Гуманізація науки та інтеграція гуманітарного знання в умовах глобалізації та фундаментальної нестабільності суспільно-історичних процесів ставить перед дисциплінами гуманітарного циклу завдання опори на суміжні дисципліни та на філософію не лише як на методологію даних наук, але як на галузь рефлексії, з якої починається будь-яке предметне знання. Вирішення даного завдання дозволить гуманітарним дисциплінам розвиватись не ізольовано від інших наук (передусім, природничих) та філософії, а в тісному діалозі та взаємопроникненні з метою вироблення синтетичного погляду на найголовніший предмет наукового та філософського осмислення – людину. З іншого ж боку, філософія в такому контексті позбавляється містичного статусу відірваної від практики беззмістовної псевдонауки та стає невід’ємною складовою практичного, предметного наукового знання.
Зв'язок філософії та медицини не суто історичний та методологічний, а й символічний – він красномовно свідчить про близькість та глибинну єдність філософії та медицини. Життя та смерть, здоров’я та хвороба, тіло, душа та безсмертя – ось далеко не повний перелік тем, в яких перехрещується та взаємодоповнюється філософський та медичний дискурс. На основі філософії медицина перетворюється з суто науково-практичної діяльності в мистецтво лікувати, а філософія, вбираючи в себе медицину, стає тим, чим вона була завжди – терапією неспокійного духу, що задає вічні питання.
Перманентна криза, що охопила сьогодні усі сфери життя, змушує людей звертатись до мудрості віків, вчитись бути не лише тілесною оболонкою, що підтримує життя, а й духовною істотою, пов’язаною з вічною мудрістю. Стати людиною, здійснити себе як людину – ось на що спрямовується філософія та філософствування. Саме тому попит на філософію є завжди, не зважаючи на особливості епохи.
Через такий статус філософії стає зрозумілим необхідність формування філософського мислення в системі підготовки студентів медичних (фармацевтичних) спеціальностей. Адже студент – не просто майбутній фахівець у своїй галузі, він – особистість, формування цінностей та світоглядних орієнтирів якої покладається на філософію.
Підручник містить 14 тем з основних розділів філософії, які, в свою чергу, поділені на два розділи – історія філософії та основні галузі філософського знання; додаток, в якому коротко викладено основні тенденції та віхи розвитку медицини з найдавніших часів до кінця ХІХ століття, та список літератури – основна, література з медико-філософських проблем та першоджерела. Традиційні філософсько-медичні теми розглянуті в ракурсі як усталеної методології (передусім, діалектики), так і з позицій та принципів сучасного постмодерного філософського знання, що надає традиційним проблемам нового звучання та контексту. Враховуючи дефіцит джерельної бази з філософії медицини (передусім, вітчизняних) особлива увага приділена темам, що складають невід’ємну складову підготовки сучасного медика – методології медичного знання, його специфіці та сучасним проблемам біоетики.
Підручник розрахований на студентів ВМ (Ф) НЗ, викладачів, та усіх, хто цікавиться проблемами філософського та медичного знання.