Власть

РЕФЕРАТ На тему Влада Студента психолого-педагогчного факультету ПДП Гр. ПП 41 Гоч В. П. Полтава - 2001 Проблема влади взагал полтично влади зокрема з давнх часв хвилю людство. В одному з далогв Платона говориться Нема людсько душ, яка вистоть спокусу владою. Декого влада зачарову, несвдомо вабить притягу як магнт. Влада не тльки здавна страшила захоплювала людей, вона завжди була одню з центральних категорй полтично науки.Багато мислителв, вчених вважають, що влада - незмнний супутник полтики головною проблемою.

Поняття влада широко використовуться як у полтичному, так буденному вжитку.М. Вебер справедливо нагаду, що в залежност вд ситуац говорять про владу батька над дтьми, про владу грошового мшка, про владу юридичну, духовну, економчну тощо. При всй рзнордност неоднозначност цих понять можна, однак, вдмтити одну обднуючу х характеристику вс вони вдображають вдносини, в яких воля д одних пану над волею дями нших. Але в першу чергу пд владою розумють вищу державну владу.

Так, наприклад, англйською мовою the роwег - це не тльки влада, але й держава з усю мццю в латинськй мов potestas - сила, мць, панування нмецькою dе Gewalt - це не тльки влада, але й мць, а також насильство. Нарешт, в нашй рднй мов влада найчастше виявляться синонмом начальства означа владн органи держави. У полтичнй у буденнй мов слово влада не ма якогось одного стйкого значення.Для одних теоретикв влада - це особливий вплив одних людей на нших, для других - здатнсть досягнення певних цлей, для третх - можливсть використання тих чи нших засобв, для четвертих - особлив стосунки мж пдлеглим кервником.

У свому загальному значенн, поняття влада означа право можливсть одних керувати, розпоряджатися управляти ншими здатнсть можливсть одних здйснювати свою волю по вдношенню до нших, робити визначальний вплив на х поведнку дяльнсть, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та нш засоби. Полтологю ж цкавить полтична влада.До поняття полтична влада, звичайно, можна застосувати загальне визначення влади як тако. Полтична влада, як будь-яка нша, означа здатнсть право одних здйснювати свою волю по вдношенню до нших, велти управляти ншими.

Але разом вона ма, на вдмну вд нших форм влади, свою специфку верховенство, обовязковсть ршень для всього суспльства для всх нших видв влади загальнсть, тобто публчнсть легальнсть у використанн сили та нших засобв володарювання в межах крани моноцентричнсть, тобто снування загальнодержавного прийняття ршень широкий спектр використовуваних засобв для завоювання, утримання реалзац влади.

Таким чином, полтична влада характеризуться здатнстю можливстю для тих, хто нею волод, проводити свою волю в кервництв управлнн всм суспльством державою, справляти визначальний вплив на поведнку народних мас за допомогою засобв, що знаходяться в розпорядженн держави, моблзовувати на досягнення поставлених цлей програм велик маси людей, регулювати вдносини мж окремими групами людей.Поняття полтична влада значно ширше, нж поняття державна влада, яка частиною.

Полтична державна влада мають загальн цл, як повязан з управлнням суспльством, мають публчний характер. До субктв полтично влади належать не тльки державн органи, а й полтичн парт, рзн полтичн обднання, органи мсцевого самоврядування. До субктв державно влади належать тльки органи державно влади.Полтична влада вдобража певну взамодю панування, керування одних ншими передбача мнмум два боки на одному - пануюч, яких у полтолог прийнято позначати поняттям субкт це може бути цлий народ, державний орган, окрема надлена владою особа на ншому - пдвладн, пдлегл - обкт, на який спрямован владн вдносини.

Обктом полтично влади може бути суспльство в цлому, тобто народ, кожний громадянин зокрема. Влада завжди взамодю субкта обкта, вол володаря пдкорення обкта. Пдкорення так же властиве людям як керування, тому влада залежить вд покрливост населення, вд того, чи готов терпти, якщо вона не влаштову суспльство.Яксть обкта полтично влади залежить вд полтично культури населення.

Наприклад, патрархальний тип культури форму покрливсть, звичку коритися , бажання жити пд твердою рукою. Активстичний тип культури форму громадянина, який несе свою долю вдповдальност за державу. Функцонування полтично влади у суспльств необхдно для збергання його цлсност та дност, стабльност поступального розвитку.Влада покликана формувати полтичну систему суспльства, полтичн вдносини мж державою, суспльством, соцальними групами, класами, партями, громадянами, органами державного управлння, а також контролювати ц вдносини, перетворювати х по можливост в безконфлктн органзован. Влада керу справами суспльства держави на рзних рвнях мегавлада - глобальний рвень полтично влади виходить за рамки одн держави прагне розповсюдити свй вплив на свтове суспльство макровлада - високий рвень функцювання центральних державних нститутв полтичних вдносин, що складаються мж ними суспльством мезовлада - середнй, промжний рвень полтично влади, котрий повязу два крайнх рвн полтичних владних вдносин мкровлада - мжособов владн вдносини всередин малих груп. Вд функцонування полтично влади залежить тип полтичного режиму в суспльств, вдкритсть чи замкненсть суспльства, характер полтичних вдносин та нш полтичн характеристики дано держави, включаючи стабльнсть, авторитет, розподл та спвробтництво влад, демократичнсть.

Таким чином, до найбльш важливих, суспльно значущих функцй полтично влади можна вднести наступн пдтримка суспльного порядку та стабльност виявлення обмежень розвязування конфлктв досягнення суспльно злагоди примушення в мя соцально значущих цлей збереження стабльност керування справами суспльства. У сучаснй лтератур снують рзн погляди щодо концепцй влади.

Релятивстськ концепц влади вд лат relavitus -вдносний - розглядають владу як особист вдносини, в яких одна людина субкт визначально вплива на ншу обкт. У якост субкта обкта можуть виступати як окрем люди, так групи, прошарки населення чи ведуча полтична партя й опозиця.

Релятивстськ концепц влади включають серю методв шляхв впливу на суспльство з метою досягнення стабльност У тому числ стимулювання активност трудово дяльност, до тримання норм громадсько поведнки тощо. Бхевористськ концепц влади вд англ behaviour - поведнка, як релятивстськ, виходить з трактовки як вдносин мж людьми, при яких одн володарюють, командують, панують, а нш пдкоряються та виконують ршення перших.

Але при цьому особливсть бхевористського пдходу поляга в зосередженн уваги на особливостях людей, мотивах хньо поведнки в боротьб за владу.

Початков мпульси до володарювання, за думкою представникв дано школи, закладен в природ окремих особистостей, у х прямуванн до влади й здатност володарювати. Важливу роль вдграють блага та привле, котр у вс часи одержують люди, як мають владу. З отриманням влади повязано, як правило, отримання багатства, престижу, безпеки та н. Для багатьох людей боротьба за владу способом самоствердження.Крм того, для багатьох влада над ншими людьми формою насолоди. В прагненн до володарювання снують ще й нш мотиви.

Представники бхевористсько школи виходять з того, що в умовах ринково економки влада також ста товаром. На цей товар, як на будь-який нший, сну попит пропозиця. Виника свордний ринок влади з своми менеджерами, як готують кандидатв на владу забезпечують х перемогу на виборах. Тому боротьба за владу постйне явище.Полтична влада народжуться, як правило, у протиборств полтичних сил окремих особистостей.

У цьому й полягають основн положення в розумнн влади в бхевористських концепцях. Системн концепц. В них розглядають владу як системотворч вдносини в полтичнй органзац суспльства. Вс нш елементи системи повязан з нею безпосередньо чи опосередковано.Призначення полтично влади - регулювати вдносини мж людьми суспльством в цлому, включаючи державно-полтичн нститути, виршувати суперечност, що постйно виникають мж необхднстю порядку в суспльств рзномантнстю нтересв його членв.

Завдання полтично влади будувати сво вдносини з усма елементами полтично системи суспльства таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану дано системи. ншими словами, полтична влада повинна прямувати до досягнення в суспльств в першу чергу стабльност, як полтично, так економчно. Найважлившою соцальною причиною пдкорення одних людей ншими нервномрний розподл ресурсв влади.Пд ресурсами влади прийнято розумти вс т засоби, використання яких забезпечу вплив на обкт влади у вдповдност з цлями субкта.

Ресурси можуть використовуватись для заохочення, покарання чи переконання. Для видлення рзних видв влади широко розповсюджена класифкаця ресурсв у вдповдност з найважлившими сферами життдяльност економчн, соцальн, культурно-нформацйн, силов.Економчн ресурси - це матеральн цнност, необхдн для суспльного та особистого виробництва споживання грош як х загальний екввалент технка родюч земл корисн копалини тощо. Соцальн ресурси - здатнсть пдвищення чи зниження соцального статусу чи рангу, мсця в соцальнй стратифкац.

Соцальн ресурси включають так показники, як посада, престиж, освта, медичне обслуговування, соцальне забезпечення так дал. Культурно-нформацйн ресурси - знання та нформаця, а також засоби х одержання розповсюдження нститути науки та освти, засоби масово нформац та н. Силов ресурси - цей вид ресурсв полтично влади викону функцю забезпечення оборони крани, охорони внутршнього порядку, в тому числ забезпечення безпеки полтично влади, недопущення будь-яких зазхань на владу з метою повалення.

Це - армя, полця, рзн служби безпеки, прокуратура, суд. Як показу сторичний досвд полтична влада використову ц ресурси в тй чи ншй х частин дуже часто. Вони вдносяться до найбльш дючих, викликають страх, оскльки використання таких засобв призводить до позбавлення людей власност, вол, а нердко й самого життя. Особливо часто полтична влада вдаться до використання названих ресурсв у випадках послаблення сво сили, моц та впливу на суспльство.Специфчним ресурсом влади сама людина - демографчн ресурси.

Люди - це унверсальний, багатофункцональний ресурс, який виробля нш ресурси.Людина - творець матеральних благ економчн ресурси, солдат член парт полтично-силов ресурси, володар розповсюджувач знань, нформац культурно-нформацйн ресурси тощо. Особистсть виступа ресурсом влади лише тльки в одному з численних вимрв будучи використана як засб реалзац чужо вол. В цлому ж людина - не тльки ресурс влади, але й субкт обкт. Пдводячи пдсумок щодо основних видв ресурсв полтично влади, потрбно установити, як з них найважлившими, а як другорядними.

Однозначно вдповд нема. В рзн пероди життдяльност суспльства виршальними стають то одн, то нш ресурси. Наприклад, при спроб переворотв чи нших виступв проти полтично влади виршальними стають силов ресурси. В цлому ж, як показу практика, вс види перерахованих ресурсв вдносяться до постйно дючих, необхдних для полтично влади.Виключно важливим аспектом у розумнн сутност полтично влади поняття легтимнсть вд лат. legitimus законний.

Принцип легтимност, тобто виправдання законност влади, завжди вдгравав важливу роль в суспльно-полтичнй стор. Так, у Римськй мпер, коли римськ легони були незламною силою, влада мператорв базувалася на простому принцип - законнсть правителю нада армя, яка проголошу його верховним законодавцем. з послабленням мпер проблема легтимац гостро постала перед багатьма мператорами.Тому вони намагались закрпити сво домагання на владу, спираючись на традиц, закрплюючи давньоримську релгю привласнюючи соб титули Цезаря й Августа, пдносячи свй рд до Геракла та Юптера.

Пзнше римськ мператори взяли на озброння християнство, яке на той час широко розповсюджувалось. Воно стало для мператорв основою бльш авторитетно та бльш глибоко релгйно легтимац. З тих пр мператор царював Божою милстю - диного та всесвтнього Бога. В пзнш часи Реформаця, а потм й англйська революця принципом легтимност проголосили божественне право народу на правлння.Теоретична розробка проблеми легтимност звязана з концепцю легтимно влади М. Вебера.

Вн вдзначав панування спираться на згоду, що визна його легтимнсть. В легтимност панування влади вн бачив гарантю стабльност суспльства, пдтримки соцального порядку пдкреслював, що соцальна поведнка, а також соцальн вдносини можуть бути орнтован ндивдами на хн уявлення про снування легтимного порядку.З його точки зору, легтимнсть порядку може бути гарантована лише внутршньо, а саме емоцйною вдданстю, врою в абсолютну значимсть порядку в залежнсть блага рятування вд збереження даного порядку.

Крм того, легтимнсть порядку може бути гарантована також очкуванням специфчних зовншнх наслдкв. Порядком М. Вебер назива умовнсть, звичай, який вважаться у певному кол людей значущим, а також право, при якому порядок гарантований можливстю морального чи фзичного примусу, що здйснються особливою групою людей, у функц яких входить охороняти порядок.Мова йде про те, що не тльки право забезпечу гарантю стабльност, соцальний порядок, але й особист нтереси ндивдв, д яких вдбиваються на становищ тих, хто волод владою.

За М. Вебером, визнання влади пдлеглими передумовою основою легтимност. Чим бльша пдтримка з боку населення, тим бльш легтимною полтична влада. При вдсутност тако пдтримки влада губить свою легтимнсть, хоч вона й не зника повнстю. У поняття легтимност входить довра з боку народу до снуючо влади. Носй законно, легтимно влади може правити безбоязно, спираючись на згоду народу.Володар, який не спираться на законнсть, вдчува страх перед народом. Насильство, яке здйснються ним, породжу насильство нших, через страх вн змушений вдаватися до все зростаючого терору, а це призводить до того, що страх ста переважаючим почуттям у такому суспльств.

Тому щоб влада не перетворилася у всемогутнсть, необхдна легтимнсть. Тльки при наявност легтимност сну воля, оскльки легтимнсть скову владу.Там, де зника легтимнсть, знищуться воля особистост. з сказаного виплива, що будь-яка полтична влада здйсню сво панування не тльки шляхом фзичного насильства чи спирання на звички мас дослухняност, але й намагаться рзними засобами добитися добровльного визнання сво влади з боку пдвладних.

В тому випадку, коли панвн кола здйснюють владу, спираючись на широку згоду з боку мас, ми можемо, говорити про легтимнсть.Це влада, яка прийматься масами, а не навязуться м. Довра мас до влади у суспльств досягаться при орнтац на певн цнност, нтереси, при допомоз певних врувань, як дють у данй полтичнй систем.

Ц врування розглядаються як принципи легтимност, тобто найбльш соцальне значим основи, що дають панвним верхам право в даний момент панувати, а масам коритися. Принципи легтимност можуть мати сво витоки в давнх традицях, дючому законодавств чи в революцйнй харизм.Головне поляга в тому, що вс вони володють пдкорюючою силою, спрямованою на закрплення стабльност влади, полтично системи, тобто т основи, на яких будуються вдносини влади пдкорення в будь-якй полтичнй систем. По сут справи, ц принципи легтимност виправдовують таке становище в суспльств, коли певна частина людей панвна елта керу, а бльшсть населення змушена пдкоритися.

Звдси у пануючих виника потреба знайти необхдн виправдовування такому стану, який був би прийнятий тими, хто не знаходиться при влад. Дюч принципи легтимност забезпечують вдносний ступнь доври мж полтичною владою масами.Пануюч в цьому випадку виходять з того, що вони панують на законнй пдстав, а пдвладн розглядають х претензю на владу як легтимну.

Таким чином, полтична влада може бути чи легтимною чи нелегтимною. Якщо полтична влада, полтичне панування визнаться правомрним з боку суспльства, а маси виявляють прихильнсть полтичнй систем, то така влада може вважатись легтимною. Якщо ж вона втрача довру мас, то переста бути легтимною.Причому, мж легтимнстю пануючих верхв застосуванням насильства сну зворотнй звязок, тобто мова йде про те, що чим надйнше в свдомост мас укорнились принципи легтимност, тим менш необхдним ста застосування насильства. навпаки, коли пануюч кола втрачають легтим-нсть, вони починають удаватися до систематичного вживання насильства.

Природньо, що владоможц систематично займаються дяльнстю, спрямованою на збергання змцнення ври мас в снуючий полтичний устрй навть тод, коли ця вра достатньо глибока, але ж все одно необхдно постйно пдтримувати чи не дозволяти й згаснути. У вс часи панвн кола прагнули домагатися легтимност ршуче вели боротьбу з тими, хто ставив х легтимнсть пд сумнв.

Важливим теоретичним аспектом полтолог типологя основ легтимност. Основи типолог розробив М. Вебер. У залежност вд мотивв пдкорення вн видлив три головних типи легтимност влади традицйний - базуться на вр в священний характер звичав, традицй, норм, як на протяз столть регулювали життя поведнку людей.Влада тут освячена авторитетом снуючих патрархальних устов релгйних звичав. Освячен звичам норми основою таких сталих у суспльств вдносин, як постають як вдносини керування слухняност.

Вони фактично вказують, хто волод правом на владу, а хто зобовязаний пдкорятися цй влад. Причому, традицйн норми розглядаються суспльством як дещо непорушне, а вдхд вд них, х порушення приводить до певних санкцй. Характерною особливстю традицйного типу полтично влади вдсутнсть динамзму.Протягом тривалого пероду полтична влада, полтична система функцону без стотних змн. Це пояснються тим, що традиц панують над людьми, а тому вдносини панування пдкорення перманентне вдтворюються з поколння в поколння.

Глибокий консерватизм пронизу всю систему влади, традиця ста основою обрунтування, полтично влади панвною елтою. Традицйн норми як для пануючих, так пдвладних набувають зобовязуючого характеру.Традиц повинн суворо дотримуватись пануючими колами, накше вони ризикують втратити свою легтимнсть в очах широких мас. У якост прикладв традицйного типу влади можна привести суспльства давнх схдних мперй гипет, Перся, Китай, середньовчно вропи. з сучасних суспльств до цього типу певною мрою можна вднести Саудвську Аравю, Бахрейн, Кувейт, Оман. Характерною особливстю традицйного типу також те, що влада тут набува, як правило, персонфкованого характеру харизматичний - вд грец harisma - божественний дар, оснований на вр у винятков якост. природнй дар, тобто харизму кервника, якого нколи обожнюють, створюють культ особистост.

Харизматичний спосб легтимац часто спостергаться в пероди революцйних змн, коли нова влада для визнання населенням не може, спертися на авторитет традицй чи демократично виражену волю бльшост.

В цьому випадку свдомо культивуться велич само особистост вождя, авторитет якого освтлю нститут влади, сприя х визнанню прийняттю населенням. Харизматична легтимнсть базуться на вр та на емоцйному, особистому вдношенн вождя та мас регонально-правовий - заснований на вр в силу права, закону, на визнанн добровльно прийнятих загальних правил, встановлених юридичних норм, як спрямован на регулювання вдносин панування пдкорення.Характерною формою даного типу влади конституцйна держава, юридичн норми яко, з одного боку, визначають правила функцонування, а з ншого сам стають обктом для змни у вдповдност з узаконеними процедурами.

Легтимаця полтично влади пануючих кл тут заснована на закон. Пануюча елта обрунтову сво претенз на владу встановленим законодавством, перш за все конституцю.Саме конституця як основна норма визнача т правила, яких повинн дотримуватись пануюч пдвладн. До цього типу полтично влади можна вднести бльшсть сучасних суспльств.

Насамкнець пдкреслимо, що мова йшла про деальн типи полтично влади. В реально функцонуючй полтичнй влад найчастше поднуються назван типи при переваз одного з них. Жодна влада не тльки традицйною, харизматичною чи регональною-правовою, в нй поднан вс три типи, один з яких домну.У наш час багато держав переживають кризу легтимност, що виявляться в полтичнй нестабльност, державних переворотах, глибокй соцально-економчнй криз. Це супроводжуться втратою доври влад, розчаруванням у цлях, методах полтики в самих полтиках.

Звичайно, попередити втрату легтимност можливо. Якщо полтики вмють рахуватись згдно з нтересами запитами мас, то втрачена легтимнсть вдновлються. Це залежить вд субктв полтики, нтелектуальних якостей полтично елти. Таким чином, полтична влада реальна здатнсть соцально спльност чи певного ндивда до виявлення сво вол у полтиц на основ осмисленого полтичного нтересу сформованих полтичних потреб.Особливостями полтично влади здатнсть субкта влади виявити полтичну волю охоплення всього полтичного простору взамодю рзних полтичних субктв наявнсть полтичних органзацй, через як субкт полтичного волевиявлення здйсню полтичну дяльнсть осмислення полтичного нтересу полтичних потреб забезпечення субкта полтично влади соцального панування в суспльств.

Влада в Укран напвприхованою, з мафозними каналами розподлу ресурсв матеральних, фнансових, нформацйних, з високим ступенем корумпованост владних структур, з поднанням правових насильницьких форм примусу, з дуже низьким ступенем легтимност загалом зокрема тих видв легтимност, котр визначальними в сучасному цивлзованому свт. За джерелами формування влада в Укран корпоративно-клановою, олгархчно-демократичною, подленою на законодавчу, виконавчу судову, з недостатньо оформленим юридично механзмом стримувань противаг. Список використано лтератури.

Вебер М. Избранные произведения М 1990 808 с. Власть Очерки современной политической философии Запада В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко, Е.В.Осипова и др - М 1989 328с. Вятр Е. Социология политических отношений Пер.с польск - М 1979 463 с. Гегель Г. Политические произведения М 1978 438 с. Гегль Г. Философия права М 1990 524 с. Джилас М. Лицо тоталитаризма.

Пер.с сербо-хорватского М 1992 544с. Желев Желю. Фашизм. Тоталитарное государство Пер.с болг М 1991 336с. Ницше Ф. Воля к власти опыт переоценки всех ценностей. М 1994 352с. Халипов В.Ф. Введение в науку о власти М 1996 382 с.