Як системний можна розглядати будь-який об'єкт. Але не до всіх об'єктів доцільно застосовувати принципи і методи системного підходу. Системний підхід потрібний там, де системні «ефекти» виражені досить інтенсивно. Системний об'єкт має цілісну, стійку структуру. Для нього характерна поява нових властивостей, що виникають у результаті взаємодії елементів у рамках цілого. Для розуміння системного підходу необхідно також уключити поняття: зв'язок, цілісність, функція, ієрархія, середовище. Актуальними проблеми системного підходу стали в XX ст. з появою особливо складних технічних систем: телефонний зв'язок, радіолокація, радіонавігація і т.д. і т.п. Так системний підхід набув найважливішого методологічного значення і викликав розвиток системних досліджень.
Основні принципи системного дослідження: принцип цілісності, що розкривається через поняття зв'язку, особливо системоутворюючі зв'язки. Різні типи стійких зв'язків утворюють структуру системи, тобто забезпечують її упорядкованість.
Характер упорядкованості, її спрямованість характеризують організацію системи.