Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади
Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади - раздел Политика, Політологія як наука Функціонування Політичної Влади Здійснюється Набазі Загальновизнаних Принципі...
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різних сторін: з погляду, по-перше, виділення усередині її головної ланки − держави і, по-друге, визначення правомірності використання тих чи інших засобів, включаючи примус, при досягненні політичних цілей.
Принцип суверенітету означає верховенство і незалежність державної влади. Верховенство державної влади являє собою виключне право держави встановлювати в суспільстві єдиний правопорядок, визначати статус державних органів, наділяти правами й обов’язками громадян, використовувати насильство. Осередок політичної влади в державі означає також його верховенство порівняно з іншими політичними інститутами.
Суверенітет державної влади не припускає її безконтрольності з боку суспільства. Розвиток громадянського суспільства зажадав обмежити суверенітет рамками закону, щоб влада не була понад законом. У силу цього принцип суверенітету припускає наявність сильної державної влади, що діє строго в рамках закону.
Принцип легітимності пов’язаний з обґрунтуванням правомірності тих рішень, що їх приймає влада, і добровільності їхнього виконання населенням.
Термін “легітимність” (legitime) мав кілька значень. Він виник на початку XIX ст. у Франції і спочатку практично ототожнювався з терміном "legalite" (законність). Його використовували для позначення законно установленої влади на відміну від насильно узурпованої. Однак термін “легітимність” не має строго юридичного змісту і не фіксується в конституціях. На відмінну від легальності, що є юридичним обґрунтуванням влади, її норм і законів, легітимність відбиває ступінь відповідності влади ціннісним уявленням більшості громадян.
Легітимність − це своєрідний символ віри, уявлень, що присутній у свідомості громадян. Він означає переконаність людей у тому, що влада має право приймати рішення, обов’язкові для виконання. Подібне пояснення принципу легітимності дав М. Вебер, що включив у нього два положення: по-перше, признання влади правителів, і по-друге, обов’язок керованих підкорятися їй.
Однак у суспільстві завжди є соціальні групи, що не розділяють політичного курсу режиму і не сприймають його. Проте, відбиваючи цінності і переваги більшості, влада визнається найкращою і їй варто підкорятися, навіть незважаючи на її промахи і недоліки.
Отже, введення принципу легітимності влади є відображенням зростаючої цивілізованості суспільства. Цей принцип дозволяє відрізняти законно установлену владу (на основі виборів чи престолонаслідування) від узурпаторської.
М. Веберзапропонував виділити три ідеальних типи легітимності влади: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний. В основу такої класифікації він поклав мотив підпорядкування.
Історично першим типом легітимності влади був традиційний, оснований на вірі в божественный характер влади і святенність права престолонаслідування.
По мірі того, як релігія втрачала своє значення, а загальне виборче право усе більш зміцнювалося і поширювалося, божественне право одноособового правління замінялося досить розгалуженою системою бюрократії і політичних партій. Стримати зростання бюрократизації громадського життя міг, на думку М. Вебера, харизматичний лідер. В основі харизматичного типу легітимності лежать “авторитет незвичайного особистого дарунка (харизму), повна особиста відданість і особиста довіра, викликана наявністю якостей вождя в якоїсь людини”. “Харизма” у перекладі з грецької означає “божественний дарунок, благодать”. Харизматичний тип влади характеризується абсолютною легітимністю, оскільки він ґрунтується на вірі населення у виняткові якості політичного діяча. Харизматичний тип влади переважає в перехідний час, у періоди реформ. У сучасних умовах харизматична легітимність влади зберігається переважно в країнах Африки, де харизма є формою організованого політичного поклоніння, тобто своєрідною політичною релігією, що обожнює особистість вождя.
Раціонально-легальна легітимність ґрунтується на вірі учасників політичного життя у справедливість існуючих правил формування влади. Інститути влади у своїй діяльності підкоряються закону. Мотивом підпорядкування населення владі є раціонально усвідомлений інтерес виборця, який висловлює його на виборах, голосуючи за ту чи іншу партію, лідера.
На практиці в чистому вигляді ідеальні типи легітимності не існують. Вони перемішані, взаємно доповнюють один одного, тому правомірніше говорити про змішаний тип легітимності.
ТЕМА 1. Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб’єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ
Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI ст. до н.е.) пов’язаний із виникненням давньогрецької державнос
Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший –ранньофеодальний (кінець V – середина XI ст.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна форм
Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527), що у трактатах “Государ” (1513 р.) і “Міркування про першу декаду Тита Лівія” (1513-1519) найбільш повно конце
Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю
Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу.
Загальною концептуальною основою для вироблення того
Німецька класична філософія
Засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант(1724-1804) заклав основи сучасної концепції “правової держави”. Цю проблематику він розглядає в трактаті “Ідея загальної істор
ХІХ століття
Принципові доповнення до нормативних основ теорії лібералізму вніс Джон Стюарт Мілль(1806-1873). На його думку, демократія вимагає системи внутрішніх обмежень і противаг, які б ней
ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й орган
Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709-1785) так визначив соціальне призначення влади: “Мета, яку ставлять перед собою люди, об’єднані законами, зводиться до утворення суспільної вл
Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.
Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття “політична поведінка”дає можливість зосере
Види політичної діяльності
Політична діяльність − характеристика не тільки внутрішнього механізму − мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але в
ТЕМА 6. Політична система суспільства
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос
Теорія політичної системи
Термін “політична система” був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку громадянського суспіл
Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті
Теорія політичної системи К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол
Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом “входу - виходу”.
Д. Істон розрізняв два типи “входу”:вимога і підтримка.
Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади.
Інституціональна підсистема містить у собі державу, політи
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі
Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру взаємин політичної системи із зовнішнім середовище
Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, − це лише ідеал. Реаль
Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій ідеології.
Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від лат. autoritas − влада) режим − державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. П
ТЕМА 8. Держава як базовий інститут політичної системи
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути.
Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов’язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни
Поняття політичної партії
Спочатку термін “партія” позначав локальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, по мірі розвитку даного інституту і розширення його
Види політичних партій і партійних систем
Різноманіття партійних і соціокультурних умов політичного розвитку країни і народів породило партійні інститути різного типу. Так, з погляду основ і умов придбання партійного членства фракцій, полі
Типи виборчих систем
Основне призначення будь-якої виборчої системи − формування представницьких органів влади на основі волевиявлення виборців. У цьому зв’язку відразу варто підкреслити, що виборчі системи можут
ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Політична культура являє собою сукуп
Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін
ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об’єктивних і суб’єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є “політики з нагоди”, тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се
Особисті якості і роль середовища в політичному лідерстві.
Що є визначальним у лідерстві − особистісні якості чи ситуація, що затребувала дану особистість, зробила її необхідною? Суперечка про це йде давно. У роботі “До питання про роль особистості в
Варіанти класифікації мотивації політичних лідерів
У будь-якій діяльності мотив не тільки підштовхує особистість до вчинку, але і визначає мету і програму дій. Будь-яка діяльність, тим більше така складна, як політична, є полімотивованою. Ми маємо
ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на ант
ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
Соціал-демократія− впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє
Поняття міжнародних відносин
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п
Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв’язку з такою категорією, як “зовнішня політика”. В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насамперед, із сукупності з
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
2. Алмонд Г., Полуэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 536 с.
Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології
Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей
Укладачі: Зінчина Олександра Борисівна
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов