1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім абзацу четвертого статті 5, абзацу дванадцятого частини третьої статті 25 і статті 28, які набирають чинності з 1 січня 2001 року.
2. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:
- подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
- забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
- забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) статтю 6 Закону України “Про страхування”
(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р., N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35) доповнити пунктом 29 такого змісту:
"29) державне обов’язкове страхування працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади";
2) статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р., N 13, ст. 85, N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 41, ст. 192, N 52, ст. 306; 1997 р., N 6, ст. 46, N 9, ст. 70, N 18, ст. 131) доповнити пунктом 41 такого змісту:
"41) громадяни — за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов’язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги";
3) частину першу статті 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19) викласти у такій редакції:
"Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників”.