер, який погодився на розрахунки з використанням акредитивних листів, повинен зважати на те, що йому не буде відмовлено у него­ціації тратт банком його країни лише в тому разі, якщо акредитив­ний лист виписано авторитетним (першокласним) банком та його гарантія купити виставлені тратти вважатиметься іншими банками достатньою.

Суб'єктам господарської діяльності України варто погоджувати­ся на розрахунки за акредитивними листами лише за умови, що во­ни виписуватимуться банками-кореспондентами Національного банку України та іноземними банками першої категорії, платоспро­можність яких не викликає сумніву, а також з урахуванням того, що така форма розрахунків здійснюватиметься обома сторонами на принципах взаємності. За іншими показниками акредитивні листи відповідають документарним акредитивам [177].

Впорядкування розрахунків, відкриття та виконання акреди­тива.Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 135 від 29 березня 2001 р. "Про затвердження Інст­рукції про безготівкові розрахунки в Україні в національній ва­люті" (розділ VIII "Розрахунки за акредитивами") акредитив за своєю суттю є договором, відокремленим від договору купівлі­продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. У цьому договорі (між бенефіціаром і заявником акредитива) передбачаються умо­ви та порядок здійснення розрахунків за акредитивами, які не по­винні суперечити чинному законодавству, у тому числі норматив­но-правовим актам Національного банку. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акре­дитивів у редакції 1993 р. у частині, що не суперечить чинному за­конодавству, в тому числі нормативно-правовим актам Національ­ного банку. Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття частко­вих змін не дозволяється.

Бенефіціар може: а) достроково відмовитися від використання акредитива; б) подати пропозиції про внесення змін до умов акре­дитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку. Відносини між бан-ком-емітентом, авізуючим та/або виконуючим банком регулю­ються договорами, в яких передбачаються розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо.

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Якщо авізуючий банк не визначено виконуючим банком, він не несе зобов'язань щодо сплати за акредитивом. За опе­раціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими ви­дами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці доку­менти. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантуван­ня платежів за акредитивом). Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може нада­ти бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє вико­нуючий банк, а останній — бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акре­дитива (за винятком того, коли банк-емітент є виконуючим бан­ком). Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлен­ня, яким підтверджується, що до моменту зміни умов або анулю­вання акредитива документи за акредитивом не були подані. До­кументи за акредитивом, що відповідають його умовам, подані бе-нефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання ним повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підля­гають оплаті. У разі здійснення платежу виконуючим банком до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умо­вам акредитива, банк-емітент зобов'язаний надати відшкодуван­ня виконуючому банку, який уповноважений на здійснення пла­тежу.

Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив (наведена у додатку до Інструкції) не менше ніж у трьох примірниках, заповнену згідно з вимогами вказаної Інструкції, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення. Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, дати змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, а з іншого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акре­дитив. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може пе­ревірити документально. Реквізити, передбачені формою заяви, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови"), і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повер­тається заявнику без виконання. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник акредитива подає його окре­мим додатком, кількість примірників якого має відповідати кіль­кості примірників заяви. Оригінал цього додатка підписується упов­новаженими особами та скріплюється відтиском печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акре­дитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бух­галтерські записи. Якщо відкривається покритий акредитив, депоно­ваний у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник подає до банку-емітента крім заяви платіжне доручення на перераху­вання коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у виконуючому банку та повідомляє його про умо­ви акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перераху­вання коштів із свого рахунка на аналітичний рахунок "Розрахун­ки за акредитивами" у банку-емітенті. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські запи­си за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умо­ви акредитива бенефіціару. Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бене-фіціару мають збігатися. Для відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Пер­ший з них банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком, призначеним для обліку акредитивів, другий (з пот­рібною позначкою банку про дату надходження) разом з випис­кою з рахунка видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий здебільшого використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви "Вид акредитива" має додатково зазначатися — "непокритий". Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, призначеним для обліку непокритих акредитивів. Ви­конуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отри­маний від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахун­ком, призначеним для обліку акредитивів. Такий облік здій­снюється окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива електронною поштою (електронне повідом­лення) або іншими засобами зв'язку, передбаченими договорами між банками, заявою чи повідомленням. Заяву та повідомлення надсилає не пізніше наступного робочого дня після отримання за­яви від клієнта. Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та термін дії акреди­тива. У повідомленні повинні чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції. Якщо в повідомленні банку-емітента, надісланого електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку, не зазначено "подробиці далі", то його поштове підтвердження не потрібне, і в разі його надходження воно не береться до уваги, а робочим документом є це електронне повідомлення. Якщо в такому повідомленні зазна­чено "подробиці далі", воно має лише інформативний характер, і робочим документом є заява, надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв'язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації Ук­раїни. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізую-чий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні докумен­ти, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка до цієї Інструкції та подається в банк, як прави­ло, у чотирьох примірниках. Виконуючий банк ретельно пере­віряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не здійснює виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірни­ка реєстру документів за акредитивом причини повернення доку­ментів і засвідчивши цей запис підписами відповідального вико­навця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відтиском штампа банку. Не приймаються до оплати за акредити­вом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному. Заявнику акредитива рекомен­дується зазначати в умовах акредитива: ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку); доручення, видані заявником ак­редитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акре­дитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

Акцептований за рахунок акредитива від___ №

(дата)

Уповноваженим _________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис_____________ _________________

(дата)

У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє на­явність акцептного напису та відповідність його поданому зразку. Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньова­но у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунка "Розрахунки за акредитивами". Списання коштів з цього рахунка виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, наданого разом з іншими до­кументами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом зали­шається в документах дня виконуючого банку, другий (з відпо­відними позначками банку про дату одержання та виконання) видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, в якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, а четвертий видається за­явнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом. Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів опла­тив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмо­ви банку-емітента від оплати зазначених документів, виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньо­вано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку вико­нання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів щодо акредитива та інших документів, передбачених ним. Четвертий примірник реєстру (з потрібними позначками банку про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), пер­ший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента. Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка "Розрахунки за акредитива­ми" і перераховує їх на рахунок бенефіціара. Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в доку­ментах дня банку, а другий (з необхідними позначками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива ра­зом з іншими документами за акредитивом.

Якщо своєчасно одержати кошти з рахунка заявника акреди­тива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок креди­ту), банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балан­совим рахунком, призначеним для обліку короткострокових кре­дитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалан­сового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, суму, вип­лачену за акредитивом бенефіціарові.

У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення терміну і місце подання документів для платежу. Да­та, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бе-нефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та доку­ментів, передбачених умовами акредитива. Банки мають конт­ролювати термін дії акредитива, зазначений у заяві. У день спливу терміну дії акредитива, кошти за яким заброньовано у виконуючо­му банку, останній наприкінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунка "Розрахунки за ак­редитивами" та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на раху­нок заявника акредитива та списує певну суму з відповідного по­забалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Про закриття непокритого акредитива через закінчення терміну його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, передба­ченими договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Після отримання повідомлення про закриття акре­дитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається ним після закінчення терміну, зазначеного в акредитиві, з додаванням нор­мативного терміну проходження документів спецзв'язком від ви­конуючого банку до банку-емітента або після отримання від вико­нуючого банку підтвердження про невиконання акредитива. Наприкінці операційного дня банк-емітент меморіальним орде­ром перераховує кошти з аналітичного рахунка "Розрахунки за акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає пові­домлення виконуючому банку для їх списання з відповідного по­забалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закри­вається в день надходження повідомлення про його анулювання в такому самому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного бан­ку України від 21 червня 1995 р. № 444 "Про типові платіжні умо­ви зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (конт­рактів)", прийнятою на виконання Указу Президента України від 4 жовтня 1994 р. № 566 "Про заходи щодо впорядкування розра­хунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України", цим суб'єктам рекомендовано застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови та типові форми захисних застережень до них, які передбачають розрахунки в іноземній валюті.

Типові платіжні умови договору (контракту), яким передба­чається розрахунок із застосуванням документарного акредитива мають такий вигляд:

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору

(контракту), мають бути здійснені у________ (назва валюти) з

безвідкличного документарного акредитива, відкритого за дору­ченням Покупця на користь Продавця банком-кореспондентом Уповноваженого банку та авізованого через Уповноважений банк.

Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспонден­том Уповноваженого банку, Покупець забезпечить підтвердження акредитива банком-кореспондентом Уповноваженого банку.

2. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору (контракту), підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікованим Міжнародною торговельною палатою за № 500.

3. Акредитив має бути відкритий протягом/не пізніше днів від дати повідомлення Продавцем про те, що товар підготовлено до відвантаження, терміном дії до , на повну суму вартості товару, що не перевищує плюс/мінус 10 %, у тому числі % річних за користування кредитом.

4. Якщо з вини Покупця або його банку відкриття акредитива буде затримано, Продавець має право відмовити у відвантаженні товару або розірвати Договір (контракт).

5. Платежі за акредитивом здійснюватимуться в Уповноваже­ному банку проти подання Продавцем таких документів:

1) комерційного рахунка в примірниках;

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, виписаних на ім'я/наказу, з повідомленням Одержувача, з позначкою "фрахт сплачений/фрахт сплачений наперед" або "фрахт сплачується за місцем призначення" плюс копії або дубліката міжнародної авіаційної, автомобільної, залізничної накладної або поштової квитанції, що містить найме­нування Одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і поз­начку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу ;

4) інших документів.

Документи повинні бути подані Продавцем до Уповноваженого банку не пізніше/протягом_____ днів від дати відвантаження товару.

6. Акредитив передбачає можливість або дозвіл часткових відвантажень/перевантажень.

7. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, авізуванням, підтвер­дженням, продовженням терміну, зміною умов та виконанням акредитиву, сплачує Покупець.

8. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть умовам цього Договору (контракту), Покупець за свій рахунок за дорученням Продавця забезпечить внесення необхідних змін до умов акредитива.

Примітки:

1) якщо Покупцеві надається комерційний кредит, до платіжних умов після пункту 2 має бути включено додатково текст такого змісту:

Продавець надає Покупцеві комерційний кредит на період

___ днів/місяців від дати відвантаження товару. Покупець

сплачує Продавцеві проценти за користування кредитом за ставкою % річних одночасно із сплатою вартості товару.

У разі надання Покупцеві комерційного кредиту абзац перший пункту 5 викладається в такій редакції:

Платежі за акредитивом здійснюватимуться через днів

від дати відвантаження товару у разі подання Покупцем до Упов­новаженого банку документів, зазначених у пункті 5 цього Дого­вору (контракту);

2) у разі відкриття акредитивів банками країн, що діють, як правило, згідно з нормами англо-американського вексельного права, ці банки за своєю власною ініціативою можуть вносити до переліку документів, проти яких (за умови надання яких) здійснюється платіж, переказний вексель (тратту), виписаний з платежем після пред'явлення (at sight) або у визначений термін (при комерційному кредиті), безпосередньо на банк, що відкрив акредитив.

1.2. Типові платіжні умови договору (контракту), яким перед­бачається розрахунок із застосуванням документарного інкасо (з гарантією):

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору валюти) проти наданих Покупцеві надісланих на інкасо через

Уповноважений банк таких документів:

1) комерційного рахунка в примірниках;

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, випи­саних на ім'я/наказу Уповноваженого банку або на ім'я Відванта-жувача та індосованих наказу Уповноваженого банку з повідом­ленням Одержувача, з позначкою "фрахт сплачений/фрахт спла­чений наперед" або "фрахт сплачується за місцем призначення", плюс копії, або дубліката міжнародної авіаційної, авто­мобільної, залізничної накладної чи поштової квитанції, що містить найменування Одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і позначку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу ;

4) інших документів".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розра­хунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснен­ня авансового платежу або виставлення векселя на користь поста­чальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При засто­суванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива термін, передбачений частиною пер­шою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

За цивільним законодавством України, для виконання акреди­тива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку до­кументи, передбачені умовами акредитива, що підтверджують ви­конання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. Якщо виконую­чий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми оз­наками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушен­ням умов акредитива (ст. 1096 ЦКУ).

Особливості використання акредитивів у міжнародній прак­тиці.Використання акредитивної форми розрахунків у міжнародній практиці регулюється, як зазначалося вище, Уніфікованими прави­лами і звичаями для документарних акредитивів (Uniform Customs and Practice for Documentary Credits — USP), розробленими Міжна­родною торговою палатою. З 1 січня 1994 р. набули чинності UCP № 500 у редакції 1993 р. Вони застосовуються до всіх документар­них акредитивів, у тому числі резервних. UCP встановлюють:

• визначення і види акредитивів;

• способи і порядок їх виконання і передання;

• зобов'язання і відповідальність банків;

• вимоги до документів, які пред'являються до акредитива, і поря­док їх подання;

• інші питання, які виникають у практиці розрахунків акредитивами;

• тлумачення різних термінів.

До кожного документарного акредитива додається застереження про те, що він підпорядкований UCP. Їх дотримуються банки понад 160 країн світу, в тому числі США. Оскільки більшість акредитивів підпорядкована UCP, всі сторони (імпортер, експортер, експедитор, брокер та ін.) повинні бути ознайомлені з ними і правильно розуміти їх перед укладанням угоди. UCP містять вичерпну інформацію про правила та звичаї, але не мають законної сили в усіх відношеннях.

Стаття 5 Міжнародних комерційних термінів (Uniform Commercial Code — UCC) встановлює для акредитивів державну мову США.

Як правило, банки випускають комерційні та резервні акредитиви, які відповідно до UCP можуть бути внутрішніми чи міжнародними. Проте за запитом заявника або бенефіціара внутрішній акредитив може підпорядковуватися UCP.

Процедура здійснення акредитивної операції.Цю процедуру умовно можна поділити на три фази.

Угода про відкриття акредитива (фаза 1). Імпортер, який прий­няв пропозицію експортера та уклав з ним договір купівлі-продажу, має подбати про відкриття акредитива на користь продавця. Дору­ченням на відкриття акредитива імпортер (наказодавець акредитива) вимагає від банку взяти перед постачальником зобов'язання щодо здійснення платежу. Банк виконує цю вимогу, як правило, лише у разі наявності змоги переадресувати його на акредитиводавця, оскільки не може розглядати товар як єдину гарантію, особливо якщо для нього не існує функціонуючого ринку. Тому акредитиводавець

(імпортер) повинен розпоряджатися активами або відповідним кре­дитом у банку, який відкриває акредитив [177].

Імпортер зацікавлений у детальному формулюванні умов акреди­тива. За відсутності досвіду у складанні акредитивних доручень або за наявності специфічних умов відкриття акредитива доцільно буде проконсультуватися з банківським спеціалістом. Йдеться не тільки про те, щоб умови платежу були чітко відображені у формі та виді акредитива, а й максимально враховані інтереси сторін. Вичерпні умови акредитива максимально гарантують своєчасність відванта­ження замовленого товару належної якості за оптимальною ціною або надання послуг згідно з домовленістю.

Необхідність чіткого формулювання зумовлена незалежністю від основної угоди, оскільки в юридичних відносинах між сторонами "акредитиви... за своєю природою є угодами, уособленими від дого­ворів купівлі-продажу та інших договорів, на яких вони можуть ґрунтуватися..." (ИСР). Для банку це означає, що він перевіряє до­кументи незалежно від товарної угоди, яку покладено в основу акредитива.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку ви­конання його платіжного зобов'язання є подання у встановлений термін відповідних умовам акредитива документів. Акредитивода-вець не може завадити оплаті документів на підставі того, що поста­чання товару або інші дії бенефіціара щодо виконання контракту бу­ли здійсненні з порушенням умов договору.

Відкриття акредитива (фаза 2). У дорученні на відкриття акре­дитива замовник повинен точно зазначити, згідно з якими докумен­тами можна здійснити платіж (ст. 22а ИСР). Щодо документів, не вре­гульованих в ИСР докладно (всі документи, крім транспортних, страхових і рахунків-фактур, ст. 25-41 ИСР), в акредитиві повинні бути зазначені суб'єкт, який виставляє ці документи, точний текст або основні ознаки змісту. За відсутності такого докладного опису банк приймає документи у тому вигляді, в якому їх було подано (ст. 23 ИСР). Повинна бути чітко обумовлена можливість бенефіціара ви­користовувати акредитив з терміновою траттою ("використовується проти таких документів", наприклад, "вексель з виплатою через 60 днів після пред'явлення в Сіті-банк, Нью-Йорк"). У такому разі він одержує від банку-кореспондента замість негайної оплати акцепт свого векселя.

Виконання акредитива (фаза 3). Виконанням акредитива вва­жається надання експортером документів в банк разом із суп­ровідним листом. Перед тим як експортер подасть документи в банк, він повинен обов'язково переконатися, що вони за всіма пунктами відповідають акредитиву. Передусім мають бути наявними всі не­обхідні документи. Вони не повинні ні порушувати умов акредитива (правильність), ні суперечити один одному (відсутність суперечнос­тей, ст. 15 иСР), оскільки банк, ухвалюючи рішення про прийняття або неприйняття документів, дотримуватиметься принципу суворої відповідності документів і термінів. За цим принципом банк пови­нен ретельно перевіряти відповідність тексту поданих документів текстові умов акредитива і може здійснювати оплату лише за відповідності документів умовам акредитива, про що складається відповідний лист.

Навіть якщо основна угода була виконана відповідно до догово­ру, банк може прийняти лише ті документи, які повністю відповіда­ють акредитиву. Рішення при цьому прийматиметься лише на основі документів (ИСР), що відповідає принципу незалежності акредити­ва від основної угоди (ст. 3 і 4 ИСР). Принцип суворої відповідності документів і термінів вимагає, щоб вказану в акредитиві дату закінчення терміну для подання документів і крайній термін відван­таження було ретельно дотримано. За документами, пред'явленими пізніше, банк має право не здійснювати платежі.

Якщо в акредитиві не вказано кінцеву дату для подання доку­ментів, то вона настає одночасно з датою закінчення терміну акреди­тива. Максимальний термін між датою видачі відвантажувальних документів (дата відправлення товару) та їх поданням у банк стано­вить 21 день, якщо положення в акредитиві не передбачають три­валішого проміжку часу. Якщо закінчення терміну акредитива при­падає на неділю або святкові дні, то термін подання документів про­довжується до наступного робочого дня. Але банки відхиляють транспортні документи, в яких вказано пізнішу дату їх видачі, ніж дата терміну закінчення акредитива. Граничної дати відвантаження, зафіксованої в акредитиві, таке продовження не стосується, і термін у 21 день за акредитивами, що не містять граничної дати відванта­ження, не подовжується (ст. 48Ь ИСР).

Існують особливості й у дотриманні термінів акредитивів, форму­лювання яких має точно визначений зміст. Так, наприклад, поняття

"відправка у середині січня" охоплює період з 11 по 20 січня включно, а тому відвантаження 21 січня вважатиметься простроченим (ст. 53 UCP).

Якщо виконуючим банком є банк-емітент (український), наприк­лад у Києві, і термін дії акредитива минає, акредитив оплачується відповідно тільки після одержання та перевірки документів співро­бітником відділу імпортних акредитивів банку. Виконуючий банк повинен мати достатньо часу (до семи банківських днів) для пе­ревірки одержаних документів та вирішення питання щодо прийнят­тя документів, про що має бути повідомлено експортерові.

Зміна умов, анулювання і закриття акредитивів. Зміна умов безвідкличних акредитивів здійснюється на підставі листів наказо-давців акредитивів із точним зазначенням внесених змін, за умови і підтвердження згоди бенефіціара на внесення цих змін. Такі листи повинні бути підписані двома уповноваженими особами організації-наказодавця акредитива, що мають право на підписання грошово-розрахункових документів, і скріплені печаткою цієї організації. Всі зміни здійснюються співробітниками банку-емітента у формі теле­комунікаційних повідомлень, що спрямовуються на адресу інозем­ного банку на бланку телеграми або за системою SWIFT. При цьому всі зазначені наказодавцем акредитива реквізити передаються цим телекомунікаційним повідомленням, а на досьє акредитива робляться відповідні позначки [177].

При закритті акредитива невикористаний залишок повер­тається на рахунок організації-наказодавця акредитива, з якого він був відкритий, шляхом дебетування відповідного акредитив­ного рахунка. Якщо валюта акредитива не збігається з валютою рахунка наказодавця акредитива, то невикористаний залишок по­вертається з віднесенням курсових різниць, що виникають внас­лідок конвертації валют, за рахунок гривневого розрахункового рахунка наказодавця акредитива. Курсові різниці, що виникають внаслідок зміни курсів іноземних валют у процесі дії акредитива, також відносять за рахунок гривневого розрахункового рахунка наказодавця акредитива.

Відповідальність банку, що виконує та закриває акредитив.У разі необгрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконую­чим банком умов акредитива цей банк несе відповідальність перед банком-емітентом. У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного ак­редитива відповідальність перед платником може бути за рішен­ням суду покладена на виконуючий банк (ст. 1097 ЦКУ). Закриття акредитива, згідно зі ст. 1098 ЦКУ, відбувається у разі: 1) спливу терміну його дії; 2) відмови одержувача грошових коштів від вико­ристання акредитива до закінчення терміну його дії, якщо це пе­редбачено умовами акредитива; 3) повного або часткового відкли­кання акредитива платником, якщо це передбачено умовами акре­дитива. Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредити­ва негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покри­того акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.

Якщо за акредитивом передбачено остаточний розрахунок, його закриття можливе тільки після усіх виплат за остаточним розрахун­ком. Коли співробітник відділу імпортних акредитивів анулює акре­дитив після закінчення терміну його дії, сповіщати іноземний банк про це не потрібно, оскільки відповідно до його даних акредитив бу­де анульовано іноземним банком у такий самий спосіб після закінчення терміну його дії.