Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”).

Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев(1874–1948), Л. Шестов(1866–1938), В. Зеньковський(1881–1962).

Поширення, навіть “наступ” об’єктивістсько-раціоналістичного (наукового) бачення світу сприймаються екзистенційно орієнтованими представниками Київської школи як джерело зростаючого трагізму та абсурдності буття. Переживши перше одкровення Бога-Отця (Старий Заповіт) і “друге одкровення” Бога-Сина (Новий Заповіт), необхідно здійснити “третє одкровення” – “антроподицею” (виправдання людини), яка рішуче пориває з будь-якою видимістю матеріального світу і через творчість реалізує свою дійсно людську, духовну свободу. Лев Шестов відстоює екзистен-ційну ідею абсурдності людського існування.

На початку XX ст. для філософії були також характерними платонівські концепції професора О. Гілярова(1856–1938), нео-кантіанські концепції професора Г. Челпанова(1862–1936) та ряд інших екзистенційно-гуманістичних концепцій.

Загалом українській філософії були притаманні такі основні риси:

– формування філософської думки українського етносу на
самобутній, міфологічній основі;

 суттєве релігійне забарвлення давньоруської філософії;

 відображення в давньоруській філософії віри у власні сили і здібності етносу, прагнення до єднання земель;

 переважання у філософській думці Київської Русі морально-етичної проблематики співзвучної з християнськими цінностями;

 дуалізм і пантеїзм української філософії XVIII ст.;

 “філософія серця” як самобутня інтерпретація єдності розуму, волі, почуттів людини, як засіб пізнання, долучення її до вищого, позаземного божественного світу;

 

 захист інтересів трудящих, боротьба проти їхнього соціального й національного гноблення;

 глибоке розуміння в українській філософії XIX ст. проблем філософського матеріалізму, елементів діалектики; боротьба проти ідеалізму.

Українська філософія на початку XX ст. відображала дух української нації, але вона не була ізольованою від впливів різних філософських концепцій.

Г^агоггашіяі . завдання

1. Назвіть основні риси української філософії.

2. Чи можна літературну творчість Т. Шевченка назвати філософією? Обґрунтуйте свою думку.

3. У чому суть “філософії серця” П. Юркевича?

4. Напишіть творчі роботи на теми: “ Антропоцентризм як світоглядна риса Т. Шевченка”; “Соціально-філософські ідеї М. Драгома-нова”; “ Місце І. Франка в історії української філософської думки”.

5. Розкрийте значення філософської спадщини Б. Грінченка.

6. У чому виявлялася романтично-екзистенційна спрямованість поглядів Лесі Українки та М. Коцюбинського?

7. Прочитайте уривок із праці М. Бердяева “Досвід есхатологічної метафізики. Царство духу і царство кесаря” і проаналізуйте його.