Розглядаючи становлення і розвиток об'єктивного світу, ми неминуче зіштовхуємося з питаннями: який механізм розвитку, які причини, джерела розвитку? Які тенденції розвитку?
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін характеризує внутрішній «механізм» руху і розвитку речей, показує, з чого починаються їхні зміни і чим вони закінчуються. Інакше кажучи, цей закон розкриває характер процесу розвитку, шляхи і форми переходу від старого до нового. Зміст закону взаємного переходу кількісних і якісних змін розкривається через аналіз його основних категорій: «якість», «кількість», «міра».
Якість. Світ різноманітний і з'являється перед людиною як безліч предметів, явищ, процесів, наділених різними властивостями. Властивість є така сторона предмета, що обумовлює його розходження чи спільність з іншими предметами і виявляється в його відношенні до них. Предмети - це не механічний набір чи проста сума властивостей, але їхній взаємозв'язок, єдність. Стійка сукупність властивостей предмета виражається у філософії поняттям якість. Порушувати питання про якість треба не взагалі, а у визначеному відношенні. Об'єкт має стільки якостей, у скількох відносинах він може знаходитися. Якість - така визначеність предмета, що характеризує його як даний предмет, що володіє сукупністю характерних йому властивостей.
«Визначеність як ізольована сама по собі, як суща визначеність, є якість - щось зовсім просте безпосереднє» [2, 172]. При втраті якісної визначеності предмет перестає бути самим собою, здобуває нові риси.
Кількість. Поряд з якістю предмети і явища дійсності мають і кількісну характеристику. Кількість - характеристика явищ, предметів, процесів за ступенем розвитку чи інтенсивністю притаманних їм властивостей, що виражається у величинах і числах. (... кількість - визначеність, що стала байдужною для буття ... Гегель.), [2. 256]. Кількість - це границя якості даної речі, за межами якої існують інші якості, що мають свої границі. Як границя якості даної речі кількість невіддільна від якості. Якість завжди є кількість визначеної якості, а якість є якість визначеної кількості.
Міра. Органічна єдність якості і кількості, межа, у рамках якої предмети і явища залишаються самими собою, не змінюючи своєї якості, називається мірою. У цій єдності якості і кількості ведуче місце належить якості як стороні більш стійкій, що зберігається в речах і явищах дійсності. Міра - це таке співвідношення якості і кількості, при якому кількісні зміни не приводять до якісних. Наведемо приклад, що у свій час наводив ще Гегель. Для рідкого стану води при нормальному тиску її мірою є температура від 0 до +100°С. Кількісна зміна температури в цих межах не приводить до зміни її якісного стану. Але варто вийти за ці рамки в ту чи іншу сторону, як вода змінює свій якісний стан. В одному випадку вона переходить у твердий стан (лід), в іншому - у рідке (пара). Порушення міри означає якісну зміну предметів і явищ
Новий якісний стан речі припускає і нові кількісні градації, нову міру, порушення якої, свою чергу, приводить до іншого якісного стану. Кількісні зміни речі переходять у якісні зміни. У цьому полягає сутність закону взаємного переходу якісних і кількісних змін.
Стрибок. Процес розвитку здійснюється в двох основних формах: у виді кількісних і у виді якісних змін речі. Він є єдність безперервності (кількісні зміни) і переривчастості (якісні зміни). Перерва безперервності є стрибок, тобто перехід від старої якості до нової. Стрибок є загальна форма переходу від однієї якості до іншої. За характером стрибки бувають різними, що визначається природою об'єкта.
Виділимо два основних види стрибків: 1) стрибки, у ході яких відносно швидко і різко відбувається перетворення однієї якості в іншу; 2) стрибки, що поступово приводять до нової якості (наприклад, трансформація давньоруської мови в сучасну російську, українську, білоруську мови).