1. Ярушкина С. з родиною дев'ять років перебувала у черзі на отримання житлової площі. У 2003 р. їй на сім'ю з чотирьох осіб надали квартиру розміром 24,1 кв.м і на цій підставі зняли з черги осіб, що потребують поліпшення житлових умов (середня забезпеченість житлом в даному населеному пункті на 1 людину складає 9,1 кв.м). Ярушкина С. звернулася зі скаргою до міської адміністрації.
Питання:
1) Що є підставою для постановки на чергу для отримання житла?
2) Де особа, яка потребує поліпшення житлових умов, може бути поставлена у чергу, який передбачений для цього порядок?
3) Який порядок зняття з черги на поліпшення житлових умов; хто ухвалює рішення?
4) Які норми житлового законодавства порушені в даному випадку?
5) Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку.
2. Лаврушин Д., інвалід 2 групи, звернувся у нотаріальну контору для оформлення договору дарування належного йому на праві власності 2-х поверхового житлового будинку міському управлінню житлового господарства. У бесіді з нотаріусом він пояснив, що в будинку живе із матір’ю похилого віку, їм важко утримувати будинок, в якому пічне опалювання. Тому він просив надати квартиру з централізованим опалюванням, але йому було пояснено, що, як виняток, це можна зробити, якщо вони відмовляться від свого будинку на користь держави, тобто подарують його. У нотаріальній конторі відмовили в посвідченні договору дарування.
Питання:
1) Чи має рацію нотаріальна контора у відмові?
2) Чи може Лаврушин Д. отримати квартиру без дарування будинку державі?
3) Хто має право на першочергове отримання житлової площі?
4) Яким чином можна вирішити дану ситуацію?
3. Сім'ї Русових з шести осіб у зв'язку із зносом житлового будинку (житловою площею 81 кв.м), що належить їм на праві власності, і вилучення земельної ділянки для державних потреб були надані дві двокімнатні квартири: для батька з матір’ю – загальною площею 28 кв.м, для дочки з чоловіком і двома дітьми – 36,6 кв.м.
Русови від переселення відмовилися, мотивуючи тим, що квартири знаходяться в різних кінцях міста, житлова площа квартир не відповідає необхідній, в квартирах немає гарячої води.
Питання:
1) Чи можна Русових виселити в примусовому порядку?
2) Які права Русових порушені?
3) Як повинна бути дозволена дана ситуація?
4) Які норми Житлового кодексу регулюють дані відносини?
4. Наймачеві Розову після закінчення терміну договору найму житла було відмовлено наймодавцем в укладанні договору на новий строк за мотивів необхідності здійснення капітального ремонту. Через півроку Розову стало відомо, що дане житло є предметом договору купівлі – продажу, укладеного з громадянином Франції.
Розов звернувся до суду з вимогою відшкодування йому збитків, заподіяних відмовою наймодавця укласти з ним договір на новий строк.
Питання:
1) Яким повинне бути рішення суду?
2) На який термін може укладатись договір найму житла?
3) Хто може виступати як наймач і наймодавець за договором найму житла?
4) Які переважні права має наймач житла у разі закінчення договору найму житла?
5) Які права має наймач у разі продажу житла, яке було предметом договору найму?
5. Кузина Р. є наймачем чотирикімнатної благоустроєної квартири, житловою площею 46,5 кв.м. Проживає вона з дочкою. Дочка вийшла заміж і попросила матір дозволити чоловікові проживати в квартирі, на що дістала відмову. Тоді дочка звернулася до міського голови для отримання дозволу на реєстрацію її чоловіка в квартирі, і по його вказівці реєстрація була оформлена.
Кузина Р. звернулася до суду з позовом про виселення зятя, вказавши, що його реєстрація і вселення незаконні без її згоди.
Питання:
1) Чи допущено порушення житлових прав Кузиною Р.?
2) Чи може бути виселений зять з квартири?
3) Які права в даній ситуації у дочки?
4) Яким повинне бути рішення суду?
6. Лебедев, який проживає в кімнаті комунальної квартири, систематично пиячив, бешкетував, не приймав участі в прибиранні місць загального користування, мав заборгованість по комунальних платежах за два роки. Сусіди по квартирі разом з мешканцями декілька інших квартир, яких Лебедев ображав і чиї квартири залив водою, пред'явили до нього позов про виселення через неможливість спільного проживання.
В процесі розгляду справи позивачі змінили свої позовні вимоги і погодилися на обмін Лебедевим займаної ним кімнати. Лебедев представив суду варіант обміну. Проте, мешканці квартири, в яку Лебедев повинен був в'їхати по обміну, заявили, що вони категорично проти вселення в їх квартиру п'яниці, бешкетника, нероби, від якого інші хочуть позбавитися.
Питання:
1) Які права і обов'язки у наймачів житлових приміщень?
2) Які передбачені законодавством підстави виселення з житлового приміщення, і який порядок виселення?
3) Які види обміну житловими приміщеннями передбачені законодавством?
4) У чому особливість примусового обміну?
5) Яке рішення повинен винести суд?
7. Петрова звернулася до суду з вимогою про визнання її колишнього чоловіка таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме – двокімнатною квартирою, яка належить Петровій на праві власності, та в якій подружжя проживало протягом їхнього шлюбу. Свої вимоги Петрова аргументувала тим, що їх розлучення відбулось більше року тому, а її колишній чоловік вже більше 6 місяців не проживає у вказаній квартирі. Натомість Петров проти заявлених вимог заперечував, мотивуючи це тим, що протягом 5 місяців він знаходився у закордонному відрядженні, а одразу після повернення внаслідок проблем зі здоров’ям змушений був провести півтора місяці у лікарні на стаціонарному лікуванні.
Питання:
1) Чи є припинення родинних відносин підставою для припинення права особи на проживання у житловому приміщенні, яке належить колишнім членам його родини на праві власності?
2) В яких випадках особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням?
3) В яких випадках житлове приміщення може зберігатися за тимчасово
відсутніми громадянами?
4) Чи підлягають вимоги Петрової задоволенню?
8. Комаров, що один проживає за договором найму державного житла у двокімнатній квартирі загальною площею 60 кв. м, вирішив її приватизувати. Підготувавши необхідні документи, він звернувся до органу приватизації – департаменту житлово-комунального господарства міської ради з відповідною заявою, проте у приватизації йому було відмовлено. Свою відмову орган приватизації мотивував тим, що площа квартири значно перевищує норму приватизації в розрахунку на одну особу та запропонував Комарову укласти договір найму іншої, меншої за площею квартири, а згодом її приватизувати.
Питання:
1) Що може бути об’єктом приватизації?
2) Які існують способи приватизації?
3) Хто має право на приватизацію державного житлового фонду?
4) Чи правомірне рішення органу приватизації?
9. За договором оренди житла між Сомовим та Сидоровим наймачеві Сомову була передана у користування двокімнатна квартира строком на 12 місяців. Через 4 місяці в результаті того, що Сомов забув закрити кран у ванній в квартирі стався потоп, були зіпсована дерев’яна підлога та спричинена шкода на суму 7,5 тисяч гривень. Наймодавець став вимагати розірвання договору та відшкодування шкоди. Сомов відмовився відшкодувати суму шкоди, посилаючись на те, що здійснення капітального та поточного ремонту є обов’язком наймодавця. Наймодавець звернувся за захистом своїх прав до суду.
Питання:
1) На який строк може укладатись договір найму житла?
2) Які є обов’язки в наймача та наймодавця за вказаним договором?
3) Яким повинно бути рішення суду?
10. Стальський уклав договір найму житла з гр. Матвієнком. Матвієнко здав Стальському одну кімнату в двокімнатної квартирі, яка належала йому на праві приватної власності. Договір був укладений на 5 років. Після закінчення строку договору Матвієнко запропонував Стальському звільнити кімнату. Стальський відмовився зробити це, посилаючись на те, що він довгій час вже прожив у цієї кімнаті, і Матвієнко не має права виселити його, крім того він зробив косметичний ремонт кімнати і витратив на це велику суму грошей.
Матвієнко звернувся до суду з позовом про виселення Стальського.
Питання:
1) Як визначається строк у договорі найму житла, що знаходиться у приватній власності особи?
2) Чи має право наймач житла продовжити договір найму житла на новий строк?
3) На кого покладається обов’язок ремонту житла за договором найму житла, що знаходиться у приватній власності особи?
4) Яке рішення повинен прийняти суд?
11. Бондарчук і Федорець уклали 01.01.2012 р. договір найму житла строком на один рік. Свого часу Бондарчук не попередив наймача про відмову від укладання договору на новий строк, а Федорець 01.01.2013 р. не звільнив помешкання. Бондарчук 01.03.2013 р. продав це житло своєму приятелю Нестерову, який з 03.05.2013 р. подав позов до суду про розірвання договору найму і виселення Федорця на підставі невнесення наймачем плати за житло з 01.01.2013 р. Федорець пред’явив зустрічні вимоги про переведення на нього прав та обов’язків покупця згідно зі ст. 822 ЦК України.
Питання:
1) Як повинні діяти сторони договору найму житла у разі закінчення строку договору?
2) Які переважні права має наймач житла за цивільним законодавством?
3) Які правові наслідки передбачені у разі розірвання договору найму житла на вимогу наймодавця?
4) Як треба вирішити дану суперечку?
12. Сідоров (наймодавець) уклав договір найму житла з комерційним банком “АВЕК” (наймачем) строком на п’ять років. Останній передав це житло в користування своєму працівникові Смирнову. Через деякий час Смірнов за згодою банку вселив у житло свою дружину та її сина від першого шлюбу.
Минуло три роки, і Сідоров звернувся з позовом до комерційного банку “АВЕК” і до Смірнова про розірвання договору найму житла і відшкодування збитків у зв’язку з тим, що Смірнов та члени його сім’ї псують житло, власником якого він є. При розгляді справи Сідоров заявив, що на вселення Смірнова та членів його сім’ї комерційний банк “АВЕК” повинен був отримати його згоду.
Питання:
1) Чи може юридична особа бути стороною за договором найму житла?
2) Хто може проживати разом із наймачем житла і який правовий статус вони мають?
3) Чи може бути укладений договір піднайму за договором найму житла за цивільним законодавством?
4) Як треба вирішити дану ситуацію?
Тема 34. Договір позички (безоплатного користування майном)
(2 години)