1. Приватна медична клініка ТОВ «Айболіт» придбала за кошти, отримані в державному Інноваційному фонді, у ТОВ «Біомедтехніка» два стоматологічні крісла для потреб стоматологічного кабінету клініки. Письмовий договір про придбання крісел не укладався, оплата за крісла проводилася за безготівковим розрахунком на банківські реквізити, повідомлені в магазині медичної техніки, належному ТОВ «Біомедтехніка», після надходження грошей на рахунок компанії крісла були вивезені з магазина транспортом ТОВ «Айболіт», на них були оформлені талони гарантії на 3 роки.
Проте вже через місяць були виявлені приховані недоліки в якості крісел. ТОВ «Айболіт» звернулося до ТОВ «Біомедтехніка» з вимогою усунути недоліки і сплатити неустойку за поставку неякісних крісел у розмірі 20% від вартості неякісного товару, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК, оскільки крісла були придбані за рахунок державних кредитних коштів. Погодившись усунути недоліки крісел, ТОВ «Біомедтехніка» відмовилося сплатити штраф, пославшись на те, що між сторонами був укладений не договір постачання, а договір купівлі-продажу, і тому неустойка, передбачена ст. 231 ГК, до відносин сторін не застосовується.
Питання:
1) У чому полягає принципова відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу?
2) Визначте суб’єктний склад договорів купівлі-продажу та поставки.
3) Яке відмінність в наслідках порушення договору купівлі-продажу і поставки?
4) Як вирішити суперечку між сторонами? Своє рішення обґрунтуйте.
2. Згідно з укладеним договором взуттєва фабрика повинна була в II кв. 2013 р. поставити оптовому торговому підприємству 2 000 пар чоловічих черевиків і 300 пар дитячих чобітків. У травні 2006 р. підприємство запропонувало фабриці додатково до розміщеного замовлення поставити ще 1 000 пар жіночих туфель. Не отримавши відповіді фабрики, воно вважало свої пропозиції прийнятими. Проте у встановлені строки туфлі підприємству не поставили, у зв'язку з чим воно звернулося до господарського суду з позовом до фабрики про стягнення неустойки за недопоставку товарів.
Питання:
1) Чи допускається внесення змін до договору поставки в односторонньому порядку?
2) Опишіть порядок, передбачений для внесення змін до господарських договорів.
3) Чи нестиме фабрика відповідальність за недопоставку товарів? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Картонажно-руберойдовий завод звернувся до господарського суду з позовом до магазина будівельних матеріалів про внесення змін в укладений сторонами договір поставки. Постачальник просив господарський суд зменшити кількість руберойду, що мав поставлятися, посилаючись на неможливість виготовити потрібну покупцю кількість через брак сировини для його виробництва — нафтобітуму і тальку. Магазин проти зменшення кількості руберойду, що поставляється, категорично заперечив. Вислухавши доводи сторін, господарський суд відмовив заводу в задоволенні його вимог, вважаючи, що постачальник повинен докласти всі зусилля для виконання договірних зобов'язань. Якщо ж, не дивлячись на прийняті заходи, завод не зможе знайти необхідну сировину, то при розгляді суперечки за позовом покупця про стягнення із заводу неустойки за недопоставку руберойду господарський суд звільнить постачальника від відшкодування збитків і сплати штрафних санкцій (неустойки) у зв'язку з відсутністю його вини.
Питання:
1) У яких випадках закон допускає односторонню зміна умов укладеного договору?
2) Яка відповідальність передбачена законом за односторонню відмову від виконання договору поставки і за недопоставку товарів?
3) У яких випадках сторона може бути звільнена від відповідальності за порушення договору поставки?
4) Чи є законним рішення господарського суду? Свою відповідь обґрунтуйте.
4. Гуманітарний ліцей уклав з ТОВ «Кібер-техніка» договір, відповідно до якого ТОВ зобов'язалося до 1 серпня поставити ліцею 15 комп'ютерів для оснащення ними учбового класу. Своїх зобов'язань ТОВ не виконало, і ліцей пред'явив до нього позов про сплату передбаченої в договорі неустойки у розмірі 15 % від вартості непоставлених товарів, а також збитків. На це ТОВ відповіло, що в підписаному сторонами договорі не були вказані точна марка, модифікація і комплектність тих, що підлягають постачанню комп'ютерів, були відсутні вимоги до їх якості і порядок його визначення. Оскільки в договорі не містилися умови про предмет договору і якість товарів, що поставлялися, які є істотними, господарський суд визнав даний договір неукладеним і в позові про стягнення збитків і неустойки відмовив.
Питання:
1) Перерахуєте істотні умови договору поставки.
2) З якого моменту договір поставки вважається укладеним?
3) Які наслідки неузгодження істотних умов договору поставки?
4) Чи правильне рішення ухвалив господарський суд? Свою відповідь обґрунтуйте.
5. Згідно з угодою лакофарбний завод повинен був в липні поставити будівельному підприємству 6000 банок бежевої масляної фарби і 500 банок паркетного лаку, а фактично відвантажив всього 1250 банок фарби і 370 банок лаку. При цьому він добровільно перерахував покупцеві неустойку і пояснив, що не зміг виконати своїх зобов'язань внаслідок тривалого ремонту в одному з виробничих цехів. Покупець, який до 1 жовтня повинен був здати в експлуатацію два корпуси дитячого санаторію, що будується відповідно до державного контракту за замовленням обласного управління охорони здоров'я, звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати завод поставити потрібні йому матеріали не пізніше за 1 вересня.
Питання:
1) У чому полягає різниця між недопоставкою і недостачею? Що мало місце в даному випадку?
2) Які обов'язки виникають у постачальника у зв'язку з поставкою меншої кількості товарів (продукції), ніж передбачено договором?
3) Чи звільняє сплата неустойки і відшкодування збитків постачальника від виконання зобов'язання за договором поставки в натурі?
4) Яка неустойка передбачена за дане порушення умов договору (вид)?
5) Яке рішення повинен ухвалити господарський суд?
6. Відповідно до укладеного договору виробниче об'єднання повинно було 20 березня 2013 р. поставити заводу 30 верстатів з програмним управлінням, які завод заздалегідь оплатив за ціною 100 тис. гривень за один верстат. У договорі сторони передбачили, що, у разі порушення строків поставки, об'єднання сплачує заводу неустойку у розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше 20 % від загальної вартості договору. Оскільки в призначений строк верстати поставлені не були, 10 травня завод направив об'єднанню претензію з вимогою перерахувати визначену в договорі суму неустойки. Відповіді на претензію завод не отримав і 9 жовтня звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з об'єднання 600 тис. гривень неустойки за недопоставку верстатів за період з 21 березня по 8 жовтня і штрафу у розмірі 5% річних за користування чужими грошовими коштами.
Питання:
1) Чи може розмір неустойки в договорі поставки встановлюватися за домовленістю сторін?
2) Чи є обов'язковим досудове врегулювання господарських спорів?
3) Чи звільняє сплата неустойки сторону, що порушила, від відшкодування збитків?
4) Яке рішення повинен винести господарський суд? Свою відповідь обґрунтуйте.
7. Компанія ТОВ «Тропікана» (м. Донецьк) уклала з ПАТ «Продтранссервіс» (м. Одеса) договір про постачання 2500 кг тропічних фруктів згідно асортименту, доданому до договору. У вказаний строк продукція була доставлена до складу ТОВ «Тропікана». Проте під час приймання, здійснюваного заступником директора ТОВ «Тропікана» і завідуючим складом, було виявлено, що замість 2500 кг в машині знаходиться лише 2250 кг вантажу; манго, які повинні були поставлятися за договором, в автомобілі не було, замість них в накладних значилися банани, які взагалі не замовлялися покупцем; частина вантажу була зіпсована і роздавлена. Приймання товарів було негайно припинене, заступник директора ТОВ «Тропікана» подзвонив постачальникові, повідомивши його про недопоставку, та вимагав негайно прислати представника для оформлення акту приймання. На це постачальник відповів відмовою, пославшись на те, що вже друга половина дня п'ятниці, весь відповідний персонал відпущений додому, і представник компанії зможе приїхати не раніше середини наступного тижня. На прохання покупця здійснити приймання у відсутність постачальника також була отримана категорична відмова.
На ТОВ «Тропікана» постійно за трудовим договором працює 25 співробітників, профспілка не створена.
Питання:
1) У якому порядку здійснюється приймання швидкопсувної продукції за кількістю і якістю?
2) Які наслідки порушення встановленого порядку приймання товарів за кількістю і якістю?
3) Як може здійснюватися приймання товарів в ситуації, описаній в завданні?
4) Яку відповідальність передбачає законодавство за порушення договору поставки, що зазначені у вказаній ситуації?
8. За договором поставки бавовняний комбінат відвантажив швейній фабриці партію тканини. В ході приймання товару була виявлена нестача 50 м тканини, у зв'язку з чим, фабрика звернулася до комбінату з позовом про стягнення вартості бракуючої тканини. При розгляді суперечки з'ясувалося, що згідно з відмітками на товарно-транспортній накладній 60 шматків тканини завдовжки по 20 м було упаковано в контейнер, запечатаний двома пломбами відправника і доставлений на фабрику 17 березня. Тим часом акт приймання був складений 23 березня, причому відомості про стан пломб на контейнері, про пакування і маркування тканини в акті відсутні. У акті вказувалося, що приймання товару почалося 23 березня і продовжувалося до 12 години ранку, після чого знову поновилося з 14 години і закінчилося в 15 годин 30 хвилин. При цьому, про умови зберігання тканини з 12 до 13 ч в акті нічого не мовилося. Представлені фабрикою промірювальні відомості і пошматові описи з вказівкою довжини кожного шматка тканини ніким підписані не були і не містили даних про конкретну партію товару, що приймався.
Питання:
1) Якими нормативно-правовими актами регулюється порядок здійснення приймання товару за кількістю і якістю? Яка їх юридична сила?
2) Хто повинен проводити приймання товару за кількістю і якістю?
3) У які строки слід проводити приймання товару за кількістю і якістю?
4) Назвіть основні вимоги до акту приймання.
5) Яке рішення повинен ухвалити господарський суд?
6) Чи можуть сторони в договорі передбачити власний порядок приймання товару за кількістю і якістю?