Повстання Палія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Повстання Балія
Повстання Палія 1702—1704 років
Дата: 1702 — 1704 Місце: Україна, Річ Посполита Привід: розпуск правобережних козацьких полків сеймом Речі Посполитої Результат: Придушення повстання, перехід Правобережної України під владу Івана Мазепи
Сторони
Військо Запорозьке	Річ Посполита
Командувачі
Семен Палій	Адам Сенявський

 

 

Семен Палій

Повстання Палія (Паліївщина) — козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія в 1702—1704 рр.

В 1699 році польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні. 1702 р. представники української шляхти, козаків, міщан та духівництва ухвалили на нараді у Фастові підняти антипольське повстання. У червні того ж року воно розпочалося збройними виступами на Поділлі та Брацлавщині й невдовзі охопило Київщину і Волинь.

Окрім Палія повстанців очолили Самійло Самусь та Захар Іскра. Восени повстанці захопили Білу Церкву, Немирів, Бердичів, Бар та інші міста. 1703 р. польські війська, здолавши опір українських повстанців, установили контроль над Поділлям та Брацлавщиною, але Київщина залишалася під владою повстанців. 1704 р. гетьман Іван Мазепа з українським військом перейшов на Правобережжя і встановив контроль над Київщиною та сусідніми територіями.

Зміст 1 Причина повстання 2 Початкові успіхи повстання 3 Польський контрнаступ 4 Місія Паткуля 5 Закінчення повстання 6 Примітки 7 Посилання 8 Див. також