рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Установча функція Верховної Ради України

Установча функція Верховної Ради України - раздел Право, Конституційне право України як навчальна дисципліна Установча Функція Парламенту Безпосередньо Реалізу­ється Шляхом Утворення Вла...

Установча функція парламенту безпосередньо реалізу­ється шляхом утворення власних органів Верховної Ради Ук­раїни, а також державних органів, передбачених Конститу­цією України. •

Щодо першої групи органів.

Перш за все на першій після виборів сесії формуються

органи парламенту.

Незважаючи на те, що процедура пленарного засідання Верховної Ради України першої після чергових виборів на­родних депутатів сесії парламенту визначена у Регламенті Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. (ст. 2.2.3— 2.2.5), кожне засідання має свої особливості. Це стосується і процедури проведення першого після виборів 31 березня 2002 р. пленарного засідання першої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

-306-

Перш за все одразу після оголошення результатів вибо­рів по новому формувався склад Підготовчої депутатської групи на основі Положення про Підготовчу депутатську групу. Оскільки вибори народних депутатів України прово­дилися за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою, формування групи здійснювалося окремо від кількості депу­татів, обраних по одномандатних округах, і окремо — від по­літичних партій.

Так, 23 члени Підготовчої депутатської групи представ­ляли 29 депутатів, обраних по одномандатних округах в Ав­тономній Республіці Крим, у всіх 24 областях, містах Києві і Севастополі (по 1 депутату). Делегації Донецької і Дніпро­петровської областей відповідно до Положення уповноважи­ли до складу Підготовчої депутатської групи по 2 народні депутати. Всього було делеговано до складу групи 29 депу­татів.

Інтереси політичних партій і виборчих блоків політичних партій, які подолали 4%-вий бар'єр на виборах по багатоман­датному загальнодержавному виборчому округу, представля­ли: 7 депутатів від блоку "Наша Україна", 5 — від Комуніс­тичної партії України, по 3 — від Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії України та від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Всього від політичних партій і блоків до Підготовчої групи було обрано 22 депутати.

Отже, в цілому до складу Підготовчої депутатської групи увійшов 51 народний депутат України, вона розпочала свою роботу 22 квітня 2002 р.

Під час засідань Підготовчої депутатської групи під голо­вуванням Голови Верховної Ради України попереднього скликання було сформовано керівництво групи та визначено її структуру. У складі керівництва групи — голова, два за­ступники та секретар.

Для підготовки конкретних пропозицій і попередньої роз­робки питань для їх розгляду на засіданнях групи були ство­рені три підгрупи.

Перша підгрупа — з питань відкриття сесії, Регламенту, формування робочих органів, президії, лічильної комісії, ор­ганізації роботи, порядку денному, висвітлення роботи пер­шої сесії Верховної Ради України.

-307-

Друга підгрупа — з питань обрання керівництва парла­менту, формування депутатських фракцій і комітетів Верхов­ної Ради.

Третя підгрупа — з питань забезпечення умов діяль­ності Верховної Ради України та ЇЇ органів і здійснення депу­татських повноважень, статусу та соціально-побутового за­безпечення діяльності народних депутатів.

29 квітня 2002 р. групою були схвалені всі питання щодо початку та організації першої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

Лідери партій та виборчих блоків звернулися до Підго­товчої депутатської групи з пропозиціями щодо внесення змін до проектів документів: про формування президії сесії, про порядок відкриття і ведення першої сесії, про формуван­ня і реєстрацію депутатських фракцій і груп, про порядок денний сесії на період обрання складу комітетів, про перелік і функціональну спрямованість комітетів, про спосіб голосу­вання по кандидатурах на посаду Голови, першого заступни^ ка і заступника Голови Верховної Ради України.

13 травня 2002 р. група розглянула всі пропозиції і реко­мендації і за ними прийняла відповідні рішення.

14 травня 2002 р. перша сесія Верховної Ради України четвертого скликання розпочала свою роботу.

Перше пленарне засідання відкрив Голова Верховної Ра­ди України попереднього скликання.

Відповідно до ст. 79 Конституції України найстарший за віком народний депутат України зачитав присягу народного депутата України: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'я­зуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалеж­ність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Україн­ського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвіт­чизників".

Після цього була оголошена перерва для підписання де­путатської присяги.

Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутат­ського мандата.

Повноваження народних депутатів України, а звідси і Верховної Ради, починаються з моменту складення присяги.

-308-

Народні депутати України здійснюють свої повноважен­ня на постійній основі.

Вони не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з інши­ми видами діяльності встановлюються Конституцією та За­коном України "Про статус народного депутата України".

Повноваження народних депутатів України припиняють­ся також одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняють­ся достроково у разі:

— складення повноважень за його особистою заявою;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

— визнання його судом недієздатним або безвісно від­сутнім;

— припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

— смерті.

Проте є ще одна підстава щодо дострокового припинення повноважень народного депутата. Згідно з рішенням Консти­туційного Суду України у разі виходу народного депутата України, обраного за виборчим списком політичної партії, блоку політичних партій, зі складу фракції даної партії, бло­ку партій, його повноваження припиняються достроково на основі закону1.

Рішення про дострокове припинення повноважень народ­ного депутата України приймається більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, повноваження народного депутата Украї­ни припиняються достроково на основі закону за рішенням суду (ст. 81 Конституції).

1 Див.: Висновок Конституційного Суду України від 4 липня 2001 р. № 2-в (2001) у справі за зверненням Верховної Ради України "Про внесен­ня змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції Украї­ни" (справа про внесення змін до статті 81 Конституції України). Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997—2001. — Книга 2. — 2001. — С. 458—461.

-309-

Після складання присяги Голова Верховної Ради України попереднього скликання повідомляє, що Центральна вибор­ча комісія України визнала повноваження 447 народних де­путатів України. Прийняли присягу і зареєструвалися для участі в першому пленарному засіданні 443 депутати.

Таким чином, відповідно до ст. 82 Конституції України Верховна Рада України четвертого скликання розпочала ро­боту.

Найстарший за віком депутат відкриває першу сесію но­вого парламенту.

Після цього Голова Верховної Ради України попередньо­го скликання запрошує для подальшого ведення парламент­ського засідання голову Підготовчої депутатської групи.

Депутати вирішили голосувати одразу після обговорення

пропозицій групи.

Також було обрано лічильну комісію у складі 21 депута­та за пропорцією 1 від 20.

Була підтримана пропозиція більшості лідерів партій і блоків, щоб до обрання керівництва парламенту до тимчасо­вої президії входили керівники Підготовчої депутатської гру­пи від Комуністичної партії України, блоку "Наша Україна", блоку "За Єдину Україну" та Соціалістичної партії України, які б у порядку черговості вели ранкові та вечірні засідання парламенту. Депутати також обговорили і прийняли поря­док денний першої сесії до обрання керівництва парла­менту.

Депутати також утворили фракції: "Єдина Україна" (175 депутатів), "Наша Україна" (199), Комуністична партія України (63), СДПУ(о) (31), Блок Юлії Тимошенко (23), Со­ціалістична партія України (22).

Проте, процес формування фракцій, а згодом і груп продов­жувався, що дещо змінило політичний спектр парламенту.

Відбулося це перш за все на основі бувшої фракції "Єдина Україна", яка стала міжфракційним об'єднанням, на базі якого було створено п'ять партійних фракцій та депу­татська група.

В результаті, крім раніше сформованих фракцій, були ут­ворені такі партійні фракції: " Аграрії України", "Народні де­мократи", "Регіони України", "Народно-демократична пар­тія", "Трудова Україна і Промислово-трудова Україна" (партія промисловців і підприємців), які поряд з "Нашою

-310-

Україною", СДПУ(о), КПУ та Блоком Юлії Тимошенко скла­дають 9 фракцій.

Водночас були сформовані і 3 депутатські групи: "Демократичні ініціативи", "Народовладдя", "Європейський вибір".

Таким чином, до складу депутатських фракцій Верховної Ради України четвертого скликання входять:

1. "Наша Україна"

2. Комуністична партія України

3. Соціал-демократична партія України (об'єднана)

4. Блок Юлії Тимошенко

5. "Аграрії України"

6. "Народні демократи"

7. "Регіони України"

8. Народно-демократична партія

9. "Трудова Україна" і "Партія промисловців і підприємців" Депутатські групи складають:

1. "Демократичні ініціативи"

2. "Народовладдя"

3. "Європейський вибір".

До складу фракцій входять від 18 до 38 депутатів (на­приклад, "Трудова Україна" і "Партія промисловців і підприєм­ців"), а до депутатських груп — від 15 до 16 законодавців.

Депутатські фракції утворюються виключно політични­ми партіями та блоками політичних партій, які подолали 4%-вий бар'єр на виборах, за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 14 народних депутатів.

Формуються вони народними депутатами, обраними по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списками тих політичних партій чи блоків, які за результа­тами парламентських виборів подолали згаданий відсотко­вий бар'єр, а також депутатами, обраними по одномандат­них виборчих округах, які є членами цих партій. До складу фракції можуть входити також депутати, які є членами пар­тій, які не подолали 4%-вий бар'єр, та позапартійні депута­ти, які підтримують програму відповідної партії чи блоку партій.

При цьому, політична партія чи блок партій можуть бути представлені в парламенті лише однією фракцією. Проте, як­що кількість позапартійних депутатів у складі фракції стано­вить більшість її складу, то вона втрачає статус депутатської

-311-

фракції і перереєструється апаратом Верховної Ради на де­путатську групу.

Частина 2.1 глави 4.2 Регламенту Верховної Ради України передбачає, що депутатські групи формуються на позапартійній основі з числа народних депутатів у кількості не менш як 25 народних депутатів, які не входять до складу депутатських фракцій.

Проте, це положення Регламенту не виконується. Так, до складу депутатської групи "Демократичні ініциативи" увійшли 16 народних депутатів, до групи "Народовладдя" — 17 осіб, а до групи Європейський вибір — 15 законодавців.

Депутат не може входити до складу більш як однієї заре­єстрованої фракції, групи. Голова Верховної Ради і його за­ступники не входять до складу жодної депутатської фракції,

групи.

Порядок роботи фракцій і груп визначається Положен­ням про депутатські фракції (групи), затвердженим Верхов­ною Радою України.

Групи і фракції формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питання про об­рання Голови Верховної Ради і створення органів парламен­ту. Депутатські групи і фракції реєструються в Апараті Вер­ховної Ради.

Після реєстрації головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про сформування відповідних груп і, фракцій. :

У разі коли склад депутатської групи (фракції) стає мен­ший за встановлену норму, вона по закінченні 15 днів оголо­шується Головою Верховної Ради розпущеною.

До повноважень фракцій і груп належать: попереднє об­говорення кандидатур на посади Голови Верховної Ради, йо­го заступників, голів комітетів, їх персональний склад; право на пропорційне представництво в органах парламенту; право на виступ представника групи (фракції) з усіх питань поряд­ку денного тощо.

Основною формою роботи фракцій і груп є засідання.

Верховна Рада України розглянула питання про кіль­кість парламентських комітетів і вирішила сформувати 23 комітети, а також Спеціальну контрольну комісію Верхов­ної Ради з питань приватизації.

-312-

Голова Підготовчої депутатської групи виступив з допо­віддю, яку було прийнято до відома.

Була також прийнята за пропозицією групи постанова Верховної Ради України про організацію роботи першої сесії парламенту четвертого скликання. Вона передбачала, що Верховна Рада працюватиме в режимі пленарних засі~ дань до обрання керівництва парламенту і вирішення першочергових питань. Пленарні засідання відбуватимуть­ся з вівторка по п'ятницю включно, ранкові — з 10 до 14 го­дини, вечірні — з 16 до 18, крім п'ятниці, коли проводити­муться лише ранкові засідання.

Тиждень, з 27 по 31 травня, пропонувався відвести для роботи у комітетах і фракціях, за умови, що до того часу бу­дуть обрані керівництво Верховної Ради і комітети. З 24 по 28 червня депутати працювали у виборчих округах. 11 черв­ня і 9 липня у Верховній Раді відбулися Дні Уряду, а 4 черв­ня були проведені парламентські слухання з питань бюджет­ної політики на 2003 р. Закінчилася перша сесія парламенту 12 липня, а наступна згідно зі ст. 83 Конституції України має початися 3 вересня 2002 р.1.

З доповіддю "Про стан законодавчої бази в Україні" ви­ступив голова Верховної Ради України третього скликання.

Після цього представники фракцій почали висувати кан­дидатів на посади Голови, першого заступника і заступника Верховної Ради України і голосувати таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів "у пакеті", тобто одразу за всі три посади.

Відповідно до Регламенту Верховна Рада України до об­рання керівництва парламенту має право приймати лише по­станови. При цьому постанови підписує весь склад Президії сесії. Прикладом такого акта є постанова Верховної Ради Ук­раїни "Про порядок висвітлення роботи першої сесії Верхов­ної Ради України четвертого скликання".

Після обрання Голови Верховної Ради України, його пер­шого заступника та заступника парламент має право прий­мати всі акти, передбачені ст. 91 Конституції України, в то­му числі і закони.

1 Див.: Голос України. — 2002. — 15, 17 травня.

-313-

До обрання керівництва Верховної Ради України Підго­товча депутатська група та Президія парламенту пропону­ють народним депутатам подати заяви до Секретаріату Вер­ховної Ради, щодо їх бажання увійти до складу відповідного

комітету.

Повноваження Президії Верховної Ради України припи­няються після офіційного оголошення Тимчасовою лічиль­ною комісією результатів виборів керівництва парламенту.

Згідно зі ст. 88 Конституції України та Регламентом об­раними на посаду Голови Верховної Ради, першого заступни­ка і заступника вважаються народні депутати від певних фракцій, за яких "у пакеті" проголосувало таємним голосу­ванням не менше як 226 народних депутатів від конститу­ційного складу Верховної Ради України (450 народних де­путатів).

Верховна Рада у цьому зв'язку одразу приймає постано­ви про обрання Голови Верховної Ради України, його першо­го заступника і заступника.

Після обрання керівників парламенту оголошуються зая­ви про вихід їх з відповідних партій. Замість них представля­ють певну партію три представники від партій, від яких обрано голову Верховної Ради, першого заступника і заступ­ника Голови Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 88 Конституції України Верховна Рада України не лише обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, першого заступника і заступника Голови Вер­ховної Ради України, а й має право відкликати їх. Голова Верховної Ради України:

— веде засідання Верховної Ради України;

— організовує підготовку питань до розгляду на засідан­нях Верховної Ради України;

— підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

— представляє Верховну Раду України у зносинах з ін­шими органами державної влади України та органами влади

інших держав;

— організовує роботу апарату Верховної Ради України. Попередній парламент Верховної Ради України, на жаль,

не визначив підстав відкликання Голови Верховної Ради Ук­раїни. За новим проектом Регламенту, він може бути в будь-який час відкликаний: на його прохання; у зв'язку з його не­задовільною роботою; у разі дострокового припинення його

-314-

депутатських повноважень; у разі надання згоди на притяг­нення його до відповідальності.

Пропозиції про відкликання вносяться: Головою за його письмовою заявою; за підписами депутатів не менш як однієї третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені Конституцією України у порядку, встановлено­му законом про Регламент Верховної Ради України.

Звичайно під терміном "регламент" (від франц. — ге§1а-тепі, від лат. ге^иіа — правило) розуміється — 1) порядок ведення засідань, зборів, сесій та з'їздів представницьких ор­ганів; 2) звід правил, які регулюють внутрішню організацію і діяльність парламенту (однопалатного або двопалатного), а також правове становище депутата1.

Регламенти приймаються парламентами відповідно до принципів та інших положень, які містяться у Конституції, конституційних і органічних законах.

У парламентах звичайно утворюються спеціальні коміте­ти, які контролюють додержання регламенту.

Звичайно, регламент не є законом, але за своєю юридич­ною силою може бути віднесений до нормативно-правових актів.

В Україні Регламент Верховної Ради, який був прийня­тий 27 липня 1994 р., має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій і засідань Верховної Ради, формування органів державної влади, визначає зако­нодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності парламенту, її органів, депутатських фракцій і груп, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради та її посадових осіб, які випливають з їх пов­новажень, встановлених Конституцією України.

За 8 років існування Регламенту Верховної Ради України до нього було внесено багато змін і доповнень. Тому поста­новою Верховної Ради України від 8 лютого 2000 р. було встановлено, що до прийняття нового закону про регламент рішення парламенту з процедурних та організаційних питань приймаються більшістю від його конституційного складу,

1 Див.: Знциклопедический юридический словарь. — С. 266.

-315-

крім випадків, передбачених Конституцією та законами Ук­раїни. За пропозицією народних депутатів рішення з питань, що включені до порядку денного, можуть прийматися без до­повіді по них, запитань та обговорення. Регламент Верховної Ради України діє в частині, що не суперечить Конституції України, законам і цій постанові.

12 вересня 2000 р. розроблено новий проект Закону Ук­раїни "Про Регламент Верховної Ради України".

Як і у всіх парламентах світу, після обрання керівництва парламенту наступною стадією першої (організаційної) сесії Верховної Ради України є заслуховування народними депу­татами відповідно до ч. 2 ст. 106 Конституції України та п. 5 ст. 2.2.6 Регламенту Верховної Ради послання (доповіді) Президента України "Про внутрішнє і зовнішнє становище

України".

Після цього Верховна Рада України починає формувати свої комітети. Створення їх відбувається після формування і

реєстрації фракцій.

Про перелік комітетів Верховна Рада приймає постанову. Кількісний склад кожного комітету визначається парламен­том.

Верховна Рада обирає комітети у складі їх голів, перших заступників, заступників і членів. Кандидатури для обрання голів комітетів та їх перших заступників .висуваються на за­сіданнях відповідних фракцій згідно з квотами пропорційного представництва фракцій та з урахуванням згоди кандидатів.

Обрання голів комітетів Верховної Ради та їх перших за­ступників здійснюється за списком у цілому, без обговорен­ня шляхом поіменного голосування. За результатами голосу­вання приймається відповідна постанова.

Члени комітетів Верховної Ради обираються за списком усіх комітетів без обговорення шляхом поіменного голосу­вання.

Таким чином, у парламенті сформовано 24 комітети, Спеціальна комісія з питань приватизації, а також призначе­ний керівник Апарату Верховної Ради України.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конституційне право України як навчальна дисципліна

Рекомендовано Вченою радою Академії адвокатури України... Затверджено Міністерством науки і освіти України лист від червня р за... Конституційне право України як навчальна дисципліна...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Установча функція Верховної Ради України

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Рецензенти
В. Ф. Погорілко,доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, завідувач відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім.. В

Предмет, метод, поняття конституційного права України як галузі права
Традиційно конституційне право розглядається у право­знавстві як галузь національного права, як наука і як нав­чальна дисципліна (курс). З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серп

Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація
Конституційне право України, як і будь-яка інша галузь національного права е сукупністю конституцій­но-правових норм, у яких встановлюються формально-визначені обов'язкові правила поведінки учас

Конституційно-правова відповідальність
В оціночному контексті положень Конституції України 1996 р., на жаль, недостатня увага приділяється питанням конституційної відповідальності. Достатньо звернути увагу на те, що останніми роками сер

Конституційно-правові відносини
Норми конституційного права діють у тому разі, коли во­ни реалізуються. Під реалізацією норм конституційного пра­ва розуміється здійснення учасниками конституційно-право- 2

Джерела конституційного права Украши як галузі національного права
У конституційному праві спостерігається неоднозначний підхід щодо загального поняття джерел цієї галузі. Зокрема, існує точка зору, згідно з якою джерела права взагалі розуміються як матер

Система конституційного права України як галузі права
З одного боку, система конституційного права як галузі національного права являє собою єдність і послідовність роз­поділу конституційно-правових норм на певні групи залежно від їх змісту, значення

Конституційне право України як наука
Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище. У свою чергу складовою суспільних наук є юри

Історія становлення і розвитку Конституції
До останнього часу вважалося, що термін "конституція" походить від латинського сопзШІШо — установа, установ­лення, устрій. Між тим, походження самого терміна "сопзіі-іиііо"

Поняття конституції
В науці конституційного права при визначенні поняття конституції слід враховувати два підходи: західної (європей­ської) концепції та марксистсько-ленінської. Перша характерна тим, щ

Основні способи розробки і прийняття Конституції
Конституція, як основний закон держави, відрізняється від інших нормативних актів особливістю її розробки і прий­няття. Особливості ці полягають, по-перше, у тому, що в розробці конституції бере уч

Види конституції, їх структура та особливості
Види певних явищ є складовими відповідної класифікації. Повною мірою вони властиві і конституції. Підставою видової диференціації є певні критерії. Зокрема, залежно від періоду ді

Конституційна реформа в Україні
Прагнення України на початку 90-х рр. минулого століт­тя стати незалежною суверенною державою об'єктивно спричинилося до початку процесу розробки і прийняття но­вої Конституції України.

Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
Розділ І Конституції України має назву "Загальні за­сади". Термін не зовсім вдалий для відображення змісту цього розділу, оскільки у кожного виникає закономірне пи­тання — загальні засади

Основні принципи конституційноголаду України
Оскільки конституційний лад України включає цілісну систему основних політико-правових, економічних та сус­пільних відносин, які виникають у суспільстві, в його закріп­ленні беруть участь усі галуз

Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
Серед раніше перелічених елементів громадянського сус­пільства основоположними є: а) економічна основа конституційного ладу в Україні; б) пріоритет прав і свобод людини у взаємові

Конституційно-правовий статус громадянина України
Основна частина населення України — це особлива ка­тегорія фізичних осіб — громадян. Правовий статут їх істот­но відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні. Громадянс

Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебува­ють іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г

Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебува­ють іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г

Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина
З прийняттям нової Конституції України питання про місце основних прав, свобод та обов'язків людини і громадя­нина, про основи взаємовідносин держави та її органів з ін­дивідами було вирішено в дус

Прав і свобод людини в Україні
Проблема співвідношення міжнародно-правового та внут­рішньодержавного регулювання виникає при зіткненні двох галузей права — конституційного й міжнародного. У процесі розв'язання цієї проблеми досл

Народне волевиявлення та форми його здійснення
В юридичній науці, на жаль, поняття народного волеви­явлення не визначено. Це пояснюється тим, що воно за-сво­єю сутністю підміняється такими визначеннями, як "народо­владдя", "народ

Вибори в Україні
Вибори — один з найдавньїших інститутів конституцій­ного права, який широко використовувся у Стародавній Гре­ції, Римі, а згодом у XVI—XIX ст. У широкому розумінні — це техні

Референдум в Україні
Референдум (від лат. геїегепгіит — те, що має бути по­відомлено) у конституційному праві — це звернення до ви­борців з метою прийняття остаточного рішення щодо Кон­ституції, законів або з питань вн

В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади
Розкриття сутності державної влади — лише перший крок для розгляду двох інших важливих питань, які поляга­ють у з'ясуванні законодавчого засобу закріплення в Консти­туції України джерела цієї влади

Державної влади в Україні
Конституція України 1996 р. Диференційовано підходить до проблеми законодавчого закріплення, а потім і організації та функціонування державної влади в країні. Загальні питання закріплення

Поняття, система та види органів державної влади
На підставі Конституції саме держава визначає систему державних органів. Тому орган держави — це певна держав­на інституція, яка засновується і утворюється державою у встановленому порядку і діє за

Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
Відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 75) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Вер­ховна Рада України. В Україні, як і у більшості сучасних демократичних дер­жав

Передбачених Конституцією України
(представницька функція парламенту) За час, що минув з моменту прийняття Акта про неза­лежність України, парламентаризм пройшов досить склад­ний шлях свого становлення як

Комітети Верховної Ради України четвертого скликання
З питань правової політики З питань науки і освіти -316- 3 питань державного будівництва та місцевого самовря­дування З питань молодіжної політики, фізичної культури і сп

Сесія Верховної Ради України — основна організаційно-правова форма її діяльності
^ Відповідно до ст. 82 Верховна Рада України працює се-сійно. Сесія складається з пленарних засідань, засідань комі- -329- тетів, тимчасових слідчих і спеціальних

Повноваження Верховної Ради України
Повноваження Верховної Ради України, тобто її права та обов'язки, згідно зі ст. 85 Конституції України можуть бути класифіковані відповідно до таких сфер. До сфери державного будівництв

Законодавча функція Верховної Ради України
Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб'єктами законодавчої ініціативи. Відповідно до ст. 93 Конституції України право законо­давчої ініціативи у Верховній Раді

Контрольна функція Верховної Ради України
Не меншого значення для подальшого розвитку парла­ментаризму в Україні має вдосконалення контрольної функ­ції Верховної Ради України. На жаль, Конституція України визначає лише основні форми здійсн

Народний депутат України
Конституційно-правовий статус народного депутата Ук­раїни визначений Конституцією та Законом України "Про статус народного депутата" від 22 березня 2001 р., і являє собою сукупність його

Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України ви­ник і дістав своє нормативно-правове закріплення, після про­голошення незалежності України. Законом "Про Президента Української РСР

Порядок виборів Президента України і вступу його на посаду
Вибори Президента України здійснюються громадянами України на підставі ст. 103 Конституції на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосу­вання. Президент з

Та усунення його з поста в порядку імпічменту
Слід розрізняти припинення повноважень Президента України у разі об'єктивних причини і усунення його з поста як вищу форму персональної відповідальності Президента (імпічмент). Згідно зі с

Поняття виконавчої влади і система її органів
Однією з найбільш гострих для України проблем політи-ко-організаційного характеру є проблема виконавчої влади. Широко відомий у світі термін "виконавча влада" протя­гом більш як

Його склад, основні функції та повноваження
Виконавчу владу в Україні здійснює згідно зі ст. 113 Кон­ституції Кабінет Міністрів України. Він є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку становлять Кабінет Міністрів України, Рада м

Місцеві державні адміністрації
Виконавчу владу в областях і районах, районах Автоном­ної Республіки Крим, у містах Києві і Севастополі здійсню­ють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Основи судової влади і судової системи та Ті принципи
Відповідно до статей 8 і 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються судом. Роль і місце суду в системі органів державної влади ви­значається осн

Організація здійснення правосуддя в Україні
Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здій­снювати правосуддя в Україні. Правосуддя — вид державної діяльності,

Конституційний Суд України
Конституційний Суд України посідає особливе, відок­ремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним: — незважаючи на те, що про Конституційний Суд Украї­ни йде

Поняття територіального устрою України
Територіальний устрій держави звичайно розглядається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні слова — це форма державного устрою, яка охоплює коло питань,

Форма державного устрою. Ознаки України як унітарної держави
Залежно від форми державного устрою розрізняють уні­тарні і федеративні держави. Унітарна держава (від франц. ипііаіге, від лат. ипііаз — єдність) — форма державного устрою, за яког

Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
Автономія (грец. аійоуотеа — незалежність) у політико-правовому значенні форма самоврядування частини терито­рії унітарної, а іноді федеративної держави — територіальна автономія. Автономна територ

Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на певні частини (області, провінції, де­партаменти тощо), відповідно до якого будується і функці­онує система державних і

Поняття місцевого самоврядування та його особливості
У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють: — через відповідні місцеві органи виконавчої влади (дер­жавні адміністра

Територіальна основа і система місцевого самоврядування в Україні та її принципи
Система місцевого самоврядування в Україні будується, перш за все, відповідно до адміністративно-територіального поділу, яке належить до компетенції центральної влади. Як відомо, в Україні конститу

Організаційно-правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування в Україні
Організаційно-правова основа місцевого самоврядування полягає, перш за все, у тому, що його органи є юридичними особами. Згідно з Конституцією і законами України вони на­діляються власними повноваж

Повноваження місцевого самоврядування в Україні
Повноваження місцевого самоврядування — це визначе­ні і закріплені в Конституції, законах України та інших нор­мативно-правових актах права та обов'язки суб'єктів систе­ми місцевого самоврядування,

Конституційні гарантії місцевого самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування в Україні забезпечується низ­кою гарантій, які являють собою конституційно-правові за- -529- соби забезпечення організації і діяльності міс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги