Умови визнання позначення добре відомою маркою.

Особливості визнання марки добре відомою визначені у ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яка зазначає, що охорона прав на добре відомий знак для товарів і послуг здійснюється у відповідності зі статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності на підставі визнання знака добре відомим. При визначенні того, чи є знак добре відомим, можуть розглядатися наступні фактори, якщо вони є доречними: 1) ступінь чи популярність визнання знаку у відповідній сфері; 2) тривалість, обсяг і географічний район будь-якого використання знаку; 3) тривалість, обсяг і географічний район будь-якого просування знаку, включаючи рекламування обнародування, представлення на ярмарках, виставках товарів та/або послуг для яких використовується знак; 4) тривалість і географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знаку за умови, що знак, що використовується є визнаним; 5) свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема, територія, на якій знак визнаний добре відомим компетентними органами; 6) цінність, що асоціюється зі знаком. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону з дати, на яку знак для товарів і послуг став добре відомим в Україні, йому надається така ж правова охорона, як і зареєстрованому товарному знаку. При цьому, правова охорона поширюється також на товари і послуги, що не є однорідними тим, для яких знак визнаний добре відомим, якщо його використання іншими особами щодо таких товарів і послуг буде вказувати на зв'язок між ними і власником добре відомого знаку, у зв'язку з чим ймовірним є порушення його інтересів. Визнання знака для товарів і послуг добре відомим може здійснюватися Апеляційною палатою Держдепартаменту, відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України N 228 від 15.04.2005 р., або судом.