1. На адресу ПАТ «Північний» надійшли 2 партії товарів залізницею. У першій партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше 3-денного терміну доставки, вантаж виявився пошкодженим, у другій - була виявлена нестача трьох ящиків. На підставі комерційних актів, що були складені після одержання вантажу, ПАТ «Північний» вимагало від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу.
У господарському суді представник залізниці посилався на те, що псування першій партії вантажу виникло від малопомітних недоліків упакування. Крім того, відправник в товаротранспортній накладній вказав про те, що залізниця звільняється від відповідальності. У зв'язку з нестачею вантажу у другій партії на суму 15 тис. грн., представник залізниці пояснив, що вона виникла у результаті аварії на залізниці. Тому, на підставі норм ЦК України залізниця повинна бути звільнена від відповідальності. Далі він просив врахувати те, що позивач не висунув претензії до залізниці про стягнення вартості втраченого вантажу.
Питання:
1) Проаналізуйте заперечення представника залізниці.
2) Як визначається розмір штрафу за прострочення доставки вантажу і розмір збитків?
3) Яке рішення повинний прийняти господарський суд?
2. ПАТ «Точмаш» пред'явило до управління залізниці претензію про стягнення 17 тис. грн. штрафу за прострочення доставки вантажу у липні-серпні поточного року. Претензія була заявлена 20 вересня. Не одержав відповіді на претензію, завод 5 листопада пред'явив позов до господарського суду. Залізниця заперечувала проти позову, вважаючи, що завод звернувся з позовом до господарського суду до закінчення 3-місячного терміну, визначеного для розгляду претензій.
Питання:
1) Який порядок пред'явлення претензій і позовів до залізниці, що випливають з договорів перевезення вантажів?
2) Яке рішення повинний винести господарський суд?
3. 9 листопада 2012 року вантажовідправником зі станції Кагамликська Південної залізниці на адресу вантажоодержувача було відвантажено бензин А-92 вагою 97800 кг. На шляху перевезення цистерна, в якій було відвантажено бензин, з технічних причин була замінена на іншу (з іншим номером) з пломбами, що підтверджено актами загальної форми від 15 листопада 2012 року. При перевірці та видачі вантажу на станції Жуляни Південно-Західної залізниці за накладною встановлено нестачу бензину А-92 у кількості 14500 кг. При цьому номер пломби на цистерні не відповідав номеру, зазначеному у залізничній накладній, оскільки замість зазначеного фактично цистерна була опломбована за іншим номером. Недостачу бензину та невідповідність номеру пломби було затверджено комерційним актом від 20 листопада 2012 року.
Вантажоодержувач надіслав перевізникові претензію, в якій запропонував перерахувати суму недостачі за пальне. Перевізник претензію відхилив, посилаючись на ст. 111 Статуту залізниць і мотивуючи відмову тим, що вантаж прибув у справній цистерні та під неушкодженими пломбами. Вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми недостачі вантажу, посилаючись на наявність вини перевізника та обґрунтувавши свої вимоги статтями 113, 114 Статуту залізниць.
Питання:
1) Хто несе відповідальність за збереження вантажу при транспортуванні?
2) Як вирішити цей спір? Свою відповідь обґрунтуйте із посиланнями на норми чинного законодавства.
4. М'ясокомбінат звернувся з позовом до перевізника – Управління Донецької залізниці і до постачальника м'яса – ТОВ «Південь» про стягнення з належного відповідача вартості відсутнього м'яса. Вантаж (м'ясо) прибув у справному вагоні, але без пломби відправника вантажу. Після його відкриття виявилося, що вагон завантажений цілком, і недостатня кількість вантажу вміститися не могла. Якість м'яса відповідає умовам договору, його псування і невідповідність не виявлені. Ці обставини були підтверджені експедитором ТОВ і відображені у комерційному акті.
Питання:
1) Хто несе відповідальність за нестачу вантажу?
2) Які права й обов'язки в експедитора?
3) Яку правову природу і зміст має комерційний акт?
4) Що є підставою звільнення від відповідальності за нестачу вантажу?
5) Чи зміниться рішення, якщо вагон, завантажений відправником, прибув у належному стані і з наявністю всіх пломб?
6) Чи підлягає позов М'ясокомбінату задоволенню?
5. Під час зупинки Петров вийшов на перон, щоб купити води, і спізнився до відправлення потяга, у якому, крім документів, знаходилися його речі. Він відразу звернувся до начальника станції. Начальник станції зв'язався з начальником потягу і повідомив про те, що трапилось.
Питання:
1) Які дії повинний здійснити начальник потяга?
2) Як Петров може одержати свої речі?
3) Чи повинен пасажир сплатити проїзд до місця одержання багажу і документів?
4) Чи може Петров відновити квиток, і чи повинен він доплачувати?
6. Садков купив квиток у плацкартний вагон. Коли він прийшов у вагон, то знайшов, що його місце зайняте іншим пасажиром, що мав квиток на це ж місце. Садков попросив провідника звільнити місце чи надати йому інше. У зв'язку з тим, що місць у вагоні не було, провідник запропонував Садкову зайняти місце у купейному вагоні, доплатив різницю у вартості квитків, чи ж перейти у загальний вагон. Садков зайняв купейне місце, але від доплати відмовився.
Питання:
1) Хто правий у цій ситуації?
2) Які права мають пасажири?