1.Сутність руху як способу існування матерії відображено в такому судженні:
1). Ніякого руху немає, насправді нам лише здається, що все перебуває в русі.
2). Рух має місце лише в живій природі, а в неживій - лише пересування.
3). В русі перебувають небесні світила, а в органічній природі має місце життя.
4). Тільки тіла, що змінюють місце перебування, рухаються.
5). Рух - це внутрішньо зумовлені зміни, яких зазнає матерія чи її конкретний вид або прояв.
2. Взаємозв'язок руху і спокою відображений у такому судженні:
1). Всій матерії, конкретним речам і предметам притаманний рух, а спокій відсутній.
2). Рух - абсолютний спосіб існування матерії, спокій - відносний.
3). Руху насправді немає, все перебуває у стані спокою чи прагне до спокою.
4). Рух не притаманний матерії, це Бог надав їй поштовху і же може в будь-який момент зупинити те, що ми називаємо рухом.
5). Рух - відносний, а спокій - абсолютний спосіб існування матерії.
3.Суть діалектики як методу досягнення істини виражається судженням:
1). Діалектику започаткували стародавні греки, але сьогодні найкращим способом досягнення істини є наукова дискусія.
2). Діалектика є формою ведення дискусії, в ході якої учасники намагаються спростувати чи уточнити певні судження з метою досягнення істини.
3). Діалектику вигадали софісти, щоб у філософських дискусіях перемагати своїх опонентів.
4). Діалектика була потрібна тоді, коли ще не існувало логіки.
5). Діалектика сьогодні може бути застосована лише в теорії відносності.
4.Сутність діалектичної суперечності полягає в тому, що:
1). Суперечність - це такий стан, який кожен прагне подолати.
2). Діалектична суперечність є внутрішнім джерелом розвитку процесів і явищ світу, суспільного і духовного життя.
3). Джерелом і рушійною силою розвитку явищ світу є непізнана, сліпа, суперечлива воля.
4). Світом рухають не суперечності, а гармонія, узгодженість, до яких прагне все живе й особливо людина.
5). Джерелом розвитку всього у світі є Бог, а суперечності внесла у світ людина, порушивши божественні заповіді.
5.Відмінність філософського розуміння принципу матеріальної єдності світу від конкретно-наукового полягає в тому. що:
1). Філософія взагалі не може сказати нічого конкретного про світ.
2). Філософія висловлюється про світ у цілому, а конкретні науки вивчають конкретні прояви матерії.
3). Про світ як єдину цілісну систему можуть говорити тільки фізики.
4). Тільки астрономія має підстави говорити про матеріальну єдність світу.
5). Науки не підтверджують, а спростовують матеріальну єдність світу.
6.Як узгоджується принцип матеріальної єдності світу з протилежністюматеріального та ідеального?
1). Не узгоджується, тому що наявність ідеального вказує на існування
щонайменше двох світів - матеріального та ідеального.
2). З погляду матеріальної єдності світу ідеальне становить особливу характеристику самого матеріального.
3). Справжня єдність світу полягає в тому, що в його основі лежить ідеальне.
4). Сутність матеріального полягає в тому, що воно не може існувати без ідеального.
5). Матеріальне та ідеальне існують так, що вони ніколи не перетинаються.
7.Як ідеальне пов'язане з природно-матеріальним?
1). Природа включає в себе ідеальне, тому що вона досконала.
2). Природа включає ідеальне тією мірою, якою перетворюється людиною.
3). Природа з усіма її об'єктивними закономірностями, відображаючись у свідомості людини, набуває форм ідеального.
4). Природа не містить ідеального, тому що вона нерозумна.
5). Природа містить у собі матеріальні, а людина - ідеальні елементи.
8.У чому проявляється матеріальний характер людської діяльності?
1). У процесі людської діяльності створюються матеріальні цінності.
2). Людина використовує матеріальні засоби праці для цілеспрямованого впливу на інші матеріальні речі, не знищуючи їх матеріальної природи.
3). Людство хоче панувати над усією матерією.
4). Людська діяльність покликана задовольнити матеріальні потреби.
5). Духовне в діяльності відіграє другорядну роль.
9.Релігійні уявлення про світ ґрунтуються на таких засадах:
1). Вони вигадані з метою прославляння вельмож і тиранів.
2). Люди створили Бога за своїм образом і подобою.
3). Релігійні пояснення світу не мають нічого спільного з реальними процесами у природі та суспільному житті.
4). Всі релігійні уявлення про світ і людину підтверджуються розвитком наукового пізнання.
5). Релігійні уявлення про світ ґрунтуються на фантастичному відображенні явищ, процесів і подій, що мали місце у природі та суспільному житті.
10.Структура матерії відображена в такому судженні:
1). До матерії можна віднести природу, людське суспільство, надбання культури і цивілізації, що мають зовнішнє вираження.
2). Чим далі розвиваються природничі науки, тим більше вони переконують, що матерія - фікція, якій у реальності нічого не відповідає.
3). Матерія позбавлена будь-якої структури.
4). Матерія структурована в умовах Землі, що ж до інших планет і галактик, то ми насправді про них нічого не знаємо.
5). Структура матерії може бути довільною.