Філософське вирішення питання про пізнаванність світу і його законів історично мінялося. У ньому відбивався рівень знань про світ, накопичений окремими науками на кожному історичному етапі. Нерозвиненість наукового знання в давньогрецькій культурі приводила одних філософів до наївного матеріалістичного розуміння пізнання (Демокрит думав, що від усіх предметів відбувається постійне «витікання» найтонших матеріальних зліпків, що, досягаючи органів почуттів людини, викликають відповідні відчуття); інші зводили пізнання до стану душі людини [Платон, 1 12]. Тоді ж виник скептицизм, що сумнівається в можливості достовірного знання про світ [Діоген. 2, 256-257]. У період Відродження і Нового часу активізується інтерес до проблеми пізнаванності світу. В науці цього часу розвивається емпіричне природознавство і математика. Розвиток математики приводив до розуміння пізнання як логічного процесу (раціоналізм: Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбниц [3. 498-499; 504-505]), а ті дослідники, що займалися природознавством вважали, що єдиним джерелом знання є відчуття, одержувані в результаті досвіду, експерименту (емпіризм Ф. Бекон, Дж. Локк [3. 615-620]. Відрив емпіричного знання від теоретичного привів до виникнення філософського заперечення можливості правильного пізнання світу - агностицизму (Д. Юм, И. Кант [3, 505-507; 514-516]).
Гегель вважав, що світ пізнаваний у силу розгортання і розкриття внутрішніх протиріч процесу пізнання [3, 632-633].
Метафізичний матеріалізм виходить з первинності матеріального світу; людина відноситься до світу пасивно, а тому пізнання є споглядання, мертвий зліпок з дійсності (Фейєрбах [3, 528]).
Послідовне подолання труднощів вирішення питання про пізнаванність світу спирається на:
1) розуміння пізнання як соціально-опосередкованого відношення людини до світу, яке історично розвивається;
2) уявлення про діалектичний взаємозв'язок суб'єкта й об'єкта пізнання;
3) доказ єдності пізнання і практики.
Для вивчення першої з них, варто згадати, що свідомість зв'язана з такою загальною властивістю матерії, як відображення.