Ве́то — заборона, яка накладається одним органом державної влади (главою держави) на рішення іншого державного органу. За Конституцією України Президент України наділяється “правом вето” (п. 30 ст. 106 Конституції України), зміст якого визначається як повернення закону Президентом України зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду (ст. 94 Конституції України). Така дія Глави держави передбачена на позапарламентській завершальній стадії законодавчого процесу – стадії підписання закону. Одержавши той чи інший закон для промульгації, Президент України має можливість активно впливати на зміст і спрямованість законодавчого процесу з метою реалізації свого конституційного статусу і повноважень, передусім, як легітимного виразника волі всього народу з метою попередження прийняття законодавчих актів, що суперечать або шкодять національним інтересам. В Україні процедура повторного розгляду повернених Главою держави законів є досить жорсткою. Як зазначається в Рішенні Конституційного Суду України у справі щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України від 7 липня 1998 року, встановлена в частині четвертій статті 94 Конституції України вимога щодо повторного прийняття закону Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу поширюється лише на закони, пропозиції Президента України до яких повністю або частково відхилені. Ця вимога стосується прийняття закону в цілому.