КОНСТИТУЦIЙНI ЗАСАДИ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Поняття місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування як елемент основ конституційного ладу України. Ознаки місцевого самоврядування. Правова, організаційна і фінансова автономність органів місцевого самоврядування.

Міжнародно-правове регулювання питань місцевого самоврядування. Європейська Хартія про місцеве самоврядування.

Наукові концепції місцевого самоврядування: громадівська теорія, державницька теорія, теорія муніципального дуалізму.

Історія становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні. Магдебургське право. Органи місцевої державної влади в радянський період.

Місцеве самоврядування за Конституцією України 1996 р. Система принципів і органів місцевого самоврядування. Порядок формування органів місцевого самоврядування. Голови місцевих Рад: порядок обрання і статус. Інші форми місцевого самоврядування. Сільські, селищні міські ради. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. Матеріальна і фінансова основа самоврядування.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі.

Функції і повноваження та акти органів місцевого самоврядування. Адміністративний, фінансовий, судовий та ін. контроль (нагляд) за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Гарантії здійснення повноважень і відповідальність місцевого самоврядування.

САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА СЛУХАЧІВ

Вимоги до організації самостійної та індивідуальної роботи студентів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

Основними завданнями самостійної та індивідуальної роботи студентів і слухачів є підготовка і виконання поточних завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни під керівництвом викладача.

 

ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни включає поточний контроль успішності, модульний контроль та складання підсумкового контролю.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням наявних засобів діагностики.

Для атестації студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним в цій навчальній програмі, в робочій навчальній програмі дисципліни та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у академії створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають типові завдання, модульні контрольні роботи, тести а також засоби традиційної системи освіти. Вони повинні забезпечувати об’єктивну оцінку знань, умінь та рівнів набутих компетенцій.

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Нижченаведений перелік рекомендованої літератури містить джерела переважно загального характеру. Список літератури з навчальної дисципліни наводять у відповідних робочих навчальних програмах.

Основні нормативно-правові акти

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 2-го скликання //ВВР. – 1996.- №30.-Ст. 141.

2. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 69.

3. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 250.

4. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 29. – Ст. 191.

5. Про внесення змін до Закону України "Про постійні комісії Верховної Ради України: Закон України від 14 липня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 40-41. – Ст. 250.

6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382.

7. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 7 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 33. – Ст. 1983.

8. Про вибори Президента України: Закон України вiд 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст. 291.

9. Про всеукраїнський і місцеві референдуми: Закон Української РСР від 3 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 33. – Ст. 443 (із змінами і доповненнями).

10. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 4. – Ст. 65.

11. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.

12. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 10 жовтня 2010 року.

13. Про місцеве самоврядування в України: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 25. – Ст. 20 (з змінами та доповненнями).

14. Про місцеві державні адмiнiстрацiї: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

15. Про об'єднання громадян: Закон України вiд 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504; 1993. – № 46. – Ст. 427.

16. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

17. Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України.-1994. -№ 18.-Ст. 101.

18. Про правовий статус іноземців: Закон України від 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 162.

19. Про представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України вiд 2 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.-2000.-№ 21.-Ст. 158.

20. Про Президента України: Закон України від 5 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 33. – Ст. 446.

21. Про прокуратуру: Закон України вiд 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793 (з змінами на 20. 01. 2005).

22. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 237.

23. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України вiд 11 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст. 212.

24. Про Службу безпеки України: Закон України вiд 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 383.

25. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

26. Про статус народних депутатiв України: Закон України вiд 22 бер. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 212.

27. Про статус депутатiв місцевих рад: Закон України вiд 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.

28. Про судоустрій статус суддів: Закон України вiд 7 липня 2010 р. №2453-VI

29. Про Центральну виборчу комісію: Закон України вiд 30 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № . – Ст.

30. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

31. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лютого 2010 року N 1861-VI ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 14-15, N 16-17, ст.133 )

32. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17 березня 2011 року N 3166-VI (ОВУ №27, 2011(18.04.11).

33. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. – 2010. – № 1085. (в редакції Указу від 28.12.2010 р. – № 1245.

34. Про Положення про Адміністрацію Президента України: Указ Президента України від 2 квітня 2010 р. – 2010 -№ N 504/2010

35. Коментар до Конституції України: Науково-практичний коментар /В.Б. Аверянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулын та ін.; Ред. Кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.- 808 с.

36. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки 1997–2001 / Відповід. редактор канд. юрид. наук П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 512 с.

37. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки 2001–2002 / Відповід. редактор канд. юрид. наук П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 384 с.

38. Конституція України в актах Конституційного Суду України (аналітичний огляд та коментар) / А. Стрижак. — К.: Ін Юре, 2010. — 629 с., [1] арк. іл.

39. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010. У справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до Конституції України“ від 8 грудня 2004 року № 2222–IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України)

Основна література

1. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В.С. Журавського. – К.: Видавничій Дім „Ін Юре”, 2002. - 544 с.

2. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2т. – Т.1 /За ред. В.Ф. Погорілка.-К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006.-544с.

3. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2002.-479 с.

4. Фрицький О.Ф. Муніципальне право України: Підручник для юридичних вищих учбових закладів. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

5. Конституційне право України : підручник. / В. І. Чушенко, І. Я. Заяць; за заг. ред. В. І. Чушенка; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Вид. 2-е, допов. і переробл. — К.: Ін Юре, 2009. — 547 с.

6. Погорілко В.Ф. Конституційне право України : підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко ; МОНУ ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ ; Київський ун-т права ; за заг. ред. В.Ф. Погорілка. – 2-ге видання, перероб., та доп. – Київ : Правова єдність, 2010. – 432 с.

7. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л.Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В. Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В. М. Шаповала. – К.: 2012. – 727 с.

8. Актульні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. -554 с.

 

 

Додаткова література

1. Баглай М.В., Туманов В.А. Малая энциклопедия конституционного права. – М.: БЕК, 1998. – 519 с.

2. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник/ 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 504 с. – Бібліогр.: с. 494-499.

3. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998.

4. Теліпко В.Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Е. Теліпко. – Київ : Центр навчальної літератури, 2009. – 568 с.

5. Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.

6. Конституція України в актах Конституційного Суду України (аналітичний огляд та коментар) / А. Стрижак. — К.: Ін Юре, 2010. — 629 с.,

7. Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.

8.Влада в Україні: шляхи до ефективності. : Всеукр. форум учених-правознавців. / відп. ред. О. Д. Святоцький. — К.: Ін Юре, 2010. — 686 с.

9. Муніципальна влада в Україні : проблеми теорії та практики. / О. В. Батанов; [відп. ред. М. О. Баймуратов]; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К.: Юрид. думка, 2010. — 653 с.

10. Конституція та засади конституційного ладу України у питаннях та відповідях : навч. посіб. / Є. І. Григоренко, О. С. Передерій. — Х.: ХУПС, 2010. — 171 с.

11. Козир Олександр Володимирович. Конституційне право особи на недоторканність житла: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02./Козир Олександр Володимирович; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011.-19 с.

12. Олійник А.Ю. Поняття, види та зміст конституційної свободи пересування /Науковий вісник ДДУВС, 2011.-С.18-24.

13. Бровченко Н. В. Юридичні факти в конституційному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н. В. Бровченко; Маріуп. держ. ун-т. – Маріуполь, 2012. – 20 с.

 

Інтернет-ресурси:

1. http://portal.rada.gov.ua - Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.

2. http://kmu.gov.ua - Офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України.

3. http://ccu.gov.ua - Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України.

4. http://president.gov.ua - Офіційний веб-сайт Президента України.

5. http://www.nau.ua ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

 

3. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ”

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Конституційне право є провідною галуззю права національної системи права України, норми якої покликані охороняти права і свободи людини і громадянина. З цією метою вони засновують відповідний і суспільний устрій‚ який охоплюється категорією “конституційний лад України”. Норми конституційного права визначають баланс співвідносин влади та свободи і, у зв’язку з цим, регулюють найбільш принципово важливі, суспільні відносини, які пов’язані з організацією основ конституційного ладу, взаємовідносинами між особою та державою, унітарним устроєм України, порядком формування і функціонуванням системи органів державної влади і місцевого самоврядування.

Водночас, конституційне право України є однією з галузевих теоретико-правових наук. Як галузева юридична наука конституційне право вивчає норми і конституційно-правові інститути, суспільні відносини, врегульовані ними, практику реалізації норм і інститутів конституційного права, аналізує закономірності їхнього розвитку тощо. З цією метою наука покликана визначати закономірності розвитку конституційного права‚ формулювати практичі поради з метою вдосконалення його системності та практики.

Конституційне право України є нормативною дисципліною, яка відноситься до блоку фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Названа дисципліна передбачає опанування методології дослідження сутності і змісту конституційно-правових явищ в цілому і зокрема, основ теорії конституції, конституційно-правового положення людини і громадянина, конституційно-правового регулювання територіальної організації держави, конституційно-правової основи організації і здійснення державної влади та організації і діяльності органів місцевого самоврядування.

Конституційне право, як і будь-яка інша галузь права, складається із норм, принципів та інститутів. Джерелами конституційного права є: природне право і позитивне право. Джерела позитивного конституційного права систематизується за їх юридичною силою. До них відносяться: Конституція України, закони України, інші акти нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або шляхом всеукраїнського референдуму; нормативні акти Президента України, що містять конституційно-правові норми; нормативні акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми; Рішення Конституційного Суду України, в яких дається офіційне тлумачення Конституції та законів України; міжнародні договори, згоди на обов’язковість яких надано Верховою Радою України; акти органів місцевого самоврядування.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою вивчення дисципліни є надання знань, умінь, здатностей:

а) науково-юридична: закласти та сформувати у студентів знання з провідної галузі національного права України, її норм та інститутів, а також дати чітке уявлення щодо їх органічних зв’язків з окремими галузями права;

б) загальноосвітня: вивчення історичних передумов конституційного процесу в Україні та впливу конституційного права України на всі галузі права та міжгалузеві зв’язки, вплив на державотворчі процеси в Україні;

в)виховна: сприяти формуванню патріотизму, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно реалізовувати набуті теоретичні знання на практиці. Завданням вивчення дисципліни є також детальне вивчення Конституції України, конституційних законів та інших нормативно-правових актів, що являються джерелами галузі конституційного права України.

Вивчення дисципліни “Конституційне право України” передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника , при якому він повинен:

Основні загальнокультурні та професійні компетенції

В результаті вивчення дисципліни «Конституційне право України» бакалаври повинні бути здатними до вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних з ефективністю забезпеченням прав і свобод людини і громадянина під час роботи та мати такі основні загальнокультурні та професійні компетенції з конституційного права:

Загальнокультурні компетенції.

· здатність до ефективного використання положень нормативно-правових документів в своїй діяльності;

· володіння основними конституційно-правовими поняттями і категоріями;

Професійні компетенції.

в практичній юридичній діяльності:

· використовувати знання з конституційного права України в юридичній практиці;

· відслідковувати зв’язки норм конституційного права з нормами інших галузей права;

· в межах допустимого давати аналіз і тлумачення норм конституційного права;

в організаційно-управлінській діяльності:

· обґрунтовувати конституційність і доцільність правових рішень.

· використовувати конституційно-правові процедури захисту прав і свобод людини;

 

РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

№ з/п	Назва тем	Всього годин	Всього годин з викладачем	З них:
З них:	Самостійна робота
Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Модульний контроль
	Змістовний модулів 1
1.	Тема 1.Конституцiйне право України – провiдна галузь нацiонального права України.
2.	Тема 2.Конституція України та її розвиток.
3.	Тема 3.Конституцiйний лад i його закрiплення в Конституцiї України.
	Змістовний модуль 2
4.	Тема 4.Основи правового статусу людини i громадянина. Громадянство України. Правове становище біженців та осiб без громадянства. Правовий статус біженців.
5.	Тема 5.Конституційні права, свободи та обов'язки людини i громадянина.
6.	Тема 6.Народне волевиявлення.
7.	Тема 7.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
	Змістовний модуль 3
8.	Тема 8.Президент України.
9.	Тема 9.Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади в Україні.
10.	Тема 10. Конституційні засади судової влади та прокуратури в Україні.
11.	Тема 11.Територіальний устрій України.
12.	Тема 12.Конституційні засади місцевого самоврядування.
	ВСЬОГО ГОДИН:
	Підсумковий контроль:		ЕКЗАМЕН

 

ФОРМИ ПОТОЧНОГО ПРОМІЖНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль– проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.

Проміжний (модульний контроль)– визначає якість виконаної курсантом студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль– виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО – ПРОВІДНА ГАЛУЗЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.

Поняття і предмет галузі конституційного права. Співвідношення термінів “конституційне право” і “державне право”. Місце та роль конституційного права в системі права Україні.

Система галузі конституційного права. Поняття та види конституційно-правових інститутів. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки, види та структура. Специфіка конституційно-правових норм.

Джерела галузі конституційного права України. Види джерел та їх юридична природа. Місце Конституції України та конституційних законів у системі джерел галузі конституційного права.

Поняття та види конституційно-правових відносин. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин. Юридичні факти в конституційному праві.

Відповідальність в конституційному праві. Суб’єкти та підстави конституційно-правової відповідальності. Конституційно-правова відповідальність посадових осіб та органів публічної влади.

Поняття, предмет та система науки конституційного права. Конституційне право як навчальна дисципліна.

 

2. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РОЗВИТОК.

Визначення конституції та її сутність. Юридична та фактична конституція. Формальна та матеріальна конституція. Конституціоналізм, теоретичне обґрунтування необхідності, предмет та функції конституції. Види конституцій.

Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України. Установчий характер конституційних положень. Місце конституції в системі національного законодавства.

Історія конституційного розвитку України. Перша конституція Української незалежної держави – Конституція УНР від 29 квітня 1918 р. Конституції України радянського періоду. Основні етапи та напрямки новітньої конституційної реформи в Україні. Особливості прийняття Конституції України 1996 р.

Основні риси та особливості Конституції України 1996 р. Структура Основного Закону нашої держави. Юридичні властивості Конституції України. Правова охорона Конституції України.

Значення Конституції України для розвитку української державності.

3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД І ЙОГО ЗАКРІПЛЕННЯ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

Поняття конституційного ладу та його співвідношення з державним ладом. Ознаки і принципи конституційного ладу України. Закріплення конституційного ладу в Конституції України. Риси України як конституційної держави. Поняття державного ладу України та характеристика його принципів.

Гуманістичні і демократичні засади конституційного ладу України. Механізм української держави і її основні функції. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головний обов’язок української держави.

Народ – носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету. Співвідношення народного, національного і державного суверенітету. Форми здійснення народовладдя в Україні.

Конституційне закріплення форми української держави. Україна – унітарна республіка. Основні риси республіканської форми правління. Види республік. Особливості республіканської форми правління в Україні. Характеристика державно-політичного режиму в Україні.

Конституційні принципи культурної та мовної політики Української держави. Статус української мови як державної мови. Гарантування Конституцією України вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України.

Поняття і сутність суспільного ладу. Основні принципи суспільного ладу. Система суспільного ладу.

 

 

4 ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. ПРАВОВИЙ СТАТУС БІЖЕНЦІВ.

Правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права. Поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні. Механізм реалізації і гарантії прав та свобод людини і громадянина. Співвідношення міжнародно-правового і національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.

Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України. Органи, які вирішують питання, пов’язані з громадянством України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні. Поняття “іноземець” та види іноземців. Правова регламентація режиму іноземців в Україні. Права, свободи і обов’язки іноземців. Депортація іноземців. Екстрадиція іноземців іноземній державі. Біженці. Порядок набуття статусу біженця. Правовий статус біженців в Україні.

5. КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Конституційні права, свободи людини і громадянина. Права і свободи людини і громадянина, їх співвідношення. Класифікація конституційних прав і свобод. Права людини і права громадянина. Покоління прав людини. Соціально-економічні і соціально-культурні права. Особисті права і свободи. Політичні права і свобод.

Конституційні обов’язки громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів. Обов’язок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодування завданих збитків. Обов’язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом. Обов’язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей.