Одиничне характеризує окремий предмет, явище, процес, що відрізняється від інших процесів. Загальне - об'єктивно існуючу подібність характеристик одиничних предметів. Пізнання світу з погляду співвідношення «одиничне - загальне» припускає уміння порівнювати предмети, виявляти їх подібність і розходження. Реальні предмети одиничні. Крім того, практично не буває абсолютно однакових предметів. Цього довго не могли зрозуміти. Так виникла суперечка «номіналізму» і «реалізму» - спор про природу універсалій (загальних понять). Номіналізм стверджував, що реально існують тільки одиничні предмети; загальне ж представлене лише в словах чи поняттях. Реалізм - напроти, стверджував, що поняття, сутності, універсалії - тобто загальне - більш реально, ніж предмети. Суперечка ця існує дотепер, зокрема, у математиці. Однак у цілому знайдено її принципове вирішення.
Діалектика єдиного і загального виявляється в їх нерозривному зв'язку. Загальне не існує само по собі в «чистому» виді. Воно нерозривно зв'язано з єдиним, окремим, існує в ньому і через нього. Одиничне ж входить у той чи інший клас предметів, містить в собі ті чи інші загальні риси. Окремий предмет - не просто «згусток» індивідуального, у ньому завжди є і загальне. Загальне не є худа абстракція. Воно мислиться в нерозривному зв'язку з різноманіттям предметів.
Діалектика одиничного і загального відбивається в мові, що має могутню здатність узагальнення. Мовне вираження індивідуальних, неповторних ситуацій, людського досвіду стирає риси індивідуальності, переводить їх у статус загального. Разом з тим мова має механізми індивідуалізації предметів. Для цього використовуються власні назви. (Порівняєте вірші Пушкіна, Тютчева, Єсеніна).
Методи узагальнення й індивідуалізації широко застосовуються в науці і практиці. Так, використання загальних законів, типових проектів, норм юридичної і господарської діяльності вимагає їх конкретизації, специфікації до конкретних умов, ситуацій, людей. Найбільш яскравим проявом індивідуального є унікальне. Протилежністю індивідуально-неповторного є типове (стандартизація як граничний випадок типового).