Протилежні рішення другої сторони поділяють філософів на тих, хто визнає пізнаванність світу, відповідність образів свідомості явищам дійсності, і тих хто, заперечує це. Останній напрямок одержав назву агностицизм.
Агностицизм заперечує (цілком чи частково) принципову можливість пізнання об'єктивного світу, виявлення його закономірностей і збагнення об'єктивної істини. (Кант: предмети, хоча й існують об'єктивно, але являють собою непізнавані «речі - у - собі»). Особливості агностицизму: 1) не можна вважати, що він заперечує сам факт існування свідомості, мова йде не про пізнавання, а з'ясування її можливостей і про те, що вона собою являє по відношенню до реальної дійсності; 2) елементи агностицизму можна знайти у всіляких філософських системах; 3) живучість агностицизму пояснюється тим, що він зміг уловити деякі реальні труднощі і складні проблеми процесу пізнання, що і донині не вирішені; 4) спростування агностицизму можливо в практичній діяльності людини.
Скептицизм не заперечує пізнаванність світу, але або сумнівається в можливості його пізнання, або, не сумніваючись у цьому, зупиняється на негативному результаті (скептицизм як «параліч істини»). Вони розуміють процес пізнання як «марне заперечення», а не як діалектичне (з утримуванням позитивного). Такий підхід незмінно приводить до суб'єктивізму, хоча скептицизм (особливо «мислячий») у певному розумінні сприяє подоланню помилок у досягненні істини.
У наш час, як і в попередні століття, філософія усе ще залишається елітарною формою культури. І все-таки з розвитком суспільства, з подоланням усіх форм відчуження, з ліквідацією на цій основі твердого поділу праці, що поневолює людину, з перетворенням усього життєвого часу у час його справжньої вільної життєдіяльності, а людської праці - у систему власно творчих актів філософія перестає бути чисто професійним заняттям, долею і монополією деяких. Крок за кроком вона невблаганно стає серцевиною способу життя й способом думки кожної людини цивілізованого суспільства.
Основні поняття: світогляд, міф, релігія, філософія, ідеалізм, матеріалізм, дуалізм, гносеологія, агностицизм, скептицизм.
ТЕМА “СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ”
План
1 Поняття світогляду.
2 Мораль і світогляд
3 Мистецтво і світогляд.
4 Історичність світогляду.
5 Міфологія як світогляд.
6 Загальна характеристика релігійного світогляду.
7 Особливості наукового світогляду.
8 Філософія і світогляд
9. Філософія та життя.
10.Історичні типи філософії та філософствування
Що прочитати?
Запитання для самоконтролю