/загальнення
Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха, К. Маркса та Ф. Енгельса.
Німецька філософія Нового часу створила універсальну і все-загальну картину світу, систематизувала основні знання людства про природу, суспільство, процеси пізнання. Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями К. Марксом і Ф. Енгельсом, є не тільки системою філософських поглядів, а також економічною теорією і соціально-політичним ученням.
Життя є те материнське лоно, у якому народжуються всі його прояви: і дрімотна, повна нескінченних можливостей і мрій нічна свідомість, і денна свідомість, котра породжує філософську думку і наукове знання.
С. Булгаков