Особливості та фундаментальні проблеми античної філософії.

У чому полягають особливості античної філософії та які її фундаментальні проблеми? Антична філософія - це філософія давніх греків та давніх римлян. Вона існувала з 6 ст. до н.е. по 6 ст. н. е., близько 1200 років. Антична філософія зробила виключний внесок у розвиток світової цивілізації, її роль надзвичайно висока. Саме тут є початок західної філософії, майже всіх її наступних шкіл, ідей та уявлень, категорій, проблем. Сам термін "філо-софія" виникає також тут у протилежність "Софосу" - мудрецю-пророку, який володів "Софією" - божественною мудрістю. "Філософ - людина, яка не володіє божественною істиною, повною та завершеною. Філософ - це людина, яка прагне до мудрості, яка шукає, любить істину. Тому, мета філософа - зрозуміти "ціле як ціле", зрозуміти в чому першопричина всього сутнього, першопричина буття. До того ж зрозуміти, використовуючи розум, раціональну аргументацію. Потрібно пояснити світ, використовуючи як факти досвіду, так і логіку понять, та пояснити світ як ціле, уникаючи міфу, віри та фантазії, як це робить мистецтво й релігія. Греки вважали, що початок філософії - у здивуванні людини перед світом та самою собою, а дивуватися - у природі людини. Отже, філософствування властиве людині й людству. Філософія - це чиста любов людини до істини, до правди, це - "знання заради самого знання" (Аристотель "Метафізика"). Це - знання заради досягнення свободи духу.

Саме так розуміючи філософію, римський мислитель Цицерон скаже, що "не любити філософію все одно, що не любити власну матір". Тобто філософія не просто пошук істини, а ще й спосіб життя, властивий вільній людини.

Етапи античної філософії. Традиційно виділяють:

Ранню класику (натуралісти, досократики). Головні проблеми - "Фізис" та "Космос", його будова;

Середню класику (Сократ та його школа; софісти). Головна проблема - сутність людини;

Високу класику (Платон, Аристотель та їх школи). Головна проблема - синтез філософського знання, його проблем і методів тощо;

Еллінізм (Епікур, Піррон, стоїки, Сенека, Епіктет, Аврелій тощо). Головні проблеми - мораль та свобода людини, пізнання тощо. До них додаються питання структури космосу, долі космосу й людини, відношення Бога й людини (Плотін, Профірій, Прокл, Філон Олександрійський).

Антична філософія висунула низку фундаментальних ідей та проблем, які не втратили значення й до сьогодні.

1. Проблеми буття, небуття матерії та її форм. Висувалися ідеї про принципову протилежність форми "матерії", про головні елементи, стихії космосу, про тотожність і протилежність буття та небуття; про структурність буття (атоми та пустота), плинність буття та його суперечність тощо. Головна проблема тут - Як виник Космос? Яка його структура? (Фалес, Анаксімандр, Аннаксімен, Зенон, Демокрит).

2. Проблема людини, її пізнання, її стосунки з іншими людьми. У чому полягає сутність людської моралі, чи існують незалежні від обставин норми моралі? Що таке політика та держава по відношенню до людини? Як співвідносяться раціональне та ірраціональне в людському пізнанні? Чи існує абсолютна істина та чи може вона бути досягнута людським розумом? На ці питання давалися різні, часто протилежні відповіді (Сократ, софісти: Горгій, Гіппій, Антіфонт та інші, Піррон, Секст, Емпірік, Епікур, Посідоній тощо).

3. Проблема волі та свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини перед силами природи та суспільними катаклізмами й, одночасно, могутності та сили її духу в прагненні до свободи, до благородного життя, до пізнання, в якому, передусім і бачили щастя вільної людини (Сенека, Епіктет, Аврелій, Епікур, Тит Лукрецій Кар та інші). Головна проблематика тут - гносеологічна та моральна.

4. Проблема відношення людини і Бога, божественної волі, будування Богом Космосу. Висувались ідеї конструктивного космосу та буття, структури матерії, душі, суспільства як взаємопроникаючі та зумовлюючі одна одну (Плотін Філон Олександрійський та інші).

Проблема синтезу чуттєвого та надчуттєвого; ідея синтетичних формувань основних філософських проблем, побудова метафізичних систем, що визначають два світи - світ ідей та плинний, чуттєвий, рухомий світ ідей. Проблема пошуку раціонального методу пізнання цих світів (Платон, Арістотель, їх послідовники). Зрозуміло, що тут перелічені не всі проблеми та ідеї, як і всі філософи, що їх висували.