Однією з основних галузей філософського знання виступає онтологія (з гр. «онтос» - суще, «логос» - слово, закон, вчення). Тобто, онтологія – галузь філософського знання, що досліджує найзагальніші проблеми буття. Ще давні замислювались над питанням: чому існує дещо, а не ніщо? Що значить існувати? Яким є буття, який його характер?
Проблематика буття у філософії концентрується навколо проблеми, яку поставив Платон – знайти за різноманіттям світу певний сталий елемент, першооснову, з якої можна пояснити все. Такий першоелемент називається субстанція. В ході постановки та вирішення проблеми субстанції сформувалось ряд онтологічних позицій, які можна класифікувати в залежності від відповіді на два питання: 1. Яка природа субстанції – матеріальна чи ідеальна. 2. Чиє субстанція єдиною?
1.1.1.Ідеалізм – субстанція є духовне, ідеальне, надприродне начало, з якого виходить буття матеріального світу (Ідея Платона, Бог середньовічної філософії, Абсолютна Ідея Гегеля, Воля Шопенгауера). Різновиди ідеалізму: об’єктивний ідеалізм – ідеальне начало передує індивідуальному її прояву і не залежить від нього (філософія Платона та Гегеля); суб’єктивний ідеалізм – першооснова буття лежить в індивідуальній свідомості суб’єкта (філософські системи Берклі, Фіхте).
1.2. Матеріалізм – субстанція має природне начало, вона незнищенна, вічна, нестворена – матерія (досократики, французький матеріалізм, марксизм).
2. 2.1. Монізм – субстанція єдина (Платон, Гегель, марксизм); дуалізм – існує дві субстанції – духовна і матеріальна (Декарт); плюралізм – субстанцій є велика кількість (атомісти, монадологія Лейбніца).
Сучасна онтологія, спираючись на дані науки, схиляється до матеріалістичного вирішення проблеми субстанції.