В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади
В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади - раздел Право, Конституційне право України як навчальна дисципліна Розкриття Сутності Державної Влади — Лише Перший Крок Для Розгляду Двох Інших...
Розкриття сутності державної влади — лише перший крок для розгляду двох інших важливих питань, які полягають у з'ясуванні законодавчого засобу закріплення в Конституції України джерела цієї влади, а також самої її реалізації.
Згадані питання тісно пов'язані одне з одним, незважаючи на-Те, що теоретичні витоки, на підставі яких вони у сучасний період вирішуються у конституційному законодавстві України, різні.
Марк Тулий Цицерон. Ве У£іЬІІ5 (Про закон), III, 3, 8. Там само. — С\ 154.
Див.: Ш. Монтескье. Избранньїе произведения. — М.: Госполитиз-дат, 1955. — С. 291.
-252-
-253-
Йдеться про теорію "розподілу влад", створення якої пов'язано з іменами Дж. Локка та Ш. Монтеск'є, і теорію "народного суверенітету" Ж.-Ж. Руссо. Обидві теорії з'явилися на світ майже одночасно, а в подальшому були законодавче закріплені у конституціях двома протилежними за своєю суттю системами: капіталістичною та соціалістичною.
Питанню висвітлення теорії "розподілу влад" та теорії "народного суверенітету" присвячено багато наукових досліджень, у яких грунтовно визначено їх основні риси1. Проте детальне дослідження цих питань не є самоціллю. Тому лише деякі положення цих теорій будуть використані з метою з'ясування питання — як вони дістали своє правове закріплення у Конституції України?
Оскільки Конституція України у ст. 5 торкається проблеми про джерело влади в країні, а про розподіл влади йдеться у ст. 6, на наш погляд, доцільно спочатку проаналізувати погляди Ж.-Ж. Руссо з питань "народного суверенітету", а потім торкнутися питання про зміст теорії "розподілу влад".
Ж.-Ж. Руссо обстоював концепцію єдиної верховної влади, суверенітету народу, вважаючи різні форми (законодавство, виконавчу владу, суд) лише проявами цього суверенітету. Сам народний суверенітет він розумів як систему правління, що грунтується на повновладді народу.
Розвиваючи ідею народного суверенітету, Ж.-Ж. Руссо вважав, що останній — поняття колективне. Він реалізується згідно з загальною волею більшості. Вона не може бути репрезентована окремою особою чи передана їй.
Будь-які правителі є тільки уповноваженими народу, що заперечує тотожність суверенної влади народу з владою глави держави, бо окремі представники народу, посадові особи, можуть бути ним лише уповноважені.
Із сутності суверенітету — бути здійсненням спільної волі випливають його властивості — неподільність, невідчуже-ність, необмеженість.
1 Див. зокрема: Шаповал В. М. Розподіл влад і конституціоналізм: досвід України. — К.: Вид-во Нац. ін-ту стратегічних досліджень, 1994; Корж А. А., Негодченко А. В. Теория разделения властей в истории разви-тия конституционализма. — Днепропетровск, 1995; Чиркин В. Е. Злемен-тм сравнительного государствоведения. — М., 1994; Девід П. Каррі. Конституція Сполучених Штатів Америки. — К.: Веселка, 1993.
Зокрема, принцип невідчуженості суверенітету спонукає Ж.-Ж. Руссо до розробки ідеї прямого народоправства. Прийняття закону всупереч цьому принципу робить його неправомірним, що дає право народу відмовитися від законодавчого рішення, яке не відповідає його волі, і прийняти нове.
Держава мусить виконувати загальну волю, тому ідеалом такої держави є республіка. Оскільки, на думку Ж-Ж Руссо, народ є сувереном, немає потреби ділити владу на законодавчу та виконавчу. Він писав з цього приводу: "Наші політики, не будучи спроможними розділити суверенітет у принципі, поділяють суверенітет в його проявах. Вони поділяють його на силу і на волю, на владу законодавчу і виконавчу, на право обкладати податками, відправляти правосуддя, вести війну; на управління внутрішніми справами та на повноваження вести зовнішні зносини; вони то змішують усі ці частини, то відділяють їх одну від одної; вони роблять із суверенітету якусь фантастичну істоту, що складається з частин, узятих з різних місць"1.
Ми невипадково вище акцентували увагу саме на тому, про яку владу йдеться, оскільки загальне поняття "влада" не дає відповіді на конкретне — політична, державна і т. ін. влада. Тому, на наш погляд, неприпустимо взагалі застосовувати родове поняття "влада".
Основні розбіжності між поглядами Ж-Ж Руссо і Ш.-Л. Монтеск'є полягають у тому, що перший під владою розумів владу державну, а другий — політичну.
Щодо концепції неподільності народного суверенітету, то Ш.-Л. Монтеск'є підходив до цієї проблеми з позицій організаційно-правової точки зору та єдності влади, яка трактувалася спочатку з позицій соціологічних2.
Ж.-Ж. Руссо вважав, що формою її здійснення мають стати народні збори. Для великих держав він припускав і існування представницьких органів. Доленосні проблеми розвитку Суспільства можуть вирішуватися на плебісцитах. Детально питання про систему органів держави, про розподіл їхньої компетенції Ж.-Ж. Руссо не аналізував.
1 Див.: Руссо Ж.-Ж. Трактати. — М., 1969. — С. 169. Див.: Корж А. А., Негодченко А. В. Зазнач, праця. — С. ЗО.
-254-
-255-
Згодом, у першій писаній Конституції США 1787 р. знайшли відображення обидва підходи. Словами "ми, народ Сполучених Штатів..." автори Основного Закону проголошували його владу, його суверенітет, а встановлюючи систему органів держави з поділом їх повноважень, закріплювали організаційно-правовий поділ влади.
З того часу обидва підходи — організаційно-правовий (про гілки влади) і соціологічний (про владу народу) дістали відображення у більшості конституцій світу1.
Згадану модель інкорпорувала в своїй Конституції і Україна.
Погляди Ж.-Ж. Руссо були підтримані марксистами, а також сприйняті всіма авторитарними режимами.
Проте, твердження про повновладдя народу в СРСР — велике лукавство Комуністичної партії. Насправді всім народам колишньої імперії влада ніколи не належала та й не могла належати.
Про це свідчить аналіз положень колишнього конституційного законодавства України.
На нашу думку, лише Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР), яку було прийнято 29 квітня 1918 р. Центральною Радою, юридичне правильно вирішила питання про народ, як
джерело влади.
У статтях 2 і 3 Конституції йдеться не про державну владу, як належність саме держави, а про суверенне право народу. Юридичне правильно побудовано і механізм реалізації
цього права.
"Суверенне право в Українській Народній Республіці належить народові України, тобто громадянам УНР всім разом". Але громадяни самі його не здійснюють безпосередньо. Згідно зі ст. З "це своє суверенне право народ здійснює через Всенародні Збори України"2.
З часів радянської влади питання про владу народу взагалі вилучалося з тексту конституцій. Незважаючи на те, що радянська пропаганда широко використовувала лозунг про
1 Див.: Сравнительное конституиионное право. — М.: "Манускрипт". —
С. 428.
2 Див.: Дорошенко Д. М. Доба Центральної Ради. Історія України 1917—1923 рр. — Ужгород, 1932. — Т. 2. — С. 56.
-256-
всевладдя народу, про народовладдя, народоправство і т. ін., Основні Закони того часу визначали зовсім інших носіїв влади.
Так, у Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки, яка була прийнята III з'їздом Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів УССР у березні 1919 р. у ст. 2 зазначалося: "Влада трудящих мас (не народу) на території Української Соціалістичної Радянської Республіки здійснюється Радами робітничих, селянських, червоноармійських депутатів та іншими органами влади по вибору Рад"1.
Отже, формально влада належала не народу, а лише обраним від дуже тонкого прошарку населення — робітникам, біднішим селянам, солдатам армії, яких на той час було менше порівняно з основною масою народу. Фактично ж влада належала не народу, а органам держави — Радам.
Таке становище зберігалось до 1937 р. Зокрема, у ст. З Конституції УСРР (Основний Закон) 1929 р. читаємо: "Вся влада в межах Української Соціалістичної Радянської Республіки належить Радам робітничих, селянських і червоно-армійських депутатів"2.
Тут навіть "трудящі маси" не згадуються взагалі.
У Конституції УРСР (Основний Закон), яку було прийнято ЗО січня 1937 р., у ст. З записано: "Вся влада в Українській Радянській Соціалістичній Республіці належить трудящим міст і сіл в особі Рад депутатів трудящих"3.
Знову ж, хоч і згадуються трудящі маси, а не весь народ, влада належить не їм, а органам держави. Крім того, таке формулювання було дуже зручним для того, щоб виправдати масові репресії того часу, які нібито здійснювалися від імені трудящих.
Нарешті, Конституція УРСР (Основний Закон), яку було прийнято 20 квітня 1978 р., у ст. 2 зазначає: "Вся влада в Україні належить народові.
Народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичну основу України.
1 Див.: История Советской Конституции (в документах) 1917—1956 гг. — М.: Юрид. лит. — 1957. — С. 193.
Рекомендовано Вченою радою Академії адвокатури України... Затверджено Міністерством науки і освіти України лист від червня р за... Конституційне право України як навчальна дисципліна...
Рецензенти
В. Ф. Погорілко,доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, завідувач відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім.. В
Конституційно-правова відповідальність
В оціночному контексті положень Конституції України 1996 р., на жаль, недостатня увага приділяється питанням конституційної відповідальності. Достатньо звернути увагу на те, що останніми роками сер
Конституційно-правові відносини
Норми конституційного права діють у тому разі, коли вони реалізуються. Під реалізацією норм конституційного права розуміється здійснення учасниками конституційно-право-
2
Система конституційного права України як галузі права
З одного боку, система конституційного права як галузі національного права являє собою єдність і послідовність розподілу конституційно-правових норм на певні групи залежно від їх змісту, значення
Конституційне право України як наука
Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище.
У свою чергу складовою суспільних наук є юри
Історія становлення і розвитку Конституції
До останнього часу вважалося, що термін "конституція" походить від латинського сопзШІШо — установа, установлення, устрій. Між тим, походження самого терміна "сопзіі-іиііо"
Поняття конституції
В науці конституційного права при визначенні поняття конституції слід враховувати два підходи: західної (європейської) концепції та марксистсько-ленінської.
Перша характерна тим, щ
Основні способи розробки і прийняття Конституції
Конституція, як основний закон держави, відрізняється від інших нормативних актів особливістю її розробки і прийняття. Особливості ці полягають, по-перше, у тому, що в розробці конституції бере уч
Види конституції, їх структура та особливості
Види певних явищ є складовими відповідної класифікації. Повною мірою вони властиві і конституції.
Підставою видової диференціації є певні критерії.
Зокрема, залежно від періоду ді
Конституційна реформа в Україні
Прагнення України на початку 90-х рр. минулого століття стати незалежною суверенною державою об'єктивно спричинилося до початку процесу розробки і прийняття нової Конституції України.
Основні принципи конституційноголаду України
Оскільки конституційний лад України включає цілісну систему основних політико-правових, економічних та суспільних відносин, які виникають у суспільстві, в його закріпленні беруть участь усі галуз
Конституційно-правовий статус громадянина України
Основна частина населення України — це особлива категорія фізичних осіб — громадян. Правовий статут їх істотно відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні.
Громадянс
Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебувають іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г
Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебувають іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г
Прав і свобод людини в Україні
Проблема співвідношення міжнародно-правового та внутрішньодержавного регулювання виникає при зіткненні двох галузей права — конституційного й міжнародного. У процесі розв'язання цієї проблеми досл
Народне волевиявлення та форми його здійснення
В юридичній науці, на жаль, поняття народного волевиявлення не визначено. Це пояснюється тим, що воно за-своєю сутністю підміняється такими визначеннями, як "народовладдя", "народ
Вибори в Україні
Вибори — один з найдавньїших інститутів конституційного права, який широко використовувся у Стародавній Греції, Римі, а згодом у XVI—XIX ст.
У широкому розумінні — це техні
Референдум в Україні
Референдум (від лат. геїегепгіит — те, що має бути повідомлено) у конституційному праві — це звернення до виборців з метою прийняття остаточного рішення щодо Конституції, законів або з питань вн
Державної влади в Україні
Конституція України 1996 р. Диференційовано підходить до проблеми законодавчого закріплення, а потім і організації та функціонування державної влади в країні.
Загальні питання закріплення
Поняття, система та види органів державної влади
На підставі Конституції саме держава визначає систему державних органів. Тому орган держави — це певна державна інституція, яка засновується і утворюється державою у встановленому порядку і діє за
Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
Відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 75) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.
В Україні, як і у більшості сучасних демократичних держав
Передбачених Конституцією України
(представницька функція парламенту)
За час, що минув з моменту прийняття Акта про незалежність України, парламентаризм пройшов досить складний шлях свого становлення як
Установча функція Верховної Ради України
Установча функція парламенту безпосередньо реалізується шляхом утворення власних органів Верховної Ради України, а також державних органів, передбачених Конституцією України. •
Щодо пер
Комітети Верховної Ради України четвертого скликання
З питань правової політики З питань науки і освіти
-316-
3 питань державного будівництва та місцевого самоврядування
З питань молодіжної політики, фізичної культури і сп
Повноваження Верховної Ради України
Повноваження Верховної Ради України, тобто її права та обов'язки, згідно зі ст. 85 Конституції України можуть бути класифіковані відповідно до таких сфер.
До сфери державного будівництв
Законодавча функція Верховної Ради України
Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб'єктами законодавчої ініціативи.
Відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді
Контрольна функція Верховної Ради України
Не меншого значення для подальшого розвитку парламентаризму в Україні має вдосконалення контрольної функції Верховної Ради України. На жаль, Конституція України визначає лише основні форми здійсн
Народний депутат України
Конституційно-правовий статус народного депутата України визначений Конституцією та Законом України "Про статус народного депутата" від 22 березня 2001 р., і являє собою сукупність його
Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України виник і дістав своє нормативно-правове закріплення, після проголошення незалежності України.
Законом "Про Президента Української РСР
Порядок виборів Президента України і вступу його на посаду
Вибори Президента України здійснюються громадянами України на підставі ст. 103 Конституції на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Президент з
Та усунення його з поста в порядку імпічменту
Слід розрізняти припинення повноважень Президента України у разі об'єктивних причини і усунення його з поста як вищу форму персональної відповідальності Президента (імпічмент).
Згідно зі с
Поняття виконавчої влади і система її органів
Однією з найбільш гострих для України проблем політи-ко-організаційного характеру є проблема виконавчої влади.
Широко відомий у світі термін "виконавча влада" протягом більш як
Його склад, основні функції та повноваження
Виконавчу владу в Україні здійснює згідно зі ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України. Він є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку становлять Кабінет Міністрів України, Рада м
Місцеві державні адміністрації
Виконавчу владу в областях і районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві і Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Основи судової влади і судової системи та Ті принципи
Відповідно до статей 8 і 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються судом.
Роль і місце суду в системі органів державної влади визначається осн
Організація здійснення правосуддя в Україні
Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здійснювати правосуддя в Україні.
Правосуддя — вид державної діяльності,
Конституційний Суд України
Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:
— незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йде
Поняття територіального устрою України
Територіальний устрій держави звичайно розглядається у широкому і вузькому розумінні.
У широкому розумінні слова — це форма державного устрою, яка охоплює коло питань,
Форма державного устрою. Ознаки України як унітарної держави
Залежно від форми державного устрою розрізняють унітарні і федеративні держави.
Унітарна держава (від франц. ипііаіге, від лат. ипііаз — єдність) — форма державного устрою, за яког
Поняття місцевого самоврядування та його особливості
У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють:
— через відповідні місцеві органи виконавчої влади (державні адміністра
Повноваження місцевого самоврядування в Україні
Повноваження місцевого самоврядування — це визначені і закріплені в Конституції, законах України та інших нормативно-правових актах права та обов'язки суб'єктів системи місцевого самоврядування,
Новости и инфо для студентов