1. У гардероб фінансово-економічного інституту студент Іванов, що прийшов на заняття, здав шкіряну куртку на зберігання і одержав жетон від гардеробниці. Після закінчення занять йому видали куртку з тканини, посилаючись на те, що він передав на зберігання саме цю річ. Іванов заявив, що у нього була здана на зберігання шкіряна куртка, що можуть підтвердити його друзі, разом з якими він здавав одяг у гардероб. Адміністрація відмовилася відшкодувати Іванову вартість шкіряної куртки. Іванов звернувся з позовом до фінансово-економічного інституту.
Питання:
1) Яка форма встановлена для правочинів зберігання речей в гардеробах?
2) Чи можуть показання свідків розглядатися як докази у даній суперечці?
3) Чи зобов'язаний фінансово-економічний інститут відшкодувати Іванову вартість куртки?
2. Комов домовився із Симожевим (своїм сусідом по дачі), який постійно мешкав у дачному селищі, що залишить у нього на зберігання деякі речі. Речі зберігалися у сараї Симожева, що був переобладнаний і обігрівався узимку. Навесні, коли Симожев на кілька днів виїхав у місто, невідомими була вчинена крадіжка на дачі Симожева. Були вкрадені і деякої речі Комова. Коли Комов довідався про це, він став вимагати від Симожева відшкодування вартості вкрадених речей, а Симожев, у свою чергу, вимагав відшкодувати витрати на переобладнення сараю і витрати на пальне. Комов не погодився відшкодувати витрати Симожева, мотивуючи це тим, що між ними не було домовленості про сплату і він не буде сплачувати витрати Симожева, тим більш, що речі були викрадені.
Питання:
1) Який договір був укладений між Комовим і Симожевим?
2) Який за своєю юридичною характеристикою буде даний договір?
3) У чому особливості відповідальності за договором зберігання фізичної особи-зберігача?
4) Як варто вирішити справу?
3. В камеру схову автовокзалу Пирогов здав дві дорожні сумки з речами. Коли пізніше він прийшов за своїми речами, то з'ясувалося, що одна валіза були видана іншій особі, яка вказала, що втратила жетон на валізу, але надала опис самої валізи. Пирогов звернувся до адміністрації вокзалу з вимогою про відшкодування вартості втраченої валізи та її вмісту. Начальник вокзалу відмовив у відшкодуванні вартості зниклих речей, посилаючись на те, що в даній ситуації працівник камери схову діяв згідно правил ч. 5 ст. 972 ЦК України.
Питання:
1) У чому особливості відповідальності професійного зберігача?
2) Чи буде нести відповідальність адміністрація автовокзалу у даному випадку?
3) Чи змінилася б ситуація, якщо б Пирогов скористався автоматичною камерою схову? На кого і яку відповідальність була би покладена у такому випадку?
4) Як варто вирішити справу?
4. Соловйов залишив на зберігання на ніч на автостоянці свій автомобіль «Шкода». Ранком, коли він підійшов до автомобіля, він побачив, що зламано замок дверей і двері автомобіля пошкоджені. Крім того, із салону автомобіля зник магнітофон. Соловйов пред'явив вимоги до власника автостоянки, однак той відмовився відшкодувати збитки. Соловйов пред'явив позов до суду.
Питання:
1) Який порядок укладання договору зберігання транспортних засобів на автостоянках?
2) Чи підлягають вимоги Соловйова задоволенню?
3) Як варто вирішити справу?
5. Косов і Овчаров 10.03.2012 р. уклали договір зберігання, відповідно до якого Косов передав Овчарову на період довгострокового відрядження відеокамеру, дозволивши нею користуватися. Сторони домовилися, що плата за зберігання буде платою за користування, в силу чого взаємних розрахунків між сторонами не передбачалося. Після повернення Косова з відрядження Овчаров заявив, що через травму руки він не міг користуватися відеокамерою протягом всього періоду зберігання, а тому Косов зобов’язаний сплатити йому винагороду за зберігання відеокамери. Косов з такою вимогою не погодився.
Питання:
1) Чи є договір зберігання оплатним? Якщо так, то як визначається плата за цим договором?
2) Чи можна користуватися річчю, що надана на зберігання?
3) Яким чином треба вирішити дану ситуацію?
6. У готелі з номера Савчука 20.09.2013 р. було вкрадено гроші у сумі 2000 грн., куртку і німецьку електробритву. Адміністрація готелю відмовилася відшкодувати вартість викраденого майна, оскільки договору щодо його зберігання Савчук з адміністрацією готелю не укладав. У ході розслідування справи чергова поверху, на якому проживав Савчук, підтвердила, що бачила ці речі в номері, однак оскільки Савчук постійно носив ключ від номеру при собі і не здавав його адміністрації, то вини працівників готелю у зникненні речей немає.
Питання:
1) Чи існують особливості зберігання речей у готелях?
2) Хто несе відповідальність за зберігання речей у готелі?
3) Чи повинна адміністрація готелю відшкодовувати вартість вкрадених речей? Якщо так, то у якому обсязі?