Форма державного устрою. Ознаки України як унітарної держави - раздел Право, Конституційне право України як навчальна дисципліна Залежно Від Форми Державного Устрою Розрізняють Унітарні І Федеративні Держа...
Залежно від форми державного устрою розрізняють унітарні і федеративні держави.
Унітарна держава (від франц. ипііаіге, від лат. ипііаз — єдність) — форма державного устрою, за якого територія держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (області, провінції, департаменти), а в деяких випадках у складі території можуть бути автономні утворення. Тобто унітарна держава — єдине централізоване утворення, до складу якого не входять інші держави. Звідси розрізняють дві форми унітарних держав — просту і складну.
У простій унітарній державі утворюються лише адміністративно-територіальні одиниці, у складній, поряд з адміністративно-територіальними одиницями, існують і певні автономні територіальні утворення.
16+7 *
487-
Залежно від ступеня централізації розрізняють централізовані, децентралізовані та відносно централізовані унітарні держави.
У централізованих унітарних державах усі ланки адміністративно-територіального поділу призначаються "зверху" представниками уряду або президента, які одноосо-бово здійснюють управління на місцях (управителі в Болгарії, воєводи у Польщі).
У децентралізованій унітарній державі управління в межах адміністративно-територіальних одиниць здійснюють виборні представницькі органи або посадові особи, яких обирає населення (Велика Британія, штати США, провінції Канади та ін.).
Сутність відносно децентралізованої унітарної держави полягає в тому, що у провінціях, департаментах тощо утворюються два органи: посадова особа, яка призначається урядом або президентом (префект) як представник державної влади, і орган місцевого самоврядування — рада, яку обирає населення і яка у свою чергу обирає мера (Франція). Отже, залежно від ступеня централізації Україну можна віднести до числа відносно децентралізованих унітарних
держав.
Основними рисами унітарної держави є:
— територія такої держави, що являє собою єдине ціле, яке поділяється на адміністративно-територіальні одиниці;
— приймається і діє одна Конституція;
— існує єдине громадянство;
— наявність єдиних законодавчих, виконавчих і судових
органів.
Все це сприяє організаційно-правовим передумовам для посилення впливу центральної влади на всій території країни. В деяких випадках до складу унітарних держав можуть входити одна або кілька територіальних одиниць, що користуються особливим статусом державних утворень (наприклад, автономії).
Від унітарних держав слід відрізняти унію — об'єднання двох монархічних держав з загальним монархом, яка у світі
вже не існує.
Україна є унітарною державою. Основними ознаками
цієї форми державного устрою є:
-488-
Україна має власну територію, яка є єдиною, неподільною, недоторканною і цілісною (ст. 2 Конституції);
Україна має свої державні кордони, зміна яких, як і зміна території України, без згоди народу України не дозволяється (ч. З ст. З і ст. 17 Конституції);
Україна, як незалежна держава розробляє і приймає свою Конституцію (Преамбула Конституції);
Україна має власну систему законодавства, на її території забезпечується верховенство права (ст. 8 Конституції);
Україна має власні законодавчі, виконавчі і судові органи (ст. 6 Конституції);
В Україні існує єдине громадянство (ст. 4 Конституції);
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції);
державною мовою України є українська мова (ст. 10 Конституції);
Україна має власні державні символи (ст. 20 Конституції).
Віданню України підлягає визначення обласного, районного поділу і вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою.
Україна як незалежна суверенна унітарна держава пройшла складний шлях від існування її у складі Федерації (СРСР) до утворення власної унітарної держави.
Федерація (від лат. Гоесіегаііо — об'єднання, союз) — складна форма державного устрою, яка створюється, як правило, у багатонаціональних державах; складається з державних або територіальних утворень, яким притаманна юридичне визначена політична самостійність. Державні або територіальні утворення, з яких складається федерація (штати, землі, провінції, кантони тощо), є суб'єктами федерації і мають свій власний адміністративно-територіальний поділ.
На відміну від унітарної держави, федерація:
— має дві системи законодавчих, виконавчих і судових органів — федеральні органи і відповідні органи членів федерації;
— суб'єкти федерації, поряд з федеральною, мають власну конституцію;
— поряд з федеральною системою законодавства, існує система законодавства суб'єктів федерації;
— територія федерації складається з територій її членів;
-489-
— поряд з загальнофедеральним громадянством, існує і громадянство його членів.
Члени федерації мають свої державні символи. Разом з тим, суб'єкти федерації не є державами у власному розумінні слова. Вони не мають суверенітету, не мають права однобічного права виходу з федерації, юридичне позбавлені права брати участь у міжнародному спілкуванні. У разі порушення федеральної конституції або власного законодавства центральна влада має право застосовувати примусові заходи щодо членів федерації.
В історії федералізму протягом певного періоду існували три федерації — СРСР, СФРЮ і ЧССР, які за своїми ознаками нібито відрізнялися від буржуазних федерацій. Виходячи з того, що ці об'єднання були за своєю сутністю соціалістичними, вважалося, що суб'єктами федерації є суверенні держави, що їх суверенітет органічно поєднується з суверенітетом федерації. Нарешті, СРСР формально закріпив у Конституції право союзних республік на вільний вихід зі складу Союзу. Насправді всі три федерації були унітарними державами, штучно утвореними, що і призвело до їх розпаду. Між тим історичний досвід існування федерації ще за часів Стародавньої Греції і Риму свідчить про негативні риси такого союзу. Зокрема, не виправдав себе Етолійський союз — вільний союз країн як альтернатива імперії. У той час вважалося, що федерації — це гробниця волі, за своєю природою вони потребують твердого рішення. Несталість зв'язку їхніх частин, які спаяні лише силою зброї, постійно дається взнаки. Тому владі федерацій необхідно спочатку створити, а потім постійно вдосконалювати машину пригноблення і збільшувати апарат чиновників.
Виходячи з цього, навіть засновники комуністичної ідеї вважали, що федерація як форма державного устрою, непридатна для майбутніх соціалістичних держав. Так, Ф. Енгельс у своїй праці "До критики проекту соціал-демократичної програми 1891 р." зазначав, що "пролетаріат може застосувати лише форму єдиної і неподільної республіки", тобто йшлося про унітарну державу.
В. І. Ленін у листі до С. Шаумяна в 1913 р. писав: "Ми в принципі проти федерації — вона ослаблює економічні зв'язки, вона негідний тип для однієї держави".
- 490-
Навіть у Програмі РКП(б), прийнятій на VIII з'їзді партії, план устрою Радянської держави було сформульовано так: "Як за одну з перехідних форм на шляху до повної єдності партія виступає за федеративне об'єднання держав".
Тому в 1922 р., коли питання про об'єднання республік у СРСР було поставлено на порядок денний, В. І. Ленін виступав не за федеративну, а за конфедеративну форму майбутнього державного устрою СРСР. Проте І. В. Сталін провів у життя свою ідею "автономізації республік", яка на практиці вилилася у звичайну суворо централізовану унітарну державу.
До речі, щодо конфедерації. Конфедерація (від лат. соп-{оесіегаііо — союз, об'єднання) — форма державного устрою, за якого держави, що утворюють конфедерацію, повністю зберігають власну незалежність. Тому конфедерація не утворює нову державу. Це союз держав для досягнення певних цілей (зовнішньополітичних, військових). Щоб досягти їх у конфедерації створюються об'єднані органи для координації дій усіх членів конфедерації. Основою конфедерації є договір, тому конфедерація — міжнародний інститут.
Особливості конфедерації:
— немає єдиної території;
— держави мають власні законодавчі, виконавчі і судові органи державної влади;
— немає загальноконфедеративного громадянства;
— конфедерація створює центральні органи з повноваженнями, якими вони наділяються членами конфедерації. Рішення центральних органів конфедерації приймаються, затверджуються і реалізуються лише за наявності всіх членів конфедерації. За кожним із членів конфедерації зберігається право нуліфікації, тобто право скасовувати акти центральних органів конфедерації на своїй території. Центральні органи конфедерації мають безпосередній зв'язок лише з урядами суб'єктів конфедерації;
— джерела грошових доходів перебувають у розпорядженні членів союзу, а бюджетні прибутки складаються з відрахувань, які роблять його учасники;
— немає єдиної податкової системи;
— немає єдиних Збройних Сил;
— кожний член конфедерації зберігає власний суверенітет;
-491 -
— члени конфедерації зберігають за собою право сецесії, тобто право вільного виходу зі складу конфедерації.
Така форма державного устрою застосовувалася у минулому. Зокрема, відомі такі конфедеративні утворення: Сполучені Нідерланди (1959), Союз кантонів Швейцарії (1648—1798), Швейцарський союз (1815—1848), Союз німецьких держав (1815—1866), Союз Штатів Північної Америки (1776—1787).
У даний час конфедерації у світі не існують. Остання, Сенегабія — об'єднання Сенегалу і Гамбії, проіснувала вісім років і була розпущена у 1989 р.
Все темы данного раздела:
Рецензенти
В. Ф. Погорілко,доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, завідувач відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім.. В
Предмет, метод, поняття конституційного права України як галузі права
Традиційно конституційне право розглядається у правознавстві як галузь національного права, як наука і як навчальна дисципліна (курс).
З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серп
Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація
Конституційне право України, як і будь-яка інша галузь національного права е сукупністю конституційно-правових норм, у яких встановлюються формально-визначені обов'язкові правила поведінки учас
Конституційно-правова відповідальність
В оціночному контексті положень Конституції України 1996 р., на жаль, недостатня увага приділяється питанням конституційної відповідальності. Достатньо звернути увагу на те, що останніми роками сер
Конституційно-правові відносини
Норми конституційного права діють у тому разі, коли вони реалізуються. Під реалізацією норм конституційного права розуміється здійснення учасниками конституційно-право-
2
Джерела конституційного права Украши як галузі національного права
У конституційному праві спостерігається неоднозначний підхід щодо загального поняття джерел цієї галузі.
Зокрема, існує точка зору, згідно з якою джерела права взагалі розуміються як матер
Система конституційного права України як галузі права
З одного боку, система конституційного права як галузі національного права являє собою єдність і послідовність розподілу конституційно-правових норм на певні групи залежно від їх змісту, значення
Конституційне право України як наука
Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище.
У свою чергу складовою суспільних наук є юри
Історія становлення і розвитку Конституції
До останнього часу вважалося, що термін "конституція" походить від латинського сопзШІШо — установа, установлення, устрій. Між тим, походження самого терміна "сопзіі-іиііо"
Поняття конституції
В науці конституційного права при визначенні поняття конституції слід враховувати два підходи: західної (європейської) концепції та марксистсько-ленінської.
Перша характерна тим, щ
Основні способи розробки і прийняття Конституції
Конституція, як основний закон держави, відрізняється від інших нормативних актів особливістю її розробки і прийняття. Особливості ці полягають, по-перше, у тому, що в розробці конституції бере уч
Види конституції, їх структура та особливості
Види певних явищ є складовими відповідної класифікації. Повною мірою вони властиві і конституції.
Підставою видової диференціації є певні критерії.
Зокрема, залежно від періоду ді
Конституційна реформа в Україні
Прагнення України на початку 90-х рр. минулого століття стати незалежною суверенною державою об'єктивно спричинилося до початку процесу розробки і прийняття нової Конституції України.
Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
Розділ І Конституції України має назву "Загальні засади". Термін не зовсім вдалий для відображення змісту цього розділу, оскільки у кожного виникає закономірне питання — загальні засади
Основні принципи конституційноголаду України
Оскільки конституційний лад України включає цілісну систему основних політико-правових, економічних та суспільних відносин, які виникають у суспільстві, в його закріпленні беруть участь усі галуз
Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
Серед раніше перелічених елементів громадянського суспільства основоположними є:
а) економічна основа конституційного ладу в Україні;
б) пріоритет прав і свобод людини у взаємові
Конституційно-правовий статус громадянина України
Основна частина населення України — це особлива категорія фізичних осіб — громадян. Правовий статут їх істотно відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні.
Громадянс
Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебувають іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г
Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
Поряд з громадянами України на її території перебувають іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу перших порівняно зі статусом г
Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина
З прийняттям нової Конституції України питання про місце основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, про основи взаємовідносин держави та її органів з індивідами було вирішено в дус
Прав і свобод людини в Україні
Проблема співвідношення міжнародно-правового та внутрішньодержавного регулювання виникає при зіткненні двох галузей права — конституційного й міжнародного. У процесі розв'язання цієї проблеми досл
Народне волевиявлення та форми його здійснення
В юридичній науці, на жаль, поняття народного волевиявлення не визначено. Це пояснюється тим, що воно за-своєю сутністю підміняється такими визначеннями, як "народовладдя", "народ
Вибори в Україні
Вибори — один з найдавньїших інститутів конституційного права, який широко використовувся у Стародавній Греції, Римі, а згодом у XVI—XIX ст.
У широкому розумінні — це техні
Референдум в Україні
Референдум (від лат. геїегепгіит — те, що має бути повідомлено) у конституційному праві — це звернення до виборців з метою прийняття остаточного рішення щодо Конституції, законів або з питань вн
В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади
Розкриття сутності державної влади — лише перший крок для розгляду двох інших важливих питань, які полягають у з'ясуванні законодавчого засобу закріплення в Конституції України джерела цієї влади
Державної влади в Україні
Конституція України 1996 р. Диференційовано підходить до проблеми законодавчого закріплення, а потім і організації та функціонування державної влади в країні.
Загальні питання закріплення
Поняття, система та види органів державної влади
На підставі Конституції саме держава визначає систему державних органів. Тому орган держави — це певна державна інституція, яка засновується і утворюється державою у встановленому порядку і діє за
Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
Відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 75) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.
В Україні, як і у більшості сучасних демократичних держав
Передбачених Конституцією України
(представницька функція парламенту)
За час, що минув з моменту прийняття Акта про незалежність України, парламентаризм пройшов досить складний шлях свого становлення як
Установча функція Верховної Ради України
Установча функція парламенту безпосередньо реалізується шляхом утворення власних органів Верховної Ради України, а також державних органів, передбачених Конституцією України. •
Щодо пер
Комітети Верховної Ради України четвертого скликання
З питань правової політики З питань науки і освіти
-316-
3 питань державного будівництва та місцевого самоврядування
З питань молодіжної політики, фізичної культури і сп
Сесія Верховної Ради України — основна організаційно-правова форма її діяльності
^ Відповідно до ст. 82 Верховна Рада України працює се-сійно. Сесія складається з пленарних засідань, засідань комі-
-329-
тетів, тимчасових слідчих і спеціальних
Повноваження Верховної Ради України
Повноваження Верховної Ради України, тобто її права та обов'язки, згідно зі ст. 85 Конституції України можуть бути класифіковані відповідно до таких сфер.
До сфери державного будівництв
Законодавча функція Верховної Ради України
Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб'єктами законодавчої ініціативи.
Відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді
Контрольна функція Верховної Ради України
Не меншого значення для подальшого розвитку парламентаризму в Україні має вдосконалення контрольної функції Верховної Ради України. На жаль, Конституція України визначає лише основні форми здійсн
Народний депутат України
Конституційно-правовий статус народного депутата України визначений Конституцією та Законом України "Про статус народного депутата" від 22 березня 2001 р., і являє собою сукупність його
Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України виник і дістав своє нормативно-правове закріплення, після проголошення незалежності України.
Законом "Про Президента Української РСР
Порядок виборів Президента України і вступу його на посаду
Вибори Президента України здійснюються громадянами України на підставі ст. 103 Конституції на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Президент з
Та усунення його з поста в порядку імпічменту
Слід розрізняти припинення повноважень Президента України у разі об'єктивних причини і усунення його з поста як вищу форму персональної відповідальності Президента (імпічмент).
Згідно зі с
Поняття виконавчої влади і система її органів
Однією з найбільш гострих для України проблем політи-ко-організаційного характеру є проблема виконавчої влади.
Широко відомий у світі термін "виконавча влада" протягом більш як
Його склад, основні функції та повноваження
Виконавчу владу в Україні здійснює згідно зі ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України. Він є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку становлять Кабінет Міністрів України, Рада м
Місцеві державні адміністрації
Виконавчу владу в областях і районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві і Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Основи судової влади і судової системи та Ті принципи
Відповідно до статей 8 і 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються судом.
Роль і місце суду в системі органів державної влади визначається осн
Організація здійснення правосуддя в Україні
Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здійснювати правосуддя в Україні.
Правосуддя — вид державної діяльності,
Конституційний Суд України
Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:
— незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йде
Поняття територіального устрою України
Територіальний устрій держави звичайно розглядається у широкому і вузькому розумінні.
У широкому розумінні слова — це форма державного устрою, яка охоплює коло питань,
Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
Автономія (грец. аійоуотеа — незалежність) у політико-правовому значенні форма самоврядування частини території унітарної, а іноді федеративної держави — територіальна автономія. Автономна територ
Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на певні частини (області, провінції, департаменти тощо), відповідно до якого будується і функціонує система державних і
Поняття місцевого самоврядування та його особливості
У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють:
— через відповідні місцеві органи виконавчої влади (державні адміністра
Територіальна основа і система місцевого самоврядування в Україні та її принципи
Система місцевого самоврядування в Україні будується, перш за все, відповідно до адміністративно-територіального поділу, яке належить до компетенції центральної влади. Як відомо, в Україні конститу
Організаційно-правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування в Україні
Організаційно-правова основа місцевого самоврядування полягає, перш за все, у тому, що його органи є юридичними особами. Згідно з Конституцією і законами України вони наділяються власними повноваж
Повноваження місцевого самоврядування в Україні
Повноваження місцевого самоврядування — це визначені і закріплені в Конституції, законах України та інших нормативно-правових актах права та обов'язки суб'єктів системи місцевого самоврядування,
Конституційні гарантії місцевого самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування в Україні забезпечується низкою гарантій, які являють собою конституційно-правові за-
-529-
соби забезпечення організації і діяльності міс
Новости и инфо для студентов