1. Член садівничого товариства Миронов уклав з робочими будівельної організації Сидоровим, Сомовим і Аркадьєвим договір, який вони назвали трудовою угодою. Відповідно до цього договору вказані робочі зобов'язувалися у вільний від роботи час побудувати на садовій ділянці Миронова з його і, частково, зі своїх матеріалів дерев'яний господарський блок на цегляному фундаменті. Хто і які саме матеріали надає, вказувалося в опису, доданому до договору. Термін закінчення будівництва був встановлений 20 травня. До 18 травня будівництво, в основному, було закінчене, залишалося виконати лише незначні малярні роботи. Проте, в ніч з 18 на 19 травня була гроза, і від удару блискавки будова повністю згоріла. Залишився один фундамент. Робочі зажадали від Миронова сплатити вартість роботи, посилаючись на те, що укладений договір є трудовим, а також сплатити їм 2 500 гривень — вартість наданих ними матеріалів, загиблих під час пожежі. Миронов відмовився сплатити вартість роботи, оскільки робота їм не прийнята. Відмовився він і відшкодувати вартість вказаних матеріалів, оскільки вони загинули не по його провині.
Питання:
1) Який договір був укладений між Мироновим і робочими?
2) Чим відрізняється договір підряду від трудового договору?
3) На якій стороні лежить ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів?
4) На якій за сторін лежить ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження предмету договору підряду?
5) Чи обґрунтованими є вимоги робочих і заперечення Миронова?
2. Клімова звернулася до суду з позовом до виробничого об'єднання «Лотос» про відшкодування збитків, вказавши, що здала по квитанції в приймальний пункт об'єднання для чищення дублянку. Після чищення дублянка виявилася непридатною до використання. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що замовниця була попереджена приймальником про можливість часткового знебарвлення дублянки при хімічному чищенні в місцях сильного забруднення і потертостей. Суд встановив, що Клімова з цією умовою погодилася, що було відображено в квитанції. Разом з тим, згідно висновку товарознавчої експертизи дублянка Клімової набула по всій поверхні не темно-коричневий, а бурий колір, втрачено ворс шкіри, виріб придбав нерівномірне забарвлення і втратив свою цінність на 40%. Суд в позові Клімової відмовив на тій підставі, що вона погодилася з можливістю зміни кольору дублянки, а, тим самим, і зі зниженням цінності виробу на 40%.
Питання:
1) Чи був об'єднанням порушений обов'язок виконати роботу якісно?
2) Чи були і якщо так, то які недоліки у виконаній роботі?
3) Чи правильне рішення ухвалив суд? Відповідь аргументуйте з відповідними посиланнями на норми чинного законодавства.
3. Артисти самодіяльного драматичного театру-студії Лозовська і Плетньов перед від'їздом на гастролі в інше місто зробили в ательє замовлення на пошиття костюмів. Лозовська замовила свій костюм з матеріалу ательє. Через три дні вона прийшла в ательє і запитала, чи розпочаті роботи по виконанню її замовлення. Отримавши негативну відповідь, Лозовська попросила скасувати замовлення і повернути внесені нею гроші за матеріал і як аванс за роботу, оскільки вона зустріла свою знайому кравчиню, відмінного майстра, і хотіла б зробити замовлення у майстерні, де працює її знайома. У проханні Лозовськой було відмовлено на підставі того, що причина скасування замовлення не є суттєвою. Крім того їй було заявлено, що ательє гарантує відмінне виконання замовлення.
Плетньов замовив костюм зі свого матеріалу. За роботу він повинен був заплатити 400 гривень, а термін виготовлення був встановлений за 7 днів до від'їзду, тобто 18 вересня. Перша примірка була призначена на 10 вересня, проте, вона не відбулася, оскільки закрійник Буров, який виконував його замовлення, приступивши до роботи та майже повністю розкроївши матеріал, 8 вересня серйозно захворів. Іншого закрійника, який міг би закінчити виконання такого складного замовлення, в ательє немає. Плетньов, вважаючи, що виконання замовлення в обумовлений термін стає явно неможливим, отримав в ательє свій матеріал і внесений аванс. Після цього він звертався в інші ательє з проханням прийняти його замовлення для закінчення роботи з пошиття костюму, але безрезультатно. Тоді Плетньов домовився з приватним кравцем, який і виконав його замовлення за 600 гривень. 26 грудня Плетньов пред'явив ательє вимогу про відшкодування йому 200 гривень, які складають різницю між вартістю роботи у приватного кравця і в ательє. Ательє відповіло відмовою, посилаючись на те, що воно не відмовлялося від виконання замовлення, закрійник Буров вийшов на роботу 14 вересня, і замовлення могло бути виконаний до 18 вересня. Крім того, Плетньов пропустив термін, встановлений законом для пред'явлення заявленої ним вимоги. Вважаючи відмову ательє необґрунтованою, Плетньов того ж дня пред'явив в суді позов про стягнення з нього 200 грн.
Питання:
1) Чи правомірні вимоги Лозовської?
2) Чи мав право Плетньов розірвати договір побутового замовлення?
3) Чи закінчився встановлений законом термін для пред'явлення заявленої вимоги Плетньовим ?
4) Чи підлягають задоволенню позовні вимоги Плетньова?
5) Як вирішити дану ситуацію? Відповідь обґрунтуйте.
4. Алоєв замовив в ательє пальто з матеріалу, що був куплений ним у комісійному магазині. При першій примірці з'ясувалося, що в результаті усадки матеріалу пошити пальто по узгодженому з ательє фасону або іншому фасону, відповідному сучасній моді, неможливо. Алоєв заявив, що він відмовляється від замовлення і залишає матеріал ательє. Він зажадав, щоб ательє відшкодувало йому збитки в сумі, сплаченій ним за матеріал в комісійному магазині, і повернуло аванс. Замовник стверджував, що ательє було зобов'язане, приймаючи замовлення, попередити його про особливості матеріалу. Проте ательє цього не зробило, прийняло замовлення і приступило до роботи, попрасував і розкроїв матеріал. Ательє відхилило вимоги замовника і вказало, що воно не може нести відповідальності за особливості матеріалу, наданого замовником, і що ніякої технічної помилки воно не допустило. Тому ательє може на вимогу замовника лише скасувати замовлення і повернути йому розкроєний матеріал, стягнувши винагороду за виконану роботу, у тому числі і вартість розкрою по встановлених цінах. Крім того, навіть якщо б ательє було винне, то замовник мав би право вимагати лише пошиття йому пальта з рівноцінного матеріалу, що належить ательє.
Питання:
1) Чи зобов'язано було ательє попередити Алоєва про непридатність матеріалу, що надається ним?
2) Чи засновані на законі вимоги Алоєва?
3) Чи правомірні твердження ательє?
4) Як вирішити ситуацію?Відповідь обґрунтуйте.
5. Пуговкін уклав договір з ТОВ «Сервіс-Будинок» на ремонт його трикімнатної квартири. Вартість роботи і матеріалів, що надаються ТОВ, склала 12 500 гривень. Згідно умовам договору, ремонт повинен бути розпочатий 10 червня і закінчений 16 червня. При укладенні договору Пуговкін сплатив 7850 гривень. 9 червня Пуговкіну подзвонили з ТОВ «Сервіс-Будинок» і попросили його згоди на перенесення початку ремонту квартири на 15 червня, оскільки ТОВ не може виділити робочих, вони зайняті на інших об'єктах, ремонт яких своєчасно закінчений не був через недопоставку ТОВ деяких будівельних матеріалів. Пуговкін відповів відмовою, оскільки він узяв на роботі відпустку за свій рахунок і чекає ремонтників. Роботи в квартирі Пуговкіна були початі лише 14 червня і закінчені 24 червня. Після закінчення роботи Пуговкін сплатив ще 1000 гривень, а останні 3650 гривень платити відмовився, вважаючи їх збитками (не отримана за 4 дні зарплата), понесеними в результаті порушення ТОВ «Сервіс-Будинок» умов договору. ТОВ «Сервіс-Будинок» пред'явив в суді позов про стягнення з Пуговкина 3650 гривень.
Питання:
1) Який договір був укладений між Пуговкіним і ТОВ «Сервіс-Будинок»?
2) Чи мав право Пуговкін недоплатити суму, що залишилася?
3) Чи правомірні дії ТОВ «Сервіс-Будинок»?
4) Як вирішити ситуацію?Відповідь обґрунтуйте.
6. Слепньов уклав з кооперативом «Затишок-сервіс» договір на ремонт квартири. Всі роботи (білення стель, наклейка шпалер, укладання плитки, настилка лінолеуму і ін.) були проведені якісно і в обумовлений договором строк. Проте, після закінчення місячного терміну, спочатку у дітей, а потім і у дружини Слепньова почалися напади задухи, які з часом почали набувати все більш важкого характеру. Лікарі, до яких зверталася Слепньова, встановили, що напади задухи у неї і дітей наступають через накопичення в організмі алергенів хімічного походження. Намагаючись знайти джерело отруєння, Слепньов звернувся за допомогою в міську санепідемстанцію, експертизою якої було встановлено, що наданий кооперативом лінолеум виділяє алергени, що стали причиною захворювання його дружини і дітей. Слепньов і його дружина звернулися до суду з позовом до кооперативу про відшкодування шкоди, заподіяного використанням шкідливого для здоров'я матеріалу.
В ході судового розгляду голова кооперативу «Затишок-сервіс» Желтовський пояснив, що лінолеум виробляється заводом «Пластика». У відповідь на звернення Желтовського на завод його директор в листі вказував, що дана марка лінолеуму призначена для настилки у виробничих приміщеннях. Проте, про виділення лінолеумом алергенів заводу нічого невідомо, і випробуваннями при постановці на виробництво даної продукції шкідливих властивостей встановлено не було. Голова кооперативу просив суд в позові відмовити, оскільки роботи кооперативом виконані якісно і в строк, а відповідальність за особливі властивості лінолеуму він нести не повинен, оскільки про їх наявність нічого не було відомо.
Питання:
1) До кого повинні бути обернені вимоги Слепньова і його дружини?
2) Які обов’язки має підрядник за договором підряду?
3) Яке рішення повинен ухвалити суд?
7. Наумов домовився з СТО про проведення капітального ремонту свого автомобіля ГАЗ-24. Згідно складеному кошторису за виконану роботу Наумов повинен був сплатити 2 тис. гривень. Після закінчення ремонту з'ясувалося, що Наумов повинен заплатити СТО 3 тис. гривень у зв'язку із збільшенням вартості окремих запасних частин і здорожчанням послуг. Наумов відмовився сплатити різницю в ціні, вважаючи, що на його замовлення розповсюджується дія попередніх «старих» цін. Крім того, при прийманні роботи з'ясувалося, що машина була відрихтована, оскільки замовник Петров, виїжджаючи зі станції, пошкодив машину Наумова. Вартість рихтування і фарбування увійшла до загальної вартості робіт. Адміністрація СТО вважала, що вона не винна в тому, що Петров пошкодив машину і Наумов повинен заплатити за фактично виконану роботу і, якщо знаходить за потрібне, може стягнути цю суму з Петрова.
Питання:
1) Що таке кошторис? Яким чином встановлюється кошторис?
2) Який вид кошторису мав місце в даній ситуації?
3) Чи можна відступати від ціни, передбаченої в кошторисі, якщо так, то в якому випадку?
4) Проаналізуйте доводи сторін і надайте рішення даній ситуації.
8. Малініна здала в ремонт свій золотий годинник. Через деякий час після ремонту з'ясувалося, що корпус годинника був замінений працівником заводу, що виконував ремонт. Адміністрація відмовилася відшкодувати збиток Малініной, пояснивши, що Малініна має право в судовому порядку стягнути вартість золотого корпусу з винної особи.
Питання:
1) Який договір було укладено між сторонами?
2) Які передбачаються порушення правил виконання побутового замовлення?
3) Дайте мотивований висновок у справі.