рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Поняття політичної партії

Поняття політичної партії - раздел Политика, Політологія як наука Спочатку Термін “Партія” Позначав Локальні Угруповання, Що Відстоюють Свої По...

Спочатку термін “партія” позначав локальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, по мірі розвитку даного інституту і розширення його функцій у політичній думці виникла теоретична дискусія щодо розуміння його природи і функцій, структури і причин виникнення. Одні вчені вважали, що партії виникають унаслідок утілення природного для людини духу протиріччя (Т. Гоббс); інші намагалися зрозуміти їхню сутність, розкриваючи природу “політичного” (Н.Макіавеллі, Г. Моска) чи “партійного” (Д. Юм, Р. Міхельс, М. Дюверже); треті вивчали соціально-класові детермінанти діяльності партій (К. Маркс, В.І. Ленін та ін.). Однак з багатьох питань ця політика далека від свого завершення.

Чисто історично виникнення партії відноситься до кінця XVII − початку XVIII ст., до того періоду, коли почали формуватися політичні системи ранньо-буржуазних держав Західної Європи й Америки. Супроводжуючі цей процес війни за створення США, буржуазні революції у Франції й Англії, інші політичні події в Європі показують, що народження партій відбиває ранню стадію боротьби прихильників різних напрямків за владу.

Інакше кажучи, становлення цього політичного інституту знаменує собою певний етап в ускладненні політичної системи індустріального типу, є результатом обмеження влади, абсолютної монархії, а також розвитку представницької системи, пов’язаної з включенням у політичне життя “третього стану” (XVIII ст.) і формуванням загального виборчого права (XIX ст.). Потім поступово, у міру розвитку системи масової політичної свідомості, розширення і поглиблення протилежних соціальних сил, партії, що спочатку виникли як елітарні політичні угруповання і клуби, перетворюються в масові. Багато хто з аналітиків це явище пов’язує з розвитком робітничого класу і його боротьбою за свої економічні і політичні права. Такий процес починається у другій половині XIX ст., з появою партій соціалістичної спрямованості. Найчастіше такі партії характеризує велика дисциплінованість членів, досить сильна ідейна прихильність своїм принципам та ідеалам, в їх діяльності менше виявляється вплив влади й офіційних інститутів.

З погляду політичної науки, партія є спеціалізованою організаційно упорядкованою структурою, яка об’єднує найбільш активних прихильників тих чи інших цілей (насамперед, для вираження захисту і реалізації інтересів тих чи інших соціальних сил) і тих, хто служить боротьбі за завоювання і використання політичної влади в суспільстві.

У діяльності партії можуть бути різні цілі й інтереси (економічні, соціальні, національні і т.д.) груп населення, ідеали і цінності, утопії й ідеали. Але в будь-якому випадку партія оформляє ці владно значимі групові потреби і пред’являє їх вищим державним інститутам. Через партії населення може заявляти владі про свої групові потреби, критикувати керівників, домагатися зміни курсу і самої влади. Але одночасно і влада може використовувати партії для своєї підтримки.

Як політичний інститут партія є ланкою вертикального зв’язку держави і народу, ланкою, що бере участь у всіх фазах політичного процесу, від артикуляції інтересів до прийняття і здійснення рішень, діяльність партій є одним з найважливіших механізмів розподілу і перерозподілу владних ресурсів у державі і суспільстві.

Від інших політичних інститутів партію відрізняють властиві їй функції у відносинах влади і найбільш характерні способи їхнього здійснення, певна внутрішня організація і структура, наявність політичної програми дій і тієї чи іншої ідеологічної (ідейної) системи орієнтацій.

Функції партії, що найбільш яскраво демонструють її місце в політичному процесі, виражають необхідність вирішення двох груп завдань: внутрішніх і зовнішніх.

До внутрішніх функцій відносяться підбір членів, поповнення партійної каси, регулювання майнових та інших відносин між первинними структурами, партійною елітою і рядовими членами і т. ін.

Здійснення зовнішніх функцій припускає: 1) боротьбу за завоювання і використання політичної влади в інтересах тієї чи іншої групи населення на основі реалізації власної програми вирішення як внутрішніх, так і міжнародних проблем; 2) забезпечення зв’язку мас з державними структурами, інституціоналізацію політичної участі громадян і заміну стихійних форм суспільно-політичної активності населення формалізованими, підданими контролю формами, боротьбу з політичною апатією і пасивністю громадян; 3) добір і регулювання політичних методів на всіх етапах політичної схеми, участь з їхньою допомогою в управлінні справами суспільства; 4) узгодження власних інтересів і цілей, програм з іншими учасниками політичного процесу; 5) здійснення політичної соціалізації громадян.

Основним способом здійснення цих функцій є висування партією своїх кандидатів на виборах у законодавчі органи держави і боротьба за їхнє обрання.

У стабільних демократичних державах і переможці і партії, що програли, як правило, дотримують установлених правил політичної гри, зберігаючи і підтримуючи статус виборів як головного механізму визначення популярності партійних програм і цілей. Це дозволяє переможцям забезпечувати умови для необхідної політичної діяльності партій меншості, “не заганяючи їх у кут” і даючи можливість боротьби за потенційного виборця. У свою чергу, і політична опозиція, незважаючи на критику правлячого класу, зберігає повагу до політичного вибору громадян.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Політологія як наука

На сайте allrefs.net читайте: " Політологія як наука"

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття політичної партії

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб’єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ

Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI ст. до н.е.) пов’язаний із виникненням давньогрецької державнос

Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший –ранньофеодальний (кінець V – середина XI ст.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна форм

Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527), що у трактатах “Государ” (1513 р.) і “Міркування про першу декаду Тита Лівія” (1513-1519) найбільш повно конце

Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю

Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу. Загальною концептуальною основою для вироблення того

Німецька класична філософія
Засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант(1724-1804) заклав основи сучасної концепції “правової держави”. Цю проблематику він розглядає в трактаті “Ідея загальної істор

ХІХ століття
Принципові доповнення до нормативних основ теорії лібералізму вніс Джон Стюарт Мілль(1806-1873). На його думку, демократія вимагає системи внутрішніх обмежень і противаг, які б ней

ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
  Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й орган

Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709-1785) так визначив соціальне призначення влади: “Мета, яку ставлять перед собою люди, об’єднані законами, зводиться до утворення суспільної вл

Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.

Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різних сторін: з погляду, по-перше, в

Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття “політична поведінка”дає можливість зосере

Види політичної діяльності
Політична діяльність − характеристика не тільки внутрішнього механізму − мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але в

ТЕМА 6. Політична система суспільства
  Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос

Теорія політичної системи
Термін “політична система” був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку громадянського суспіл

Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті

Теорія політичної системи К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол

Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом “входу - виходу”. Д. Істон розрізняв два типи “входу”:вимога і підтримка.

Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади. Інституціональна підсистема містить у собі державу, політи

Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі

Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру взаємин політичної системи із зовнішнім середовище

Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, − це лише ідеал. Реаль

Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій ідеології.

Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від лат. autoritas − влада) режим − державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. П

ТЕМА 8. Держава як базовий інститут політичної системи
  При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути.

Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов’язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни

Види політичних партій і партійних систем
Різноманіття партійних і соціокультурних умов політичного розвитку країни і народів породило партійні інститути різного типу. Так, з погляду основ і умов придбання партійного членства фракцій, полі

Типи виборчих систем
Основне призначення будь-якої виборчої системи − формування представницьких органів влади на основі волевиявлення виборців. У цьому зв’язку відразу варто підкреслити, що виборчі системи можут

ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
  Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Політична культура являє собою сукуп

Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін

ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об’єктивних і суб’єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є “політики з нагоди”, тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се

Особисті якості і роль середовища в політичному лідерстві.
Що є визначальним у лідерстві − особистісні якості чи ситуація, що затребувала дану особистість, зробила її необхідною? Суперечка про це йде давно. У роботі “До питання про роль особистості в

Варіанти класифікації мотивації політичних лідерів
У будь-якій діяльності мотив не тільки підштовхує особистість до вчинку, але і визначає мету і програму дій. Будь-яка діяльність, тим більше така складна, як політична, є полімотивованою. Ми маємо

ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
  Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на ант

ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
  Соціал-демократія− впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє

Поняття міжнародних відносин
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п

Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв’язку з такою категорією, як “зовнішня політика”. В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насамперед, із сукупності з

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997. 2. Алмонд Г., Полуэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 536 с.

Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей     Укладачі: Зінчина Олександра Борисівна

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги