Свідомість - вища форма відображення дійсного світу, властива тільки людині. Вона зв'язана з членороздільною мовою, логічними узагальненнями, абстрактними поняттями.
«Ядром» свідомості, способом його існування є знання.
Свідомість належить суб'єкту, людині, а не навколишньому світу. Але змістом свідомості, змістом думки людини є цей світ, ті чи інші сторони, зв'язки, закони. Але разом з тим, свідомість - це не дзеркальне відображення дійсності, вона допускає деякі «відступи» від дійсності, деяку невідповідність «образа» «оригіналу». Свідомості людини притаманні такі сторони, як самосвідомість, самоаналіз, самоконтроль. А вони формуються лише коли людина виділяє себе з навколишнього середовища.