Практичні завдання:
Завдання 1. ВАТ “Спецтехніка” за договором купівлі-продажу зобов’язалося доставити та встановити придбані ТОВ “Бадьорість” комп’ютери до 10 серпня 2006 року, які були необхідні останньому для проведення виставки своєї продукції. У договорі було зазначено, що виконання зобов’язання забезпечене неустойкою в сумі 10000 грн.
Комп’ютери ВАТ “Спецтехніка” доставило лише 20 серпня 2006 року. ТОВ “Бадьорість” від прийняття їх відмовилося, звернувшись до Господарського суду з позовом до “Спецтехніки” про повернення суми, що складала вартість комп’ютерів – 25000 грн.; стягнення штрафу – 10000 грн.; відшкодування 40000 грн. упущеної вигоди, тобто доходів, які воно не отримало через невиконання ВАТ “Спецтехнікою” зобов’язання в строк.
ВАТ “Спецтехніка” позову не визнало, вважаючи, що по-перше, у разі виконання зобов’язання боржником кредитор не має права відмовитися від його прийняття ( комп’ютери були ж доставлені через 10 днів); по-друге, у разі несвоєчасного виконання зобов’язання неустойка повинна стягуватися у вигляді пені, а не штрафу за кожен день прострочення у розмірі, встановленому договором. Оскільки сторони у договорі розмір пені не визначили, то й неможливе її стягнення.; по-третє, розмір упущеної вигоди повинно бути доведено та обґрунтовано позивачем і тільки у цьому випадку можна ставити питання про її відшкодування.
Як повинна бути вирішена справа?
Завдання 2. Між банком “Базис” (кредитор) та АТ “Слобода” (позичальник) 12 липня 2005 року укладено кредитний договір та додаткові угоди про надання кредиту зі строком погашення до 1 вересня 2005 р.
13 липня 2005 р. на забезпечення виконання зобов’язань позичальника банк “Базис” та АТ “Хата” уклали договір застави, згідно з яким предметом застави стали 6 авіаційних турбінних двигунів, що належали АТ “Хата”.
На 1 вересня АТ “Слобода” повністю не розрахувалося з банком. Заборгованість складала 21500 грн.
11 травня 2006 р. банк “Базис” звернувся до Господарського суду з позовом до АТ “Хата” про звернення стягнення на заставлене майно відповідача. Рішенням Господарського суду від 29 травня 2006 р. у задоволенні позову було відмовлено, оскільки згідно зі ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, а у даній справі позивач значно перевищив строк подачі позову.
Чи правильно вирішив суд? Хто може виступати заставодавцем? Чи є різниця між правовим положенням поручителя та майнового поручителя?
Завдання 3. Між ВАТ “Сумська зернова фірма” та АТ “Дарсоюз” 21 квітня 2005 року укладений договір поставки. Строк кінцевого розрахунку за вказаним договором не пізніше 10 вересня 2005р.
Договір поставки був забезпечений договором застави електронної техніки від 23 травня 2005р. (застава зареєстрована у реєстрі застав рухомого майна інформаційного центру Мінюсту України) та договором застави врожаю від 01 червня 2005р.
АТ “Дарсоюз” станом на 10 вересня 2005р. не повністю розрахувалося зі своїм контрагентом, в зв’язку з чим ВАТ “Сумська зернова фірма” звернулося до господарського суду Київської області з вимогою про визнання за нею права власності на предмет застави та передачі заставленого майна у її власність.
Рішенням господарського суду Київської області від 30 вересня 2005р позов задоволено частково. Вимоги позивача в частині, щодо передачі заставленого майна у власність позивача суд вважав незаконними та залишив без задоволення. Мотивував рішення тим, що відповідно ст. 20 Закону України ”Про заставу” у разі, якщо у момент настання строку виконання зобов’язання забезпеченого заставою, воно не буде виконане, заставодержатель набуває лише право звернення стягнення на предмет застави. Суд зауважив, що передача заставленого майна у власність позивача не передбачена чинним законодавством, тому такі вимоги позивача задоволенню не підлягають.
10 жовтня 2005р. позивач звернувся з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення в зазначеній частині прийняте з порушенням норм матеріального права. Апеляційну скаргу мотивував наступним: 1) Ст. 20 ЗУ “Про заставу” має диспозитивний характер, а тому сторони у договорі застави можуть передбачити окремий порядок реалізації прав заставодержателя; 2) п.8.3 Роз’яснення ВАС України від 24.12.99р. № 02-5/602 відзначено, що договір застави може містити умову, що визначає можливість та правовий механізм набуття заставодержателем права власності на заставлене майно; 3) механізм передачі права власності на заставлену річ передбачений Інструкцією про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Мінюсту України від 15.12.99р. № 74/5 (п. 1.5): одним із заходів примусового виконання є вилучення майна, зазначеного у рішенні суду, у боржника та передача його стягувачеві.
Яке рішення має прийняти Апеляційний суд?
Завдання 4. 23 лютого 2007 року ВАТ “Кальян” (товарний склад) уклав із ТОВ “Тент” договір складського зберігання партії чаю. Різке подорожчання високосортного чаю призвело до зниження обсягів його продажу і, як наслідок, до збільшення строків зберігання вказаного товару.
Коли представник ТОВ “Тент” прибув для отримання зі складу партії чаю, зберігач відмовив у видачі товару, мотивуючи свою поведінку відсутністю оплати за зберігання. Не погоджуючись з такими діями представник поклажодавця вказав, що вартість чаю, який знаходиться на складі значно перевищує суму заборгованості. Тоді зберігач запропонував ТОВ “Тент” отримати товар у певному обсязі, залишивши у розпорядженні зберігача лише його частину, яка за вартістю дорівнює сумі заборгованості.
Як повинна бути вирішена справа?
Завдання 5. Романов домовився із Климовим про купівлю-продаж житлового будинку. В зв’язку з цим Климов передав Романову 6200 грн. як завдаток, отримавши про це відповідну розписку. Через деякий час Анісімов відмовився від оформлення договору купівлі-продажу, мотивуючи це тим, що усі його цінні речі, які він мав намір продати для виплати за будинок, втрачено під час пожежі, спричиненої ударом блискавки. Інших коштів для купівлі будинку він не мав.
Вважаючи неможливим виконання договору, Климов зажадав від Романова повернення 6200 грн. Коли Романов відмовився, Климов звернувся до юридичної консультації за роз’ясненням його прав.
Чи підлягають вимоги Климова задоволенню? Чи зміниться рішення, якщо у розписці не буде слова завдаток?
Завдання 6. Між банком “Аваль” та ТОВ “Елегія” 25 березня 2006 року укладений кредитний договір на суму 120 000 грн. Згідно з умовами договору кредит підлягав поверненню 25 червня 2006р. На забезпечення виконання цього договору між банком “ Аваль ” та ТОВ “Альянс” був укладений договір поруки. Строк припинення поруки договором не визначався.
Оскільки ТОВ “Елегія” не виконало своїх зобов’язань за кредитним договором, 30 грудня 2006р. банк “ Аваль ” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “Альянс” про стягнення: основної суми боргу за кредитним договором, процентів за користування кредитом, судових витрат, пов’язаних із стягненням боргу.
Яке рішення має прийняти господарський суд?
Завдання 7. Абросімов звернувся до свого приятеля Кравчука з проханням позичити йому 12 000 грн. строком на два місяці. Кравчук погодився на пропозицію, але за умови передачі йому під заставу цінного майна. 21 січня 2006р. Кравчук передав Абросімову під розписку 12 000 грн. у позику зі строком повернення до 21 березня 2006р., а Абросімов в свою чергу передав Кравчуку в забезпечення виконання зобов’язання за договором позики принтер вартістю 1500 грн. та комплект музичної техніки (підсилювач та сінтезатор) вартістю 9000 грн. В зазначений термін Абросімов не зміг розрахуватися з Кравчуком. А коли 31 липня 2006р. Абросімов запропонував позичені гроші, Кравчук відмовився їх прийняти, вказавши, що оскільки Абросімов не повернув гроші в строк, він став власником переданих речей і вже встиг реалізувати їх спільному знайомому Стоянову.
Абросімов вирішив звернутися до юриста і з’ясувати, чи не порушені його права?
Яке роз’яснення має він отримати?
Завдання 8. 20.02.2006р. Розумний уклав з Іваненком договір позики, за яким передав останньому 45 000 грн. строком на 6 місяців. Договір позики було забезпечено іпотечним договором, за яким іпотекодавцем виступив майновий поручитель Сірченко, а предметом іпотеки – квартира останнього. Іпотечний договір передбачав випуск заставної.
20.04.2006р. сторони внесли зміни до договору позики щодо строку повернення боргу. Термін виконання договору було перенесено на 20.10.2006р.
20.09.2006р. до Сірченка звернувся Царьков з вимогою сплатити йому 45 000 грн. На що той заявив, що він не знає цього чоловіка і відмовився задовольнити його вимогу. Тоді Царьков звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на квартиру Сірченка і таким чином задовольнити свої вимоги. На підтвердження права Царьков надав заставну.
У судовому засіданні з’ясувалося що заставну, видану 20.03.2006р. на ім’я Сірченка, було передано декілька разів за передавальним написом і її останнім власником є Царьков.
Сірченко звернувся за допомогою до адвоката з наступними запитаннями: 1).Які його права та обов’язки як майнового поручителя? 2).Яка юридична природа заставної, порядок та правові наслідки її видачі? 3).Яким чином повинна здійснюватися передача заставної? 4).Чи впливає зміна основного договору на долю заставної? 5).Як співвідносяться іпотечний договір і заставна?
Дайте відповідь.