рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА - раздел Право, План Семінарського Заняття ...

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

МОДУЛЬ І

НЕ 1.1.

Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

Наукові засади кримінально-правової кваліфікації

1. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.

2. Система Особливої частини кримінального права.

3. Наукові засади кримінально-правової кваліфікації:

· поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації;

· стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації;

· структура кримінально-правової кваліфікації.

 

Основна література

 

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 9-22.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 5-26.

3. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 6-16.

4. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.283-295.

5. Кримінальне право України: Навчальний посібник / С.Г.Волкотруб, О.М.Омельчук, В.М.Ярін та ін. – За ред. О.М.Омельчука. – К.: Наукова думка: Прецедент, 2004. – С. 3-9.

Додаткова література

 

1. Гаухман Л. Квалификация преступлений. – Москва: Юринформ – 2001. – 212 с.

2. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - Київ: Атіка, 2002. – 640 с.

3. Кудрявцев В. Общая теория квалификации преступлений. – Москва: Юристь – 2001. – 299 с.

4. Кузнецов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2006. – 300 с.

5. Марін О.К. Структура статей Особливої частини КК України та проблема коментування їх змісту // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. - 2004. - № 2 (2). - Додаток 2. - С. 297-303.

6. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – Київ: Атіка – 1999. – 463 с.

7. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – Киев: Юринком – 1995. – 208 с.

8. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

НЕ 1.2.

Злочини проти основ національної безпеки України

 

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Державна зрада.

3. Посягання на державного чи громадського діяча: характеристика юридичного складу злочину.

4. Диверсія.

5. Шпигунство: об’єктивні, суб’єктивні ознаки та особливості звільнення від кримінальної відповідальності.

6. Інші злочини проти основ національної безпеки України (ст.ст. 109-110 КК України).

Основна література

 

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 23-33.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 26-38.

2. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 315-324.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 237-253.

5. Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року // ВВР. – 2003. - № 39. – С. 351. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15

6. Закон України „Про державну таємницю” від 21 січня 1994 року №3855-XII // ВВР. – 1994. – № 16. – С. 93. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3855-12

Додаткова література

 

1. Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – К.: Київський університет, 1997. – 166 с.

2. Баулін Ю.В. Спеціальний вид звільнення громадянина України від
кримінальної відповідальності за державну зраду // Проблеми пенітенціарної
теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 21-30.

3. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України // Право України. – 2004. – № 5. – С. 141-145.

4. Зозуля І.В. Національна безпека України як сукупний об’єкт кримінально-правового захисту // Право України. – 2002. – № 3. – С. 37-43.

5. Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки. Навчальний посібник. – К.: ДЕМІД, 2002. – 144 с.

6. Кучера А.В. Злочини проти основ національної безпеки України. – Івано-Франківськ: Сімик, 2003. –72 с.

7. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України // Право України. – 2004. – № 9. – С. 32-34.

8. Навроцький В. О. Злочини проти держави: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 48 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 211-217.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції)
Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив
переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та
громадянства.

Як слід кваліфікувати дії Рома?

2. Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфото­графувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розві­дувальних органів.

3. Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського. Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відо­мостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимно­го заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.

4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території Украї­ни військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.

5. Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на те­риторії України. Вони займалися збиранням відомостей, що ста­новлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо веден­ня диверсійної роботи в Україні.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 330-331 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

НЕ 1.3.

Злочини проти життя і здоров’я особи

1.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.

2.Вбивство: поняття, кримінально-правовий аналіз і класифікація

2.1. Вбивство при обтяжуючих обставинах.

2.2. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

2.3. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.

2.4.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця.

3. Тілесні ушкодження: поняття, види, характерні об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини:

4.1.Погроза вбивством: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.

4.2.Незаконне проведення аборту: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.

4.3.Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 34-76.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 38-79.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 273-292, 296-307, 317-324.

4. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнєцов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.314-324.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи” від 7 лютого 2003 року № 2. // Постанови Пленуму Верховного Суду у кримінальних справах (1973-2004). Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 73-75. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0002700-03

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про необхідну оборону” від 26 квітня 2002 р. № 1. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0001700-02

 

 

Додаткова література

1. Булда Д. Деякі аспекти кримінальної відповідальності за катування // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №7. – С.120-124.

2. Гороховська О.В. Вбивство через необережність: проблеми кримінальної відповідальності: Монографія. / Наук. ред. А.А. Музика. – К.: Вид. Паливода А.В., 2007. – 180 с.

3. Кримінальне судочинство в Україні: Судова практика. Злочини проти життя особи (вбивства): Офіц. вид. / Верх. Суд України, відп. ред. П.П. Пилипчук. – К.: Вид. ДІМ, 2007. – 960 с.

4. Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матеріали наук.-практ. конф. (Харків. 22-23 квіт. 2004 р.) / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. - К. - Х.: Юрінком Інтер, 2004. - 260 с.

5. Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку із виконанням цією особою службового чи громадського обов’язку. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 20 с.

6. Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 116, 117, 118 КК України). Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 20 с.

7. Остапенко Л. Питання співучасті у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 7. - С. 106-112.

8. Снігерьов О.П., Матвійчук В.В., Никифорчук Д.Й. Умисні вбивства. Попередження і розкриття: практичний посібник. – К.: КНТ, 2005. – 100 с.

9. Тимчук О. Суб’єктивна сторона залишення в небезпеці // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1

10. Чеботарьова Г.В. Кримінально-правові проблеми трансплантації або органів людини та донорство крові. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 20 с.

11. Шеремет А.П. Розслідування та запобігання вбивствам: Навчальний посібник. – Чернівці: ТОВ «Наші книги», 2007. – 248 с.

12. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 217-276.

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись. У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І— ІІ ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кілька ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко клю­чем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент запо­діяння. Побачивши, що дружина ворухнулася, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання.

2. Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна, є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропону­вав Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно про­никли до її хати і почали шукати гроші. Коли Верченко проки­нулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали.

3. З метою розпиття спиртних напоїв Пустовіт і Радосюк пізно ввечері зайшли до будинку Степанова, де крім останнього знаходилися також Макогон та Федоров. На ґрунті ревнощів до Макогон, сожительки Пустовіта, яка прийшла в дім до Сте­панова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовіт прогнав остан­нього і здійняв сварку з Макогон. Наніс їй побої, а потім вирі­шив убити. Реалізуючи свій намір, Пустовіт, нібито проводячи її додому, разом із Радосюк довів Макогон до водойми, з допо­могою Радосюк зв’язав їй руки і почав завдавати ударів кухон­ним ножем у різні частини тіла. Всього він завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клітки. Потім ніж узяла Радосюк і з помсти за образу, заподіяну їй Макогон під час сварки в будинку Степанова, завдала ним удар у серце. Від одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-ме­дичної експертизи видно, що кожне із 9 проникаючих поранень, завданих потерпілій Пустовітом, саме по собі призвело б до на­стання смерті.

4. Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконанні будівельних робіт, розпивав спиртні напої. Коли Дудник відлучився, Качковський сам випив горілку, що зали­шилася, після чого заснув на подвір’ї. Дудник намагався розбу­дити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адре­су і продовжував дрімати. Обурившись і згадавши, що Качковсь-кий сам випив частину горілки, а, крім того, не повернув йому давній борг, Дудник вирішив розправитися з ним. Він вилив на одяг Качковського бачок гасу і підпалив, а сам втік з місця вчи­нення злочину. Потерпілий від одержаних опіків через два тижні помер.

5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останнього
розпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виникла сварка, а далі — бійка, під час якої Романченко спричинив Ілясову легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Бійку було припинено Воронецьким. Випивка тривала. Збираючись йти до­дому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, що його сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений та­кою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв’язали йому руки і ноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов затяг його на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні частини тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевою пряж­кою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці грудної клітки, на серцевій сумці, гіпофізі, сонячному сплетінні, оболонках і тканинах головного мозку та внутрішній оболонці серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок і жирову емболію малого кола обігу, Романченко на місці вчинення злочину помер.

 

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 335-337 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.4.

Злочини проти волі, честі і гідності особи

1. Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів проти волі, честі та гідності особи.

2.Кримінально-правовий аналіз юридичних складів злочинів проти волі, честі та гідності особи:

· незаконне позбавлення волі або викрадення людини;

· захоплення заручників;

· торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 78-89.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 79-94.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 348-358.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 410-423.

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 334-353.

6. Лизогуб Я.Г., Яценко С.С. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: Навчальний посібник. / Наук. ред. д-р юрид. наук, професор С.С.Яценко. – К.: Атіка, 2005. – С.102-111.

 

Додаткова література

 

1. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників / / Право України. – 2002. – № 3. – С. 150-154.

2. Бортник В. Кримінально-правовий захист честі та гідності особи в
Україні // Право України. – 2004. – № 1. – С. 29-33.

3. Весельський В.К., Пясковський В.В. Торгівля людьми в Україні: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 268 с.

4. Журавлев С.Ю., Пигаев А.М. Торговля людьми: механизм преступной деятельности, методика расследования. Научно-практическое пособие. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 216 с.

5. Іващенко В.О. Торгівля жінками та дітьми: кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби. – К.: Атіка, 2004.–112 с.

6. Кундеус В.Г. Поняття викрадення людини // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 24. – С. 72-76.

7. Лизогуб Я.Г., Яценко С.С. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного і зарубіжного законодавства: Навч. посібник. / Науковий редактор С.С. Яценко. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.

8. Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми. Монографія. – Харків: СІМ, 2005. – 430 с.

ЗАДАЧІ:

 

1. Журавчук у себе в саду впіймав 7-річного Гришу Продана
і побив за те, що той намагався нарвати у кошик ранніх полу­
ниць. Дружина Журавчука запропонувала «провчити злодія»
таким чином: потримати його дві доби у вогкому погребі, що й
було виконано.

Варіант. Глибоко переживаючи те, що з ним трапилось, Гри­ша намагався втопитися в річці, але його врятували рибалки.

2. Мередик і Гладченко обманним шляхом заманили Шаф­рана до автомашини, наклеїли на очі пластир, накинули на шию ремінь і вивезли за місто. Вони привезли його в лісову сторож­ку, де зажадали видати прізвища багатих людей і місця збері­гання ними цінностей, щоб потім вони змогли організувати їх викрадення. Коли Шафран сказав, що він таких не знає, вони заперли його в льоху, щоб він «все пригадав».

3. Ейдинов взяв у свою автомашину 8-річного хлопчика, який «голосував» на дорозі, й разом із Худіновим завіз його на відда­лену дачу останнього, щоб вимагати потім від батьків викуп. Вони помістили хлопчика в підвал, поставили йому їжу і закри­ли люк, а самі почали обдумувати деталі майбутньої «операції». Ранком вони виявили, що хлопчик задихнувся від нестачі по­вітря: стіни підвалу були пофарбовані масляною фарбою, пере­криття залізобетонне, а люк пригнаний дуже щільно.

4. Єсипенко і Павлов у вагоні потягу, який після повернення з рейсу стояв у тупику, вночі, погрожуючи ножем, забрали га­манець з 5 тис. грн. у Храмова, який, не маючи іншої можли­вості, ночував там по приїзді в чуже місто. Щоб потерпілий не міг одразу ж звернутись у міліцію, Єсипенко і Павлов зв’язали йому руки й ноги і замкнули купе.

5. Ліцкевич поводила себе аморально, у зв’язку з чим суд поз­бавив її прав материнства. 7-річного її сина помістили в школу-інтернат і на його утримання стягли аліменти. Аліментів Ліцкевич не платила, виїхала до іншого міста і не давала про себе зна­ти два роки. Коли у Міцкевич «заговорила совість», вона нишком забрала сина зі школи-інтернату.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 374-375 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.5.

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості.

2. Зґвалтування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

3. Кваліфіковані види зґвалтування.

4. Інші злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості:

· насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

· примушування до вступу в статевий зв’язок;

· статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості;

· розбещення неповнолітніх.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 90-102.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 94-115.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини” від 30 травня 2008 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. - № 7 (95), 2008. – С. 1-8. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-08

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 359-366.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 423-436.

Додаткова література

 

1. Брич Л.П. Розмежування зґвалтування із суміжними складами злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи / Життя і право. – 2004. – № 4. – С. 69-78.

2. Джужа О.М., Гапан О.А., Кирилюк А.В. Кримінально-правові та кримінологічні проблеми злочинів, пов’язаних зі сексуальним насильством // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – 2004. – № 10. – С. 81-90.

3. Дорош Л.В. Деякі питання кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. (Харків. 22-23 квітня 2004 р.). – К. - Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 124-128.

4. Косенко В. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів // Право України. – 2003. – № 2. – С. 35-38.

5. Крючкова О. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом // Вісник прокуратури. – 2003. – № 10. – С. 37-41.

6. Хилюк С.В. Розвиток вчення про кримінально-правову охорону статевої свободи та статевої недоторканості в доктрині кримінального права незалежної України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції (9-10 лютого 2006 р.). - Львів: Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - С. 389-391.

7. Шеремет А.П. Злочини проти статевої свободи: Монографія. – Чернівці: ТОВ «Наші книги», 2007. – 216 с.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Самусенко познайомився з Мажевською і запросив її до себе в гості. Пізно ввечері, маючи намір вступити з нею в стате­вий зв’язок, Самусенко намагався підняти її з крісла. Мажевсь-ка вирвалась і вибігла в коридор. Наздогнавши її, Самусенко замкнув двері, заявивши з погрозою, що з цієї квартири так не виходять. Не бачачи виходу зі становища, Мажевська підбігла до відкритого вікна і викинулась з 8-го поверху. Від одержаних тілесних ушкоджень вона померла на місці.

2. Заєць познайомився з односельчанкою Дунайською, вони зустрічалися. Довідавшись, що Дунайська почала зустрічатися з іншим, Заєць двічі приходив до неї додому для з’ясування сто­сунків, але вона не пустила його до квартири і не стала розмов­ляти. Заєць погрожував їй убивством, причому другий раз при­ходив з рушницею, яку в нього відібрали сусіди. Коли через день Дунайська поїхала до Києва, Заєць попрямував за нею. Прихо­пивши ножа, він підстеріг Дунайську і разом з нею зайшов до квартири, де вона мешкала. Погрожуючи ножем, Заєць зґвалту­вав Дунайську. Коли вона заявила, що повідомить про це міліцію, то він удруге зґвалтував її і завдав 10 ударів ножем, за­подіявши 9 різаних ран і одне колото-різане поранення перед­ньої поверхні грудної клітки з ушкодженням тканини лівої ле­гені та стінки судини легеневої артерії, що спричинило смерть.

Як кваліфікувати дії Зайця?

3. П’яний Гурін вирішив зґвалтувати Риженко, яка присмер­ком поверталася з роботи додому. Він ударив її в голову пали­цею, виламаною з паркану, після чого затягнув на город, роз­дягнув і намагався вчинити статевий акт. Зробити цього він не зміг, оскільки потерпіла чинила опір. З помсти за опір Гурін зав­дав їй численних ударів палицею і взутими в чоботи ногами в голову, шию та інші частини тіла, заподіявши смерть. Після цьо­го Гурін ввів палицю в статеві органи потерпілої і втік з місця вчинення злочину.

4. Нетверезий Сурилін з метою зґвалтування зайшов до квар­тири односельчанки Дудник. Скориставшись тим, що Дудник була у стані сп’яніння, а також своєю фізичною перевагою, Сурилін насильно вступив з нею в статевий зв’язок. Коли ображе­на насильством потерпіла пригрозила, що заявить в органи міліції, він злякався і завдав їй тілесних ушкоджень, від яких Дудник померла.

5. Бабинець і Раєнков, будучи напідпитку, ввечері проникли до квартиру своєї знайомої Січук. У квартирі знаходилася лише бабуся останньої — Пашук, яку Раєнков вирішив зґвалтувати. Він повалив її на ліжко і намагався вчинити статевий акт, але Пашук вчинила опір, кричала. Раєнков покликав Бабинця, який почав закривати потерпілій рукою рота, включив на повну гучність телевізор. Раєнков із великою силою пальцями рук зду­шив її шию, переламавши ріжки під’язикової кістки й щитовид­ного хряща, спричинив тяжке тілесне ушкодження, однак ста­тевий акт не зміг вчинити з фізіологічних причин. Боячись, що Пашук розкаже про вчинене з нею дочці або онуці, Бабинець кухонним ножем ударив її в груди. Від проникаючого поранен­ня з ушкодженням легені та рясної внутрішньоплевральної кро­вотечі потерпіла на місці померла.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 379-380 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.6.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод

Людини і громадянина

 

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Порушення таємниці голосування: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.

3. Кримінально-правова характеристика порушення законодавства про референдум.

4. Кримінально-правовий аналіз грубого порушення угоди про працю.

5. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки.

6. Порушення авторського права та суміжних прав.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 103-145.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 115-172.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 367-390.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 437-492.

5. Мельник М.І. Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих прав. – К.: Атіка, 2005. – С.138-141.

 

Додаткова література

1. Андрушко П.П. Кримінально-правова охорона інтелектуальної власності в Україні. – К.: Форум, 2004. – 160 с.

2. Бандурка О.М. Кримінально-правова відповідальність за порушення виборчих прав громадян // Відповідальність за порушення виборчого законодавства та шляхи вдосконалення суміжного законодавства: Матеріали наук.практ. конф. – К.: Фоліант, 2005. – С. 30-40.

3. Барабаш О.Л. Підкуп як спосіб перешкоджанню вільному здійсненню виборчого права: матеріально-правовий аспекти злочину та процесуальний порядок його встановлення // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 4. – С. 51-54.

4. Лихова С. Актуальні питання вдосконалення кримінально-правових норм, спрямованих на захист недоторканості приватного життя (статті 162, 163, 182 Кримінального кодексу України) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 98-105.

5. Медіна Л. Виборчі права громадян України як об’єкт злочину // Вісник прокуратури. – 2003. – № 11. – С. 36-41.

6. Навроцький В.О. Дійсні та уявні прогалини в кримінально-правовій регламентації кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства // Відповідальність за порушення виборчого законодавства та шляхи вдосконалення суміжного законодавства: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: Фоліант, 2005. – С. 64 -70.

7. Ніколаюк С.І., Никифорчук Д.Й., Томма Р.П. Протидія злочинам у сфері інтелектуальної власності: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 192 с.

8. Панькевич В. Окремі проблемні аспекти визначення родового об’єкта злочину, що міститься в ст. 161 КК України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 135-139.

9. Рябчинська О. Актуальні питання кримінальної охорони прав дітей // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 105-108.

10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 294-342.

ЗАДАЧІ:

 

1. Голова сільської ради Козлова з метою перешкодити обран­ню до ради небажаного кандидата в день виборів роздала окремим
виборцям бюлетені, в яких у клітинках уже були проставлені по­
значки проти прізвищ бажаних для неї кандидатів, і запропону­вала їм опустити бюлетені в такому вигляді у виборчу урну.

Як кваліфікувати дії Козлової?

2. Директор одного із заводів дав вказівку начальнику відділу
кадрів не брати на роботу осіб вірменського походження, які
прибули в Україну у зв’язку із стихійним лихом, пославшись
при цьому на відсутність на заводі житлового фонду.

Якою має бути кримінально-правова оцінка дій директора?

3. Маючи квартиру з 3 кімнат, Величко одну з кімнат здава­ла сім’ї Решка. Через два роки Величко звернулася до суду з
позовом про виселення Решка, але їй було в цьому відмовлено.
Тоді вона самовільно відчинила кімнату, в якій проживала сім’я
Решка, і винесла речі, а в кімнату вселила свого пасинка.

Чи вчинила Величко злочин, передбачений ст. 162 КК України?

4. Завідувач тваринницької ферми сільськогосподарського кооперативу Кустов запросив двох понятих і зробив обшук в будинку доярки Паскал. Свої дії він пояснив тим, що «за чутка­ми» Паскал нібито вкрала на сепараторному пункті 15 кг сиру.

5. Катя Викулова після закінчення середньої школи почала працювати листоношею. Розносячи листи, вона звернула увагу на те, що одній жінці регулярно приходять рекомендовані лис­ти, які вона приймає неохоче. Одного разу жінка розповіла, що пише їй син Микола, який живе за 150 км, але вже кілька років не приїздив до неї. Викулова написала Миколі листа, в якому соромила його, пропонувала провідати матір. Він поскаржився у поштове відділення на те, що листоноша порушила таємницю його листування, і просив притягти її до відповідальності.

Чи обґрунтована скарга про притягнення Викулової до відпо­відальності?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінки 392 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.7.

Злочини проти власності

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.

2. Корисливі злочини, пов’язані з оберненням чужого майна на користь винного чи інших осіб:

n крадіжка: поняття, об’єктивні, суб’єктивні ознаки, кваліфіковані та особливо кваліфіковані види;

n кримінально-правовий аналіз грабежу;

n розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види та особливості відмежування розбою від крадіжки та грабежу;

3.Характеристика вимагання та відмежування вимагання від насильницького грабежу і розбою.

4.Шахрайство: поняття, ознаки, кваліфіковані та особливо кваліфіковані види.

5.Кримінально-правовий аналіз привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

6.Умисне знищення або пошкодження майна: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 147-183.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 172-221.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 6 листопада 2009 р. № 10. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0010700-09

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 515-539.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 524-646.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 457-510.

7. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.373-381.

 

Додаткова література

1. Антонюк Н.О. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: форми вчинення // Вісник Львівського Національного університету. Серія юридична. – 2005. - № 41. – С. 314-323.

2. Бердяга С. Придбання, одержання, зберігання або збут майна, здобутого злочинним шляхом // Юридичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 82-87.

3. Гуня І.І. Кримінально-правове визначення розбою та деякі питання його кваліфікації // Право і безпека. – 2004. – № 32. – С. 49-53.

4. Дячкін О.П. Встановлення об’єктивної сторони злочинів за ст.188 КК України та інших злочинів проти власності // Право і безпека. – 2002. - № 3. – С. 59-63.

5. Кузнецов В.В. Кримінальна відповідальність за крадіжки: Монографія. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – 158 с.

6. Лобач В. Декриміналізація розкрадання за новим законодавством // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 8. – С. 37-40.

7. Мельничок В.М., Смирнова А.В. Розслідування вимагання: Монографія. / За заг. ред. В.М. Мельничока. – Чернівці: Друк Арт, 2008. – 128 с.

8. Смаглюк О. Шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 82-87.

9. Хилюк С.В. Розвиток вчення про злочини проти власності в доктрині кримінального права незалежної України // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – 2005. – № 10. – С. 258-267.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Шофер сільськогосподарського кооперативу Крицький перевозив ячмінь від комбайна на тік. Він домовився з Ладною про продаж ячменю і через якийсь час завіз їй 603 кг зерна.

2. Андрушин разом із Лесиком вчинив крадіжку з державно­го промтоварного магазину. Через якийсь час він та Кононенко, який був озброєний пістолетом, проникли до кооперативного продмагу. Помітивши, що злочинці виносять товари з продма­гу, сторож Власюк вистрелив з рушниці. Кинувши товари, Андрушин і Кононенко вибігли з магазину. Власюк намагався зат­римати злочинців, але вони, заподіявши Власюку середньої тяж­кості тілесні ушкодження, зламали його рушницю і втекли.

3. Раніше судимий за крадіжку чужого майна Баранов близь­ко 24-ї години проник через відкриту ним кватирку до коопера­тивного продмагу. Оскільки відкрити сейф йому не вдалося, Баранов узяв у молочному відділі залишену там у шухляді сто­лу купюру вартістю 50 грн. і вистрибнув на вулицю. Його за­тримали працівники міліції.

4. Залишившись у цеху наодинці, Балін і Сячинов домови­лися викрасти спирт. Балін узяв банку з 15 л етилового спирту і
через отвір у підлозі другого поверху передав її на перший по­
верх Сячинову. Це помітив начальник цеху й зажадав, щоб вони
повернули спирт на місце. Щоб приховати сліди злочину, Ся-
чинов, за пропозицією Баліна, вилив спирт у відходи.

Як слід кваліфікувати дії Баліна і Сячинова?

5. Старостін, двічі судимий за крадіжку чужого майна, о 23-й годині заліз на горище кооперативного магазину, розібрав ди­мохід і проник до приміщення. Там він узяв господарську сум­ку, поклав туди 13 годинників і 12 пар черевиків. Вилізаючи через вікно на вулицю, був затриманий.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 402-403 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.8.

Злочини у сфері господарської діяльності

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності. 2. Кримінально-правова характеристика окремих видів злочинів у сфері… n виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут…

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 185-257.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 221-326.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 559-570.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 511-675.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил“ від 3 червня 2005 року №8. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 188-194. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0008700-05

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом“ від 15 квітня 2005 року №5. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 181-188. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-05

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 8 жовтня 2004 р. № 15 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 11 (51). – С. 8-13. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0015700-04

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” від 25 квітня 2003 року № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 118-120. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=va003700-03

 

Додаткова література

 

 

1. Андрушко П.П. Коментар до статті 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» Кримінальний кодекс України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 7. – С. 36-67.

2. Берзін П.С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 392 с.

3. Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України: Монографія. –К.: Атіка, 2005. – 316 с.

4. Доля Л. Небезпека легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинних шляхом // Право України. – 2002. – № 2. – С. 89-93.

5. Ляпунова Н. Щодо фіктивного банкрутства // Право України. – 2000. – № 11. – С. 88-90.

 

ЗАДАЧІ:

 

9. Гришин і Федоров за вкраденими паспортами на ім’я їх
власників зареєстрували кілька приватних підприємств, через
які здійснювали незаконні конвертаційні операції. З легально
діючими суб’єктами господарської діяльності від імені створе­них підприємств укладались удавані угоди на поставки товарів
чи надання послуг, за якими такі суб’єкти перераховували без­
готівкові кошти на рахунки створених приватних підприємств,

а взамін їх керівники отримували готівкові кошти в національній чи іноземній валюті. Безготівкові кошти за удаваними угодами перераховувалися на рахунки інших суб’єктів господарської діяльності, від яких Гришин і Федоров отримували готівкові кошти, отримані цими суб’єктами від незаконної реалізації кон­трабандно ввезених чи виготовлених підпільно товарів.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Гришина, Федорова та їх клієнтів.

15. Сторожук у себе вдома обладнав майстерню з ремонту ра­діотелевізійної апаратури, в якій тривалий час надавав послуги
клієнтам за договірними цінами. Пізніше він почав також широ­ко практикувати записи пісень у виконанні популярних зарубіж­них і вітчизняних співаків (не питаючи в них дозволу): чисті ка­сети купував у магазинах, а, записавши з допомогою наявної у
нього апаратури пісні, продавав касети на речовому ринку.

Чи є дії Сторожука кримінально караними?

36. Працівник поліграфічного підприємства Степовий у «вільний від роботи час» неодноразово виготовляв підроблені марки акцизного збору, а також етикетки та контретикетки го­рілчаних виробів відомих виробників таких виробів, які прода­вав особам, що займалися незаконним виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Степового.

Варіант. Степовий виготовляв зазначені предмети на замов­лення осіб, які займалися незаконним виготовленням алкоголь­них напоїв.

46. Будівельний трест одержав від одного з цементних заводів
674 т бракованого цементу. Розслідуванням встановлено, що за
ініціативою головного інженера заводу Горбачевського було зап­роваджено практику відвантаження цементу споживачам без лабораторного аналізу. Горбачевський умовив директора заво­ду Суського та завідувача лабораторії Кондратьєва не затриму­вати відвантаження цементу до одержання результатів лабора­торних аналізів. На цемент складали фіктивні паспорти. Керів­ники заводу пояснили свої дії прагненням достроково виконати
замовлення.

Чи є в діях Горбачевського ознаки злочину?

52. Контролер пасажирських потягів Крутинін на 130 відібра­них ним у пасажирів використаних проїзних квитках підробив дати видачі й номер потягу і передав касирові Денисенко. Та продала їх через касу. Вирученими грошима вони поділились.

Як кваліфікувати дії Крутиніна та Денисенко?

62. Громадянин Німеччини Шульц при виїзді з України у
митній декларації зазначив, що він вивозить 2000 євро, які він
ввіз при в’їзді в Україну, але при проведенні огляду ручної по­клажі Шульца у ній було виявлено незадекларовані ним 10000 доларів США та ікону XVІІІ ст., яку йому подарував родич його дружини, колишньої громадянки України. За висновком екс­пертизи вартість ікони еквівалентна сумі 8000 євро.

Чи підлягає Шульц кримінальній відповідальності за ст. 201 КК. Якщо так, то які ознаки кримінально-караної контрабанди є в його діях?

ПРИМІТКА. Задачі № 9, 15, 36, 46, 52, 62 взято зі сторінок 434-445 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

МОДУЛЬ ІІ

 

НЕ 2.1.

Злочини проти довкілля

 

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти довкілля.

2. Порушення правил екологічної безпеки.

3. Злочини, що посягають на встановлений порядок використання землі, її надр:

n забруднення або псування земель;

n порушення охорони надр.

4. Злочини, що посягають на встановлений порядок використання флори і фауни:

n знищення або пошкодження лісових масиві;

n незаконна порубка лісу;

n незаконне полювання;

n незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 270-284.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 326-379.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 864-878.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 647-705.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року №17. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 174-181. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0017700-04

 

Додаткова література

1. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. – К., 2002. – 85 с.

2. Голуб С.А. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання: Монографія. – К.: Азимут – України, 2004. - 147 с.

3. Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): Монографія. – К.: «Азимут Україна», 2005. – 464 с.

4. Мельник П. Кримінально-правова відповідальність за незаконну порубку лісу: окремі питання // Право України. – 2001. – № 6. –С. 84.

5. Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об’єктів. –К.: НАУ., 2004. – 229 с.

6. Шульга А.М. Коментар до статті 254 «Безгосподарське використання земель» Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 6. – С. 62-71.

ЗАДАЧІ:

 

1. Не маючи коштів на придбання матеріалу для завершення
будівництва сараю, Арендар у вересні зрубав у лісі, що належав
колективному сільськогосподарському підприємству, десять
десятирічних сосон.

Під кінець будівництва з’ясувалося, що будматеріалу все-таки не вистачає. У жовтні Арендар у тому самому лісі зрубав ще п’ять сосон. При перевезенні їх до свого обійстя він був за­триманий.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Арендаря.

2. Кумилко в останній декаді грудня зрубав у лісі на тери­торії заповідника три п’ятирічні ялини, одну з яких залишив у себе, а дві намагався продати. При затриманні він у всьому зізнався, але заперечував свою обізнаність щодо того, що ліс був заповідний.

3. Для розпалювання багаття туристи Кизяк, Онипчук та Дущенко зрубали в лісопарку три сухі сосни. За власною

ініціативою Кизяк зрубав ще й десятирічну ялину. Місяць тому за незаконну порубку чагарників він був підданий адміністра­тивному стягненню за ст. 65 КАП.

Дайте кримінально-правову характеристику дій цих осіб.

Варіант 1. Кизяка підмовив зрубати ялину Дущенко.

Варіант 2. Події відбувалися на території заповідника.

4. Ануфієв і Саприка в ніч на 22 грудня зрубали ялину біля
міського готелю, яку віднесли в дім до Саприки. Спричинена
міському господарству шкода з урахуванням коефіцієнта 2,0
дорівнювала 5,3 тис. грн. Вони були засуджені за ч. 2 ст. 185 КК
України. У принесеному на вирок суду поданні до апеляційно­го суду прокурор поставив питання про неправильність квалі­фікації дій засуджених за ч. 2 ст. 185 і в той же час про відсутністьу їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України, у зв’язку з чим просив закрити провадження у справі.

Чи правильний висновок прокурора?

5. Працюючи лісником, Айбушев задовольнив прохання Масаутова дозволити йому рубку лісу без лісорубного білета. Масаутов бензопилою спиляв 19 сосен, давши за це Айбушеву 3 тис. грн. Шкода від порубки склала 20 тис. грн.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 455-456 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.2.

Злочини проти громадської безпеки

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки.

2. Злочини, пов’язані з діяльністю злочинних організацій:

n створення злочинної організації;

n бандитизм;

n терористичний акт.

3. Злочини, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку:

n викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;

n незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибу­ховими речовинами;

4.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки як злочин, що пов’язаний з порушенням спеціальних правил.

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 286-318.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 379-410.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 899-910.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 728-757.

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.425-437.

6.Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями” від 23 грудня 2005 року №13. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 194-201. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0013700-05

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами вибуховими речовинами” від 26 квітня 2002 року № 3. // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 154-156. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0003700-02

Додаткова література

 

1. Антипенко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визначення) // Право України. – 1999. – № 2. – С. 92-95.

2. Литвин О.П. Правоохоронна діяльність у сфері забезпечення загальної громадської безпеки: Навчальний посібник. / О.П. Литвин, Ю.В. Ящуринський. – К.: МАУП, 2006. – 240 с.

3. Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 75-76.

4. Лопатін С. І. Проблеми кваліфікації бандитизму // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 5. – С. 77-84.

5. Новікова Л.В. Фінансування тероризму: загальне поняття та підстави кримінальної відповідальності // Право і безпека. – 2005. – № 41 – С. 78-81.

6. Плєва К.В. Кримінальна відповідальність за незаконні дії з радіоактивними речовинами (за Кримінальними кодексами України 2001 та 1960 рр.) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 3. – С. 89-96.

7. Семикін В.М. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 145 с.

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Брати Володимир та Георгій Коровіни, Петрушко і Щека-льов вбили працівника міліції Шалонова і заволоділи пістоле­том. Після цього всі вони вчинили чотири збройних напади на окремих громадян. Одного разу Коровін Володимир прийшов разом з братом додому вночі, зізнався дружині, що вони вчинили напад на сім’ю Ахімблат, і попросив викинути в річку їхні чере­вики та замити сліди на кухні. Дружина виконала прохання.

2. Погрожуючи зброєю, Галоян і Гогідзе неодноразово вчи­няли напади на водіїв таксі та забирали грошову виручку. Пісто­лет, яким вони при цьому погрожували потерпілим, був непри­датним для стрільби.

3. Федотов, Татаренко і Наумов вчинили в нічний час чоти­ри збройних напади на магазини, залишаючись при цьому ніким не поміченими. Чверть награбованого вони віддали Миронову

за те, що той передав у їх розпорядження револьвер системи «Наган». Останній участі в нападах не брав.

4. Малич і Баришников, які ніде не працювали, домовилися
про спільне вчинення нападів на відділення банку. З цією ме­тою Малич купив собі мисливську рушницю, з якої виготовив
обріз, а Баришников придбав фінського ножа. Вони розробили
конспіративні способи зв’язку між собою, склали план дій для
нападу на ряд філій банку. Жодного нападу Малич і Баришни-
ков не вчинили, оскільки були затримані, обріз і фінський ніж у
них вилучено.

Варіант. Дружина Баришникова зажадала від чоловіка відмовитися від злочину. Під час сварки з нею Баришников фінським ножем заподіяв їй легке тілесне ушкодження з корот­кочасним розладом здоров’я.

5. Гриценко незаконно зберігав удома револьвер. Розповівши
про це Усикові, він запропонував останньому вчинити напад на
когось з громадян. Той погодився. Вночі Гриценко та Усик напа­ли на Одинцова і, погрожуючи зброєю, відібрали у нього наруч­
ний годинник, але тут же були затримані працівниками міліції.

Варіант. При вчиненні нападу на Одинцова Гриценко погро­жував потерпілому дерев’яним макетом револьвера, а Усик — складаним ножем.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 462-463 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

НЕ 2.3.

Злочини проти безпеки виробництва

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.

2. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері безпеки праці:

· порушення вимог законодавства про охорону праці;

· порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

3.Інші злочини у сфері безпеки виробництва.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 319-333.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 410-421.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 946-951.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 752-764.

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – С. 375-380.

 

Додаткова література

1. Бахуринська О. До питання про потерпілого від порушень вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України ) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 85-88.

2. Борисов В.І. Науково-практичний коментар до розділу Х «Злочини проти безпеки виробництва» КК України 2001 року (науково-практичний коментар) // Право і безпека. – 2003. – № 22. – С. 62-69.

3. Лановенко І.П., Мельник П.В. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці в умовах формування в Україні підприємницького сектору економіки // Боротьба зі злочинністю в сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми). – Х.: Право, 2001. – Глава 3. – С. 95-130.

4. Маляренко В.Т., Борисов В.І. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт // Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 81-88.

5. Пащенко А.А. Преступное нарушение на производстве правил ядерной или радиационной безопасности и его последствия // Проблеми законності. – 2003. – В. 61. – С. 178-185.

6. Хавронюк М.І. Злочини проти трудових прав громадян // Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навчальний посібник / За ред. Хавронюка М.І. –К.: Атіка, 2001. – Глава 12. – С. 533- 553.

7. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 569-579.

ЗАДАЧІ:

 

1. Бригадир комплексної бригади сільськогосподарського підприємства Тинчук, відповідальний за додержання правил техніки безпеки в бригаді, послав робітниць Марущенко і Віреник виносити картоплю із земляного льоху, який перебував в аварійному стані. Під час їх роботи стеля льоху завалилась. Ро­бітниць засипало землею. Марущенко було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, а Віреник від заподіяних тілес­них ушкоджень померла.

2. Капітан катера Ампілогов та його помічник Дяченко виз­нані винуватими в тому, що всупереч правилам техніки безпеки на суднах флоту рибної промисловості України намагалися рив­ком зняти з мілини сейнер «Вогник». Внаслідок цього буксир­ний трос обірвався і кінцем ударив матроса Панова, який від заподіяних йому тілесних ушкоджень помер.

3. Диспетчер порту і виконавець робіт Горяч на порушення техніки безпеки в морських портах не проінструктував зміну вантажників про порядок розвантаження пароплава «Чкаловськ», а також призначив сигнальником вантажника Андрюка, не обізнаного з правилами сигналізації. Останній, всупереч цим самим правилам, подав кранівникові неточну команду, не супроводжуючи її жестами рук, — підвести грейфер у бік ван­тажників, що перебували в трюмі пароплава. Внаслідок цього грейфером, поданим за сигналом Андрюка на значно більшу, ніж було потрібно, відстань, були притиснуті до перегородки трю­му вантажники, одному з яких при цьому було заподіяно тяжкі, а іншому — середньої тяжкості тілесні ушкодження.

4. Комендант будинку Уткін не забезпечив необхідної безпе­ки під час скидання снігу з даху будинку, внаслідок чого скину­тою крижиною було смертельно травмовано Саніну. Скидав сніг Чебак, який, виконуючи цю роботу, не виявив належної уваги.

5. Начальник транспортного цеху Фрумкін без технічної до­кументації і необхідних креслень переобладнав машину ЗИЛ-164 на смоловозку та дозволив її експлуатацію без приймання спеціальною комісією і дозволу головного інженера заводу. Не забезпечений спецодягом і необхідними захисними засобами шофер Гура, зливаючи відходи через недосконалу трубу смоловозки, дістав опіки другого ступеня.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 470-471 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.4.

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Пошкодження шляхів сполучення, транспортних засобів.

3. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна.

4. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

5. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 334-358.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 421-445.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 974-986.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 764-800.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 201-209. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0014700-05

 

Додаткова література

1. Іванов Ю.Ф. Незаконне заволодіння транспортним засобом: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти: Практичний посібник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2008. – 108 с.

2. Котовенко О.М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газопроводів та нафтопродуктів. - К.: Атіка, 2004. - 336 с.

3. Мазуркевич М., Трусова Т. Порушення правил безпеки руху // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 5. – С. 47-50.

4. Мисливий В.А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2004. – 380 с.

5. Щупаківський Р. Визначення об’єкта і предмета незаконного заволодіння транспортним засобом // Право України. – 2003. – № 4. – С. 101-102.

6. Щупаківський Р.В. Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння чужим транспортним засобом: Монографія. – К.: Атіка, 2007. – 160 с.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Авіамеханік Білик неякісно виконав ремонт двигуна, а
інженер Титарчук, в обов’язки якого входила перевірка якості
ремонту, не зробив цього, довірившись авіамеханіку. У польоті
двигун відмовив, що спричинило аварію літака, в якій загинули
його екіпаж і пасажири.

Варіант. Пілоту вдалося здійснити вимушену посадку в полі. Під час посадки п’ять пасажирів зазнали легких тілесних ушкод­жень, а літак — пошкоджень окремих конструктивних частин.

2. Перший пілот Бортовий та другий пілот Біланов керували
завантаженням хімікатів для обробки посівів, оцінюючи
кількість вантажу «на око». Вони погодилися взяти на борт аг­ронома Кваснєвського, який хотів оглянути сільськогоспо­дарські угіддя. Від перевантаження літака сталася аварія, літак
зазнав серйозних поломок, Бортовому, Біланову і Кваснєвсь-
кому було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Варіант. Обійшлося без заподіяння тілесних ушкоджень.

3. Капітан нафтоналивного танкера Юрченков, керуючи суд­ном при виході з порту в умовах, що вимагають особливої ува­ги, передовірив керування судном рульовому Закарлюці, вка­завши неправильний курс. Результатом було зіткнення танке­ра з риболовецьким сейнером, капітан якого, порушуючи правила, передовірив управління судном матросу Сливі, спус­тившись на короткий час у свою каюту за сигаретами. Одержав­ши сильне пошкодження, сейнер почав тонути. Капітан танке­ра Юрченков, не надавши допомоги екіпажу танкера, вернувся в порт. Сейнер затонув, його екіпажу вдалося врятуватися. Під час досудового слідства Юрченков пояснив, що він боявся за­топлення танкера, який також дістав пошкодження, в зв’язку з чим повернувся в порт для його усунення.

4. Під час міжнародної парусної регати рульовий яхти «Аку­ла» Торопов при повороті біля сигнального буя зіткнувся з іспанською яхтою «Андалузія», внаслідок чого остання перевер­нулась і парусом накрила яхтсмена, який виявився в небезпеч­ному для життя становищі. Ігноруючи останню обставину і праг­нучи виграти гонку, Торопов продовжив гонку, не надавши до­помоги потерпілому, який втопився.

Варіант. Яхтсмену була надана допомога рульовим яхти «Касатка».

5. Бажаючи помститись обхіднику залізниці Мажарі, Кате-
ринчук та Приятель вночі вийняли із шпал 25 костилів на залі­зничному полотні. У результаті товарний потяг зійшов з рейок,
матеріальна шкода від аварії склала 60 тис. гривень.

Варіант. Машиністу потягу було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження, помічнику машиніста — легке тілесне уш­кодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 479-480 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.5.

Злочини проти громадського порядку і моральності

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку і моральності.

2. Злочини проти громадського порядку:

n групове порушення громадського порядку;

n масові заворушення;

n хуліганство.

3. Злочини проти моральності:

n наруга над могилою;

n створення або утримання місць розпусти і звідництва;

n сутенерство або втягнення до зайняття проституцією;

n втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 359-384.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 445-466.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 798-815.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про хуліганство” від 22 грудня 2006 року №10. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001-2007) / В.В Кузнецов. – К.: Вид.Паливода А.В. – 2007. – С. 209-215. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=va010700-06

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.463-471.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність” від 27 лютого 2004 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 180-185. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0002700-04

 

 

Додаткова література

 

1. Денисов С.Ф., Кулик Ю.С. Кримінально-правова характеристика жорстокого поводження з тваринами // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 3. – С. 186-193.

2. Дзундза В.В. Суб’єкт втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність // Право і безпека. – 2004. – № 34. – С. 61-64.

3. Звонок Е.А. Хулиганство, совершаемое с использованием компьютерной техники // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2005. – спец. випуск. – С. 82-85.

4. Кузнецов В.В. Злочини проти громадського порядку і моральності: Практичний посібник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2007. – 160 с.

5. Рябчинська О.П. Проблемні питання відповідальності за розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Держава та регіони. – 2004. - № 2. – С. 85-89.

6. Топольська І.О. Боротьба із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 192 с.

7. Шалдирван П. Масові заворушення // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 57-60.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. 2 липня, приблизно о 1-й годині, Мастяєв, Москаленко та Галицький в числі інших власників приватних автомобілів, які протягом дня не змогли заправити їх бензином, своїми автомо­білями блокували проїжджу частину вулиці Хрещатик навпро­ти будинку Київради, що потягло за собою припинення руху транспорту по вулиці Хрещатик. Мастяєв, Москаленко та Га­лицький, як і ряд інших автомобілістів, відмовилися підкори­тися вимозі працівників ДАІ та УВС м. Києва звільнити про­їжджу частину вулиці Хрещатик, вимагаючи бензину. Приблиз­но о 4-й годині автомобілісти-блокувальники роз’їхалися по домівках — коли після тривалих попереджень про недопус­тимість вчинюваних ними дій і вимог роз’їхатись працівники ДАІ почали переписувати номери автомобілів, які блокували Хрещатик, а також прийняли лист-вимогу автомобілістів про забезпечення їх бензином.

2. Василашко, Чубій і Гринюк біля будинку міської ради під час проведення сесії ради організували мітинг. Його учасники почали заповнювати вулицю перед будинком міської ради, внас­лідок чого було блоковано рух транспорту. Тому працівники міліції вимагали звільнити проїжджу частину вулиці, відтісня­ючи мітингуючих на хідник. Організатори мітингу закликали його учасників не виконувати вимог працівників міліції, щоб посилити дієвість прийнятого на мітингу звернення до сесії ради.

3. Кварацхелія, будучи в стані сп’яніння, у сквері чіплявся до дівчат Чуб і Ходаківської, пропонуючи познайомитись. Дівча­та не побажали з ним розмовляти і пересіли на іншу лаву. Тоді Кварацхелія пішов за ними і ударив рукою в обличчя Чуб, запо­діявши їй фізичний біль.

4. Перебуваючи у стані сп’яніння, Корнієць вирішив увечері піти до своєї знайомої дівчини. Не знаючи точно її адреси, він постукав навздогад в одні з дверей. Коли двері відчинилися, Корнієць спитав у 75-річної Рябченко, де його дівчина «Таня». Рябченко відповіла, що Таня в неї не проживає. У цей час з квар­тири вийшов Андрієць — зять Рябченко — і спитав Корнійця, що тому треба. У відповідь Корнієць ударив Андрійця кулаком в обличчя, Андрієць зачепився і впав на Рябченко, яка, не втри­мавшись на ногах, впала на підлогу.

Варіант. При падінні Рябченко поламала руку.

5. Мурашко без черги намагався придбати спиртне в мага­зині «Вино—горілка». На зауваження Польського він вийнятою
з кишені зв’язкою ключів ударив того по голові, заподіявши лег­ке тілесне ушкодження без розладу здоров’я.

Варіант. Польському було заподіяно легке тілесне ушкод­ження з короткочасним розладом здоров’я.

 

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 492-493 Практикуму(Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.6.

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.

2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Незаконне виробництв, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 386-413.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 466-501.

3.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 816-864.

4. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.486-492.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” від 26 квітня 2002 р. № 4 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 194-203. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0004700-02

 

 

Додаткова література

 

1. Бабенко Л.М. Кримінально-правові аспекти відповідальності за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи коноплі // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2004. – № 1. – С. 109-119.

2. Дорош Л. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів проблеми кваліфікації // Юридичний радник. – 2005. – № 1. – С. 82-84.

3. Козаченко О. Кількісні і якісні параметри предмета наркотизму // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 5. – С. 91-93.

4. Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка легалізації наркодоходів. – X.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 121 с.

5. Музика А.А. Незаконні дії з наркотичними засобами за новим Кримінальним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 25-26 жовтня 2001 р. – Х., 2002. – С. 185-188.

6. Наден О. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної здачі наркотичних засобів: спірні питання // Право України. – 2001. - № 5. – С. 47-49.

7. Наден В.О. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. – Х.: Право, 2003. – 224 с.

8. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та система заходів з його охорони. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 280 с.

9. Шарай Л. Щодо поняття підпільної нарколабораторії // Право України. – 2001. – № 1. – С. 93-95.

10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 629-663.

ЗАДАЧІ:

 

1. Шершньов, відбуваючи покарання у виправній колонії, домовився з Лавруком, який мав вільний доступ у колонію, про придбання на волі та збут у колонії етамінал-натрію. Лаврук звернувся до завідувача аптеки Нульмана, який без рецепта з круглою печаткою відпустив Лавруку 90 конвалют етамінал-натрію. Лаврук передав це в зоні колонії Шершньову, який за гроші збув «товар» ув’язненому Зайченку. Той не лише сам вжи­вав етамінал-натрій, а й давав його іншим ув’язненим. Від над­мірного вживання цього препарату, перебуваючи під його силь­ною дією, Зайченко спричинив собі тяжкі тілесні ушкодження.

2. Хода був затриманий міліцією за бродяжництво. При зат­риманні у нього в кишені джемпера було виявлено пакетик з газети з 0,2 г гашишу. Хода пояснив, що придбав гашиш у хлоп­ця на ім’я Гриша на базарі, щоб вжити його. Півроку тому в того ж Гриші купив приблизно таку саму кількість гашишу.

3. Жуков, працюючи разом з неповнолітнім Хоменком, не­одноразово пригощав його спиртним. Під час чергової випивки він запропонував Хоменку викурити цигарку з гашишем, а потім того ж вечора ще одну. Після цього він запропонував Хоменку разом убити робітника їхнього підприємства Савченка, який зняв з рахунку в банку 5 тис. грн. для придбання імпортної радіо­апаратури. Вони обговорили план, який здійснили наступного дня: під час випивки завдали Савченку у різні частини тіла 59 ножових ударів — Жуков фінським, а Хоменко — кухонним но­жем. Гроші поділили. Під час обшуку за місцем проживання Жукова було виявлено порошок білого кольору, який за вис­новком судово-хімічної експертизи є гашишем.

4. Рябокінь і Гончаров на городі у Потапчука вночі зрізали недозрілі головки маку на площі 100 м2, зібрали з них сік, яким просочили марлеві бинти.

5. Гаврилюк шукав дикорослі коноплі, з яких виготовляв для власного споживання марихуану. Коли до нього звернувся Грінчак з проханням дати йому «покашкарити», Гаврилюк при­гостив його цигаркою з начинкою з марихуани, сказавши, що дає в борг ще три цигарки.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 509-510 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.7.

Злочини у сері охорони державної таємниці, недоторканості державних

Кордонів, забезпечення призову та мобілізації

1. Поняття, загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

2. Злочини у сфері охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави:

n розголошення державної таємниці;

n втрата документів, що містять державну таємницю;

n передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

3.Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 414-428.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 501-515.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1083-1096.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 867-898.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 896-910.

 

Додаткова література

1. Кухар В.В. Питання об’єктивної сторони розголошення державної таємниці // Актуальні проблеми кримінального та кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез та доповідей регіон. круглого столу (Хмельницький, 21-22 лютого 2003 р.). – Хмельницький, 2003. – С. 71-75.

2. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину //Право України. – 2001. – № 3. – С. 75.

3. Міщенко С. М., Солодкий С. А. Застосування законодавства про відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України та незаконне переправлення через нього осіб // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 33-36.

4. Самойлова О.С. Аналіз об’єкта злочину, передбаченого ст. 330 Кримінального кодексу України (передача та збирання відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, що є власністю держави) // Право і безпека. – 2003. – № 3. – С. 149-152.

5. Стрюк М.В. Коментар до статті 333 Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 5. – С. 53-58.

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Порушуючи інструкцію щодо забезпечення державної таєм­ниці, конструктор заводу Совченко брав документи, що місти­ли державну таємницю, для роботи з ними вдома. Одного разу, перебуваючи в стані сп’яніння, він загубив папку з такими до­кументами. Кларова підібрала папку і показала своєму синові. Ознайомившись зі змістом документів, останній відніс знахід­ку до райуправління внутрішніх справ.

2. Аспірант Лазарєв, вихваляючись перед своїм колишнім шкільним товаришем Суховим успіхами в науці, пояснив йому принцип роботи і накреслив схему будови приладу, що було державною таємницею. Відомості невдовзі використала одна з іноземних фірм на шкоду інтересам України. Виявилося, що Су­хов був її агентом. Лазарєв цього не знав.

3. Головний інженер військового заводу Климов, не встиг­нувши на роботі вивчити матеріали, пов’язані з виробництвом

нових видів зброї, взяв їх додому. Коли він знайомився з мате­ріалами, до його кімнати зайшов співробітник інституту Кала­чов. Климов залишив матеріали на столі, прикривши їх газетою. Під час бесіди йому зателефонували, і він вийшов з кімнати. Калачов зазирнув у документи, що лежали під газетою, і, дізнав­шись про новий вид зброї, «по секрету» розповів про це своїй дружині.

Кваліфікуйте дії Климова та Калачова.

4. В одному з чорноморських портів стояло іноземне судно, матрос якого Гостано познайомився з Кравченко. Бажаючи виї­хати з України, вона передала Гостано свої документи і частину речей. Вночі вплав намагалася дістатися до судна, але була зат­римана.

5. Мешканець Прилук Ярмиш був виявлений на території ме­жуючої з державним кордоном зі Словаччиною сільради Закар­патської області. Його паспорт був прострочений. Він проник на територію прикордонної сільради, щоб непомітно перейти кор­дон і продати в сусідній країні скуплені на території України зо­лоті вироби, поштові марки, ордени і медалі колишнього СРСР.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 519-520 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.8.

Злочини проти авторитету органів державної влади,

Органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань… 2. Злочини проти представників влади, органів місцевого самоврядування,… n опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони…

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 429-455.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 515-562.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1096-1107.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 910-964.

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005.–С.494-502.

 

Додаткова література

 

1. Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Коментар до статті 354 «Одержання незаконної винагороди працівникам державного підприємства, установ, організацій» Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 10. – С. 37-43.

2. Мазуренко О.В. Проблеми визначення об’єкта, предмета та об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 360 КК України // Держава і право. – 2003. – Вип. 19. – С. 488-492.

3. Осадчий В. Об’єкт і система злочинів, передбачених розділом XV КК України // Право України. –2004. – № 2. – С. 96-99.

4. Осадчий В.І. Кримінально-правова охорона правоохоронної діяльності. – К.: Атіка, 2004. – 336 с.

5. Тучков С. Кваліфікація підроблення документів // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 1. – С. 45-50.

6. Тучков С. Проблеми кваліфікації використання завідомо підробленого документа підроблювачем / Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 98-100.

7. Тучков С. С. Класифікація підроблення: (кримінально-правовий аспект) // Право і безпека. – 2003. – Т. 2. – № 4. – С. 185-188.

8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 673-715.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Гришко увечері 24 серпня зірвав Державний прапор Ук­раїни з будинку школи і кинув його на землю.

2. Бердник і Пиляєв на одному з майданів міста зібрали ве­ликий натовп, закликаючи зайняти приміщення головпоштам­ту для зупинення його роботи, щоб у такий спосіб примусити уряд забезпечити населення міста «чистими» продуктами. За­хоплення приміщення головпоштамту було відвернено нарядом міліції, що прибув на місце події.

3. Інспектор режимної частини виправної установи Похвалинський, що проходив територією колонії разом з контролера­ми Нургалієвим і Антиповим, побачив засудженого Попова, який перебував у стані сп’яніння. Попов не підкорився вимозі Похвалинського і Нургалієва йти на контрольно-пропускний пункт. У цей час із душової вийшов п’яний засуджений Льгов і ножем замахнувся на Нургалієва, а потім почав погрожувати ним і Похвалинському. Останньому вдалось обеззброїти Льго­ва. Попов у цей момент, погрожуючи, схопив Нургалієва за гру­ди і вдарив рукою по обличчю.

4. Шемаєв, не маючи прав водія і перебуваючи в стані сп’я­ніння, роз’їжджав по селу мотоциклом. Старшина міліції Ступа запропонував піти у відділення міліції. Шемаєв відмовився. Коли на місце події прибув державтоінспектор Маркелов, Шемаєва із застосуванням сили було доставлено на пункт швидкої допомоги для медичного освідування. Там він не давав себе ог­лянути, чинив опір медперсоналу, а Ступі подряпав обличчя.

5. Вагляр і Лопушанський у стані сп’яніння прийшли в кафе, яке вже зачинялось, і зажадали пива, котрого вже не було. Заві­дувачка кафе викликала наряд міліції. У відповідь на вимогу працівників міліції пройти до кімнати дільничного інспектора міліції для з’ясування особи Вагляр завдав кількох ударів праців­нику міліції Батраку, заподіявши йому легкі тілесні ушкоджен­ня, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Лопушансь-кий обізвав працівників міліції «мусорами».

Варіант. Вагляр заподіяв Батраку середньої тяжкості тілес­не ушкодження. Лопушанський погрожував працівникам міліції «знищити їхніх нащадків».

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 523-524 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.9.

Злочини в сфері використання електронно-обчис­лювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютер­них мереж і мереж електрозв’язку

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері використання електронно-обчис­лювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютер­них мереж і мереж електрозв’язку.

2. Характеристика окремих злочинів у сфері використання електронно-обчис­лювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютер­них мереж і мереж електрозв’язку:

n незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку;

n викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем.

 

Основна література

 

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 457-474.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 562-576.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1155-1164.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 943-953.

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнєцов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005.–С.518-525.

 

Додаткова література

1. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. Комп’ютерна злочинність. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.

2. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ, систем та комп’ютерних мереж / Луганська академія внутрішніх справ, 2002. – 143 с.

3. Лісовий В. «Комп’ютерні злочини»: питання кваліфікації // Право України. - 2002. - № 2. - С. 86.

4. Лісовий В. "Комп'ютерні" злочини: питання кваліфікації // Право України. – 2002. – № 2. – С. 86-88.

5. Музика А. Про поняття злочинів у сфері комп’ютерної інформації // Право України. – 2003. –№ 3. – С. 121-125.

6. Музика А.А., Азаров Д.С. Законодавство України про відповідальність за «комп’ютерні» злочини: науково-практичний коментар і шляхи вдосконалення. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – 120 с.

7. Ніколаюк С.І., Никифорчук Д.Й. та інші. Протидія злочинам, що вчиненні у сфері використання ЕОМ, систем і комп’ютерних мереж. Науково-практичний коментар. – К.: КНТ, 2007. – 196 с.

8. Орлов С. О. Комп’ютерна інформація, як предмет злочину // Право і безпека. – 2005. – № 41. – С. 81-86.

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Іванченко, співробітник ТОВ «Темп», з хуліганських мо­
тивів запровадив у комп’ютерну систему ТОВ програмний вірус,
який призвів до перекручення інформації, що зберігалась у фай­
лах з розширенням «doc».

Варіант. Програмно-технічною експертизою було встанов­лено, що на відновлення файлів, інформації в яких було завда­но шкоди, ТОВ «Темп» необхідно витратити 15 тис. грн.

Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Іванченка?

2. Керівник служби безпеки банку Головченко, використо­вуючи право доступу до захищеної комп’ютерної мережі бан­ку, скопіював на дискету клієнтську базу даних банку, в якій
містився перелік номерів кредитних карток фізичних осіб —
клієнтів банку, з метою подальшого використання у власних
інтересах.

Варіант 1. Головченко, зателефонувавши до банку і погро­жуючи оприлюднити відомі йому номери кредитних карток, вимагав виплатити йому 5 тис. доларів США.

Варіант 2. Головченко за винагороду передав скопійовану інформацію відомому йому раніше програмісту Швачку, який запровадив вказану базу даних у мережу Іnternet.

Кваліфікуйте дії Головченка та Швачка.

3. Адміністратор мережі агентства з продажу нерухомості
«Альта» Рак, за попередньою домовленістю з безробітнім Голь­
дом, не вжив необхідних заходів щодо захисту інформації, яка
містила відомості про нерухомість, правом ексклюзивного про­дажу якої володіло дане агентство. Того ж вечора Гольд здійснив
несанкціонований доступ до комп’ютерної мережі агентства
«Альта», скопіював незахищений файл з клієнтською базою,
після чого знищив його в комп’ютерній системі власника. От­
риману клієнтську базу Гольд і Рак продали іншому агентству з
продажу нерухомості.

Кваліфікуйте дії Гольда і Рака.

4. 15-річний Серьогін, «скачавши» з мережі Іnternet програм­
ний вірус-відмичку у вигляді прикріплення до електронного
листа, надіслав його електронною поштою на адресу одного з
банків. Надісланим вірусом було інфіковано комп’ютерну сис­
тему банку, внаслідок чого пін-коди дебетних карток клієнтів
та інша секретна інформація були поширені в мережі Іnternet і
набули загального доступу.

Чи підлягає кримінальній відповідальності Серьогін?

5. Ятченко, попереджений про звільнення з посади програ­міста АЕС за порушення трудової дисципліни, з мотивів помсти
підмовив свого колишнього співробітника Бурого закласти в
контрольно-захисну комп’ютерну систему АЕС шкідливу ком­п’ютерну програму, яка повинна була вимкнути систему в день
звільнення Ятченка. Закладка програми була виявлена адміні­стратором комп’ютерної мережі АЕС і зупинки системи захис­ту вдалося запобігти.

Кваліфікуйте дії Ятченка і Бурого.

Варіант. Захисник Бурого в процесі досудового слідства довів, що шкідлива комп’ютерна програма не є комп’ютерним вірусом.

Чи підлягають кримінальній відповідальності у такому ви­падку Ятченко та Бурий?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 544-545 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

НЕ 2.10.

Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері

Службової діяльності

1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

2. Види злочинів у сфері службової діяльності:

n зловживання владою або службовим становищем;

n перевищення влади або службових повноважень;

n службове підроблення;

n службова недбалість.

3. Одержання, давання і провокація хабара.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 475-505.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 576-600.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1200-1218.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень” від 26 грудня 2003 року № 15 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 204-208. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0015700-03

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про хабарництво” від 26 квітня 2002 року № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т.Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 209-215. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-02

 

Додаткова література

1. Адрушко П.П., Стрижевська А.А. Кримінальна відповідальність за одержання хабара (ст. 368 Кримінального Кодексу України) // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 7. – С. 22.

2. Андрушко П.П. Стрижевська А.А. Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 Кримінального Кодексу України); кримінально-правова характеристика // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 1. – С. 32.

3. Бантишев О.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації): Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – С. 545-560.

5. Мельник М.І. Корупція - корозія влади: Соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії. – К.: Юридична думка, 2004. – 397 с.

6. Навроцький В.О. Провокація хабара як можливий спосіб боротьби з корупцією // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4(15). – С. 157-162.

7. Попов І.М. Провокація хабара або крайня (службова) необхідність // Право і безпека. – 2002. – № 3. – С. 134-136.

8. Салімонов В.Г., Хашев В.Г. Шляхи вирішення проблем відмежування зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. – № 1. – С. 155-164.

9. Сервецький І.В., Удовик М.С. Проблеми тлумачення поняття хабара у кримінальному законодавстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 3. – С. 74-80.

10. Слуцька Т.І. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в сфері службової діяльності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 168 с.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Ревізія виявила у буфеті залізничної станції недостачу 1959
грн. Завідувач буфету Ревенко пояснив, що він відпустив у кре­дит велику кількість спиртних напоїв та дав у борг 2,5 тис. грн.
своєму знайомому Коваленку для влаштування весілля його
сина. Ці показання підтвердив Коваленко, який на прохання
Ревенка під час ревізії повернув йому борг за рахунок грошей,
подарованих гостями на весіллі сина. Суд засудив Ревенка за
розтрату чужого майна за ч. 4 ст. 191 КК України.

Чи правильно кваліфіковані дії Ревенка?

2. У зв’язку із заявою Іпполітова про порушення громадсь­кого порядку Горіним та Ліпхеном вони були доставлені в при­міщення штабу з охорони громадського порядку. Начальник штабу Мартиненко, з’ясовуючи обставини порушення порядку, двічі вдарив Горіна кулаком в обличчя, спричинивши йому под­війний перелом нижньої щелепи.

Варіант. Від удару Горін упав, ударившись скронею об ріжок стола, що спричинило його смерть.

3. Інженер Сухий працював на одному із заводів міста. Викорис­тавши підроблений диплом про закінчення вузу, він влаштувався на роботу директором заводу в іншому місті, одержавши підйомні та проїзні на дружину і двох дітей, які постійно проживали в тому місті, де Сухий одержав місце директора, і нікуди звідти не виїж­джали. Крім того, Сухий, вже як директор заводу, дав вказівку ви­платити своїй дружині Ромашевській за лікарняним листком за післяпологовий період 505 грн., хоча вона на заводі не працювала.

4. Бригадир сільськогосподарського кооперативу Дахно по­бив хлопчика за те, що той пас корову там, де лежав скошений льон. Потерпілому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

5. Лісник Войтов із рушниці вистрілив у Круглова й Кисельова, які підпилювали дерево в лісі. Частина заряду дробу застря­ла в одягу Кисельова, сам він залишився неушкодженим.

 

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 547-548 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

НЕ 2.11.

Злочини проти правосуддя

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя.

2. Завідомі незаконні затримання, привід або арешт;

3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності;

4. Порушення права на захист;

5. Завідомо неправдиве показання;

6. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ;

7. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

8. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного;

9. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя та посягання на життя захисника або представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною із наданням правової допомоги.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 506-536.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 600-630.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1255-1268.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 978-1017.

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005.–С.518-525.551-556.

Додаткова література

 

1. Берзін П.С. Кримінальна відповідальність за постановлення завідомо неправосудних постанови і ухвали у цивільних та кримінальних справах // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 7. – С. 19-25.

2. Борисов В.І. Кримінальна відповідальність за завідомо незаконні затримання, привід або арешт // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 7. – С. 53-59.

3. Бурдін В.М. Окремі проблеми злочинів проти правосуддя за КК України // Життя і право. –2004. – № 2. – С. 74-78.

4. Горелик А.С., Лобанова Л.В. Преступления против правосудия. – СПб., 2002. – 144 с.

5. Голомша М. Об’єкти складу злочину: «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С. 468-475.

6. Кваша О.О. Проблеми кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових органів // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – 2005. – № 10. – С. 228-236.

7. Мульченко В. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного // Право України. – 2004. – № 7. – С. 75.

8. Шиян Д.С. Кримінально-правові наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 2. – С. 203-270.

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Оперативний інспектор карного розшуку Тимоня, прова­дячи дізнання за фактом розкрадання запасних частин зі скла­ду графітного комбінату, допустив перевищення влади. Він не­законно, без відповідного оформлення документів, затримав Мусіяку за підозрою в розкраданні запасних частин, а через день при допиті застосував до нього насильство. Тимоню було засуд­жено за ч. 2 ст. 365 КК України.

Чи правильно кваліфіковані дії Тимоні?

2. Дружинники Поліщук, Созінов та міліціонер Походня під
час патрулювання о 23-й годині 30 хвилин зустріли на вулиці
Паксянову та Петренка. На запитання про причину такого
пізнього перебування на вулиці останні відповіли, що це патру­ля не стосується, оскільки вони ніяких правопорушень не допускали. Вони були доставлені в штаб ДНД, де Походня обшу­кав їх у присутності Поліщука і Созінова, після чого відпустив, не дозволивши подзвонити додому і повідомити рідних про їх місцеперебування.

3. У Хутряника з двору вночі зник електронасос. Запідозрив­ши в крадіжці невідомого йому чоловіка, який перед тим з’я­вився в садибі сусідки Криштопи, Хутряник звернувся до се­лищного голови Криворучка зі скаргою на нього. Разом із Хут­ряником Криворучко пішов до Криштопи, в якої в хаті справді був невідомий. Криворучко запропонував останньому пройти з ним, а потім у приміщенні виконкому селищної ради зачинив його в одній з кімнат до прибуття дільничного інспектора міліції. Той з’явився через шість годин і з’ясував, що Крицький (прізви­ще невідомого) приїхав з іншої області до Криштопи, яку про­сив вийти за нього заміж.

4. Зайчук подала в прокуратуру заяву про те, що Пишний вступив у статеві зносини з її 13-річною дочкою Катрею. Про­курор порушив кримінальну справу проти Пишного за ч. 1 ст. 155 КК України. Слідчий Москалюк, якому було передано справу для розслідування, відчуваючи особисту неприязнь до Пишного, умовив потерпілу дати показання про те, що Пиш­ний її зґвалтував. Одержавши такі показання, Москалюк пред’я­вив Пишному обвинувачення у вчиненні злочину, передбаче­ного ч. 4 ст. 152 КК України.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Пишного, Зайчук Катрі та Москалюка.

5. Кропив’янський вчинив крадіжку майна з квартири Давидо­вої і під час розслідування справи зізнався у вчиненні цього злочи­ну. Щоб поліпшити показники роботи, слідчий районного відділу внутрішніх справ Синиця, погрожуючи позбавленням їжі і пере­веденням у карцер, домігся того, що Кропив’янський «зізнався» у вчиненні двох квартирних крадіжок, яких він не вчиняв.

Варіант. «Зізнання» Кропив’янського було одержано після обіцянки слідчого передати його на поруки.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 560-561 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.12.

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби

(військові злочини)

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

2. Самовільне залишення військової частини або місця служби.

3. Дезертирство.

4. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем.

5. Добровільна здача в полон.

6. Мародерство.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 537-564.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 630-701.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1288-1299.

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 1071-1142.

5. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В.,2005. – С.569-577.

 

Додаткова література

 

1. Базов В.П. Воєнні злочини: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 336 с.

2. Бондарєв В.В. Насильство серед військовослужбовців (поняття, характеристика, причини та попередження). – К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2002. – 271 с.

3. Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємо­відносини // Право України. – 2002. – № 3. – С. 147-150.

4. Карпенко М.І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості / За заг. ред. Матвійчука В.К.: Монографія. – К.: КНТ, 2006. – 232 с.

5. Леонов Б. Аналіз практики застосування законодавства про відповідальність за бездіяльність військової влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С. 113-116.

6. Сарнавський М.О. Кримінальна відповідальність за порушення правил водіння або експлуатації машин (стаття 415 Кримінального Кодексу України) // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 3. – С. 32-39.

7. Сенько М. Суб’єктивна сторона самовільного залишення військової частини або місця служби // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С. 475-502.

8. Хавронюк М.І., Дячук С.І., Мельник М.І. Військові злочини коментар законодавства. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 272 с.

ЗАДАЧІ:

 

1. Книш і Рак, які були у відпустці, вирішили до місця
військової служби не повертатись. Вони виїхали до районів
Крайньої Півночі, влаштувалися на роботу лісорубами і через
два роки повернулись додому, де були затримані (весь цей час
вони значилися в розшуку).

2. Панчоха й Оріх проходили військову службу в Києві. Вони
вирішили зустріти Новий рік у Львові, де проживали їхні знайомі дівчата. 30 грудня вони залишили військову частину, вий­шли на трасу Київ—Львів, зупинили автомашину і запропону­вали водію відвезти їх до станції Тетерів. Водій відмовився. Вони виштовхали водія з машини, побили його й кинули в кювет, а самі сіли в машину, доїхали до Тетерева, залишили машину біля залізничної станції, взяли квитки до Львова й прибули туди 31 грудня. Зустріли Новий рік і 3 січня повернулися до військової частини.

3. Рядовий Санько отримав від матері листа, в якому вона просила його приїхати до неї і полагодити дах будинку, який дуже протікає. Санько подав рапорт своєму командиру з про­ханням надати йому відпустку на 14 днів. Командування військової частини повідомило Саньку, що відпустка може бути надана йому не раніш як через місяць. Санько самовільно зали­шив місце служби, приїхав до матері й 10 днів латав дах будин­ку. На одинадцятий день він був затриманий.

4. Рядовий Зуб одержав від батьків посилку з продуктами та солодощами. Солодощами він поділився зі своїми друзями. Молодший сержант Аргон запропонував Зубу взяти участь у спільному вживанні спиртних напоїв і віддати для цього отри­мані ним продукти. Зуб відмовився від участі в такому «бан­кеті» та продуктів не дав. Аргон підмовив Кизю і Сулу провчи­ти Зуба. Кизя і Сула жорстоко побили Зуба, який протягом 22 днів був на лікуванні в госпіталі.

5. Військовослужбовець Друк, будучи в стані сп’яніння, в казармі брутально лаявся, говорив непристойні слова на адресу чергового по роті. Присутні не реагували на поведінку Друка, тоді він зняв з себе гімнастерку і розірвав її.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 577-578 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 2.13.

Злочини проти миру, безпеки людства та міжна­родного правопорядку

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжна­родного правопорядку.

2. Порушення законів та звичаїв війни.

3. Кримінально-правова характеристика геноциду.

4. Піратство: аналіз юридичного складу.

5. Найманство: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

 

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 565-582.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 701-715.

3.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 1110-1134.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1377-1386.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 1142-1163.

 

 

Додаткова література

1. Базов В. Актуальні питання кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 3. – С. 31-40.

2. Куцевич М. Екоцид як злочин проти безпеки людства за кодексами деяких європейських та азійських держав: порівняльне дослідження // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 118-121.

3. Миронова В. Наукове тлумачення ст. 438 КК України про порушення законів і звичаїв війни // Право України. – 2004. – № 14. – С. 85.

4. Надин О.В. Найманство як соціальне та кримінально-правове явище: сутність, новітні тенденції розвитку та проблеми протидії. Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 264 с.

5. Репешко П.І. Практичні проблеми боротьби з найманством // Збірник наукових праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – 2004. – Вип. 8. – С. 278-311.

6. Яценко С. С. Міжнародні злочини // Юридична енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – Т. 3. – С. 694-696.;

7. Яценко С. С. Злочини міжнародного характеру // Юридична ен­циклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – Т 2 – С. 615-616.

8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 813-830.

 

 

ЗАДАЧІ:

 

1. Капітан іноземного корабля, що наблизився до кордону виключної економічної зони України, віддав наказ про захоронення відходів хімічного виробництва. Внаслідок розгермети­зації контейнерів сталося масове отруєння морських тварин, птахів, а також загибель промислових та інших видів морських рослин, що знаходилися у відкритому морі та у виключній еко­номічній зоні України.

2. Комісар військкомату, домовившись з представником однієї із сторін, що брали участь у збройному конфлікті, орга­нізував підготовку осіб для участі в бойових діях цієї сторони. Для цього він повістками викликав молодих людей віком від 18

до 22 років і з числа бажаючих утворював групи для проход­ження навчання прийомам ведення бойових диверсійних опе­рацій. Навчання відбувалися в тренувальному таборі під керів­ництвом військовослужбовців, які перебували в запасі й мали досвід ведення бойових дій. Усі витрати, в тому числі й грошо­ва винагорода, виплачувались представником зацікавленої сто­рони через комісара військкомату.

3. Ніколаєв, член релігійної секти, з метою зараження місце­вості, на якій компактно проживало кримськотатарське насе­лення, використовуючи шантаж, придбавав у працівників хімкомбінату компоненти триосновної хімічної бінарної речо­вини.

4. Під час бойових дій в районі збройного конфлікту між урядовими військами і незаконними збройними формування­ми підрозділ урядових військ зайняв опорний населений пункт сепаратистів. Командир підрозділу наказав взяти як заручників мешканців населеного пункту. Ним було висунуто вимогу про здачу зброї протягом 12 годин, у противному разі він погрожу­вав зруйнувати населений пункт, а його мешканців депорту­вати.

5. Під час боїв між урядовими військами і сепаратистами ко­мандир одного із спеціальних підрозділів внутрішніх військ, зупинивши три машини Червоного Хреста, змусив персонал міжнародної організації покинути їх. Потім бійці спецпідрозділу на відібраному транспорті проникли на територію опорного пункту. Сепаратисти, вважаючи, що під’їхали лікарі Червоного Хреста, стали приводити поранених, але в цей час із машин по ним був відкритий вогонь. У результаті таких дій опорний пункт було ліквідовано.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 585-586 Практикуму (Кримінальне право України:Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

 

 

– Конец работы –

Используемые теги: курсу, кримінальне, право, України, особлива, ЧАСТИНА0.094

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

З КУРСУ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
З КУРСУ... КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА... МОДУЛЬ І НЕ...

Лекція 1. Вступ до курсу історії України 1. Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу. 2. Періодизація історії України
Лекція Вступ до курсу історії України План...

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Харківський національний університет імені В Н Каразіна... Кафедра кримінально правових дисциплін юридичного факультету...

Основные черты афинского права. Источники, право собственности, обязательственное право, брачно-семейное право, уголовное и процессуальное право
Это подтвердили и археологические раскопки. Ремесло, достигшее в некоторых отношениях высокого развития, начинает уже отделяться от земледелия,… Каждая семья получала по жребию определенный надел, с которого кормилась и… Базилевс был военным вождем, он осуществлял суд в присутствии народа, выполнял жреческие функции.Главной обязанностью…

Курс лекцій Кримінальне право України
Курс лекцій... Кримінальне право України ОСОБЛИВА... Тема...

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА»
Івано Франківський університет права... Імені Короля Данила Галицького...

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Кримінальне право (Особлива частина)
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ... Кафедра кримінально правових дисциплін...

Кримінальне право України. Загальна частина Фріс
ЗМІСТ... Аннотация... РОЗДІЛ ПОНЯТТЯ ПРЕДМЕТ МЕТОД ЗАВДАННЯ СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА...

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально методичний посібник призначений для надання допомоги студентам які вивчають дисципліну Адміністративне право України та спецкурси... ББК Укр я... К УДК...

0.048
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам