Сам термін «філософія» має давньогрецьке коріння і походить від двох слів – «філео» - «любов» та «софія» – «мудрість», тобто, «філософія» означає «любов до мудрості». Вперше цей термін вжив давньогрецький філософ та математик Піфагор, а у сенсі глибинного знання про світ та людину в ньому – Платон. Отже, філософія – це система найзагальнішого знання про світ.Філософія оперує абстрактними поняттями, на відміну від міфології та релігії, для котрих джерело знання – чуттєві образи. Заперечуючи міфологічні та релігійні пояснення світу, філософія успадковує від них питання про світоустрій, природу людини тощо. Хронологічно філософія виникає у в період так званого «осьового часу» – в VІІ – VІ ст. до н. е. у тогочасних розвинених цивілізаціях світу – Давній Індії та Китаї, розвитку та класичного змісту сягаючи у Стародавній Греції.
Виникненню філософії сприяли такі чинники:
1.Психологічні (здивування, сумнів, рефлексія, самосвідомість);
2.Духовні (міфологія, релігія);
3.Соціальні (розподіл праці, дозвілля).
Філософія виникає з критичного ставлення до традиції, із сумніву щодо обґрунтованості підстав міфологічного світобачення, з подиву перед здатністю звільненої думки охопити нескінченний світ.
Що ж таке філософія? Як тип світогляду філософія фундаментально відкрита до сумніву, критики та рефлексії. Філософія не терпить догм та вічних непорушних законів. Її предметом стає не даність як така, а даність, позбавлена характеристик очевидності. Недарма грецькі філософи вважали, що філософія починається із здивування. Додамо: із здивування перед очевидним. Для філософії не існує очевидного як такого, для неї цікавим стає все. Тому-то філософія – це радикальне запитування, при якому саме запитування як таке теж ставиться під питання.
Тому філософське знання не може існувати ні в формах чуттєвих образів (як в мистецтві), ні в формі догматів віри, даних як одкровення (як в релігії), ні у формі законів та формул (як в науці). Формою філософського знання виступає проблема. Тому філософія – це знання про незнання, а філософське знання завжди є проблематичним.
Розгортаючи власну проблематику, філософія робить можливим пошук істини, а, отже і наукове знання. Наука не існує поза філософією, оскільки вглибині свого дослідження вона має принциповий філософський аспект – світ та людина як проблема.