1. Соловйов уклав з Ніколаєвим договір і зобов'язався придбати для Ніколаєва будівельні матеріали. Коли будівельні матеріали були придбані, то Ніколаєв відмовився прийняти матеріали і відшкодувати їх вартість Соловйову; свої заперечення він обґрунтовував тим, що матеріали придбані за завищеними цінами. У той же час Соловйов, вимагаючи сплати вартості матеріалів, вказав, що довіреність, яка була видана Ніколаєвим, не містить вказівок із приводу ціни будівельних матеріалів, вона містить лише загальну вказівку на придбання будівельних матеріалів за діючими цінами. Ніколаєв стверджує, що при укладанні договору доручення в усній формі, він обумовив суму, за межі якої не міг вийти Соловйов, купуючи будівельні матеріали. Соловйов звернувся до юридичної консультації.
Питання:
1) Проаналізуйте правовідносини між сторонами, який договір був між ними укладений?
2) Як необхідно розв`язати даний спір?
2. Іваненко уклав з агентством нерухомості договір, за яким агентство зобов'язалося підібрати для нього двокімнатну квартиру, розташовану у цегельному будинку у центрі міста. Під час укладання договору сторони обумовили, що Іваненко повинен сплатити послуги агентства під час укладення договору купівлі-продажу квартири у розмірі 5% від вартості квартири. Між Іваненком і власником квартири, яку підібрало агентство нерухомості, була укладена угода про завдаток, де була обумовлена ринкова вартість квартири. У той же час, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири сторони у договорі вказали суму договору, що дорівнювала сумі, зазначеної у довідці БТІ про оціночну вартість квартири, яка була значно нижчою за ринкову вартість квартири. Іваненко сплатив послуги агентства, виходячи із суми нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири. Агентство вимагало доплатити суму винагороди, виходячи із суми, обумовленої в угоді про завдаток.
Питання:
1) Проаналізуйте відносини між сторонами, який договір був укладений між агентством нерухомості та Іваненком?
2) Як вирішити ситуацію?
3. Під час огляду у комісійному магазині відеоплеєру покупець випадково пошкодив його. Комісіонер знайшов пошкодження лише через кілька днів. Оскільки плеєр за ціною, погодженою з комітентом, продати не вдалося через пошкодження, магазин знизив ціну і продав цю річ вдвічі дешевше, ніж було передбачено договором.
Комітент вимагав сплати усієї суми вартості плеєру, визначеної договором, а також заявив, що комісіонер не вправі претендувати на одержання комісійної винагороди, оскільки не виконав свої обов'язки належним чином. Комісійний магазин виплатив комітентові вартість відеоплеєру за ціною його фактичної реалізації та відрахував з неї комісійну винагороду. Комітент звернувся до суду.
Питання:
1) Хто несе відповідальність за схоронність речі, переданої за договором комісії?
2) Чи підлягають вимоги комітента задоволенню?
3) Надайте юридичний аналіз ситуації.
4. Савенко купила у комісійному магазині хутряну шубу і через деякий час виявила, що у деяких місцях хутро зіпсоване. У зв'язку з цим вона звернулася до директора магазину з вимогою прийняти шубу назад і повернути їй гроші чи зменшити покупну ціну. Директор цю вимогу відхилив, посилаючись на те, що куплені в комісійному магазині речі поверненню не підлягають, а ушкодження хутра могли виникнути й у той час, коли шуба знаходилася у Савенко.
Савенко звернулася до суду з позовом. Висновком товарознавчої експертизи було встановлено, що хутро пошкоджене ще до того, як магазин прийняв шубу на комісію. Представник магазину заявив, що оскільки хутро пошкоджене не з вини магазину, то магазин відповідальності не несе. В якості свідка була допитана колишня власниця шуби, яка наполягала, що під час здачі на комісію шуба ніяких дефектів не мала, і приймальник магазина не знайшов ніяких недоліків.
Питання:
1) Чи повинен був комісійний магазин перевірити якість зданої речі?
2) Чи вправі Савенко повернути шубу комісійному магазину?
3) Чи поширюються положення законодавства про захист прав споживачів на відносини, що виникають з придбання товару у комісійному магазині?
5. Їдучи на роботу за кордон, Петренко передав належне йому майно (квартиру, автомобіль, гараж) в управління на 2 роки своєму другу Солдатову. Договір управління майном був нотаріально посвідчений, у договорі були обговорені розмір і форма оплати за управління майном. Після закінчення контракту Петренко повернувся додому і з'ясувалося, що автомобіль пошкоджений у результаті ДТП, яке відбулося з вини Солдатова, коли той безпосередньо сам керував автомобілем, а ремонт вимагає значних витрат. Петренко відмовився сплатити Солдатову обумовлену у договорі суму за управління майном. Солдатов звернувся з позовом до суду.
Питання:
1) Хто несе відповідальність за схоронність майна, переданого за договором управління майном?
2) Який суб'єктний склад за договором управління майном?
3) Чи могли сторони у наведеній ситуації укласти договір управління майном?
4) Чи підлягають вимоги Солдатова задоволенню?
5) Яке рішення повинен прийняти суд?
6. ТОВ «Конті» було постійним клієнтом ТОВ «Професіонал», яке періодично здійснювало пошук контрагентів і укладало договори поставки від свого імені, але за рахунок ТОВ «Конті» (договір на надання посередницьких послуг був укладений терміном на 5 років). ТОВ «Конті» звернулося до ТОВ «Професіонал» про укладання чергового договору поставки, вважаючи, що укладений між ними посередницький договір ще діє. Однак, як стало відомо, ТОВ «Професіонал» було реорганізовано шляхом приєднання до ПАТ «Професіонал-Плюс», у якого також основним видом діяльності було надання посередницьких послуг.
ТОВ «Конті» звернулося до ПАТ «Професіонал-Плюс» про виконання зобов'язань за договором з ТОВ «Професіонал». Проте ТОВ «Конті» отримало наступну відповідь: ТОВ «Професіонал» вже не існує, а ПАТ «Професіонал-Плюс» у правовідносинах не перебуває з ТОВ «Конті», тому ніяких зобов'язань виконувати не буде.
Питання:
1) У чому особливість укладання даного договору між ТОВ «Конті» і ТОВ «Професіонал»?
2) На яких підставах можна договір комісії вважати припиненим?
3) Чи є реорганізація підставою для припинення договору комісії, враховуючи те, що термін його дії ще не сплинув?
4) Чи були допущені порушення з боку ПАТ «Професіонал-Плюс»?
5) Яким чином ТОВ «Конті» може вимагати захисту свого порушеного права?
7. Сімонов бажав купити дачу за ціною не більш 200 000 гривень. Не бажаючи шукати самостійно клієнтів, він звернувся за допомогою до ТОВ «Альфа», з яким уклав договір. За цим договором ТОВ «Альфа» зобов'язувалося купити для Сімонова дачу за ціною не більш 200 000 гривень від свого імені, але за рахунок Сімонова (вартість посередницьких послуг 15000 гривень). Як стало відомо з письмового повідомлення, спрямованого ТОВ «Альфа» до Сімонова, ТОВ «Альфа» придбало дачу за ціною не 200 000 гривень, а 250 000 гривень з наступних причин: ціни на нерухомість підвищуються з кожним днем; місце, у якому розташована придбана дача, є елітним і престижним.
Через два місяці ціни на нерухомість різко впали вдвічі, і тепер таку дачу можна було придбати вдвічі дешевше. У зв'язку з цим Сімонов звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки така істотна умова договору купівлі-продажу як ціна була порушена.
Питання:
1) Назвіть істотні умови договору, укладеного між Сімоновым і ТОВ «Альфа»?
2) Які порушення були допущені з боку ТОВ «Альфа», а які – з боку Сімонова (якщо такі мали місце)?
3) Яким чином, якщо це можливо, можна захистити порушене право Сімонова?
4) Чи має право на винагороду за надання послуг ТОВ «Альфа»?
8. Коваленко отримав у спадщину бетономішалку. Оскільки остання не була йому потрібна, він вирішив передати її Потапову в управління, уклавши з останнім відповідний договір строком на 1 рік. За договором Потапов повинен був здавати бетономішалку в короткострокову оренду (на 1-2 місяці). Під час дії договору Потапов продав бетономішалку Васильєву, вважаючи себе довірчим власником (ч.2 ст. 1029 ЦК України).
Коваленко звернувся з віндикаційним позовом до Васильєва про витребування бетономішалки, а до Потапова – про відшкодування збитків за договором управління майном.
У судовому засіданні Потапов пояснив, що як довірчий власник він мав право розпоряджатися майном на свій розсуд, бо укладеним договором управління майном не передбачалося обмежень його прав. До цього ж бетономішалку продано дуже вигідно, а тому розрахунки з Коваленком мають складатися з вартості бетономішалки за вирахуванням плати щодо управління нею.
Питання:
1) Що таке довірча власність і хто може бути визнаний довірчим власником?
2) Чи правомірні вимоги Коваленка у даній ситуації?
3) Чи є обґрунтованими доводи Потапова?
4) Як потрібно вирішити даний спір?
МОДУЛЬ 8. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗІ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Тема 42. Зобов'язання зі страхування
(4 години)