Абсолютизувати– робити щось безумовним, самодостатнім.
Абстракція– мислене відкидання частини властивостей, зв'язків об'єкта пізнання з метою спрощення, виділення тих сторін, зв'язків, що зацікавили людину.
Аксіома – незаперечна істина, що не потребує доведень.
Актуальний– той, що важливий у даний момент і має реальне значення та функцію у даному висловлюванні і дії.
Алгоритм– сукупність дій (правил) для розв'язування задачі.
Альтернатива— необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну.
Апологія– відвертий, беззастережний захист певних положень.
Архаїзм– пережиток минулого.
Вид – те, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загального вищого розділу – роду.
Вчення– сукупність буденних чи теоретичних положень у будь-якій галузі знань.
Конфронтація– становище, коли певні особи (або інші елементи соціальної структури) чи держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.
Містика– щось загадкове, непояснюване.
Нірвана– стан повного спокою, знетямлення.
Оптимальний– найкращий з можливих варіантів.
Парадигма– приклад, взірець.
Річ – явище дійсності, те, що відчувається чи усвідомлюється як конкретність.
Тип – те, чому відповідає певна група предметів, понять, явищ.
Толерантність– терпимість до чужих думок і вірувань.
Трансформація– зміна, перетворення виду, істотних властивостей чого-небудь.
Уніфікація– приведення чогось до єдиної форми, системи.
Явище– зовнішній вияв сутності предметів, процесів.