Істина, як і все інше, у чистому виді існує тільки в абстракції, а кожен дійсний процес руху пізнання означає рух від неістинного до істинного, і він не вільний від моментів ілюзорності, оман. Будь-яка теорія містить елементи, неістинність яких виявляється наступним ходом розвитку науки. Але не тільки в цілому об'єктивно-істинне знання містить у собі моменти оман. На певному етапі розвитку пізнання виявляється, що деякі положення науки були оманами. Наприклад, положення хімії XVIII в. про неподільність атома було для свого часу науковим твердженням, добутим дуже важким і тривалим шляхом. Однак наприкінці XIX в. воно перетворилося в оману, що гальмувала прогрес у пізнанні будови речовини, і треба було ще багато зусиль, щоб перебороти цю оману. Буває і навпаки: у нових умовах омана виявляє свою істинну сторону і стає частиною істини. Але може виникнути питання: є чи в русі реального процесу пізнання протилежність істини й омани? Справді, якщо в істинному виявляється момент омани, а в омані - істинна сторона, то як їх розрізнити?
Навряд чи можна встановити, скільки моментів істинного міститься в теорії, що приймається наукою за істину. Її істинні моменти можуть бути знайдені тільки наступним ходом розвитку пізнання.
Залишається тільки один шлях - виявити якісне розходження між істиною й оманою. І це можливо, якщо розглядати істину як процес, а не стан. Істина й омана відрізняються друг від друга по тенденції, напрямку, результатам руху пізнання. В істині процес руху мислення йде по шляху об'єктивно-вірного відображення дійсності. Цей процес містить у собі і відхилення від істини, але на цих неістинних моментах він не зупиняється, а йде далі, вони переборюються в ході руху самого пізнання.
Омана - протилежний істині процес руху мислення, що йде по шляху перекрученого, спотвореного відображення дійсності; у цьому процесі істинні моменти виступають як випадкові, що не випливають з об'єктивної спрямованості самого процесу.
Історія людської думки повна трагічних моментів боротьби істини й омани, що як два протилежних процеси непримиренні.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:
пізнання, відображення, інформація, сенсуалізм, раціоналізм, істина, омана.
Наука є техніка оволодіння життям – як зовнішніми речами, так і вчинками людей – шляхом розрахунку.