Істина й омана є основними протилежними характеристиками відношення пізнавального образа, людських знань до об'єкта. Істинним є образ, що відповідає, адекватний відбиваному об'єкту. Образ, що не відповідає своєму об'єкту, характеризується як омана. Ми знаємо, що будь-який об'єкт багатоякісний, багатомірний, невичерпний у своїх властивостях, зв'язках і відносинах. Будь-яке ж знання про нього завжди містить кінцеву кількість інформації. Тут ми можемо сформулювати основну проблему теорії істини: як можна установити відповідність кінцевого за своїм змістом знання нескінченному об'єкту? Для вирішення цієї проблеми необхідно розглянути основні характеристики істини: об'єктивність, абсолютність, відносність, конкретність і перевіреність практикою. [3. 609-611,612,639-640,643-656].