рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість

ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість - раздел Политика, Політологія як наука   Політична Культура Належить, Поряд З Політичною Психологією Й...

 

Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Політична культура являє собою сукупність цінностей, установок, переконань, орієнтацій і символів, які їх виражають, є загальноприйнятими і служать упорядкуванню політичного досвіду і регулюванню політичної поведінки всіх членів суспільства. Вона містить у собі не тільки політичні ідеали, цінності й установки, але і діючі норми політичного життя.

Поняття політичної культури активно використовується в тих випадках, коли потрібно пояснити, чому одні й ті ж самі політичні інститути по-іншому працюють у різних країнах, чому ті чи інші політичні новації і запозичення в одному місці прищеплюються легше, в іншому − сутужніше. Людина не є автоматично діючим механізмом, вона завжди − активний інтерпретатор освоюваних ролей, що нав’язуються йому. Джерелом таких інтерпретацій і є культура.

Характер політичної культури впливає на протікання політичного процесу в тій чи іншій країні, підвищуючи чи, навпаки, знижуючи імовірність узгодження різних групових інтересів, політичної передбачуваності, стабільності.

З погляду політолога, питання про культурний контекст пов’язаний із з’ясуванням значимості позаінституціональних аспектів політики: за діяльністю тих чи інших політичних суб’єктів, за фасадом інститутів проглядається присутність стійких традиційних архитипів чи “канонів”, аж ніяк не завжди усвідомлюваних, але незмінно діючих. У досвіді модернізації виявлено, що навіть нові технології неможливо довільно пересаджувати на будь-який культурний ґрунт; так, будучи імпортованими, із Заходу на Схід, у країни, що розвиваються, вони дають помітно менший ефект, гірше “приживаються”. Це тим більше справедливо щодо нових суспільних інститутів: імпортований ззовні парламентаризм, “імпортована демократія” залишають враження глибокої профанації. Тому вивчення культурного контексту стає вирішальною умовою успішності тих чи інших соціально − політичних нововведень і модернізацій.

Політологія стає культурно-центричною: не обмежуючись дослідженням політичної системи як механізму, що вимагає взаємодії і припасованості своїх “деталей”, вона аналізує умови інтеграції цього механізму в “метасистему” соціуму, де традиції і норми, цінності й взірці поведінки грають не меншу роль, ніж інтереси, які прагматично усвідомлюються, і інструменти їхнього досягнення. Словом, у політиці, як і всюди, людина виступає в двох іпостасях: як істота, що переслідує практичні цілі, і як істота, що осягає “вищий зміст” буття. Таким чином, питання про політичну культуру, з одного боку, виступає як питання про спадщину, про традицію, у прямих чи перетворених формах, що впливають на політику, а з іншого боку, як питання про загальний життєорієнтуючий “зміст” і цінності.

Політична культура здатна впливати на політичні процеси й інститути. Під її впливом можуть відтворюватися традиційні форми політичного життя, вона здатна породжувати нові, нетрадиційні для суспільства форми соціального і політичного життя, комбінувати елементи колишнього і перспективного політичного устрою.

Політична культура, як і культура в цілому, виконує наступні функції:

1. ідентифікація (розкриває постійну потребу людини в розумінні своєї групової приналежності і визначенні прийнятних для себе способів участі у вираженні і відстоюванні інтересів даної спільності);

2. орієнтація (характеризує прагнення людини до змістовного відображення політичних явищ, розумінню власних можливостей при реалізації прав і сводбод у конкретній політичній системі);

3. адаптація (виражає потреби людини в пристосуванні до політичного середовища, що змінюється);

4. соціалізація (характеризує надбання людиною певних навичок і властивостей, що дозволяють йому реалізовувати в тій чи іншій системі влади свої цивільні права, політичні функції й інтереси);

5. інтеграція (забезпечує різним групам можливість співіснування в рамках конкретної політичної системи, збереження цілісності держави і його взаємин із суспільством у цілому);

6. комунікація (забезпечує взаємодію всіх суб’єктів і інститутів влади на базі використання загальноприйнятих термінів, символів, стереотипів і інших засобів інформації і мови спілкування).

Існують різні підходи до розуміння типології політичної культури. Особливу популярність у науці одержала класифікація політичної культури, запропонована Г. Алмондом і С. Вербою. Вони виділили три “чистих” типи політичної культури:

патріархальний, для якого характерні обмеженість знань громадян про державу, відсутність у них інтересу до політичного життя, замикання на місцевій або етнічній солідарності;

підданічеський, де сильна орієнтація на політичні інститути і невисокий рівень індивідуальної активності громадян;

активістський, який свідчить про зацікавленість громадян у політичній участі і про прояв ними активності в цьому.

Існують і інші критерії типологізації, задані, зокрема, специфікою цивілізаційного пристрою особливих напівмирів − Сходу і Заходу, цінності і традиції яких є фундаментом практично всіх існуючих у світі політичних культур. Ідеали політичної культури західного типу мають джерелом полісну (міську) організацію влади в Древній Греції, яка припускала обов’язковість участі громадян у рішенні загальних питань, а також до римське право, яке утвердило громадянський суверенітет особистості. Величезний вплив на їх зміст мали і релігійні цінності християнства, насамперед протестантизму і католицизму. Специфіка східних норм і традицій укорінюється в особливостях життєдіяльності общинних структур аграрного азіатського суспільства, які формувалися під впливом цінностей арабсько-мусульманської, конфуціанської і індо-буддійської культур.

На основі такого критерію, як ступінь узгодженості у взаємовідносинах політичних субкультур, можна виділити два типа політичних культур. Перший − інтегрована (однорідна) політична культура характеризується подібністю уявлень громадян стосовно функціонування та можливостей політичної системи, низьким рівнем конфліктності і політичного насильства, лояльністю у відношення до існуючого режиму.

Другий тип − фрагментарна (різнорідна) політична культура характеризується відсутністю згоди щодо політичного устрою країни, соціальною роз’єднаністю, високою мірою конфліктності, застосуванням насильства.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Політологія як наука

На сайте allrefs.net читайте: " Політологія як наука"

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб’єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ

Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI ст. до н.е.) пов’язаний із виникненням давньогрецької державнос

Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший –ранньофеодальний (кінець V – середина XI ст.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна форм

Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527), що у трактатах “Государ” (1513 р.) і “Міркування про першу декаду Тита Лівія” (1513-1519) найбільш повно конце

Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю

Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу. Загальною концептуальною основою для вироблення того

Німецька класична філософія
Засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант(1724-1804) заклав основи сучасної концепції “правової держави”. Цю проблематику він розглядає в трактаті “Ідея загальної істор

ХІХ століття
Принципові доповнення до нормативних основ теорії лібералізму вніс Джон Стюарт Мілль(1806-1873). На його думку, демократія вимагає системи внутрішніх обмежень і противаг, які б ней

ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
  Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об’єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й орган

Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709-1785) так визначив соціальне призначення влади: “Мета, яку ставлять перед собою люди, об’єднані законами, зводиться до утворення суспільної вл

Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.

Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різних сторін: з погляду, по-перше, в

Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття “політична поведінка”дає можливість зосере

Види політичної діяльності
Політична діяльність − характеристика не тільки внутрішнього механізму − мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але в

ТЕМА 6. Політична система суспільства
  Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос

Теорія політичної системи
Термін “політична система” був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку громадянського суспіл

Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті

Теорія політичної системи К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол

Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом “входу - виходу”. Д. Істон розрізняв два типи “входу”:вимога і підтримка.

Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади. Інституціональна підсистема містить у собі державу, політи

Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі

Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру взаємин політичної системи із зовнішнім середовище

Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, − це лише ідеал. Реаль

Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій ідеології.

Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від лат. autoritas − влада) режим − державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. П

ТЕМА 8. Держава як базовий інститут політичної системи
  При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути.

Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов’язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни

Поняття політичної партії
Спочатку термін “партія” позначав локальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, по мірі розвитку даного інституту і розширення його

Види політичних партій і партійних систем
Різноманіття партійних і соціокультурних умов політичного розвитку країни і народів породило партійні інститути різного типу. Так, з погляду основ і умов придбання партійного членства фракцій, полі

Типи виборчих систем
Основне призначення будь-якої виборчої системи − формування представницьких органів влади на основі волевиявлення виборців. У цьому зв’язку відразу варто підкреслити, що виборчі системи можут

Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін

ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об’єктивних і суб’єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є “політики з нагоди”, тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се

Особисті якості і роль середовища в політичному лідерстві.
Що є визначальним у лідерстві − особистісні якості чи ситуація, що затребувала дану особистість, зробила її необхідною? Суперечка про це йде давно. У роботі “До питання про роль особистості в

Варіанти класифікації мотивації політичних лідерів
У будь-якій діяльності мотив не тільки підштовхує особистість до вчинку, але і визначає мету і програму дій. Будь-яка діяльність, тим більше така складна, як політична, є полімотивованою. Ми маємо

ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
  Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на ант

ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
  Соціал-демократія− впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє

Поняття міжнародних відносин
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п

Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв’язку з такою категорією, як “зовнішня політика”. В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насамперед, із сукупності з

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997. 2. Алмонд Г., Полуэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 536 с.

Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей     Укладачі: Зінчина Олександра Борисівна

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги